Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2262)
З потоку життя (5395)
Душі криниця (3085)
Українці мої... (1396)
Резонанс (1362)
Урок української (978)
"Білі плями" історії (1580)
Крим - наш дім (526)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (231)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАМ'ЯТ╤ БАТЬКА-ФРОНТОВИКА
14 травня у С╕мферопол╕, в Кримськ╕й республ╕канськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤....


ПОМЕР ОДИН ╤З Л╤ДЕР╤В НОРИЛЬСЬКОГО ПОВСТАННЯ ПРОТИ ГУЛАГУ ПОЛ╤ТВ'ЯЗЕНЬ ╢ВГЕН ГРИЦЯК
Наша газета встигла присвятити к╕лька публ╕кац╕й ╢вгену Степановичу Грицяку ще за його життя....


НА ЛЬВ╤ВЩИН╤ 2017-Й Р╤К ОГОЛОШЕНО РОКОМ РОМАНА ШУХЕВИЧА, УПА ТА ╤ВАНА НИЗОВОГО
Ц╕ р╕шення прийнят╕ на сес╕╖ Льв╕всько╖ ОДА 11 травня


НЕ СТАЛО БОРИСА ОЛ╤ЙНИКА…
В╕домого поета поховали на Байковому кладовищ╕.


ПАМ’ЯТ╤ АНАТОЛ╤Я КРИЛОВЦЯ, ПЕДАГОГА, ПОЕТА, ЖИТТ╢ЛЮБА
1983 року ╕з в╕дзнакою зак╕нчив укра╖нську ф╕лолог╕ю в Р╕вненському пед╕нститут╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2017 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 03.03.2017
ЙОСИП СЛ╤ПИЙ – ДУХОВНИЙ ПРОВ╤ДНИК НАЦ╤╥

ЗНА╢МО… ПАМ'ЯТА╢МО… НАСЛ╤ДУ╢МО???

«…В╕н простелив свободу сучасн╕й Укра╖н╕» (Папа ╤ван Павло II)
«Батьк╕вщина – це наш р╕дний край, наша мова, наша ╕стор╕я, наша в╕ра, вс╕ наш╕ предки, що впродовж стол╕ть будували свою державу… Т╕льки в Батьк╕вщин╕ народ вповн╕ заспокою╓ сво╖ духовн╕ й сусп╕льн╕ потреби та осяга╓ найвищий степень ладу, безпеки ╕ добробуту» (Патр╕арх Йосип Сл╕пий)

Йосип Сл╕пий належить до когорти стовп╕в укра╖нсько╖ культури XX стол╕ття, який залишив нащадкам безц╕нний духовний скарб як у рел╕г╕йному, так ╕ в нац╕ональному вим╕рах. Б╕ограф╕я ╕ спадщина Йосипа Сл╕пого стали предметом досл╕дження багатьох укра╖нських ╕ заруб╕жних вчених, зокрема укра╖нсько╖ д╕аспори. Ма╓мо документальний ф╕льм про цього сподвижника Укра╖нсько╖ Церкви ╕ Укра╖нсько╖ держави. Цей могутн╕й, зростом п╕д два метри чолов╕к вража╓ сво╖м потужним ╕нтелектом, глибиною думки, науковими здобутками, в╕ддан╕стю укра╖нськ╕й земл╕, невгасимою любов’ю до р╕дного слова, до свого знедоленого народу. Ус╕ ц╕ чесноти в╕н повною м╕рою використав для формування укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ел╕ти ╓вропейського зразка, яка стала фундаментом в╕дродження незалежно╖ демократично╖ Укра╖ни. Н╕як╕ житт╓в╕ випробування (зокрема 18 рок╕в перебування у радянських таборах Сиб╕ру ╕ Мордов╕╖) не зламали його зал╕зно╖ вол╕ до свободи, перемоги добра, утвердження св╕тла й людсько╖ г╕дност╕. Його житт╓ве кредо «Per aspera ad astra» («Кр╕зь терни до з╕рок») стало маг╕стральним на його дев'яностодвохл╕тн╕й тернист╕й дороз╕. Цей ген╕альний висл╕в Сенеки став центральним у ╓пископському герб╕ Патр╕арха. В╕н йому не зрадив жодного разу. Завдяки всеосяжному розуму, непохитн╕й в╕р╕, нескорим╕й вол╕ Йосип Сл╕пий усп╕шно по╓днав у соб╕ науковця-мислителя, теолога ╕ патр╕ота. В╕н достойно прон╕с естафету свого великого наставника Андрея Шептицького.
Ун╕версал╕зм Йосипа Сл╕пого вража╓. В╕н, зокрема: ректор Льв╕всько╖ духовно╖ сем╕нар╕╖ (з 1926 р.), орган╕затор ╕ незм╕нний голова Богословського наукового товариства (з 1926 р.), ректор Льв╕всько╖ Богословсько╖ академ╕╖ ( з 1928), д╕йсний ╕ почесний член Наукового товариства ╕мен╕ Шевченка (НТШ, тод╕шньо╖ Укра╖нсько╖ Академ╕╖ Наук), орган╕затор ╕ ректор Укра╖нського католицького ун╕верситету у Рим╕ (1963 р.) ╕ його ф╕л╕й з ус╕╓ю ╕нфраструктурою для навчання ╕ культурно-науково╖ прац╕ молод╕ у Вашингтон╕, Ф╕ладельф╕╖, Чикаго, Лондон╕, орган╕затор Укра╖нського Центру у Рим╕ (по сут╕ амбасади Укра╖ни у в╕льному демократичному св╕т╕), який в╕дв╕дували видатн╕ особистост╕, посли р╕зних держав, висок╕ церковн╕ д╕яч╕, натхненник в╕дновлення Укра╖нського В╕льного Ун╕верситету у Мюнхен╕ з п╕дготовки укра╖нських вчених ╕ публ╕кац╕╖ фахово╖ книжково╖ продукц╕╖, зокрема з ╕стор╕╖ Укра╖ни, член Т╕бер╕йсько╖ Академ╕╖ у Рим╕, почесний доктор багатьох ун╕верситет╕в Америки ╕ Канади, автор тринадцяти том╕в наукових, науково-просв╕тницьких ╕ богословських праць, орган╕затор ╕ учасник багатьох наукових конференц╕й, сем╕нар╕в з актуальних питань укра╖нського сусп╕льного й церковного життя. Увесь тривалий пер╕од ем╕грац╕╖ (21 р╕к) Йосип Сл╕пий на волонтерських засадах виконував роль укра╖нського амбасадора в кра╖нах поселення укра╖нц╕в, п╕дн╕маючи в них дух патр╕отизму, в╕ри в Укра╖ну, обер╕гаючи в╕д асим╕ляц╕╖. Сво╓ю посл╕довною боротьбою за права людини, безкомпром╕сн╕стю щодо засудження тотал╕тарно╖ системи, чесним роз’ясненням реального життя в Укра╖н╕ Патр╕арх зум╕в зламати хибний стереотип щодо сприйняття Укра╖ни та ╖╖ ╕стор╕╖.
Ун╕кальним ╕ безц╕нним для укра╖нського державотворення ╓ концептуальний п╕дх╕д Йосипа Сл╕пого до виховання укра╖нсько╖ молод╕ в по╓днанн╕ в╕ри, глибокого розум╕ння науки й любов╕ до р╕дно╖ земл╕, до ╖╖ ╕стор╕╖, традиц╕й, мови. «Запов╕т Блаженн╕шого Патр╕ярха Йосифа Сл╕пого» мав би стати повсякденною малою б╕бл╕╓ю для кожного укра╖нця, кожного, хто живе на ц╕й багатостраждальн╕й благодатн╕й земл╕. Ось як визначав значення науки Йосип Сл╕пий у сво╓му «Запов╕т╕» для нащадк╕в: «Наука – це один ╕з нар╕жних камен╕в-стовп╕в в╕дродження та сили народу… Полюб╕ть науку, плекайте ╕ збагачуйте ╖╖ сво╓ю працею та сво╖м знанням, будьте ╖╖ служителями! Споруджуйте храми науки, вогнища духовно╖ сили Церкви та Народу… Наука – це ╖хн╓ дихання ╕ життя!». Вказу╓ у «Запов╕т╕» Йосип Сл╕пий ╕ на головну першопричину нашо╖ поразки у державотворенн╕: «Брак почуття ╕ розум╕ння ╓дности в основних питаннях життя Церкви ╕ Народу – це наше нещастя, це наш споконв╕чний гр╕х!». Центральною темою саморозвитку ╕ самоствердження нац╕╖ Йосип Сл╕пий вважав осв╕ту, виховання молод╕ на нац╕ональних традиц╕ях, але звернених в модерний ╓вропейський прост╕р. В╕н особисто складав програми ╕ курси навчання, зокрема, в Укра╖нському католицькому ун╕верситет╕ у Рим╕. Завдяки енциклопедичним знанням Патр╕арх робив це фахово й усп╕шно. Захоплю╓ глибоке розум╕ння Патр╕арха виховання патр╕отично╖ молод╕ на зразках давньоукра╖нських л╕топис╕в княжо╖ доби. У творах того пер╕оду Блаженн╕ший бачив зародок нац╕онально╖ св╕домост╕ укра╖нц╕в, славу ╕ велич Ки╖всько╖ Рус╕ та ╖╖ княз╕в, фундамент могутньо╖ держави. Ки╖вська Соф╕я для Йосипа Сл╕пого була символом ╓днання в╕ри та науки ╕ стала прообразом Собору свято╖ Соф╕╖ Божо╖ Премудрост╕ у Рим╕, який споруджено його зусиллями. На церемон╕╖ архи╓рейського посвячення Храму у 1969 роц╕ Йосип Сл╕пий наголошував на потреб╕ зберегти ╕сторичну тягл╕сть ╕ оживити давню укра╖нську традиц╕ю, поклавши в╕дпов╕дальн╕сть за цю важливу справу на сучасних ╕ грядущих покол╕ннях. Не випадково ст╕ни цього величного духовного храму прикрашають моза╖чн╕ лики творц╕в красного письменства Ки╖всько╖ Рус╕: Нестора Л╕тописця, Ярослава Мудрого, митрополита ╤лар╕она, Данила Паломника, Володимира Мономаха.
На л╕тературознавчий аспект у д╕яльност╕ цього велета укра╖нсько╖ духовно╖ культури XX стол╕ття вперше звернув увагу в╕домий л╕тературознавець, д╕йсний ╕ноземний член Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни Леон╕д Рудницький. Детально досл╕дила цю мало вивчену грань творчост╕ Патр╕арха у сво╖й двохтомн╕й прац╕ п╕д загальною назвою «Патр╕ярх Йосиф Сл╕пий ╕ красне письменство» ╤рина ╤ванкович. Йосип Сл╕пий досконало знав л╕тературу пер╕оду княжо╖ доби, вважав ╖╖ за найкращ╕ вз╕рц╕ патр╕отизму, поваги до науки, знань, мудрост╕, тобто справжн╕м культурним продуктом, «творами людського духа». Саме у них в╕н вбачав джерело нац╕онально╖ св╕домост╕ укра╖нц╕в, славу ╕ велич Ки╖всько╖ Рус╕. Глибоко знав Патр╕арх ╕ нов╕тню л╕тературу, захоплювався ╖╖ творцями, анал╕зував ╕ цитував ╖хн╕ твори у сво╖х численних виступах, пропов╕дях, лекц╕ях. До числа його улюблених письменник╕в належали Марк╕ян Шашкевич, ╤ван Котляревський, Тарас Шевченко, ╤ван Франко. ╥хн╕ твори були для Патр╕арха незм╕нним джерелом мудрост╕ для виховання нац╕онально св╕домо╖ молод╕. Часто у сво╖х працях в╕н цитував цих титан╕в укра╖нського духа. ╥х ус╕х об’╓днувало безкомпром╕сне ставлення до втрати р╕дно╖ мови, традиц╕╖, ╕стор╕╖. Про вбол╕вання Йосипа Сл╕пого за укра╖нську мову св╕дчить о. Рафа╖л Турконяк, якому Патр╕арх доручив перекласти Святе письмо укра╖нською, щоб параф╕яни мали можлив╕сть слухати Його материнською мовою.
Постать Йосипа Сл╕пого мала б стати джерелом натхнення, еталоном прямостояння, неп╕дробного патр╕отизму ╕ служ╕ння сво╓му народов╕. Ус╕ етапи свого тривалого життя – академ╕чного, таб╕рного, ем╕грац╕йного – в╕н максимально використав для ╓днання укра╖нц╕в в один нац╕ональний орган╕зм, п╕дготовки високоосв╕чено╖ укра╖нсько╖ ел╕ти для буд╕вництва майбутньо╖ незалежно╖ ╓вропейсько╖ Укра╖ни. Оч╕льникам сьогодн╕шнього М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки варто було б взяти за основу доробок Патр╕арха як у вихованн╕ св╕домо╖ молод╕, так ╕ у ставленн╕ до укра╖нсько╖ науки. Натом╕сть це в╕домство заповзялося ╕нтернац╕онал╕зувати осв╕ту, ╕нтегрувати укра╖нську л╕тературу й ╕стор╕ю з╕ св╕товою, знищити, по сут╕, укра╖нську мову як ╓дину мову викладання, запровадивши фактично двомовну осв╕ту. А в результат╕ – отримати покол╕ння космопол╕т╕в, без укра╖нського кор╕ння, ╕дентичност╕ й св╕домост╕, яке, як перекотиполе, за певних труднощ╕в легко, без докор╕в сумл╕ння, зм╕нить громадянство.
Диву╓, що жодна з державних ╕нституц╕й не запропонувала оголосити 2017 р╕к роком Йосипа Сл╕пого в Укра╖н╕ з ц╕лою низкою ц╕кавих заход╕в як всеукра╖нського, так ╕ м╕ждержавного значення. Що це: байдуж╕сть, незнання, чи св╕доме ╕гнорування? Дуже сумно, що 125-р╕ччя цього Трударя, Патр╕ота, Духовного св╕точа, Буд╕вничого укра╖нсько╖ державност╕ практично спущено на р╕вень громадськост╕. Для нин╕шньо╖ влади це, зда╓ться, ста╓ уже нормою. Приклад Йосипа Сл╕пого, на жаль, не одинокий. Варто згадати минулор╕чне сумнозв╕сне в╕дзначення 100-р╕ччя ╤вана Франка ╕ 150-р╕ччя першого президента Укра╖ни Михайла Грушевського. ╤ в╕йна на сход╕ Укра╖ни тут н╕ до чого. Навпаки, при такому ставленн╕ держави до гуман╕тарно╖ сфери, до культурних скарб╕в нац╕╖ ╕ ╖хн╕х творц╕в, ми приречен╕ стати легкою здобиччю для будь-яких зайд, приречен╕ на небуття. Прокидаймося укра╖нц╕! Озиваймося, укра╖нц╕! Насл╕дуймо ╕ будьмо г╕дн╕ сво╖х великих попередник╕в!

Наталя Гумницька
Льв╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2017 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18192

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков