Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2203)
З потоку життя (5328)
Душі криниця (3065)
Українці мої... (1390)
Резонанс (1354)
Урок української (976)
"Білі плями" історії (1570)
Крим - наш дім (525)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (229)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА МОЖЕ ПОВЕРНУТИ КРИМ БЕЗ ╢ДИНОГО ПОСТР╤ЛУ
Як розпов╕в Андр╕й Горд╓╓в, сьогодн╕ в област╕ 11 тисяч перем╕щених ос╕б ╕з Криму, у багатьох з...


СУД В ГААЗ╤: З РАХУНКОМ 3:1 ПЕРЕМОГЛА УКРА╥НА
М╕жнародний суд ООН у Гааз╕ визнав, серед ╕ншого, Рос╕ю стороною м╕нського процесу.


СПРОБИ ВИПРАВДАТИ АКЦ╤Ю «В╤СЛА» АМОРАЛЬН╤ ╤ МОЖУТЬ СПРИЯТИ ПЕРЕОЦ╤НЦ╤ ЗЛОЧИН╤В КОМУН╤ЗМУ
В'ятрович зазначив, що загалом за три м╕сяц╕ проведення акц╕╖ "В╕сла" було переселено близько 150...


САВЧЕНКО РОЗПОВ╤ЛА ПРО СПРОБИ РФ «КУПИТИ» КРИМ ЗАДОВГО ДО АНЕКС╤╥
«Придн╕стров’я, Чечня, Осет╕я, Наг╕рний Карабах, Крим, Донбас – це так╕...


ПОРОШЕНКО ВПЕВНЕНИЙ, ЩО США НЕ ЗМ╤НЯТЬ ПОЗИЦ╤╥ ЩОДО КРИМУ
Про це в╕н сказав в ╕нтерв'ю телеканалу Sky News




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:


















Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter







оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 17.03.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 17.03.2017
ГЕОРГ╤Й ПОЧЕПЦОВ: «В╤ЙНА ЧЕТВЕРТОГО ПОКОЛ╤ННЯ – ЦЕ В╤ЙНА КУЛЬТУР»

Окр╕м анекс╕╖ Криму та п╕дтримки сепаратист╕в на Донбас╕, Рос╕я веде ще одну в╕йну проти Укра╖ни – ╕нформац╕йну. Спотворення реально╖ картини, створення фейк╕в, ф╕нансування, так званих «трол╕в» - усе це пост╕йний ╕нструментар╕й у руках пропагандист╕в з Кремля.
А тому, як зазначають досл╕дники, традиц╕йне поняття «в╕йна» ста╓ не лише в╕йськовим явищем, а й комун╕кативним. ╤ у сучасному св╕т╕ все част╕ше воюють не за територ╕ю, а за людську св╕дом╕сть.
«В╕йна забира╓ не т╕льки ресурси, а й ╕нтелект. Вс╕ нов╕ методи та ╕нструментар╕й, який можна використовувати для бойових д╕й, в╕дразу ж потрапляють в руки в╕йськових з╕ сфери б╕знесу, пол╕тики або мед╕а. А тому Мюнхенська конференц╕я з безпеки 2017 року заговорила про «феномен постправди». Безперечно, постправда вже стала сьогодн╕ ╕нструментар╕╓м в╕йни. Нова парадигма четвертого покол╕ння в╕йни активно на не╖ спира╓ться», - вважа╓ професор Георг╕й Почепцов.
Про в╕йну четвертого покол╕ння, як складову укра╖нсько-рос╕йсько╖ в╕йни, про перспективу Укра╖ни перемогти у ц╕й нов╕тн╕й в╕йн╕ кореспондент «Вголосу» посп╕лкувався з доктором ф╕лолог╕чних наук, професором, автором численних праць ╕з питань комун╕кац╕йних технолог╕й Георг╕╓м Почепцовим.
- Ви стверджу╓те, що, в╕дпов╕дно до пер╕одизац╕╖  покол╕нь в╕йни У╕льяма Л╕нда, зараз актуальне четверте покол╕ння в╕йни. Рос╕йсько-укра╖нську в╕йну можна охарактеризувати, як нове покол╕ння в╕йни?
- Покол╕ння в╕йни в╕дображають той новий ╕нструментар╕й, який з’явля╓ться на даний час. Трет╓ покол╕ння - це був н╕мецький бл╕цкриг, що базувався на маневр╕, але для цього потр╕бен був рад╕озв’язок.
Про четверте покол╕ння в╕йни Л╕нд говорить, що ╖╖ характеризу╓ децентрал╕зац╕я ╕ зникнення державно╖ монопол╕╖ на в╕йну. Саме це дозволя╓ повернутися до в╕йни культур, а ╕мм╕грац╕я та мультикультурал╕зм створюють передумови для в╕йни ╕дентичностей.
Це пом╕тно, якщо ми подивимося на ╤Д╤Л, на тероризм у ╢вроп╕. Л╕нд також бачить можливий вар╕ант власно╖ громадянсько╖ в╕йни м╕ж американськими штатами з консервативною ╕ л╕беральною культурою.
- Тобто в╕йна Рос╕╖ з Укра╖ною – це радше в╕йна культур?
- Загалом, ма╓мо в╕йну за ╕дентичн╕сть: Рос╕я не хоче дати Укра╖н╕ можлив╕сть мати власну ╕дентичн╕сть, Укра╖на ж намага╓ться в╕д╕рватися в╕д Рос╕╖ у б╕к власно╖ ╕дентичност╕. Саме цим можна пояснити боротьбу в сфер╕ телебачення, к╕но, книжок аж до заборон на той чи ╕нший контент. Саме цей ╕нструментар╕й працю╓ на створення ╕дентичност╕, на створення власно╖ модел╕ св╕ту.
╢ дек╕лька завдань, на яких сконцентрована рос╕йська пропаганда. Один з меседж╕в - це невдача проекту Укра╖на. Другий - Рос╕я як вдалий проект. Трет╕й - США ╕ Зах╕д, як ворог. Четвертий - вс╕ укра╖нц╕ хочуть в Рос╕ю. П’ятий - у св╕т╕ все погано.
Саме завдяки цим пов╕домленням Рос╕я намага╓ться роз’╓днати ╢вропейський Союз, а в подальшому ╕ сп╕впрацю США та ╢вропи.
Тепер╕шн╓ ж завдання Кремля, щоб в сус╕дн╕х до Рос╕╖ кра╖нах та в найб╕льш впливових ╓вропейських кра╖нах - Франц╕╖ ╕ Н╕меччин╕, посприяти приходу б╕льш лояльних до Рос╕╖ пол╕тик╕в.
- ╤нформац╕йн╕ в╕йни, пропаганда продукують недов╕ру до будь-яко╖ ╕нформац╕╖. Як в╕др╕знити правду в╕д брехн╕?
- У наш час виникло ще й поняття постправди, коли завдяки ╤нтернету в нашу голову потрапля╓ безл╕ч того, що ран╕ше не можна було б соб╕ уявити. Працюють тисяч╕ джерел, в╕дсутня цензура, - все це робить ╕нформац╕йний пот╕к набагато сильн╕шим, н╕ж ран╕ше. Конкретна людина не може його опанувати, бо в ньому весь час виникають «неспод╕ванки». Я б назвав ╤нтернет ╕нформац╕йною «вулицею», тут нас весь час оч╕кують неспод╕ванки. Це не б╕бл╕отека, де все розкладено за порядком.
Тому виника╓ таке поняття, як фейк, що ╓ спотворенням правди. В╕н в╕др╕зня╓ться в╕д п╕ару чи пропаганди, як╕ все ж зобов’язан╕ базуватися на правд╕, можливо, ╖╖ г╕пербол╕зуючи. Фейк не хоче бути правдою, для нього важлив╕ше досягнення власних ц╕лей, а не ╕нформування людини.
- Й справд╕, в умовах ╕нформац╕йно╖ в╕йни з Рос╕╓ю, в укра╖нських ЗМ╤ дуже часто з’являються запущен╕ рос╕янами «фейки». Яка ╖х роль у в╕йн╕ четвертого покол╕ння?
- Фейки ╓ навмисним спотворенням ╕нформац╕╖, але це робиться так, щоб споживач ╕нформац╕╖ цього не пом╕тив. Теоретично под╕я, про яку розпов╕да╓ фейк, могла бути, але насправд╕ ╖╖ не було. П╕сля появи фейку пропаганда може тиражувати його, адже ╖╖ ╕нструментар╕╓м ╓ якраз фальшиве узагальнення, коли окремий факт пода╓ться як законом╕рн╕сть. Тобто пропаганда дв╕ч╕ порушу╓ правила, коли на баз╕ фейку малю╓ штучний св╕т. Спочатку з’явля╓ться «розп’ятий хлопчик», якого не було, а пот╕м на баз╕ нього роблять з укра╖нського солдата ката.  
- Разом з тим, зараз у соц╕альних мережах, ╕нформац╕йних виданнях все част╕ше актив╕зовуються так зван╕ «трол╕», як╕ за певну плату виконують те чи ╕нше завдання. Наск╕льки «трол╕» ╓ ефективними п╕д час ╕нформац╕йно╖ в╕йни?
- Трол╕ виконують багато функц╕й. Одна з них - це створення уявлення, що потр╕бн╕ меседж╕ п╕дтриму╓ велика к╕льк╕сть людей. Ще трол╕ сво╖ми коментами можуть виводити з себе тих, кого ╖м задають як супротивника.
Реально трол╕ –  це намагання держав повернути соб╕ контроль за соц╕альними мед╕а.
Наприклад, Фейсбук, що за визначенням ╓ ╕нструментом з ╕ндив╕дуального породження ╕нформац╕╖, завдяки тролям отриму╓ «╕ндустр╕альний» пот╕к ╕нформац╕╖, який завжди буде набагато сильн╕шим, оск╕льки в╕н несе ╓диний меседж.
До реч╕, сьогодн╕ кра╖ни, зокрема так╕ як Китай, ╤зра╖ль, Рос╕я, мають сво╖ команди трол╕в, як╕ повинн╕ допомогти ╖м опанувати в╕льний чи кваз╕-в╕льний ╤нтернет.
- Як ви оц╕ню╓те д╕яльн╕сть Укра╖ни в ╕нформац╕йному протистоянн╕ з Рос╕╓ю?
- Укра╖на знаходиться поза зоною д╕╖ рос╕йських телеканал╕в - головного ╕нструментар╕ю пропаганди.  А тому, на першому м╕сц╕ по достов╕рност╕ для укра╖нсько╖ аудитор╕╖ стоять укра╖нськ╕ телеканали, але досить велика увага ╕ до усно╖ комун╕кац╕╖ - друз╕, родич╕ та знайом╕. ╤ це говорить про нестачу правдиво╖ ╕нформац╕╖.
Окр╕м сво╖х громадян, для Рос╕╖ досить важлива зах╕дна аудитор╕я. Тут повторю╓ться модель холодно╖ в╕йни. Але населення Зах╕дного св╕ту не так масово п╕дда╓ться на чужу пропаганду. В цьому план╕ Укра╖на програ╓. Адже вона не ма╓ ан╕ ц╕кавих сайт╕в ╕ноземними мовами, ан╕ власних телеканал╕в, як╕ ведуть мовлення у ╢вроп╕ чи США. На Зах╕д наша точка зору потрапля╓ досить опосередковано.
Разом з тим, ╕нформац╕йна пол╕тика ╓ тод╕, коли ╓ важел╕ впливу. На сьогодн╕ держава  не ма╓ таких важел╕в по в╕дношенню до головних телеканал╕в, оск╕льки вони належать р╕зним ол╕гархам. При цьому ми не можемо казати, що основн╕ канали мають якусь ворожу позиц╕ю. Тут потр╕бен вих╕д на як╕сно вищ╕й р╕вень у створенн╕ нового типу ╕нформац╕йного мовлення. Треба в╕дправляти вчитися за кордон журнал╕стськ╕ групи, треба створювати ╕нформац╕йний продукт для ╕нших, включаючи закордонн╕ видання.
- Якою мала б бути д╕╓ва ╕нформац╕йна пол╕тика Укра╖ни, щоб перемогти у ╕нформац╕йн╕й в╕йн╕ з Рос╕╓ю?
- Наша головна аудитор╕я всередин╕ кра╖ни. ╤ тут в╕дпов╕дь одна - треба почати говорити правду людям. Починаючи з того, що у нас - в╕йна чи АТО? Якщо це АТО, то довед╕ть. Якщо люди почнуть в╕рити влад╕, н╕як╕ чуж╕ меседж╕ на них вже не будуть впливати.
Наш╕ люди мають право на правду, яку в╕д них старанно приховують. Через це, як ми бачимо, дов╕ра до влади безупинно знижу╓ться. А як можна адекватно керувати людьми, як╕ в тебе не в╕рять?
╤ Рос╕я, до реч╕, теж готова почути правду. Наприклад, тижневик «Собеседник» виходить з опитуванням експерт╕в «Суд над ТВ-пропагандою в Рос╕╖: за чи проти».
- Але рос╕йськ╕ «меседж╕» все одно доносяться до укра╖нц╕в?
- Я б не сказав, що вони так масово доносяться. Вони циркулюють, але не з тою регулярн╕стю, як ╖м би хот╕лося. Але це проблема для вс╕х - в епоху ╤нтернету досить важко закритися в╕д ╕нформац╕╖. Той, хто хоче, завжди ╖╖ знайде.
Ми програ╓мо, коли з зап╕зненням да╓мо як╕сь факти, бо факти завжди входять в масову св╕дом╕сть разом з ╕нтерпретац╕╓ю. А вже позбавитися ц╕╓╖, нав╕ть ворожо╖ для нас ╕нформац╕╖, важко, бо вона ув╕йшла в нашу св╕дом╕сть першою. Щоб «перемогти» цю першою введену ╕нформац╕ю, треба докласти набагато б╕льше зусиль.
- З якими кра╖нами, окр╕м Рос╕╖, Укра╖на зараз змушена вести ╕нформац╕йн╕ в╕йни?
- У випадку з Рос╕╓ю – це агресивний конфл╕кт, тому тут ╓ специф╕чн╕ завдання, а так просувати кра╖ну, ╖╖ власну позиц╕ю треба в усьому св╕т╕. Одн╕ завдання ма╓мо в ╢вроп╕, ╕нш╕ - в США. Та ╕ в ╢вроп╕ розмова з кра╖нами Балт╕╖ ╕ Польщею буде р╕зною. Це все принципово р╕зн╕ аудитор╕╖. А ще в кожн╕й кра╖н╕ ╓ експертна сп╕льнота, яка вплива╓ на владу, та журнал╕стська сп╕льнота, що вплива╓ на населення. ╤ вони теж повинн╕ отримувати налаштован╕ саме на них пов╕домлення.
Я б не сказав, що ми ма╓мо ╕нформац╕йн╕ в╕йни з ╕ншими кра╖нами, наприклад, з Польщею - це скор╕ш р╕зна ╕нтерпретац╕я ╕стор╕╖, де можна знайти порозум╕ння, ╕ його рано чи п╕зно знайдуть.
- Як Укра╖н╕ убезпечити св╕й ╕нформац╕йний прост╕р в╕д посягань ╕нших держав?
- Це проблема для будь-яко╖ кра╖ни, бо ╕нформац╕йний прост╕р, на в╕дм╕ну в╕д ф╕зичного, багато в чому сп╕льний, тут важко в╕днайти кордони. Але ╓ велика асиметр╕я: ми дивимося американськ╕ сер╕али чи чита╓мо американськ╕ книжки, а вони не дивляться наш╕ ф╕льми ╕ не читають наших книжок.
Св╕й власний продукт повинен стати найц╕нн╕шим ╕ найц╕кав╕шим для аудитор╕╖. ╤ це зрозум╕ло - в╕н в╕добража╓ власну картину св╕ту. Тому держав╕ треба вкладати кошти у створення власних бестселер╕в ╕ блокбастер╕в, бо зараз ми практично живемо чужим. Ми дивимося чуж╕ сер╕али, наш╕ д╕ти читають перекладн╕ книжки, бо не створю╓мо власного як╕сного продукту.
- Як у св╕т╕ виграють ╕нформац╕йн╕ в╕йни?
- Можна згадати приклад час╕в холодно╖ в╕йни. США вважали сво╖м найсильн╕шим ударом кампан╕ю по звинуваченню СССР у зв’язку з╕ збиттям п╕вденнокорейського лайнера, тод╕ вони навмисне стерли з переговор╕в радянського п╕лота ╕нформац╕ю про те, що в╕н не розум╕в, який це л╕так - цив╕льний чи в╕йськов╕й.  ╤ США винесли це на зас╕дання ООН. А СРСР, як вони вважали, найб╕льше нашкодив ╖м, прив’язавши СН╤Д до експеримент╕в американських в╕йськових, щоб зменшити через хворобу населення Африки. Як бачите, ╕ те, ╕ ╕нше було неправдою, але набуло досить широкого поширення.
- Як розвиватимуться ╕нформац╕йн╕ в╕йни у св╕т╕ в подальшому?
- Основне - це дов╕ра до ╕нформац╕╖. Тому вс╕ нов╕ методи йдуть у пошуку того, яким чином викликати дов╕ру до власного пов╕домлення. ╤ сьогодн╕ для цього виникла допомога в╕йськовим з боку нейропсихолог╕╖. Майбутня пропаганда буде набагато ефективн╕шою, бо вона буде базуватися на об’╓ктивному тип╕ ╕нструментар╕ю. Тобто пропаганда ускладниться у сво╖й п╕дготовц╕, а людина залишиться тою самою (ф╕з╕олог╕чно, психолог╕чно), якою була дв╕ тисяч╕ ╕ б╕льше рок╕в тому. Модерний ╕нструментар╕й буде працювати проти незм╕нного мозку.

Мар╕я Бойко
«Вголос»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 17.03.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18266

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков