Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НАЙСМАЧН╤Ш╤ ЯБЛУКА — НА СПАСА
Свято Преображення Господнього, а в народ╕ — Спас, Другий Спас, Яблучний Спас, яке...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ, або З МИРУ ПО НИТЦ╤ – НА ╤НТЕРНЕТ «СВ╤ТЛИЦ╤»!
Наближа╓ться черговий щор╕чний «момент ╕стини» - необх╕дно терм╕ново з╕брати 3-4 тис....


ЩЕДР╤ БОРИС ╤ ГЛ╤Б
Наш╕ традиц╕╖


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ, або З МИРУ ПО НИТЦ╤ – НА ╤НТЕРНЕТ «СВ╤ТЛИЦ╤»!
Наближа╓ться черговий щор╕чний «момент ╕стини» - необх╕дно терм╕ново з╕брати 3-4 тис....


Поетична Св╕тлиця. ПОЕЗ╤Я ОКСАНИ ШПИРКО
Сьогодн╕шня поетична стор╕нка «КС» пропону╓ сво╓му читачев╕ продут╕ степовими...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 24.02.2017
ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ

Сьогодн╕шня поетична стор╕нка «КС» представля╓ читачам вдумлив╕, н╕жн╕, з присмаком легкого суму ╕ тонко╖ ╕рон╕╖ в╕рш╕ чудово╖ поетеси Натал╕ Пас╕чник.
Пан╕ Наталя народилася 1984 року в м╕ст╕ Теребовля Терноп╕льсько╖ област╕. За осв╕тою – ф╕лолог-герман╕ст. Зак╕нчила бакалаврат Терноп╕льського нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕м. Володимира Гнатюка (2006), маг╕стратуру Черн╕вецького нац╕онального ун╕верситету ╕м. Юр╕я Федьковича (2007), асп╕рантуру Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. ╤вана Франка (2010). Кандидат ф╕лолог╕чних наук (2013).
Автор поетичних зб╕рок «Елег╕я печал╕» (2002), «Портрети доби Ренесансу» (2006), «Гра в три руки» (2009), «Пастух бдж╕л» (2012), «Зимов╕ кан╕кули» (2014), «Кирилиця» (2016), а також пов╕ст╕ для д╕тей «Терезка з Медово╖ Печери» (2014) та зб╕рки есе╖стики «Артикл╕» (2015).
Нагороджена прем╕ями конкурсу «Поетичн╕ Майстерн╕» (2003), конкурсу видавництва «Смолоскип» (2005, 2008, 2009), конкурсу ╕м. Б-╤. Антонича «Прив╕тання життя» (2005), л╕терфесту «Неосфера» (2007), м╕жнародного конкурсу «Гранослов» (2008), часопису «Зах╕д-Сх╕д» (2008), часопису «Мистецька стор╕нка» (2008), фестивалю «Просто так» (2009), конкурсу «Рукомесло» (2009), журналу «Дн╕про» (2009), конкурсу «Витоки» (2009), порталу «Букво╖д» за «Найкращу поетичну зб╕рку» (2009), конкурсу опов╕дань «Прекрасне поруч» (2009, 2010), конкурсу «Коронац╕я слова» (2011), конкурсу ╕м. святого Альфонса де Л╕гуор╕ (2011), всеукра╖нського фестивалю поез╕╖ «Ватерл╕н╕я» (2012), конкурсу «Урба-перехрестя» (2013), прем╕╓ю «Благов╕ст» (2013), прем╕╓ю ╕м. Богдана Лепкого (2013), М╕жнародною поетичною слов'янською прем╕╓ю (2014, 2015).
Стипенд╕ат М╕жнародного дому письменника ╕ перекладача «Ventspilshouse» (2012).
Член Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни (з 2009). Член Нац╕онально╖ сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни (з 2011).
Викладач кафедри теор╕╖ ╕ практики перекладу Терноп╕льського нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕м. Володимира Гнатюка.
Засновник видавництва «Слон».

Наталя ПАС╤ЧНИК

Г╤МН МОНАРХ╤╥
в сут╕нках син╕х пров╕нц╕я сонна
м╕сяць лежить на дротах електричних
я перед люстром вдягаю корону -
личить вона мен╕ а чи не личить

н╕кому тут дор╕кнути мен╕ за
повну оцю узурпац╕ю влади
т╕льки приймач ╕з пластмаси й зал╕за
тихо в╕щу╓ прих╕д сн╕гопаду

справа буденна – усе зачинити
╕ збудувати окрему державу
поки вир╕шу╓ хтось угор╕ там -
маю я право – не маю я права

поки душа наче скельце прозора
не п╕дда╓ться найб╕льш╕й спокус╕ -
зранку о шост╕й пов╕╓ ╕з моря
випаде сн╕г ╕ тод╕ я зречуся

***
для того ми й зустр╕лись нин╕
╕ я ╕ ти
щоб наш╕й б╕дн╕й батьк╕вщин╕
допомогти

три в╕дм╕нити постулати
й один закон
а нас обох коронувати
на сп╕льний трон

╕ вигукнувши «ал╕луя»
хай наш народ
у документах заф╕ксу╓
переворот

ми без вагань ╕ фоб╕й жодних
налл╓м вина
╕ покаравши вс╕х незгодних
ковтнем до дна

а через р╕к втечемо – ще би -
десь до ╓вроп
залишивши оп╕сля себе
лише потоп

СПАЛЮВАННЯ ЛИСТЯ
а все розпочнеться неждано -
пожовкнуть дерева столиц╕
й на площах гн╕дих в╕д туману
в╕дкриють сезон ╕нкв╕зиц╕й

в╕зьму ╕ роз╕б’ю скарбничку
сказати не зважусь н╕кому -
хай синя м╕ська електричка
мене не чека╓ додому

мен╕ зазиратимуть в душу
мене називатимуть якось
а я ╕ н╕чого не мушу
а я вс╕м даватиму ляпас

не буду журитись н╕чим я
а ще закохаю у себе
якогось хлопчину з очима
в╕дт╕нку ос╕ннього неба

╕ кинувши в сут╕нь ср╕блисту
останню монету мов мито
╕з димом п╕ду ну а листя
а листя залишиться жити

***
н╕чим не задобрити дух╕в л╕та
та цих останн╕х дн╕в - уже не шкода
бо у будинок що на роз╕ св╕ту
мен╕ нема╓ в╕д сьогодн╕ ходу

ще раз усе перерахую вголос -
стар╕ борги ╕ з╕м’ят╕ купюри
╕ згорблен╕ наполовину гол╕
стол╕тн╕ осокори за бордюром

╕ добре що на темному узб╕чч╕
н╕хто кр╕м них у цей момент не бачить
як сильно в╕тер б’╓ мене в обличчя
а я йому не можу дати здач╕

ХУЛ╤ГАНСЬКЕ
жовте в╕конце сн╕жка в долон╕
б╕лка гризе задуб╕лу кору
довгих бурульок ряд на балкон╕
- телефонують – я не беру -

баба з м╕тлою – зла ╕ холодна -
поглядом пильним сн╕г стереже
статися може все що завгодно -
сплутаю в╕кна - влучу в чуже

може й не варто наступом брати
мури висок╕ горе-зими
що там за ними – пустка к╕мнати
хто там на думц╕ – точно не ми

важко вгруза╓ сл╕д в кучугури
глибша╓ в неб╕ чорна д╕ра
пада╓-пада╓ температура
бачу – ти вдома - значить пора

***
хоч п’ятдесят раз╕в хоч сто
повторюй «нащо» -
в ц╕й кнайп╕ нас не зна н╕хто
╕ це - на краще

цигарка зблисне на губ╕
╕ згасне наче -
я припалю ╖╖ тоб╕
╕ хай вс╕ бачать

нехай ц╕кавий дуже хтось
не ма╓ д╕ла
до пальц╕в що п╕рнуть ось-ось
в сорочку б╕лу

у мене в чашц╕ вистиг час
- не хочу чаю -
лиш дим сто╖ть довкола нас
╕ не пуска╓

***
т╕льки ╕ звуку - в╕тер в кишенях свище -
тихо щоб не збудити н╕чну державу
та ожива╓ – щойно п╕д╕йду ближче -
мертва вода старого м╕ського ставу

скинувши куртку зваживши на усе це -
хитк╕сть мого становища ╕ причалу
дам соб╕ шанс таки остудити серце -
серце котрому завжди було замало

от ╕ нехай валя╓ться безпритульно
одяг який у вузлик лише зав'яжеш
поки ф╕ксують виснажен╕ патрульн╕
цей затяжний стрибок до самого дна аж

╕ повернувшись н╕би ╕з потойб╕ччя
врешт╕ зроблю на пару з горнятком чаю
п╕зн╕й дзв╕нок туди де давно не кличуть
але можливо слухавку п╕дн╕мають

***
от ╕ минув сезон ╕ порожн╕ парки
рештки тепла ховають за огорожу
╕ обп╕ка╓ пальц╕ чужа цигарка -
борг що його в╕ддати уже не зможу

знов водостоки тихо гудуть на р╕дн╕й
в небо пусте задерши ╕ржав╕ ши╖
╕ перел╕тний в╕тер – напевно з п╕вдня -
кучер╕ розворушить та не з╕гр╕╓

не вистача╓ мил╕ до перекуру
важча╓ щохвилини ручна поклажа
т╕льки туман пастиме мою ф╕гуру
доки сачком не вихопить ╕з пейзажу

***
зупинка «сирець» чи де там
картата вервечка пальт
╕ звук ╕з яким монета
вдаря╓ться об асфальт

ходитиму довго колом
л╕читиму кожен крок
аж поки собачий холод
пройме мене до к╕сток

нема╓ кого чекати
зника╓ з-п╕д н╕г маршрут
смерка╓ться - сн╕г лапатий
ще трохи ╕ буде тут

***
св╕тло у чашц╕ гасне
стигне вода прозора
не добереться вчасно
той хто мав бути вчора

мабуть уже й не ╖де -
мовчки сховаю посуд
закам'ян╕╓ сл╕дом
в чайнику б╕лий осад

завтра мен╕ о шост╕й
ноч╕ лишилось мало
н╕ - таки будуть гост╕ -
ложечка щойно впала

***
нема мен╕ жодного д╕ла
чи стихне тепер зав╕рюха
лиш пара клубочеться б╕ла
над теплим горнятком без вуха

покотиться блюдцем ренета
покаже що д╕╓ться в св╕т╕ -
понур╕ бетонов╕ гетто
барвист╕ химерн╕ граф╕т╕

а я ╕ не хочу н╕чого -
холоне розстелене л╕жко
╕ чорн╕ сл╕ди за порогом
мов букви що випали з книжки

ЯПОНСЬКА КАЛ╤ГРАФ╤Я
1
тод╕ зима була далеко
а ти – з╕ мною
╕ в'яли в╕д страшно╖ спеки
кущ╕ левкою

чорнило висихало скоро
╕ ти не в╕рив
що намальован╕ узори
вростуть у шк╕ру

╕ я – на св╕т увесь сердита -
вагалась - спати
чи пензликом тоб╕ водити
пом╕ж лопаток

╕ хоч ╓дине покривало
й м╕цного доза
на тебе начебто давали
дов╕чний дозв╕л

та вранц╕ виростали чинно
кордони строг╕
╕ лиш на стел╕ павутина
як ╕╓рогл╕ф

2
довго й завзято
вчила тебе
як вимовляти
«кобо абе»

порвана книжка -
знищений том
читана в л╕жку
аж перед сном

- може не треба
рвати було -
може для тебе
╓ ще тепло -

ось вона скраю
без кор╕нця -
не дочитаю
вже до к╕нця

спиться - не спиться -
п'ять стор╕нок
╕ в поп╕льниц╕
б╕лий п╕сок

3
японською напишеш «ос╕нь»
╕ пожовт╕ють вс╕ але╖
хоча тепло кочу╓ дос╕
з мо╓╖ спальн╕ до тво╓╖

ось я запалюю - з╕ звуком -
нову цигарку с╕рниками
а ти - у себе – гр╕╓ш руки
до лампи мов до фудз╕ями

╕ зрозум╕вши ненароком -
як не крути а ми – банкрути
ляга╓ш в л╕жко з того боку
де я би зараз мала бути

тому ╕ сни у нас т╕ сам╕ -
про сх╕дне небо пурпурове
╕ як журавлик ор╕╜ам╕
ста╓ листком паперу знову

та попри час що ходить колом
╕ вдавану прихильн╕сть будди
ми не зустр╕немось н╕коли
а що хот╕лося – забудем

***
давай в╕зьмемо ще одну в╕дстрочку -
температура все одно плюсова
без блату й черги купимо квиточки
туди де р╕дною н╕хто н╕ слова

це пот╕м буде – новий св╕т де юре
а ми в старому лишимось де факто
зашторим небо у в╕кн╕ похмуре
схова╓мось в╕д криз ╕ в╕д теракт╕в

ми зробимо усе чого н╕коли
╕ вип'╓мо за те що вже в╕домо
хай склянка довго б╕га╓ по колу -
тоб╕-мен╕-мен╕-тоб╕-н╕кому

╕ проминувши с╕м чи в╕с╕м станц╕й
забудемо ╕ не згада╓м всу╓
яка зима местиме завтра вранц╕
яке минуле нам вона готу╓

***
╓ в мене план на сьогодн╕шн╕й веч╕р
треба нам т╕льки з╕братися разом -
душ╕ на трохи приспати овеч╕
що буде пот╕м - забути одразу

склянки пуст╕ - а в╕зьми ╕ наповни -
хай тут постануть тор╕шн╕ химери -
л╕жко ╕з дерева ковдра ╕з вовни
гори недопалк╕в скла ╕ паперу

╕ голоси що весну всю ╕ л╕то
вперто наш╕птують ст╕нам на вухо
н╕бито п╕зно до серця тулити
н╕би не буде н╕ св╕тла н╕ руху

ти ╖х не слухай – гойда╓ к╕мнату
тоне кораблик т╕сно╖ хрущоби -
що нам робити якщо не стрибати
в н╕ч як у р╕чку ╕з друго╖ спроби

***
лист чи записка – охайним курсивом
цифри лягли на прозорий пап╕р
ц╕лодобово в╕конечко сиве
ся╓ хурделиц╕ наперек╕р

зв╕дки ц╕ чашки заляпан╕ ча╓м?
тане у жмен╕ липкий раф╕над
що нас хоч трохи з тобою ╓дна╓ -
у номерах – дв╕ дев’ятки п╕дряд

╓ ще дурниц╕ яких не накою
ось уже й всесв╕т да╓ мен╕ знак
щоб об╕рвати легкою рукою
довгий дзв╕нок що не стихне н╕як

***
а наостанок - н╕ руки н╕ слова -
в╕зьму такс╕ в один б╕к сн╕гопаду
хоч я ╓дина нин╕ маю владу
над св╕том що розбився випадково

н╕чний туман п╕дн╕меться з обочин
╕ я на цю годину вдв╕ч╕ старша
але й мене ляка╓ до мурашок
отой дитячий погляд – оч╕ в оч╕

╕ сн╕г б╕л╕╓ мов овеча вовна
╕ губляться в п╕тьм╕ пуст╕ трамва╖
але пов╕тря вже не вистача╓
аби вдихнути врешт╕-решт на повну

╕ лиш питання сонного таксиста
застрягне м╕ж дверцятами - «не разом?»
╕ це у шибц╕ озеро без назви -
ан╕ втонути ан╕ переплисти

***
сн╕г в╕дступа╓ ще так неохоче
б'╓ться у скло без╕менна зоря
╕ зам╕сть б╕лого стягу тр╕поче
смужка ледь видима ╕з димаря

ходить сорока порожн╕м городом
яблуко чорне понуро клю╓
лишусь тут жити – м╕сцева природа
хай в╕дшл╕фу╓ обличчя мо╓

щоби н╕ риски н╕ зайво╖ цятки
╕ у наступн╕ дв╕ тисяч╕ л╕т -
жодно╖ спроби почати спочатку
жодного кроку по той б╕к вор╕т

кажуть тепло буде т╕льки уранц╕
ось ╕ не тане – хоч гр╕й хоч не гр╕й -
мертва вода що замерзла у склянц╕
разом з мо╖м в╕ддзеркаленням в н╕й

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18159

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков