Версiя для друку Обговорити в форумi

ЗНАТИ СВОЮ ПРАІСТОРІЮ

“Я Альфа і Омега, говорить Господь Бог,
Той Хто є, Хто був, і Хто має прийти,
Вседержитель”
Св. Іван Богослов 1:8

Минають роки, століття й тисячоліття, а улюбленець нашого народу - Святий Юрій все топче конем Змія, разить його списом... А Змій все живий... Бо і Юрій, і Змій - це етнос, породжений Вседержителем, це ми - ті, що були, що є, що мають прийти... Простір нашого етнічного самовияву твориться як горизонталями наших сьогоденних інтересів, що розпластують нас по землі зміями, так і вертикалями нашої духовності, що підносять нас над землею звитяжними змієборцями.
Феномен України - це прояв української ідеї у фізичному плані планети Земля, який породжує дедалі гучніший відгук світової опінії. Для декого це нагальна потреба силою припинити феномен, бо “украинского народа нет, не было и быть не может”. Декому здається, що утвердження незалежної України спричинить дестабілізацію. Для декого це несподіванка, відкриття... Для багатостраждальної української нації це нелегке завдання повстати з багнюки, в яку її загнала Імперія Зла, “вбити в собі раба”, очиститись від колоніальної скверни і посісти належне їй місце серед народів Європи і всього світу.
Що ж воно за диво таке, феномен України? Відповідь на це запитання я знайшла в книзі Олексія Братко-Кутинського “Феномен України”. Це остання філософсько-історична праця автора, над якою він працював до останнього подиху, яку вважав підсумком свого життєвого шляху, заради якої він прийшов на цю землю.
Олексій Братко-Кутинський - відомий вчений психолог, яскравий публіцист, автор багатьох статей і монографій, назви яких чітко окреслюють спектр його наукових інтересів: “Психологія і кібернетика”, “Інформація і психіка”, “Що керує зорями?”, “Нащадки святої трійці”.
Книга “Феномен України” була вперше опублікована в газеті “Вечірній Київ” в 1995 році, і здобула широкий резонанс. Ми, свідомі українці, так мало знали тоді про те, хто ми, українці, звідки ми, де наші корені, яка наша справжня історія, яка була заборонена, здавалось, навіки, пануючою в СРСР єдиною партією. І як найдорожчий скарб ми передавали один одному такі газети, журнали, книги, які давали відповіді на ці питання.
Книгу “Феномен України” я отримала як найцінніший подарунок прямо на Київському вокзалі від вченого, київського родича нашого кримського українця. Дякуючи цій книзі, ми отримали відповіді на багато наших запитань
І ось нашій Незалежності вже 25 років, та все гучніше кричать наші запеклі брати-сусіди, що нас не було, нема і не буде, що і мови такої, якою я говорю, користуюсь і люблю вже 80 років, нема, що це - суржик великого і могутнього язика...
А що ж ми? Та нічого. І далі звучить на всіх українських каналах “великий” і “могутній”, бо ми так звикли, і ніхто не скаже сусідові правди, хто з нас старший, та він її і не почує, бо не вміє слухати - ментальність не дає... Та “нам своє робить”, як казав колись Павло Тичина, тому будемо нагадувати людям про нашу незвичайність, унікальність землі, на якій розташована наша держава, її місце у космосі, а отже і унікальність українського етносу, породженого цією землею.

Середовище етнотворення
Книга “Феномен України” дає широку і глибоку картину того, які фактори спричинилися до формування етносів взагалі, і українського етносу особливо, бо саме походження, формування нашого етносу цікавить нас найбільше. Виявляється, що до цього явища причетні і такі нібито далекі речі, як світобудова, тобто астрономія, причому такий її розділ, який ми, виховані марксистсько-ленінською наукою, вважали шарлатанством. Це - астрологія, тобто наука, яка вивчає вплив Всесвіту: зірок, сузір’їв, планет, Сонця на долю кожної людини, етносу, країни чи її історії.
Я вперше почула про вплив зірок на формування характеру чи долі людини в дорослому віці, років в 25, вже працюючи в школі робітничої молоді в селищі ГРЕС в Севастополі. Хтось з учителів забрав в учня листочки, які той читав на уроці, не звертаючи ніякої уваги на пояснення вчителем матеріалу уроку. Ми, молоді вчителі, теж дуже зацікавились цими листочками, і з них дізнались, які якості має кожен, і про які можна дізнатись, коли знаєш, під яким знаком Зодіаку ти народився. Відповіді на такі питання давала астрологія, яку тоді в СРСР вважали лженаукою (як і генетику чи кібернетику) і навіть шуткували, що астрономія не винна, що в неї є така нерозумна дочка - астрологія. Нам, вчителям, заборонялось читати чи говорити про щось подібне...
А насправді зірки, сузір’я, космос, Всесвіт і дійсно впливають на різні процеси, які відбуваються на нашій крихітній частинці Всесвіту - планеті Земля.
Спостерігаючи за зоряним небом, ми бачимо міріади зірок, які далекі від нас, і хоч ми можемо помітити, що вони змінюють своє положення в просторі (бо ж ми рухаємося в просторі разом з Землею, яка обертається навколо Сонця), та все ж всі об’єкти космосу зв’язані між собою певними законами, і людство намагається пізнавати ці закони, використовувати їх (по можливості) для своїх потреб.
Вже давно установлено, що в будові Всесвіту існує циклічно-періодична закономірність, яка визначає спосіб існування будь-якого об’єкта чи явища, включаючи й такі, як людина та етнос. Найбільш знайомі нам цикли -добовий, місячний, річний, 12-річний , 28-річний, або Сонячний.
Для етносу значущими є цикли, співмірні з тривалістю його існування, тобто цикли в десятки і сотні тисяч років. Ці цикли пов’язані з обертанням Сонячної системи довкола центру нашої Галактики та обертанням Галактики довкола міжгалактичного центру. Перший цикл виявляє себе у “зсуванні” сузір’їв Зодіаку та в зміні космічних впливів на людську психіку і зветься Великим сидеричним (або зоряним) роком. Явище “зсування” сузір’їв Зодіаку пов’язане з тим, що Сонце, “оббігаючи” за рік 12 сузір’їв, не встигає зробити повного кола і щороку “відстає” на 50,2 секунди, Таке щорічне “зсування” на 50,2 секунди веде до того, що обрана нами для спостереження точка річного циклу (наприклад, точка весняного рівнодення) поступово “переповзає” з сузір’я на сузір’я, аж поки знову не накладеться на ту ж саму точку, від якої ми почали відлік. Це й буде завершенням циклу з 12 етапів. Тривалість всього циклу 25868 сонячних років (або приблизно 25,5 тисяч років).
Кожне сузір’я має специфічні космічні вібрації і накладає певну характеристику на енергетику Землі. Зміна космічних впливів на поле Землі, отже, і на людські біополя та біополе етносу залежить, крім того, від зміни енергетичного впливу внутрішньогалактичного простору, який перетинає Земля внаслідок пересування Сонячної системи в галактичному середовищі. Протягом визначеного вище циклу (25,5 тисячі років) Сонячна система (разом з енергетичним полем Землі) входить спочатку в енергетичний простір, що має тонкі вібрації, які сприяють духовному поступу людства і активізують найшляхетніші прояви людської психіки. За тим вібрації простору починають огрублятися, і на кінець циклу досягають такої грубої форми, що гальмують духовний поступ і активізують найнижчі прояви людської психіки - насильство, жорстокість, зрадливість тощо.
За змінами впливу космічної енергетики на людську психіку стародавня мудрість поділяє цикли на 4 періоди. За еллінською термінологією, перший (найсприятливіший) період зветься “золотий вік”, другий - “срібний”, третій - “мідний” і четвертий (найтяжчий) - ”залізний вік”. Така ж термінологія і періодизація була прийнята і в середньовічній Україні. Однак у прадавні часи в Україні панувала, найімовірніше, інша термінологія, а саме та, яка збереглась на санскриті в Індії, але не менш змістовно звучить і в українському варіанті: найважчий і найкоротший період (залізний вік), можливо, називався “Каленим” (Калі Юга); наступний, найсприятливіший і найдовший період, очевидно, називався “Суттєвим” (на санскриті - “Сатья Юга”); третій - “Третім” (“Трета Юга”) і четвертий - “Двопарним” (“Двопара Юга”).
Суттєвий вік найсприятливіший для започаткування будь-яких космоворчих, отже, і етнотворчих процесів. Найімовірніше, український етнос також започаткувався на цьому етапі циклу. Однак, не очевидно - в якому циклі: минулому, позаминулому чи ще давнішому. Очевидно лише, що не в нинішньому, який розпочався 10892 роки тому, оскільки сліди проявів феномену України сягають у минуле далі, ніж 11 тисяч років. Не очевидно також під яким саме сузір’ям це сталось і на якому відтинку Маха Юги. Шукати відовіді на ці запитання потрібно в археології і, як не дивно, в астрології, бо, як виявляється, ця “лженаука” (якою її вважали сталінські лжеучені) вивчає типи живих інформаційних систем та взаємозв’язки цих типів між собою і з сузір’ями. Встановивши інформаційну характеристику українського етносу і сформованої ним нації, можна встановити й сузір’я, яке їх сформувало.
Перші сроби археологів та астрологів визначити час виникнення українського етносу, на жаль, поки що не дали надійних результатів.
Крім часу виникнення етносу (тобто, крім психоенергетичної характеристики, пов’язаної з місцем етносу в космічному циклі), домінуюче значення щодо формування етнічної своєрідності має психоенергетична характеристика, накладена на етнос його місцем у просторі планети. Досліджуючи протягом багатьох років прояви нашої геоенергетики, Братко-Кутинський виявив сім чудес-загадок, факторів, які пояснюють феномен України.
Про це я постараюсь розповісти в наступних числах нашої газети.

Алла Осадча
м. Феодосія

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 31.03.2017 > Тема ""Білі плями" історії"