Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2588)
З потоку життя (5673)
Душі криниця (3192)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1417)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Микола Кугутяк, ╕сторик, автор книги про Голодомор: ╢ВРОПА 30-Х РОК╤В ПРОРЕАГУВАЛА НА ФАКТИ ГОЛОДОМОРУ БАЙДУЖЕ, А ТО Й ВОРОЖЕ
Чи знали про Голодомор 1932-33-го рок╕в у Зах╕дн╕й Укра╖н╕, як намагалися зупинити трагед╕ю...


Володимир В'ятрович, голова Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам'ят╕: ФСБ ЗАСЕКРЕТИЛА АРХ╤ВИ КГБ ДО 2044 РОКУ
геноцид був реакц╕╓ю комун╕стичного режиму на спробу в╕дродження Укра╖нсько╖ держави, помстою за...


СПРАВИ МАЙДАНУ. РОЗСЛ╤ДУВАТИ НЕ МОЖНА ЗАКРИТИ
Розсл╕дування, що нараз╕ склада╓ться ╕з 5 тисяч том╕в, зависло у бермудському трикутнику реформи...


«НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС» НАД РОС╤ЙСЬКИМИ ОКУПАНТАМИ
Прокуратура Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕н╕ц╕юватиме м╕жнародний трибунал проти окупац╕йно╖ влади...


АМЕРИКАНКА ПРЕЗЕНТУВАЛА В КИ╢В╤ КНИГУ ПРО ГОЛОДОМОР
Книга вийшла у жовтн╕ ╕ поки що лише англ╕йською мовою




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2017 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 10.03.2017
МАЛОВ╤ДОМ╤ СТОР╤НКИ ╤СТОР╤╥ ВМС УКРА╥НИ: ОПДРЦ «ПЕЛЕНГ»

Вже б╕льш н╕ж 36 рок╕в майже у сам╕с╕нькому серц╕ Кримських г╕р ╕сну╓ ун╕кальна в╕йськова частина, згадок про яку у в╕дкритих джерелах нав╕ть у наш╕ дн╕ майже неможливо знайти.
╤стор╕я появи цього у минулому секретного об’╓кта напряму пов’язана ╕з початком Карибсько╖ кризи. Саме тод╕ армада радянських в╕йськових корабл╕в, в╕дправлених у пох╕д до берег╕в Острова Свободи, вперше з╕ткнулася з гострою проблемою в╕дсутност╕ над╕йного зв’язку з «великою землею», що, у свою чергу, могло призвести до втрати можливост╕ бойового керування угрупованням. Аби уникнути повторення под╕бних ситуац╕й у майбутньому, радянським в╕йськовим кер╕вництвом було прийняте р╕шення про створення спец╕альних передавальних центр╕в, на як╕ ╕ були покладен╕ функц╕╖ забезпечення безпереб╕йного зв’язку на великих в╕дстанях.
Один з таких об’╓кт╕в (аналог╕в за характеристиками ╕ можливостями якому в Укра╖н╕ не було ╕ нема╓, а у св╕т╕ – лише дек╕лька) було вир╕шено збудувати у Кримських горах – у в╕дносно в╕ддаленому в╕д великих населенних пункт╕в, а отже ╕ в схованому в╕д сторонн╕х погляд╕в район╕ б╕ля селища Зеленог╕рське.
Буд╕вництво ц╕╓╖ ун╕кально╖ за сво╖ми характеристиками ╕нженерно╖ споруди почалося 1974 року. Роботи, як╕ виконувалися силами будуправл╕ння Чорноморського флоту та п╕дпри╓мства «Ера», продовжувалися до 1980 року, коли засекречений об’╓кт, який отримав найменування «Спец╕альний передавальний рад╕оцентр «Пеленг», був зданий в експлуатац╕ю ╕ заступив на бойове чергування.
«Серце» об’╓кта знаходиться у в╕дносно невеликому, проте добре захищеному бункер╕, здатному витримати насл╕дки застосування ядерно╖ збро╖.
На трьох р╕внях п╕дземно╖ споруди, вкрито╖ багатометровим шаром грунту й бетону, розм╕щено хоча й далеко не нов╕тн╓ за сучасними м╕рками, але перев╕рене роками обладнання, яке дозволя╓ забезпечити передавання ст╕йкого рад╕осигналу на в╕дстань до 11 000 км.
Основу апаратного комплексу центру в╕д початку складали б╕льше 30 передавач╕в – зокрема, таких як РС-100 «Пурга» (максимальною потужн╕стю до 120 КВт), ПКМ-20 «Блискавка» (24 КВт), ПКМ-5 «Циклон» (5 КВт), Р-652 «Щука» (3,5 КВт) та ╕нших - з робочим д╕апазоном в╕д 1,5 до 30 МГц.
Управляючий сигнал, який надал╕ пода╓ться на передавач╕, надходить до центру вже в зашифрованому вигляд╕ по каналах управл╕ння, що з’╓днують його з генштабом ВМС у Севастопол╕ (у минулому в╕н мав позивний «Суматор»), штабом у смт. Новоозерне (позивний «Дельта»), а також ╕ншими вузлами зв’язку р╕зних р╕вн╕в (для цього при буд╕вництв╕ центру було прокладено б╕льш н╕ж 1000 км захищених кабельних л╕н╕й). Комутац╕я канал╕в, а також ╖хн╓ налаштування зд╕йснюються у л╕н╕йно-автоматичному зал╕ (ЛАЗ).
Передача сигналу може зд╕йснюватися у режимах телеграфно╖ та частотно╖ телеграфно╖ ман╕пуляц╕й (рад╕отелетайп). Також передбачена можлив╕сть передач╕ рад╕оканалом (для цього у наявност╕ ╓ рад╕орелейн╕ станц╕╖ – Р-406 та Р-409) та по дротових каналах (як╕ у повсякденн╕й робот╕ використовуються найчаст╕ше). Нав╕ть не зважаючи на те, що ще з початку 90-х рок╕в в робот╕ вже не зад╕ян╕ найб╕льш потужн╕ (120-К╕ловатн╕) передавач╕, сумарна потужн╕сть центру сяга╓ вельми вражаючо╖ цифри у 180 КВт.
Склад обладнання дозволя╓ центру за необх╕дност╕, окр╕м його основних функц╕й, виконувати ще й завдання РЕБ.
Загальне кер╕вництво роботою «Пеленгу» зд╕йсню╓ться з головного командного пункту (ГКП), що так само знаходиться у п╕дземн╕й частин╕ об’╓кта.
Бункер обладнаний системами вентиляц╕╖ та кондиц╕онування, водопостачання та канал╕зац╕╖, а також системами х╕м╕чного й водяного пожежогас╕ння та шлюзування (санпропускник).
Системи колективного захисту особового складу забезпечують автономне функц╕онування об’╓кта протягом чотирьох д╕б, у тому числ╕ до 12 годин – у режим╕ повно╖ ╕золяц╕╖.
Високий р╕вень автономност╕ центру забезпечу╓ наявн╕сть у його захищен╕й частин╕ власно╖ електростанц╕╖ (склада╓ться з двох комплект╕в дизельних генератор╕в сумарною потужн╕стю до 3,2 МВт), моб╕льного шпиталю, а також оперативного резерву пров╕анту та пального.
Найб╕льшою та найпом╕тн╕шою частиною «Пеленга» ╓ г╕гантське антенне поле, що займа╓ площу у 144 га, на якому розташован╕ 96 антен (тип╕в «ВГДШ», «УГД» та ╕нших). Кр╕м них у наявност╕ ╓ й рухом╕ штирьов╕ антени, розм╕щен╕ у захисних шахтах п╕д куполом бункера, як╕ висуваються у робоче положення за допомогою привод╕в або вручну (обертанням п╕дйомного механ╕зму). Вони використовуються в якост╕ резервних ╕ зад╕юються в бойових умовах у тому випадку, якщо основн╕ антени пошкоджен╕ або несправн╕.
На територ╕╖ центру, у к╕лькох к╕лометр╕в в╕д бункера, розм╕щен╕ казарма, а також буд╕вля штабу частини, плац, котельня, бокси для автотехн╕ки та ╕нш╕ споруди (╓ нав╕ть необладнаний вертол╕тний майданчик).
Нова стор╕нка ╕стор╖╕ СПДРЦ почалась у 1996 роц╕, коли на п╕дстав╕ договору про розпод╕л Чорноморського флоту об’╓кт (з якого на той час вже було знято гриф секретност╕) був переданий Укра╖н╕, п╕сля чого на його баз╕ було створено Окремий передавальний рад╕оцентр «Пеленг» (в/ч А-4374), який ув╕йшов до структури ВМС.
 Коло основних завдань центру формально лишилося незм╕нним – забезпечення безпереб╕йного рад╕озв’язку з надводними кораблями та пов╕тряними суднами в Атлантичному та ╤нд╕йському океанах, в Середземному ╕ Чорному морях, а також на л╕н╕ях маг╕стрального зв’язку м╕ж пунктами керування Збройних сил Укра╖ни. Але в╕дтепер, окр╕м них, на «Пеленг» була покладена ще й нова для нього функц╕я – забезпечення зв’язку з п╕дрозд╕лами нац╕онально╖ арм╕╖, що виконують завдання у склад╕ м╕жнародного миротворчого контингенту ООН. Першим командиром ОПДРЦ було призначено старшого лейтенанта Борецького.
Серйозне скорочення витрат на в╕йськов╕ статт╕ бюджету, обумовлене глибокою економ╕чною кризою та зм╕ною в╕йськово╖ доктрини у 90-т╕ роки, вкрай негативно бол╕сно вдарило як по всьому оборонному в╕домств╕ загалом, так ╕ по «Пеленгу» зокрема. ╤ в першу чергу, хрон╕чне недоф╕нансування позначилось на техн╕чному стан╕ об’╓кта (треба зазначити, що в╕н вже залишав бажати багато кращого ще на момент передач╕ центру Укра╖н╕), що, зв╕сно, впливало ╕ на його бойов╕ можливост╕. Так, наприклад, на б╕льш╕й частин╕ антен полотна перебували в авар╕йному стан╕ (через це при виход╕ передавач╕в на повну потужн╕сть спрацьовував захист, який вимикав анодну напругу), а через порушення герметизац╕╖ бетонного купола вода п╕д час танення сн╕гу потрапляла до залу з передавачами. Под╕бн╕ проблеми (як╕ були далеко не поодинок╕) не т╕льки не дозволяли використовувати увесь потенц╕ал центру у повсякденн╕й робот╕, але й нав╕ть ставили п╕д загрозу його подальше ╕снування. Тим не менш, «Пеленг» зм╕г подолати труднощ╕, уникнувши сумно╖ дол╕ багатьох ╕нших ун╕кальних в╕йськових об’╓кт╕в, ╕ продовжив службу. Величезна заслуга у цьому належить як шефським орган╕зац╕ям (зокрема, з Кривого Рогу), як╕ надавали всеб╕чну допомогу центру, так ╕ його командиру – кап╕тану 3-го рангу ╤. Карапишу (в╕н зм╕нив на ц╕й посад╕ Борецького), який буквально врятував СПДРЦ та чимало посприяв подальшому розвитку частини (саме за час╕в його кер╕вництва вона стала одн╕╓ю з перших у кра╖н╕, чий особовий склад було повн╕стю укомплектовано службовцями за контрактом).
У нов╕тньому пер╕од╕ сво╓╖ ╕стор╕╖ центр брав участь у вс╕х великих командно-штабних навчаннях (наприклад, таких, як «Адекватне реагування», та багатонац╕ональних маневрах «С╕ Бриз»), а також забезпечував зв’язок з кораблями ВМСУ у дальн╕х походах (зокрема, п╕д час трансатлантичного переходу групи корабл╕в до Норфолка у 1996-му та походу великого десантного корабля «Костянтин Ольшанський» до берег╕в Л╕в╕╖ у 2011-му, а також участ╕ фрегату «Гетьман Сагайдачний» у антип╕ратськ╕й м╕с╕╖ у Аденськ╕й затоц╕ у 2013-2014 роках).
«Пеленг» продовжував нести бойове чергування до под╕й 2014 року. Подальша доля об’╓кта та його поточний техн╕чний стан нараз╕ достеменно не в╕дом╕ – у в╕дкритих джерелах жодних в╕домостей про його експлуатац╕ю не знайдено. Проте за рядом непрямих ознак можна зробити припущення, що в╕н, як м╕н╕мум, п╕дтриму╓ться у бо╓здатному стан╕.

╤лля КЛОЧКО
(Укра╖нський М╕л╕тарний Портал)

На фото з особистого арх╕ву одного з в╕йськовослужбовц╕в: б╕йц╕ б╕ля входу в бункер, л╕н╕йно-автоматичний зал

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2017 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18253

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков