Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ВОЛИН╤ ЗНАЙШЛИ СТАРОВИННУ ╤КОНУ, ЯКУ РЕСТАВРУВАВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Про ╕кону розпов╕в шевченкознавець, письменник, зав╕дувач кафедри журнал╕стики Нац╕онального...


ДРУГА ХВИЛЯ “СОЛОК╤╥”
Жодне ╕нтернет-видання не зам╕нить друкованого слова, тим паче, коли воно наповнене глибоким...


«СИН ВЛАШТУВАВСЯ В РУМ╤*, А ДОЧКА В КРИМУ»
Старовинний казахський висл╕в в╕добража╓ геопол╕тичне мислення наших пращур╕в.


КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 10.03.2017
НА ЯВДОХИ КАПА╢ З╤ СТР╤ХИ...

Наш╕ традиц╕╖

Першим весняним святом у народному календар╕ укра╖нц╕в вважа╓ться день Явдохи (14 березня; а за старим стилем — 1 березня).
Були упевнен╕, що Явдоха остаточно спов╕стить, якою буде весна. Народн╕ прогностичн╕ прикмети стверджують:
- На Явдохи капа╓ з╕ стр╕хи — зима ще протрима╓ться.
- Якщо на Явдохи сонячно, то буде врожай на ог╕рки, а коли дощ, то л╕то буде тепле, але мокре (з частими грозами).
- Новий м╕сяць на Явдохи появиться з дощем — бути мокрому л╕ту.
- На Явдохи гарний день — треба с╕яти льон.
- Якщо на Явдохи б╕ля порога калюж╕ води — на щедрий медозб╕р.
- Рано прилет╕ли граки (ще до свята ╢вдок╕╖ — так за церковним календарем) — на ранню весну.
Ц╕╓╖ пори оч╕кують повернення з вир╕ю багатьох птах╕в: лелек, журавл╕в, диких качок, гусей... Щастям було побачити у неб╕ жайворонка, бо м╕цних мороз╕в вже не буде.
На П╕вденн╕й Укра╖н╕ спостер╕гали, чи прокинувся бабак, вил╕з з н╕рки ╕ трич╕ свиснув, закликаючи весну. “Бабак прокинувся ╕ не хоче вертати до н╕рки — весна не забариться”.

НА СЕРЕДОП╤СТЯ СЛУХАЙ, ЧИ ТР╤ЩИТЬ Л╤Д
Четвертий тиждень Великого посту називають Середоп╕стям; середу цього тижня — Середоп╕сною, Середохресною (якраз мина╓ половина Великого посту); нед╕лю — Христопокл╕нною, оск╕льки в цей день у церквах виносять хрест ╕ християни починають бити поклони.
У народн╕й традиц╕╖ укра╖нц╕в найб╕льш пом╕тною серед цих дн╕в ╓ саме середа. Колись того дня вип╕кали з пшеничного борошна обрядове печиво у форм╕ хрестик╕в, яке так ╕ називали - “хрести”. Його тримали до того часу, коли ╖хали в поле с╕яти яровину. Перед тим, як зробити зас╕в, пос╕вальники з'╖дали по такому печиву, а одне клали на р╕ллю й обс╕ювали на добру сходи ╕ щедрий врожай. Принаймн╕, в╕рили у таке. Також печиво-хрест тримали у м╕шку з пос╕вним зерном. В окремих етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни в╕дламували по рамену печива-хреста ╕ клали на чотири кутки ниви. ╤ тут робили це для того, аби добре родило. Щоб воли були працьовитими, пригощали обрядовим печивом ╕ ╖х.
На Середоп╕стя, як правило, в╕дчутна присутн╕сть весни, особливо п╕сля затяжно╖ зими. Ц╕╓╖ пори вже таки скреса╓ крига на водоймах. Уважно прислуховувалися, чи тр╕ска╓ вноч╕ з Середоп╕сно╖ середи на четвер л╕д. Якщо почули, то казали, що це Великий п╕ст навп╕л розламався, або щука хвостом л╕д розбива╓. Однак почути таке могли т╕льки праведн╕ християни, зокрема т╕, що вже приступили до спов╕д╕ ╕ Святого Причастя.
Оск╕льки у середин╕ березня повертаються з вир╕ю плиски (трясогузки), то виникло пов╕р'я: саме ц╕ маленьк╕, с╕реньк╕ пташки трясуть сво╖ми довгими хвостиками ╕ розбивають л╕д.
На Середоп╕сному тижн╕ старанний господар с╕яв розсаду капусти ╕ пом╕дор╕в, “щоб морозу не боялися”.

Церковний календар
╢ВТРОП╤Й, КАЛИН╤К, ВАСИЛ╤СК
(16 березня)
Коли у часи правл╕ння ц╕саря Максим╕ана за наказом судд╕ Публ╕я загинув мученицькою смертю в Амас╕╖ Святий Теодор Тирон, у в’язниц╕ ╕ дал╕ залишалося тро╓ християн:  ╢втроп╕й ╕ Калин╕к – два р╕дн╕ брати та Васил╕ск – плем╕нник Святого Теодора Тирона.
П╕сля раптово╖ смерт╕ Публ╕я, його зам╕нив не менш жорстокий Асклип╕одот. Одного дня за його наказом покликали на суд вс╕х трьох вищезгаданих християн. Як т╕ вже мали виходити з в’язниц╕, небесне сяйво неспод╕вано осв╕тило темний льох ╕ важк╕ двер╕ сам╕ в╕дчинилися перед в╕рними Божими слугами. Тим знаком, що Бог ╓ з ними, вони надзвичайно скр╕пилися духом та з п╕снею на устах п╕шли до лютого судд╕.
 Зустр╕вши в’язн╕в ╕з ясними обличчями ╕ сповнених бадьорост╕, Асклип╕одот немало здивувався, що п╕сля такого тривалого перебування у темниц╕, вони не занепали духом, дал╕ прославляють Христа, ╕ готов╕ прийняти найважч╕ муки та смерть.
На вс╕ погрози Асклип╕одота в╕дпов╕дав ╢втроп╕й: «Безумний, погрожу╓ш нам муками? Ними погрожував ╕ тв╕й попередник Публ╕й, що сьогодн╕ вже кара╓ться в╕чним вогнем. Ти не зляка╓ш нас, бо нема сили, що в╕д╕рвала б нас в╕д Христа-Спасителя. За Нього ми готов╕ перенести терп╕ння ╕ найлют╕шу смерть!».
Тод╕ мучитель наказав бити Святого ╢втроп╕я в уста, але в╕н дал╕ прославлялв свого Небесного Отця.
Оп╕сля Асклип╕одот звернувся до Святих Калин╕ка ╕ Васил╕ска з намовою, щоб вони зреклися Христово╖ В╕ри, але т╕ см╕ло в╕дпов╕ли: «Ти чув слова ╢втроп╕я. В╕н говорив за себе ╕ за нас. Бо , як Пресвята Тр╕йця ╓ одне, так ╕ ми нерозлучн╕ у в╕р╕ й над╕╖ на добропом╕ч Спасителя». Кат наказав бити ╖х так, що аж т╕ло в╕дставало в╕д костей. Однак вони терпеливо зносили бол╕, взиваючи помоч╕ ╤суса Христа ╕ Святого Теодота Тирона.
Три дн╕ тривали катування в╕рних Христових борц╕в. Коли ж н╕ тортути, н╕ облеслив╕ намови не похитнули ╖х, б╕льше того, ставалися дива, як╕ справляли неабияк╕ враження на поган, Асклип╕одот  засудив Святих ╢втроп╕я й Калин╕ка на роз╕п’яття, а Святого Васил╕ска залишив у в’язниц╕. Побачивши м╕сця роз╕п’яття ╕ приготовлен╕ хрести, обидва брати зрад╕ли, ╖хн╕ оч╕ наповнилися сл╕зьми в╕д радост╕, що мають померти такою ж смертю, як ╕ Спаситель.
«Хресту Тво╓му поклоня╓мось, Владико, ╕ Свято╓ Воскресен╕╓ Тво╓ славимо!», - промовили на хрестах Свят╕ ╢втроп╕й ╕ Калин╕к. Так ╕ в╕ддали в руки Небесного Отця сво╖ чист╕ душ╕. Згодом мечем зарубали Святого Васил╕ска.
Ця под╕я сталася близько 290 року.

П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18254

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков