Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2491)
З потоку життя (5575)
Душі криниця (3163)
Українці мої... (1407)
Резонанс (1397)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1599)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (233)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КРИМСЬК╤ ПЕРЕКЛАДИ УКРА╥НСЬКОЮ
Нещодавно поет ╕ л╕тературний критик, член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни Фед╕р...


ТЕРИТОР╤Я УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ
Це було боляче – мешкаючи на сво╖й земл╕, жити в чужомовному оточенн╕.


ПРОЩАННЯ З ОС╤ННЮ
П╕сля Якова тепла н╕якого.


В╤Д Л╤РИКИ ДО ШРАПНЕЛЬОК
В с╕мферопольськ╕й б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ Олександра Пушк╕на на зас╕данн╕ гумористичного творчого...


П╤СЛЯ ПОКРОВИ — ВЕС╤ЛЬНИЙ СЕЗОН
14 жовтня — Покрови. Повна назва цього величного церковного свята — Покров Пресвято╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 14.04.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 14.04.2017
ПРОВ╤ДНА НЕД╤ЛЯ — ПОМИНАННЯ ПОМЕРЛИХ

Перша нед╕ля п╕сля Великодня, а в╕дтак — увесь повеликодн╕й тиждень, у церковному календар╕ назива╓ться Томиною (Фоминою). У народн╕й традиц╕╖ укра╖нц╕в вона б╕льш в╕дома п╕д назвою “Пров╕дна” (“Проводи”). У давн╕х л╕тописах - Тро╖цькому (1372 р.), Новгородському (1373 р.), Ки╖вському (1493 р.) - зустр╕немо назву “Радуниця”. Очевидно, вона походить в╕д ╕мен╕ язичницько╖ богин╕ сх╕дних слов'ян Радуниц╕, яка, за деякими фольклорно-етнограф╕чними джерелами, уособлювала весну, рад╕сть, оживлення (воскрес╕ння), нав╕ть весняну росу. ╢ й ╕нш╕ верс╕╖.
В одному стародруц╕ церковного календаря чита╓мо: “В Радуницю був звичай серед простолюддя згадувати померлих свояк╕в, з язичницькими обрядами, ╕ той, хто згадував, приносив на могилу вино, ситне пиво, пироги, млинц╕, ╕ п╕сля в╕дправи священиком лит╕╖, взявши чарку з вином, або склянку з пивом, в╕дливав частину на могилу, а решту допивав сам; ж╕нки в цей час жалобним голосом причитали, голосили, згадували доброд╕йн╕ вчинки неб╕жчика”. Зв╕сно, церква ставилась до цього вельми неприязно, та й тепер так╕ “поминання” ╕ “трапези” строго забороня╓.
Нин╕ слово “Радуниця” не вжива╓ться. В окремих етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни Пров╕дну нед╕лю ще називають “Могилками”, “Гробками”. До не╖, як ╕ до Великодня, готувалися (╕ готуються) заздалег╕дь. Ще раз прибирали могили, територ╕ю навколо них, дещо поправляли, ставили у вази св╕ж╕ кв╕ти.
П╕сля нед╕льно╖ церковно╖ в╕дправи ус╕╓ю с╕м'╓ю йшли на кладовище, де оч╕кували приходу священика для зд╕йснення поминально╖ в╕дправи. Дехто вже зд╕йснив цей християнський обряд у Великодн╕ свята. Все ж, на Пров╕дну нед╕лю (Проводи) варто ще раз пров╕дати на кладовищ╕ спочилих у Боз╕. Слово “померл╕” в╕д Великодня ╕ протягом тижня не вживають, “бо вони чують, образяться”. Як ╕ на Великдень, неодм╕нно в╕талися з ними: “Христос Воскрес!”. Казали: “Гр╕х не пров╕дати на Пров╕дну нед╕лю! Бо ╖м — Царство Небесне (Боже), а нам ще прожить... Вони — на Правд╕!”. Оп╕сля у вузькому с╕мейному кол╕ (в гост╕ не ходили) могли за об╕дн╕м столом пом'янути спочилих.
У давн╕ш╕ часи напередодн╕ Томино╖ нед╕л╕, у суботу, ж╕нки справляли Бабський Великдень. В одн╕╓╖ з господинь влаштовували у складчину трапезу, приносили, хто що м╕г. Ситно харчувалися ╕... перехиляли чарки. П╕д впливом церкви цей обряд вже давно занепав.
А душам усопших потр╕бна молитва живих!
Тарас  ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 14.04.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18416

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков