Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4456)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4134)
Українці мої... (1667)
Резонанс (2128)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1064)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (331)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (210)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
АКАЦ╤╢ВА НАСТОЯНКА
Народна медицина


КОНВАЛ╤Я – КВ╤ТКА ТРАВНЯ
Народна медицина


ХТО СКУБНЕ…
Народна медицина


ЛЛЯНА ОЛ╤Я
Народна медицина


ДАР СОНЦЯ
Народна медицина




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 17.03.2017 > Тема "Порадниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 17.03.2017
УКРА╥НСЬКА КУХНЯ – В╤Д КРИМСЬКО╥ «БАБУС╤ АЛЛИ»

Зда╓ться, що в наш час, коли кухня ста╓ все б╕льш ╕нтернац╕ональною, коли чи не на вс╕х телеканалах щодня нас вчать, що ╕ як можна приготувати, говорити про укра╖нську кухню нема н╕яко╖ рац╕╖. Тим б╕льше, що наш знаменитий на весь св╕т укра╖нський борщ вже подекуди називають «московським».
Та наша кухня – це не т╕льки борщ, хоч рецепт╕в борщ╕в ╕сну╓ безл╕ч, бо кр╕м традиц╕йних «укра╖нський», «волинський», «черн╕г╕вський», «ки╖вський», «полтавський», «буряковий вегетар╕анський», «з карасями», «з м’ясними галушками», «квасок» з буряковим квасом, ╕ безл╕ч ╕нших, кожна господиня ма╓ ще й св╕й власний, який готу╓ сама, та ще й до нього спец╕альн╕ приправи робить. До цього перел╕ку я ще б додала св╕й, кримський борщ з сво╓ю домашньою аджикою. А одна моя знайома з╕ Львова В╕ра Тимоф╕╖вна ще й вишень в борщ добавля╓.
Проглянула рецепти цих борщ╕в, ╕ бачу, що серед них нема ще борщу з квасолею, з грибами, а вони ж особливо ц╕нн╕ в час великого посту.
Якось бачила по ТВ, як наш телеведучий Д╕ма, який мандру╓ по всьому св╕ту, вир╕шив нагодувати справжн╕м укра╖нським борщем абориген╕в Ново╖ Зеланд╕╖, предки яких колись «з’╖ли Кука». Це було дуже непросто, бо деяк╕ овоч╕, як от цибуля ╕ звичайна, а не солодка, картопля були т╕льки на базар╕ в столиц╕, ╕ довелось довгенько торгуватись, бо ╕накше за 1 кг цибул╕ довелося б 1000 долар╕в заплатити.
Закупивши вс╕ необх╕дн╕ продукти, Д╕ма з╕брав все плем’я на галявин╕, вмовив нав╕ть, що ╕ чолов╕ки в╕зьмуть участь в т╕й трапез╕, ╕ взявся до роботи. Ж╕нки племен╕ активно допомагали: чистили, нар╕зали, п╕дтримували вогонь. Мен╕ дуже сподобалось, що Д╕ма варив борщ так, як варю я, в так╕й же посл╕довност╕ закладав в казан вс╕ продукти, а заправку з сала, буряка, моркви, цибул╕, пом╕дор╕в (я ще в не╖ болгарський перець додаю) вилив у борщ, ╕ т╕льки п╕сля цього заклав капусту, щоб не переварилась, а була тр╕шки твердою. Пот╕м плем’я 20 хвилин чекало, щоб борщ настоявся, ╕ лише п╕сля цього вс╕ отримали по тар╕лц╕ небачено╖ ╕ нечувано╖ ╖ж╕.
Борщ сподобався ╕ ж╕нкам, ╕ чолов╕кам, ╕ це – вперше вони ╖ли, як би за одним столом, бо так, разом, ╖сти в них не прийнято… Подумалось, що, мабуть, в Д╕ми була хороша бабуся чи мама, в яких в╕н так гарно навчився варити борщ. Мо╖ борщ╕ теж, кажуть люди, смачн╕, бо ╕ мама, ╕ бабуся Оксана, ╕ т╕тка Наталка, яку я з дитинства знала, варили все дуже смачно (а особливо Наталка, в печ╕).
Та не одними борщами славиться укра╖нська кухня. Тут ╕ вареники з найр╕зноман╕тн╕шими начинками: ╕ з сиром, ╕ з картоплею з шкварочками, ╕ з капустою, ╕ з грибами, ╕ з печ╕нкою, ╕ з вишнями, полуницями, чорницями (в Галичин╕ в сезон чорниц╕ це – обов’язкова страва), ╕ з вареним м’ясом, ╕ з сирим (пельмен╕, як╕ чомусь вважаються рос╕йськими чи сиб╕рськими). Можна ╕ зм╕шувати р╕зн╕ начинки: сир кисленький, солоний з картоплею, картоплю з тушеною св╕жою чи квашеною капустою, смажен╕ гриби з картоплею, варене м'ясо з картоплею, а на Р╕здво ще й варенички з маком. Тут можна фантазувати ╕ придумувати, ╕ все це – смачно! Та при цьому фантазуванн╕ я не л╕нуюсь ╕ в книжки куховарськ╕ заглядати. Маю ╖х достатньо - ╕ старих, ╕ нових.
Ц╕╓╖ зими в с╕м’╖ свого сина зустр╕ла свою стару знайому – «Куховарську книгу», якою користувалася ще з дитинства. Видана в Ки╓в╕ у 1951 роц╕. Частина ╖╖ – це переклад стор╕нок рос╕йського видання «Книги про смачну ╕ здорову ╖жу» (мен╕ таку на 20-р╕ччя подарували, ╕ вона дос╕ в хорошому стан╕; я користувалась нею, коли вийшла зам╕ж, що дало право мо╓му чолов╕ков╕ казати, що я готую ╖жу «по науц╕»).
Та найц╕нн╕ша частина ц╕╓╖ книги - розд╕л «Страви укра╖нсько╖ кухн╕». Добре, що лишалась ця книга не в мене, бо я б ╖╖ давно втратила. Справа в тому, що у 2000 роц╕ в Феодос╕╖ та ╕ в ╕нших м╕стах Криму почали в╕дкриватись кафе ╕ ресторани укра╖нсько╖ кухн╕, ╕ ╖м дуже хот╕лось похвалитися перед сво╖ми кл╕╓нтами ╕ конкурентами ориг╕нальними, суто укра╖нськими стравами. Можливо, про ╕стор╕ю створення такого закладу в Феодос╕╖ я розпов╕м п╕зн╕ше. Мен╕ важко було б зберегти цю книгу, бо вона – скарб. Так╕ назви страв зараз год╕ десь почути. Ось подив╕ться, чи чули ви так╕ слова: «душенина», «с╕ченики по-укра╖нському», «крученики тушкован╕ з гречаною кашею та грибами», та ще й «крученики волинськ╕», «товченики рибн╕» ╕ «товченики з м’ясом». Можливо, про вм╕ст цих страв ще й можна щось придумати, а ось ╕ зовс╕м незнайом╕: «присканц╕», «лем╕щанники», «шулики», «потапц╕», «буцики», «вертуни», «вергуни», «сластьони», «шум вершковий», «муселець» ╕ ╕нш╕. Деяк╕ з цих страв ви, може, й куштували, та що вони мають так╕ ц╕кав╕ назви, напевно, не знали. Та й технолог╕я ╖хнього приготування не зовс╕м така, як вказано у книз╕.
Ось, наприклад, «шулики з медом ╕ маком». Пригадую, що на свято Маковея в хат╕ нашо╖ бабус╕ Оксани на К╕ровоградщин╕ нас пригощали коржами з маком, ╕ це було дуже смачно. Не знаю, чи був там мед, але в час в╕йни було не до меду, а п╕сля голоду, який сп╕ткав нас на Харк╕вщин╕ на станц╕╖ Слат╕но, де застала нас в╕йна, нам все здавалося дуже смачним, ╕ ще здавалось, що на╖стися взагал╕ неможливо… Але рецепт корж╕в з маком був простий: пекли корж╕, ламали ╖х на шматочки ╕ поливали солодким маковим молочком. ╥ли ложкою з миски, щоб ╕ того макового молочка зачерпнути. Я дарую читачам к╕лька ц╕кавих рецепт╕в страв укра╖нсько╖ кухн╕. Якщо буде бажання, можна започаткувати таку рубрику у «Св╕тлиц╕». Вс╕ ц╕ страви смачн╕, виготовляються з╕ звичайних наших, не заморських продукт╕в, ╕ це дуже важливо, бо ╕ традиц╕╖ збер╕га╓мо, ╕ страви ц╕ для наших орган╕зм╕в корисн╕ш╕, бо народжувались на наш╕й земл╕ в╕ками.

ПОТАПЦ╤ З МОЛОКОМ ТА МЕДОМ
На 600 г пшеничного хл╕ба - 1 склянку молока, 1 яйце, 2,5 столових ложки вершкового масла, п╕всклянки меду.
Пшеничний хл╕б нар╕зати квадратними пластинками в 3 см завширшки ╕ 1 см завтовшки, вмочувати в молоко, зм╕шане з сирими яйцями, ╕ п╕дсмажити на масл╕ з обох бок╕в до рум’яного забарвлення.
Перед тим, як подавати, потапц╕ полити медом.
ШУЛИКИ З МЕДОМ ╤ МАКОМ
На 400 г пшеничного борошна – 2 яйця, чверть склянки молока, 0,5 чайно╖ ложки соди, 1,5 ложки вершкового масла, 1 склянку меду, 1 склянку маку.
У прос╕яне борошно покласти яйця, розтерт╕ з двома столовими ложками меду, додати соду, с╕ль, 2 столов╕ ложки промитого маку, молоко й масло. Зам╕сити круте т╕сто, розкачати в 2,5—3 мм завтовшки, покласти на лист, проколоти в к╕лькох м╕сцях виделкою ╕ випекти в духовц╕ до готовност╕.
Промитий ╕ добре розмочений мак, що залишився, розтерти в мак╕тр╕, п╕дливаючи потрохи киплячу воду, ╕ розтирати, поки утвориться макове молочко, пот╕м, безперестанно пом╕шуючи, влити решту меду, розбавити склянкою киплячо╖ води ╕ полити др╕бно розламан╕ шулики.
Смачного!

«Бабуся Алла» -
Алла Микола╖вна ОСАДЧА
м. Феодос╕я

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 17.03.2017 > Тема "Порадниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18273

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков