Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2168)
З потоку життя (5283)
Душі криниця (3053)
Українці мої... (1390)
Резонанс (1345)
Урок української (974)
"Білі плями" історії (1565)
Крим - наш дім (525)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (229)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (828)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«УКРА╥НЦ╤ Б╤ЛЬШЕ НЕ БУДУТЬ ТЕРП╤ТИ…»
Об’╓днан╕ нац╕онал╕стичн╕ сили «Свобода», «Правий сектор» та...


ПОДОЛАТИ НАСЛ╤ДКИ КОЛОН╤АЛ╤ЗМУ – ЗБЕРЕГТИ НАЦ╤ОНАЛЬНУ ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
Постколон╕альна Укра╖на – зручна для сучасного ол╕гархату, та нац╕я ма╓ очистися в╕д мулу...


У ЧЕРКАСАХ СТВОРЕНО ДОДАТОК ДЛЯ ВИВЧЕННЯ УКРА╥НСЬКО╥ МОВИ
Черкаськ╕ програм╕сти створили моб╕льний додаток «Р.╤.Д.», який допомага╓ вчити...


ЛАРИСА Н╤ЦОЙ: УКРА╥НОМОВН╤ ╤ РОС╤ЙСЬКОМОВН╤ ПАТР╤ОТИ БУДУЮТЬ ДВ╤ Р╤ЗН╤ УКРА╥НИ
Укра╖нська дитяча письменниця Лариса Н╕цой, яка на сьогодн╕ ╓ одн╕╓ю з найактивн╕ших громадських...


РЕВОЛЮЦ╤Я Г╤ДНОСТ╤. ЗГАДАЙМО ГОЛОВНЕ
Н╕коли не каж╕ть, що ╕деали Майдану сплюндрован╕, його над╕╖ не справдилися, а р╕шення не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:


















Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter







оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2017 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 10.03.2017
МОВНА КОНЦЕПЦ╤Я ШЕВЕЛЬОВА ТАКИ СТАНЕ НАР╤ЖНИМ КАМЕНЕМ НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА

Сьогодн╕ мало не кожен укра╖нець зна╓ про те, що на початку ХХ в╕ку найвизначн╕ший ╕сторик Укра╖ни Михайло Грушевський зд╕йснив прорив в ╕стор╕ограф╕╖, сформулювавши модерну концепц╕ю ╕стор╕╖ нашого народу. У найзагальн╕ших обрисах процес, який дов╕в до того, можна накреслити так. У ключов╕й для творення модерних ╕сторичних наратив╕в епос╕ ХV╤╤╤ ╕ Х╤Х в╕к╕в ╢вропа бачила ╕стор╕ю бездержавного укра╖нського народу кр╕зь призму двох колон╕альних ╕стор╕граф╕й: Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ ╕ Польщ╕. Наративи обох цих культур, кожна з яких хот╕ла довести права на укра╖нськ╕ земл╕, заперечували ╕снування окремо╖ ╕стор╕╖ укра╖нц╕в, причому рос╕йськ╕ ╕сторики в╕дмовлялися нав╕ть визнати факт ╕снування укра╖нц╕в як народу.
Про це сказав л╕тературознавець, письменник Марко Роберт Стех в одн╕й з сво╖х передач циклу «Очима культури», присвячених представленню мало в╕домих укра╖нських культурних д╕яч╕в та ╕нтелектуал╕в.
На противагу тим колон╕альним теор╕ям, осмислення власно╖ ╕стор╕╖ самими укра╖нцями в╕дбулося у дек╕лькох стад╕ях. Наш╕ перш╕ нов╕тн╕ ╕сторики, Дмитро Бантиш-Каменський чи Микола Маркевич, беручи за вз╕рц╕ традиц╕ю козацьких л╕топис╕в чи анон╕мну «╤стор╕ю Рус╕в», наголошували на особливостях укра╖нського народу ╕ його вдач╕, та ╖хн╕ концепц╕╖ ще не виходили поза рамки пан╕вно╖ ╕мперсько╖ ╕стор╕╖.
Наступне покол╕ння – ╕сторики-романтики, Михайло Максимович, Пантелеймон Кул╕ш, Микола Костомаров, Олександр Лазаревський, – виступили уже проти ╕мперсько╖ схеми, наполягаючи на самобутн╕й ╕стор╕╖ укра╖нц╕в, хоча ╕ не зовс╕м окрем╕й в╕д ╕стор╕╖ так звано╖ «загальнорусько╖». Згодом, у друг╕й половин╕ Х╤Х стол╕ття, попри гн╕т царсько╖ цензури, ╕сторики документал╕сти п╕д проводом Володимира Антоновича п╕дтвердили неповторний характер нашо╖ ╕стор╕╖, досл╕дивши маси арх╕вних документ╕в.
╤ нарешт╕ злам в еволюц╕╖ ╕сторичного мислення про Укра╖ну зд╕йснила праця студента Антоновича Михайла Грушевського. Вважаючи суб’╓ктом ╕стор╕╖ народ, а не державн╕ утворення чи владн╕ династ╕╖, Грушевський сформулював ╕ ретельно об╜рунтував на баз╕ ╕сторичних джерел схему незалежного ╕сторичного розвитку укра╖нц╕в ╕ задокументував тягл╕сть нашо╖ ╕стор╕╖, незалежно в╕д того, в межах яких державах укра╖нцям випадало жити. Його висновки п╕дтвердили згодом ╕нш╕ ╕сторики, ╕ сьогодн╕ лиш безграмотна або св╕домо упереджена, пол╕тично мотивована людина бралася б заперечувати ╕снування укра╖нц╕в як самобутнього ╕сторичного народу.
Для б╕льшост╕ з нас це очевидний факт. Та чи багато укра╖нц╕в, нав╕ть добре осв╕чених, зна╓ про те, що в ХХ в╕ц╕ мав м╕сце ще один, не менш фундаментальний ╕ революц╕йний злам в науц╕ про нашу спадщину? У галуз╕ мовознавства: в студ╕ях походження ╕ розвитку укра╖нсько╖ мови.
В Х╤Х стол╕тт╕, а то й п╕зн╕ше, прихильники ╕мперсько╖ рос╕йсько╖ ╕деолог╕╖ без жодних наукових виправдань заявляли, що жодно╖ укра╖нсько╖ мови «нема, н╕коли не було, ╕ бути не може», називаючи нашу мову «нареч╕╓м» рос╕йсько╖. П╕сля глибоких студ╕й укра╖нсько╖ мови десятками визначних мовознавц╕в сьогодн╕, знову таки, на под╕бн╕ твердження могла б спромогтися лише людина зовс╕м безграмотна або цин╕чний пол╕тичний спекулянт.
Та однак питання ╕сторичного походження нашо╖ мови дос╕ асоц╕ю╓ться ╕з застар╕лими уявленнями. Нав╕ть укра╖нськ╕ вчен╕ найчаст╕ше дотримуються сформульовано╖ рос╕янами теор╕╖ про нерозд╕льну ╓дн╕сть трьох сх╕днослов’янських мов та ╖хн╕ корен╕ у, мовляв, одн╕й сп╕льн╕й древньоруськ╕й мов╕. Цю теор╕ю автоматично ╓днають з ╕мперським твердженням про нерозд╕льно сп╕льне ╕сторичне походження рос╕ян, укра╖нц╕в ╕ б╕лорус╕в, ╕ про Ки╖вську Русь як, мовляв, «колиску трьох братн╕х народ╕в».
А проте видана у 1979 роц╕ в Нью-Йорку фундаментальна студ╕я A Historical Phonology of the Ukrainian Language професора Колумб╕йського ун╕верситету Юр╕я Шевельова ерудовано ╕ високопрофес╕йно заперечу╓ оту «общеруську» схему ╕сторичного ╕ мовного минулого. Под╕бно, як колись прац╕ Грушевського в ╕стор╕ограф╕╖, книга Шевельова – це переломна точка у слов’янському мовознавств╕. Адже вона доказу╓ окрем╕шн╕сть процес╕в формування укра╖нсько╖ ╕ рос╕йсько╖ мов у ранн╕х стад╕ях розвитку, заперечуючи г╕потезу про ╕снування одн╕╓╖ сп╕льно╖ древньорусько╖ мови.
╢ к╕лька об’╓ктивних причин на те, чому праця Шевельова ще дос╕ не здобула широкого резонансу ╕ не зм╕нила загально╖ сусп╕льно╖ думки. На в╕дм╕ну в╕д праць Грушевського, як╕, як б╕льш╕сть ╕сторичних студ╕й, ╓ довол╕ легко зрозум╕лими перес╕чному читачев╕, книжка Шевельова, як б╕льш╕сть фахових праць з ╕сторичного мовознавства, з огляду на наукову методолог╕ю вельми складна ╕ зрозум╕ла в ус╕х аспектах лише спец╕ал╕стам. К╕льк╕сть фахових спец╕ал╕ст╕в з ╕стор╕╖ слов’янських мов на заход╕ дуже мала, а б╕льш╕сть з них – це мовознавц╕-русисти, як╕ дотримуються традиц╕йних ╕мперських погляд╕в ╕ як╕ здеб╕льшого зустр╕ли в╕дкриття Шевельова розгубленим мовчанням. В Укра╖н╕ книга була заборонена, ╕ т╕льки в 2002 роц╕ вийшов у Харков╕ ╖╖ укра╖номовний переклад.
Без тиску загального сусп╕льства, для якого докази Шевельова ╓ незрозум╕лими, ця нова концепц╕я дуже помалу виборю╓ соб╕ м╕сце в укра╖нськ╕й науц╕, бо доводиться долати оп╕р старо╖ гвард╕╖ мовознавц╕в, в╕дданих завченим теор╕ям. Але дола╓ вона оп╕р невблаганно ╕ одного дня обов’язково стане нар╕жним каменем нового укра╖нського мовознавства.
Теж не без перешкод проникала в ╕нтелектуальний прост╕р Укра╖ни блискуча есе╖стика ╕ л╕тературна критика Шевельова, написана п╕д псевдон╕мом Юр╕й Шерех. Про складн╕сть процесу повернення його спадщини в Укра╖ну можна дов╕датися, м╕ж ╕ншими, з ново╖ книжки Оксани Забужко «Вибране листування на тл╕ доби».
Надзвичайний вклад Шевельова в укра╖нську науку ╕ культуру ц╕кавий ще й тим, що за етн╕чним походженням Шевельов не укра╖нець. В╕н один з дуже ц╕каво╖ групи укра╖нських н╕мц╕в, як╕ в 20-х роках, покинувши рос╕йськомовне середовище, стали в╕дданими патр╕отами укра╖нсько╖ культури. Серед найв╕дом╕ших були авангардист Майк Йогансен ╕ поет неокласик Освальд Бур╜гард, в╕домий п╕д псевдон╕мом Юр╕й Клен.
Щиро рекомендую вам дуже ц╕кав╕ мемуари Шевельова «Я – мене – мен╕ (╕ довкруги)», з яких можна дов╕датися, м╕ж ╕ншими, як н╕мець за походженням ╕ син царського генерала став в╕дданим патр╕отом Укра╖ни ╕ одним з найвизначн╕ших наших ╕нтелектуал╕в ХХ в╕ку.
А великий вплив на формування св╕тогляду молодого Шевельова мав найб╕льший ген╕й укра╖нського театру, Лесь Курбас, який у 25 роц╕ пере╖хав з театром «Берез╕ль» до р╕дного Шевельову Харкова.
Марко Роберт Стех
http://zik.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 10.03.2017 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18236

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков