Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 17.03.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 17.03.2017
СВ╤Ж╤ В╤ТРИ ПЕРЕМ╤Н

В╕три перем╕н в╕ють сьогодн╕ над Вкра╖ною. Пронизлив╕, потужн╕, когось вони лякають, комусь забивають дух, когось збивають з н╕г. Але ц╕ ж в╕три несуть у застояне болото, в якому ходимо по колу вже чверть стор╕ччя, св╕жий подих нового, вим╕тають геть застоялий смор╕д безнад╕╖, будять живих, оживлюють змертв╕лих.
Под╕╖ початку цього тижня, коли влада застосувала силу у намаганн╕ розблокувати торг╕влю з окупованими територ╕ями Донеччини та Луганщини, як╕ вона сором’язливо ╕мену╓ ОРДЛО, вкотре проявили роздрай м╕ж невситимою жадобою збагачення наших ол╕гарх╕в ╕ прагненням сусп╕льства покласти край ганебн╕й нажив╕ на людськ╕й кров╕. Затримання сорока восьми учасник╕в блокади, серед яких восьмеро ветеран╕в-добровольц╕в, надзвичайно збурили сусп╕льство. Майже в трьох десятках м╕ст люди вийшли п╕д райдержадм╕н╕страц╕╖ з вимогою негайного ╖х зв╕льнення. Того ж вимагали голови опозиц╕йних фракц╕й Верховно╖ Ради. На ранок наступного дня затриманих в╕дпустили. Та чи те зняло напругу? Аж н╕як. Вранц╕, 15 березня, у в╕дсутн╕сть голови ВР пана Паруб╕я, представниками фракц╕й б╕льшост╕ до сес╕йно╖ зали парламенту було заведено групу пол╕ца╖в. Ситуац╕я виглядала вельми двозначною. З огляду на те, пославшись на визначену законом заборону перебування в сес╕йн╕й зал╕ парламенту представник╕в силових структур, заступник голови ВР пан╕ Оксана Сиро╖д закрила зас╕дання. Р╕шуча позиц╕я в╕це-сп╕кера та той факт, що п╕д ст╕ни парламенту вийшли тисяч╕ людей, здеб╕льшого член╕в парт╕╖ «Народний Контроль», трохи остудило гаряч╕ голови.
Не знаю, кому як, але, як на мене, активн╕сть нашо╖ неймов╕рно╖ влади того ранку дуже нагадувала генеральну репетиц╕ю до прямо╖ узурпац╕╖ влади. Власне, безвольний, ╕мпотентний парламент, в якому продажна б╕льш╕сть так званих «нардеп╕в» ╓ лише аватарами с╕рих кардинал╕в укра╖нсько╖ маф╕╖, як╕ й завели ╖х туди, аж н╕як не заважав панов╕ президенту владарювати на власний розсуд. Що заважало, що дратувало останн╕м часом дедал╕ б╕льше, то це вищою м╕рою недоречна активн╕сть частини неприручених актив╕ст╕в Майдану, як╕ уявили себе новою генерац╕╓ю укра╖нського пол╕тикуму. ╥хн╕ наст╕йн╕ спроби зламати схеми, так ретельно вибудовуван╕ упродовж довгих десятил╕ть, попервах не викликало н╕чого б╕льшого окр╕м поблажливо╖ посм╕шки. Але з часом та набридлива наст╕йлив╕сть стала неабиякою завадою, тим б╕льше, що антикорупц╕йна г╕перактивн╕сть ╓горк╕в собол╓вих-семен семенченк╕в, помножена на галичанську принципов╕стьсиро╖д╕в-березюк╕в, знаходила щораз б╕льшу увагу, розум╕ння ╕ прихильн╕сть з боку зах╕дних партнер╕в. От чого-чого, а цього допустити було аж н╕як не можна. Охолодження спершу таких багатооб╕цяючих перспектив з боку Заходу було значно небезпечн╕шим, ан╕ж нав╕ть стих╕я нового майдану. Проти стих╕╖ можна було виставити не в╕дданих на поталу, передбачливо збережених в╕рних беркут╕в з безц╕нним досв╕дом 2014 року. Проти несприйняття великого св╕ту виставити було н╕чого.
Отож, коли коса найшла на кам╕нь, коли стало очевидним, що блокадний рух не те, що не вгаса╓ – навпаки поширю╓ться, набира╓ все б╕льше приб╕чник╕в, що завадити цьому не можуть н╕ пол╕ц╕я вкуп╕ з випробуваними т╕тушками, н╕ СБУ, н╕ погрози в╕дкриття крим╕нальних справ з боку в╕ддано╖ ГПУ, до залу парламенту завели пол╕ца╖в. Завели т╕, чи╖ рейтинги дов╕ри з боку народу вже давно впали нижче гр╕шно╖ земл╕, хто лише ном╕нально зветься владою, хто, в раз╕ перезавантаження, не може спод╕ватися нав╕ть на голоси ц╕лковитих ╕мбецил╕в.
Отож, св╕домо чи п╕дсв╕домо, але наша привладна маф╕я ясно показала нам, як буде д╕яти у раз╕ реально╖ загрози сво╓му пануванню. Ще одним, ц╕лком легальним способом збереження себе у влад╕ ╓ введення во╓нного стану на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни. ╤ тут наш╕й влад╕ може з охотою п╕д╕грати пан Пут╕н, актив╕зувавши сво╖х «шахтар╕в» та «тракторист╕в». Власне, останн╕м часом та актив╕зац╕я якраз ╕ в╕дбува╓ться.
Що ж утриму╓ наших с╕рих ╕ проявлених кардинал╕в в╕д того, щоб спустити з ланцюга палаючих «праведним» гн╕вом тетерук╕в? Ризик бути недопущеними до св╕ту порядних людей? Навряд чи. Скор╕ше, загроза унеможливлення легал╕зац╕╖ чесно нацарьованого добра, а в перспектив╕ ╕ доля Павла ╤вановича Лазаренка.
За цих обставин, доведеним ледь не до сказу через втрату та-а-аких прибутк╕в, не залишалося, зда╓ться, н╕чого ╕ншого, як обтерши з рота п╕ну… перехопити ╕н╕ц╕ативу та ввести блокаду тепер вже в╕д ╕мен╕ держави. Якраз цей х╕д конем ╕ було зроблено. Попри певну втрату обличчя – не так просто пояснити людям, чому те, що ще вчора оголошувалось злочином, за що людей тримали п╕д приц╕лом, вкладали обличчям в асфальт, кидали за грати, сьогодн╕ ╓ правильним ╕ законним – маф╕я й цього разу викрутилася з пастки, в яку сама ж себе й загнала. Б╕льш того, розставивши на блокпостах в╕рних ╖й людей, вона ще, певно, т╕шить себе спод╕ваннями продовжити сво╖ оборудки, хай ╕ не в попередн╕х масштабах.
– Чекайте, – скаже м╕й читач. – А може президент, уряд мають рац╕ю, доводячи, що Укра╖на зазна╓ непоправних втрат в╕д припинення стосунк╕в з окупованими територ╕ями? Може, не такий страшний вовк, як його малюють? Може, нам сл╕д б╕льше зважати не на схоластичн╕ принципи ╕ незрозум╕ло ким ╕ коли виписан╕ правила-закони, а на св╕й ╕нтерес? Можливо. Але тод╕ чи й варто опиратися навал╕ «русского мира», бо ж чим в╕др╕знятимемося в╕д нього?
Власне, як бачиться авторов╕ цих рядк╕в, торг╕вля з Донбасом була б ц╕лком прийнятною ╕ нав╕ть бажаною, як ознака зближення, примирення п╕сля скороминущо╖ незгоди м╕ж братами. Але ж, в нашому випадку, нема нав╕ть мови про якийсь внутр╕шн╕й конфл╕кт. Ма╓мо, натом╕сть, в╕йну, розв’язану, спонсоровану ╕ п╕дтримувану сус╕дньою Москов╕╓ю. За таких обставин облудне, упродовж трьох рок╕в, замилювання очей нац╕╖ так званою антитерористичною операц╕╓ю ╓ не меншим злочином влади, ан╕ж невиконання припис╕в Конституц╕╖ Укра╖ни, закону «Про Оборону Укра╖ни». В╕дтак, ма╓мо розум╕ти, що не ╕сну╓ «л╕н╕╖ розмежування». ╢ л╕н╕я фронту, через яку, зг╕дно вс╕х м╕жнародних закон╕в, не можуть вестись ЖОДН╤ торг╕вельн╕ операц╕╖, адже будь-яка торг╕вля з ворогом ╓ колаборац╕╓ю з ним ╕ зрадою власного народу. Усв╕домлення цього позбавля╓ всякого сенсу аргументи на кшталт виг╕дно-невиг╕дно, апеляц╕╖ щодо неотримання до бюджету податк╕в в╕д укра╖нських за ре╓страц╕╓ю п╕дпри╓мств, як╕ д╕ють на окупован╕й територ╕╖. Зрештою, чи можна уявити, щоб т╕ п╕дпри╓мства не сплачували таких самих, а то й вищих податк╕в до скарбниц╕ окупант╕в? Чи можна пор╕вняти податки, як╕ отриму╓ Укра╖на, з прибутками, як╕, залишаючись на неконтрольованих територ╕ях, живлять мар╕онетков╕ кваз╕-республ╕ки, розвантажуючи у такий спос╕б бюджет Москов╕╖?
Чи не вида╓ться вам, що те, чим ще вчора займалися наш╕ горе-владц╕, десь нагаду╓ ситуац╕ю, коли чолов╕к, випханий з власного дому ласим до його ж╕нки сус╕дою, зам╕сть з╕братися на сил╕ та вибити нахабу геть, натом╕сть, демонструючи згорьованим д╕тям та враженим сус╕дам паспорта, де вказано, що ж╕нка таки д╕йсно заре╓стрована як його законна дружина, переда╓ ╖м через прочинену кватирку гречку, курку, пачки Spermicide/Prolonged, аби, отримавши навзам╕н к╕лька обгризених к╕сток, пояснювати, що вони ╓ незам╕нними для виживання д╕точок?
Насправд╕, сьогодн╕шня торг╕вля з ОРДЛО ╓ не першим «досягненням» наших купи-продайц╕в. Досить згадати, як всього через п’ять м╕сяц╕в п╕сля анекс╕╖ Москов╕╓ю Криму через Верховну Раду Укра╖ни було протягнуто безпрецедентний, певно, за всю людську ╕стор╕ю, закон «Про в╕льну економ╕чну зону Крим», за яким кра╖на, в╕д яко╖ щойно в╕дхопили величезний шмат територ╕╖, вмикала зелене св╕тло безмитн╕й торг╕вл╕ з окупантом. Тод╕ лише г╕дна позиц╕я Меджл╕су кримськотатарського народу, його активн╕ д╕╖ з орган╕зац╕╖ товаро-транспортно╖, а пот╕м ╕ енергетично╖ блокади, п╕дтриман╕ розум╕нням укра╖нських громадян у самому Кримута д╕╓вою участю добробат╕вц╕в полку Азов, зупинили ту ганьбу. Але ми добре пам’ята╓мо, що й за тих час╕в влада докладала вс╕х зусиль, аби скомпрометувати д╕╖ блокувальник╕в. Зрежисовано, практично на вс╕х пров╕дних телеканалах вигулькнули вбол╕вальники за долю кинутих напризволяще, приречених на голодну смерть нещасних кримчан. Гн╕вно блискаючи очима, вгодован╕ пол╕тологи-екперти-у-всьому, поважн╕ прохвесорки, ледь перефарбован╕ вчорашн╕ януковицьк╕ м╕н╕стри та вряджен╕ у вишиванки «справжн╕ патр╕оти» злов╕сно пророкували вибух обурення св╕тово╖ сп╕льноти, в╕чне непрощення в╕д кримчан ╕ ледь не Бож╕ кари на рокован╕ голови неслух╕в. Чим те все ск╕нчилося - добре в╕домо. Попри карм╕чн╕ прогнози наших страхопуд╕в, кримчани все ж не вимерли без херсонських кавун╕в ╕ укра╖нського сала. ╥м, щоправда, довелося пригадати, що таке в╕ялов╕ в╕д╕мкнення електрики, засмакувати ╕дил╕чних вечор╕в при св╕чках, а чи сто╖чно терп╕ти зовс╕м не схожу на н╕жн╕ п╕сн╕ цикад тр╕скотню генератор╕в. Зв╕сно, вся та екзотика не викликала особливого ентуз╕азму. Та чи породило те ненависть до Укра╖ни, якою так лякали ╕слям╕вц╕в? Зовс╕м н╕. Зате окупантов╕ чи не вперше довелося в╕дчути реальну в╕дпов╕дальн╕сть за сво╖ д╕╖. Адже блокада змусила його вид╕ляти величезн╕ кошти, докладати чималих зусиль для забезпечення нормально╖ житт╓д╕яльност╕ п╕вострова.
Дума╓ться, не одна лише «КС» сприймала тод╕ кримську блокаду як спос╕б повернення г╕дност╕ укра╖нськ╕й влад╕ (див. http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=15928) А проте ж, чи й можливо повернути комусь те, чого той не ма╓…
От ╕ тепер, через три роки п╕сля Майдану, укра╖нське сусп╕льство отримало ще один переконливий доказ того, що б╕ля державного керма як стояли, так ╕ продовжують стояти люди безпринципн╕, безсов╕сн╕, его╖стичн╕ – власне, т╕ сам╕ злод╕╖, як╕ за останн╕ двадцять п’ять рок╕в зруйнували одну з найпотужн╕ших економ╕к св╕ту (нагадаю вкотре, що за даними ООН на 1990 р╕к Укра╖на займала 32 м╕сце серед найбагатших кра╖н св╕ту, а сьогодн╕ це одна з найб╕дн╕ших кра╖н). Щодал╕, то ясн╕ше приходить усв╕домлення, що й «революц╕йна», постмайданна влада - насправд╕ лише ╕нша голова все того ж маф╕озного шарканя. Адже як не крути, а коли ти бачиш, як зам╕сть докладання вс╕х зусиль задля в╕дродження економ╕ки, що для кра╖ни, проти яко╖ ведеться загарбницька в╕йна, ╓ питанням життя чи смерт╕, зам╕сть ц╕леспрямованого зм╕цнення в╕йська, перетворення його на силу, яка не лише над╕йно захистить Край, але й змусить загарбника повернути окупован╕ територ╕╖, наша привладна маф╕я продовжу╓ мародерствувати, збагачуючись на безсоромн╕й торг╕вл╕ з ворогом, висновки приходять сам╕ собою.
На жаль, неструктуроване, багато в чому роз’╓днане укра╖нське сусп╕льство дуже пов╕льно усв╕домлю╓ крайню небезпеку збереження при влад╕ в цей гр╕зний для Краю час цин╕чних, безпринципних, облудних пол╕тикан╕в. Багато хто нав╕ть сьогодн╕ ладен в╕рити невигадливим казкам наших добрих м╕льярдер╕в про те, як болить ╖╖ любляче серце за долю шахтар╕в та заводчан на окупованих територ╕ях. В╕рять в ту любов безкорислив╕ пол╕тологи-пол╕ттехнологи, в╕рять пас╕онарн╕ тетеруки, переконан╕ прихильники донесення ╕стини до ж╕ноцтва методом пластиково╖ пляшки по голов╕, палко – до крику ╕ м╕грен╕ – в╕дстоюють ╖╖ заступники м╕н╕стра з окупованих територ╕й. То як же не пов╕рити в чист╕ почуття нашо╖ влади як╕йсь тонкосльоз╕й баб╕ Варц╕, яка щасливо раю╓ на неокупован╕й ще територ╕╖ на ц╕лих п╕втора доляри на день!
Певно, таки ╓ в тому якась маг╕я. Шкода, лишень, що не досяга╓ вона до нас в нашому-ненашому Криму. Наче якась невидима зачарована ст╕на не пропуска╓ ╖╖ еманац╕й через Перекоп. Може, тому й дос╕, як колись ╓вре╖ з╕рку Давида на рукав╕, носять кримчани на соб╕, нав╕ть на материку, тавро нерезидент╕в. Може, в╕ддзеркалення то╖ невидимо╖ ст╕ни в люблячих душах укра╖нських владц╕в, як ото скалка тролевого дзеркала в оц╕ Кая, викривляють ╖х справжн╕ почуття до укра╖нських громадян Криму. Адже важко в ╕нший спос╕б пояснити дивну загальмован╕сть реакц╕╖ укра╖нсько╖, н╕бито, влади на затримання, арешти та ув’язнення укра╖нських громадян у Криму, зокрема к’иримли, неоголошену в╕йну проти ╓дино╖ укра╖номовно╖ газети Криму «Кримсько╖ св╕тлиц╕», яку Ки╖в, поперед московських спецслужб, п╕дтяв, не лише позбавивши ф╕нансування та зв╕льнивши кримський редакц╕йний колектив, а й створивши в Ки╓в╕ незаре╓строваного ╖╖ клона, який, перекривши кисень «Кримськ╕й св╕тлиц╕», сам не виходить вже упродовж к╕лькох м╕сяц╕в. А що вже говорити про дискрим╕нац╕йн╕ постанови Нац╕онального банку та уряду як╕ заморозили банк╕вськ╕ рахунки кримчан, перекрили можлив╕сть вивезти з Криму особист╕ реч╕, ба – нав╕ть пок╕йника, який запов╕в поховати себе на материку!
Н╕, не досяга╓ любов укра╖нських владц╕в Криму… Один лише бравий пан Гелетей брався зв╕льнити нас. Але, як видно, п╕дступи п’ято╖ колони звели чолов╕ка н╕нащо. Тепер аж серце болить за пана Авакова, бо крикнувши, що ма╓ план зв╕льнення Криму, безумовно, п╕дставив себе п╕д удар, який чи й витрима╓.
Тепер, з╕ встановленням оф╕ц╕йно╖ блокади Донбасу, якби не виникла така сама ст╕на в╕дчуженост╕ ╕ до укра╖нських шахтар╕в на окупованих територ╕ях, про яких так трепетно п╕клувалися ще вчора. Новий тест для влади…
Закрученим у б╕ди цього життя, зосередженим на тому, як вижити, вистояти в поривах нещадних в╕тр╕в, як╕ силуються з╕гнути нас, збити з н╕г, змести геть з поверхн╕ земл╕, немов якийсь непотр╕б, нам часом непросто усв╕домити, що попри все те, т╕ в╕три ╓ благословенними в╕трами перем╕н. Лише вони здатн╕ розбудити приспан╕ душ╕, оживити мертвонароджених, п╕дштовхнути прозр╕лих до зам╕ни кривобоко╖ антилюдсько╖ структури, яку й дос╕ консерву╓ наша привладна маф╕я. Тож не згинаймося, товариство! П╕дставляймо в╕трам перем╕н наш╕ в╕трила. Нам нема чого втрачати в цьому законсервованому болот╕, окр╕м злидн╕в. Попереду ж св╕т, який збуду╓мо сам╕. Головне – не збитися з курсу!

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 17.03.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18279

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков