Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2168)
З потоку життя (5283)
Душі криниця (3053)
Українці мої... (1390)
Резонанс (1345)
Урок української (974)
"Білі плями" історії (1565)
Крим - наш дім (525)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (229)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (828)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ПАНЕ ПРЕЗИДЕНТЕ, ХОЧУ ДО ТЕБЕ ЗВЕРНУТИСЯ, ЯК БАТЬКО ДО СИНА, РАДИ СПАС╤ННЯ УКРА╥НИ…»
А вже почу╓ш ти мене чи н╕ – справа твоя, т╕льки за вс╕ сво╖ справи рано чи п╕зно кожен...


ПАРЛАМЕНТСЬК╤ БО╥ ЗА АУДИТ НАБУ
Пол╕тичн╕ ╕нтриги, в як╕ з ентуз╕азмом п╕рнають укра╖нськ╕ пол╕тики, занурюють у непри╓мну...


«Г╤БРИДНА» В╤ЙНА ТОРКНУЛАСЬ ╤ «СВ╤ТЛИЦ╤»…
T╕ ки╖вськ╕ «начальнички» над «Кримською св╕тлицею», як╕ до того всього...


КРИМНАШ.ТРЕТЯ Р╤ЧНИЦЯ, або ЯК ПОВЕРНУТИСЯ, КОЛИ ЗАЙШОВ НАДТО ДАЛЕКО
╤нституц╕йна держава, де президент не бог ╕ нав╕ть не цар, да╓ ясно зрозум╕ти, що запальний понад...


БРЕХНЕЮ СВ╤Т ПРОЙДЕШ…
Ось така вона сьогодн╕, толерантн╕сть по-кримськи, яко╖, власне, в Рос╕╖ н╕хто ╕ не об╕ця╓.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:


















Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter







оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 03.03.2017
ПРО НЕВ╤ГЛАСТВО, ЩО ПОРОДЖУ╢ ВПЕВНЕН╤СТЬ, або ЧОМУ ПЕРЕХ╤Д КРИМУ ДО МОСКОВСЬКО╥ ГАВАН╤ НЕ ╢ ЗАСЛУГОЮ КИ╥ВСЬКО╥ ХУНТИ

Одн╕╓ю з прикмет нашого часу ╓ еп╕демопод╕бне поширення войовничого нев╕гластва та його с╕амських близнюк╕в — безп╕дставно╖ самовпевненост╕, фонтануючо╖ безапеляц╕йност╕, ревниво╖ нетерпимост╕ до чужо╖ думки. Ця моровиця, як я те бачу, походить в╕д нездоров'я самого сусп╕льства, яке зам╕сть того, щоб явити себе св╕тов╕ як св╕доме, д╕╓здатне, в╕дпов╕дальне — одне слово, громадянське, натом╕сть ╕ дос╕ блука╓ десь родовими шляхами. Лише цим, надто довгим ╕, що найсумн╕ше, безвольним перебуванням м╕ж св╕том учорашнього, де в╕д тебе н╕чого не залежало, ╕ жорстким св╕том сьогодення, який вимага╓ зважених, в╕дпов╕дальних ╕ вчасних р╕шень в╕д кожного, можна пояснити ╕снування псевдоел╕т — людц╕в з низьким р╕внем знань, часто без належно╖ квал╕ф╕кац╕╖, досв╕ду, не кажучи вже про моральн╕сть чи нав╕ть просту порядн╕сть. ╢дине, чим поясню╓ться ╖х перебування у владних колах, це родинн╕, кланов╕ та в╕дверто маф╕озн╕ зв'язки. ╥х помилков╕ висновки, невдал╕, часто провальн╕ р╕шення ╓ результатом ╖х обмеженност╕, але ж саме через не╖ вони часто нав╕ть не усв╕домлюють сво╓╖ неповносправност╕.
Це явище, коли, за влучним висловом Бертрана Рассела, “... т╕, хто в╕дчува╓ впевнен╕сть, дурн╕, а т╕, хто мають хоч якесь уявлення ╕ розум╕ння, сповнен╕ сумн╕в╕в ╕ нер╕шучост╕”, в╕доме ще як ефект Данн╕нга-Крюгера. Воно, зв╕сно ж, давн╓ як св╕т, але останн╕м часом, схоже, набуло справд╕ загрозливих масштаб╕в.
Нездари б╕ля керма влади — самовпевнен╕, зухвал╕, нахрапист╕, безпринципн╕, злод╕йкуват╕, зачумлен╕, до всього того, ще й синдромом власно╖ непогр╕шимост╕ — що може бути сумн╕шим? А вже до чого приводить наше толерування ╖х перебування у влад╕, повною м╕рою в╕дчува╓мо на власн╕й шкур╕. Зруйнована, роз╕крадена кра╖на, принижена, зубож╕ла нац╕я, агрес╕я захланного сус╕ди, в╕йна... Що ж — на похиле дерево, як кажуть, ╕ кози скачуть.
Под╕бних думок важко в╕дкараскатися, особливо ж коли дивитися на св╕т зв╕дси, з Криму. Вони вилазять з кожного кутка, з кожно╖ шпарини, обс╕дають голову, намагаючись притлумити спод╕вання, в╕д╕брати над╕╖. ╤ дуже важливо не п╕ддаватися ╖м, пам'ятаючи, що зм╕нити все те ╕нферно в наших силах.
Останн╕ми тижнями, з подач╕ Р╤А Крим-рад╕о Спутн╕к, розгорнуто сво╓р╕дний рад╕омарафон мемуаристики. Згадки про под╕╖, коли приречений на заклання Крим мудрими д╕ями тод╕шн╕х сво╖х оч╕льник╕в уник жорстоко╖ розправи з боку фашисто-б╓нд╓ровцев, покликан╕ сповнити серця кримчан замилуванням ╖х величним подвигом ╕ вдячн╕стю за св╕й щасливий порятунок. Товариство, запрошуване на еф╕ри — то доб╕рний контингент: “афганц╕ в╕д парт╕╖ Рег╕он╕в, як╕, починаючи з грудня 2013 по лютий 2014 року, вивозили на ки╖вський антимайдан тисяч╕ кримчан, геро╖ кримсько╖ Самооборони, як╕ пройшли славний шлях в╕д протистоянь п╕д ст╕нами Верховно╖ Ради Криму 26 лютого 2014 року кримським татарам та Правому Сектору (без нього н╕як не можна, бо еп╕чн╕сть подвигу значно применшу╓ться), до безпосередньо╖ участ╕ у захопленн╕ аеропорту С╕мферополь, а ще — ч╕льн╕ владоможц╕, як╕ з високих кр╕сел влади укра╖нсько╖, не в╕дриваючи “державних” дуп в╕д сид╕нь, плавно перем╕стилися у владу московську.
Перш╕ опов╕дали, як геро╖чно протистояли фашистам упродовж страшних дн╕в Майдану, нар╕кали на боягуза Януковича, який не зважився зал╕зною рукою славного “беркута” роз╕гнати ту нечисть, скаржились на неспровоковану агрес╕ю всюдисущого Правого Сектора, який палив ╖хн╕ автобуси на Черкащин╕, полював за ними по тамтешн╕х л╕сах, мов за дикими зв╕рами, коли вони, нажахан╕ мирн╕ агнц╕, як╕ лише й хот╕ли, що захистити конституц╕йний лад та свого президента, поверталися з╕ звар╕йованого Ки╓ва до р╕дного Криму. Щоправда, при тому чомусь забулися подвиги самого антимайдану, зокрема, заф╕ксован╕ ось на цьому в╕део: https://www.youtube.com/watch?v=bBmoT5AQ_mA
В ╕нш╕й компан╕╖, що складалася з гол╕в к╕лькох нац╕ональних общин Криму, розпов╕дали, як йдучи на захист Верховно╖ Ради Криму в╕д кримських татар╕в та правос╓к╕в, одягали п╕д верхн╕й одяг кольчуги та лати(!!!), бо ж т╕ покруч╕ кололи, виявля╓ться, ножами. Шкода, що оф╕с пан╕ Поклонсько╖ злокапосно засекретив статистику про к╕льк╕сть зар╕заних в тому юрмищ╕ — бо ж, як розум╕╓мо, далеко не кожен з билинних богатир╕в, що вийшли тод╕ боронити кримський народ в╕д пона╖халих бо'зна зв╕дки ординц╕в та бендер╕вц╕в, м╕г дозволити соб╕ нос╕ння таких раритет╕в. Армен Гамлетович Мартоян, б╕льш в╕домий як Самвел, який представляв на тому ток-шоу в╕рменську общину, з трепетом згадував, як зустр╕вся з зеленими чолов╕чками в час╕, коли м╕л╕ц╕я ╕ во╓н╕зована охорона аеропорту С╕мферополь намагалася затримати очолюваний ним заг╕н ополчення за спробу блокування зл╕тно╖ смуги. Вв╕члив╕ зелен╕ чолов╕чки тод╕ просто пройшли повз командира Самооборони, якого стороп╕л╕ в╕д ╖х появи м╕л╕ц╕онери ще хвилину тому були готов╕ заарештувати, аби без жодних вказ╕вок з його боку взяти аеропорт п╕д контроль. Ма╓мо бути вдячн╕ панов╕ Мартояну за опис ц╕╓╖ вельми красномовно╖ сценки, бо ж ясн╕ше продемонструвати значення Самооборони ╕ роль ССО РФ в под╕ях Кримсько╖ весни-2014 навряд чи й можливо. Згадував пан Мартоян, з-пом╕ж ╕ншого, ╕ про спроби СБУ завадити д╕ям ополчення. З того, зв╕сно, н╕чого не вийшло, адже вони займалися святою справою — захистом в╕д фашистсько╖ чуми, яка нев╕дпорно насувалася на Крим, тож стримати ╖х було неможливо.
Тут варто, принаг╕дно, звернути пильну увагу нашого читача на те, що св╕дчення Армена Гамлетовича дивним чином протир╕чать категоричним заявам ки╖всько╖ хунти про те, що геть вся кримська м╕л╕ц╕я-СБУ виявилися зрадниками. Як ╕ кримське в╕йсько. Як ╕ запроданц╕-депутати. Дивно все те. Особливо ж, коли згадати, що р╕к тому ╕ пан Петро Запорожець згадував, мовляв, для доленосного голосування “автономних” депутат╕в доводилося збирати за допомогою Самооборони (те ж саме знаходимо ╕ у св╕дченнях безпосереднього виконавця то╖ акц╕╖ — пана Г╕рк╕на). Але ж нав╕ть такими методами вдалося з╕брати, начебто, лише п'ятдесят трьох законодавц╕в з╕ ста. Пишу “начебто”, бо й тут все досить темно: пан Петро каже, що дек╕лька з доставлених депутат╕в умисно забули, згубили, а скор╕ш за все, умисно не взяли з собою картки для голосування, тож довелося розпечатати сейф, в якому збер╕галися ╖х дубл╕кати. Можна згадати ╕ непоступливу позиц╕ю не надто симпатичного пана Могильова, про яку згадував адм╕рал Воронченко, на яку нар╕кав тод╕шн╕й сп╕кер АР Крим пан Константинов. Адже той категорично в╕дкинув ╕дею пана Константинова щодо звернення за допомогою до Москви.
Згадуючи т╕ гр╕зн╕ дн╕, колишн╕й депутат ВР АР Крим Петро Запорожець, ╖╖ колишн╕й перший в╕це-сп╕кер Григор╕й ╤оффе та й сам пан Константинов раз по раз наголошували на тому, що поштовхом для в╕докремлення Криму в╕д Укра╖ни став державний переворот, вчинений нац╕онал╕стами у Ки╓в╕, в результат╕ якого було силою усунуто в╕д влади законнообраного президента. "Ми розум╕ли, до чого все це могло привести в Криму, ╕ прекрасно розум╕ли, що першою жертвою нового незаконного режиму (Укра╖ни) стане Крим", - сказав пан ╤оффе. Т╕╓╖ ж верс╕╖ притриму╓ться, як зна╓мо, ╕ Володимир Володимирович.
Здавалося б, названа причина ц╕лком поясню╓ мотивац╕ю вс╕х подальших д╕й кримсько╖ влади, як╕, зрештою, привели Крим до анекс╕╖. Справд╕: чим можна дор╕кнути влад╕, яка робить все можливе, аби не занапастити народ, який ╖╖ обрав! Все так. ╤ закинути на те н╕чого, якби... якби не присмак лукавства — тяжкого солодко-нудотного душку, яким в╕╓ в╕д сл╕в названих ╕ не названих тут високопосадовц╕в, в╕д сл╕в бригадир╕в антимайдану, в╕д сл╕в самооборонц╕в. Щодо останн╕х, то, роблячи поправку на еффект Данн╕нга-Крюгера, про який згадували на початку, зважаючи, що були лише простими виконавцями, ще б можна було припустити, що не в╕дали, що творять. Але те жодним чином не стосу╓ться козл╕в-провокатор╕в, як╕ на перший заклик кассапа (м'ясник — кр.-тат) ведуть дов╕рливу отару на скотарню. Так, з╕ сл╕в самого пана ╤оффе ясно просл╕дкову╓ться, що в╕н добре розум╕╓ те, що народ в Укра╖н╕ повстав аж н╕як не через в╕дмову пана Януковича п╕дписувати угоду про ╓вро╕нтеграц╕ю. Не було причиною того (х╕ба що спусковим гачком) ╕ безжальне побиття п╕д Орантою мирних м╕тингувальник╕в — “малол╕тн╕х хул╕ган╕в”, за словами пана Мокшина. Дума╓ться, н╕ пан Запорожець, н╕ пан ╤оффе не мають сумн╕ву, що справжньою причиною, яка зрештою вивела людей на Майдан, було переповнення чаш╕ терп╕ння через намагання злод╕йських клан╕в, що складали опору режиму Януковича, приватизувати ц╕лу кра╖ну. Адже чи не весь б╕знес, незалежно - великий чи малий, в╕дчував на сво╓му горл╕ його жорстк╕ пальц╕. Те все терп╕лося, доки ще була над╕я, що взятий на ╓вро╕нтеграц╕ю курс в перспектив╕ покладе край бандитському свав╕ллю. Коли ж ╕ та над╕я розтанула, коли стало ясно, що Укра╖ну знову розвертають на задв╕рки Москов╕╖, де паростки демократ╕╖, над╕╖ на г╕дне людини життя будуть розтоптан╕ п╕дборами режиму, який щодал╕, то б╕льше проявляв нахил до пут╕низац╕╖, коли той режим, зрештою, у в╕дверто кривавий спос╕б виявив свою ╕стинну сутн╕сть, нац╕я не мала ╕ншого вибору, як скинути його. Але ж нав╕ть при всьому тому повсталий народ упродовж трьох м╕сяц╕в ще чекав, що влада схаменеться. Не сталося.
В╕дтак, всяк╕ розмови про п╕дступи фашист╕в-нац╕онал╕ст╕в, про реванш б╓нд╓ровск╕х н╓доб╕ткофф ╓ не б╕льше н╕ж способом викривлення реальност╕ задля виправдання власних злочин╕в. Яких саме? Сьогодн╕шня кримська влада наполяга╓ на тому, що причиною в╕дд╕лення Криму в╕д Укра╖ни, причиною його ошватрування в гаван╕ Москов╕╖ була незаконна зм╕на влади. Але — “Дивись в кор╕нь!” — радив незабутн╕й Козьма Прутков. Найперше, сам режим пана Януковича був незаконним, адже прийшовши до влади з поскромненими президентськими повноваженнями 2004 року, В╕ктор Хведорович у в╕дверто незаконний, антиконституц╕йний спос╕б повернув соб╕ президентськ╕ повноваження час╕в Леон╕да Кучми, повернувши тим самим Укра╖ну до президентсько-парламентсько╖ форми правл╕ння. Чи можна, в╕дтак, розглядати усунення в╕д влади узурпатора, порушника Конституц╕╖ В╕ктора Януковича як державний переворот? Навряд чи. Як в╕домо, влада, нав╕ть у формально демократичн╕й кра╖н╕, склада╓ться з чотирьох г╕лок: законодавчо╖, виконавчо╖, судово╖ та в╕льних м╕д╕а. Усунення з посади президента-злочинця, який не зупинився перед тим, щоб пустити кров народу, який, нагадаю, обирався лише з функц╕ями представницькими, н╕як не зачепило законодавчу владу. Парламент продовжував д╕яти в попередньому склад╕ ╕ вже наступного дня п╕сля втеч╕ пана Януковича та його сп╕льник╕в обрав нового сп╕кера, який, зг╕дно д╕ючо╖ Конституц╕╖ Укра╖ни, виконував функц╕╖ президента Укра╖ни до обрання та вступу на посаду нового президента, що також в╕дбулося у ц╕лком законний спос╕б вже у травн╕ 2014 року. Тод╕ ж, у лютому 2014-го, упродовж тижня складом д╕ючо╖ Верховно╖ Ради, так само у ц╕лком законний спос╕б, було сформовано нову коал╕ц╕ю б╕льшост╕ та новий уряд, який негайно взявся до виконання сво╖х обов'язк╕в. Н╕чого й казати, що прих╕д хунти до влади н╕як не зачепив ан╕ м╕д╕а, н╕ судово╖ влади, яка в основ╕ сво╖й ╕ до сьогодн╕ залиша╓ться все тою ж, януковицького призову, що вказу╓ на ганебну незац╕кавлен╕сть “революц╕онер╕в” у реальних зм╕нах, але в цьому випадку засв╕дчу╓, що про жоден переворот не йшлося.
На противагу тому ма╓мо св╕дчення, в тому числ╕ й самого пана Володимира Константинова, про те, що вже з грудня 2013 року в╕н в╕в активн╕ консультац╕╖, в тому числ╕ ╕ в Москв╕, щодо перспектив в╕докремлення Автономно╖ Республ╕ки Крим в╕д Укра╖ни та можливост╕ входження ╖╖ до складу РФ. Але ж на той час про жоден переворот не йшлося ╕ пан Янукович ще ц╕лком впевнено почувався у сво╓му президентському кр╕сл╕.
Натом╕сть, не передбачений укра╖нською Конституц╕╓ю горе-референдум, яким, мов ф╕говим листком, ╕ дос╕ намагаються прикрити в╕дверте порушення як нац╕онального законодавства, так ╕ м╕жнародних закон╕в, а в╕дтак ╕ незаконна, невизнана св╕товою сп╕льнотою анекс╕я, стягнули санкц╕╖ не лише на Москов╕ю, але, найперше, на сам Крим, п╕ддавши його ╕золяц╕╖, з яко╖ навряд чи можливо ви╖хати нав╕ть по чар╕вному мосту.
╤золяц╕я поки що не надто проявля╓ себе у повсякденному житт╕. Ну, подума╓ш, стало менше турист╕в-в╕дпочивальник╕в. (Пор╕вняй вигляд одн╕╓╖ й т╕╓╖ ж вулиц╕ 2012 та 2015 рр.: https://www.youtube.com/watch?v=1bvqNW8j8o4&t=407s та https://www.youtube.com/watch?v=ndErsxcdCy0 ) Зате пенс╕╖, зароб╕тн╕ плати таки вищ╕ за середн╕ укра╖нськ╕. Щоправда, не вс╕ мають високооплачувану роботу, а дехто нав╕ть змушений шукати ╖╖ поза межами п╕вострова. Та й пенс╕онери, яких в Криму тьма, вже скаржаться на нестачу грошей. Але ж санкц╕╖, попри велик╕ над╕╖ на нову п╕ндос╕вську адм╕н╕страц╕ю, схоже, н╕хто зн╕мати не збира╓ться. Тож найближч╕ перспективи не надто надихають. Залиша╓ться, х╕ба що, вт╕шати себе тим, що камен╕ з неба поки що не падають...
Насправд╕, роль кримсько╖ влади у в╕дторженн╕ Криму в╕д Укра╖ни була хоч ╕ важливою, проте, як я те бачу, другорядною. Найб╕льше тут важили давн╕ плани Кремля в╕дновити свою владу в Укра╖н╕. ╤ Крим в тих планах займав першочергове м╕сце.
На фахову думку адм╕рала ВМС Укра╖ни ╤горя Воронченка (в 2013-2014 рр. заступника командувача ВМС берегово╖ ╕ територ╕ально╖ оборони), спроби захопити Крим розпочалися ще 2003 року намаганнями захопити укра╖нський остр╕в Тузла, що лежить посеред Керченсько╖ протоки. Кримчани добре пам'ятають т╕ тривожн╕ дн╕, коли Москов╕я почла насипати дамбу в╕д Таман╕, у намаганн╕ дотягнутися нею до острова. Тод╕ Укра╖на належно зреагувала на те. Президент Леон╕д Кучма негайно перервав св╕й в╕зит до Латинсько╖ Америки ╕ вже 22 жовтня був на остров╕ разом з кримським прем'╓ром Серг╕╓м Кун╕циним. 23 жовтня буд╕вництво дамби було зупинене лише в 100 метрах в╕д укра╖нського прикордонного посту.
На мою ж думку, т╕ спроби розпочалися одразу по осягненн╕ Укра╖ною незалежност╕. Тод╕, завдяки зухвалому тиску, за нер╕шуче-поступливо╖ позиц╕╖ тод╕шнього кер╕вництва Укра╖ни, Москов╕я, всупереч п╕дписаним в Б╕ловежж╕ угодам, спромоглася наполягти на розд╕л╕ флоту, який перебував у кримських базах, ╕ що важлив╕ше — залишити за собою головну базу Чорноморського флоту, яка розташовувалась в Криму, забезпечивши таким чином свою в╕йськову, пол╕тичну та ╕деолог╕чну присутн╕сть на п╕востров╕.
Саме та присутн╕сть ╕н╕ц╕ювала автоном╕зац╕ю, спробу м╓шковського ходу конем, “казакизац╕ю” Криму в 2000-х.
На в╕дм╕ну в╕д тверджень сьогодн╕шньо╖ кримсько╖ влади, що кримська Самооборона з'явилася, мовляв, як реакц╕я на загрозу з боку нацик╕в-майдаун╕в, насправд╕ ╖╖ почали формувати на п╕востров╕ ще в жовтн╕ 2013 року, б╕льш н╕ж за м╕сяць до початку Майдану, ╕ про це було достеменно в╕домо не лише пану Воронченку. Тод╕ ж, в жовтн╕ 2013 року, на московську ав╕абазу б╕ля смт. Гвард╕йське зам╕сть звичайних 12 завезли 45 цистерн ав╕ац╕йного палива. Для чого? Х╕ба не для дозапрвки тих двох транспортних ╤Л╕в, як╕ в с╕чн╕ 2014 року доставили туди десантний батальйон, про що служба зовн╕шньо╖ розв╕дки в тому ж час╕ допов╕дала президентов╕?
Згаду╓ пан Воронченко ╕ про невраховану в╕йськову техн╕ку, заф╕ксовану литовськими вериф╕каторами на пол╕гон╕ Опук ще за п╕вроку до под╕й.
Якщо ж згадати до всього того ще й сенсац╕йне попередження колишнього радника президента Пут╕на пана Андр╕я ╤лар╕онова, озвучене ним в прямому еф╕р╕ Шустер-Live, у час╕, коли влада “революц╕онер╕в” намагалася розгадати загадку зелених чолов╕чк╕в, де в╕н заявив, що план захоплення Криму було впроваджувано упродовж, принаймн╕, шести рок╕в, то всяк╕ намагання московсько╖ влади виправдати безпрецедентне в XXI стор╕чч╕ порушення м╕ждержавних та м╕жнародних закон╕в, в результат╕ яких було перекро╓но мапу ╢вропи, складаючи вину на укра╖нську владу, ╓ жалюг╕дними. А от впевнен╕сть, з якою те робиться, мимовол╕ нагаду╓ слова Чарлза Дарв╕на про те, що “Нев╕гластво част╕ше породжу╓ впевнен╕сть, н╕ж знання”.
Дов╕ряймо ж знанням ╕ достеменним фактам, а не жонглюванням пустопорожньою впевнен╕стю, товариство.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 03.03.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18182

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков