Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2677)
З потоку життя (5748)
Душі криниця (3242)
Українці мої... (1420)
Резонанс (1428)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1618)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЮВ╤ЛЕЙНИЙ ВИПУСК АЛЬМАНАХУ
Члени Червоноградського л╕тературно-мистецького об'╓днання “Трет╕й горизонт”...


КРИМСЬК╤ ТАТАРИ ПОКАЗАЛИ, ЩО НЕ ЗАЛИШАТЬ ОДИН ОДНОГО БЕЗ П╤ДТРИМКИ
В акц╕╖ «Кримський марафон», яку ╕н╕ц╕ювали для п╕дтримки пол╕тичних в’язн╕в ╕...


СВЯТО ПАРТЕН╤Я: ДЕНЬ ПОМИНАННЯ ПОМЕРЛИХ
церковне свято Партен╕я не належить до визначних (великих), але у давн╕ш╕ часи було таки довол╕...


С╤ЛЬСЬКИЙ СМ╤ХОТВОРЕЦЬ
Повернутися до анал╕зу твор╕в у альманаху «Все, чим живу ╕ дорожу» мене спонукала...


«МИ – Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» - Мирослава ТЕРЕЩЕНКО
Стор╕нки з майбутньо╖ книги переможц╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу ╕мен╕ Данила...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 24.02.2017
НАРОДН╤ ЗВИЧА╥ – СКАРБ НАШОГО НАРОДУ

Нарешт╕ прийшов час, коли три найб╕льш╕ свята зимового циклу – Р╕здво, Новий р╕к та Водохрещ╕ з ц╕кавими д╕йствами, р╕зноман╕тними обрядами й веселими розвагами – зак╕нчили св╕й в╕дл╕к. Хоч селянам, може, ╕ не хот╕лося розлучатися з ними, але що поробиш: «Святами, - як мовить в╕доме присл╕в’я, - ситий не будеш». Ось ╕ новий м╕сяць – лютий - настав.
У кожного м╕сяця ╓ сво╖, «ударн╕ свята», як╕ в народ╕ називають «годовими празниками». В с╕чн╕ таких празник╕в багато, натом╕сть лютий може похвалитися лише одним годовим святом – Стр╕тенням, котре припада╓ на середину м╕сяця (15.02).
В Укра╖н╕ цей празник особливо шанувався. Селяни намагались не працювати, а стежити за погодою, бо «лютий до березня в гост╕ при╖жджа╓», щоб «на Стр╕тення зим╕ з весною зустр╕тися». Хто кого переборе, то такою, вважали, й буде погода до початку березня.
У народн╕й уяв╕ Зима - це стара баба в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та д╕ряв╕й хустин╕, поточен╕й мишами, через д╕рки яко╖ витикаються сив╕ пасма волосся. За плечима в не╖ тел╕па╓ться зморшкувата нап╕впорожня торбина, а в руках пощерблене горнятко, наповнене льодом.
В так╕й уяв╕ начебто Зима на Стр╕тення виходить назустр╕ч Л╕тов╕ (в деяких вар╕антах Весн╕), симпатичн╕й юнц╕, в не╖ нова, помережана кольоровими узорами сорочка та зелена плахта. В руках у д╕вчини серп ╕ жмут зб╕жжя. Перед тим, як розпочнеться двоб╕й, м╕ж ними в╕дбува╓ться д╕алог:
- Боже поможи тоб╕, Зимо! – зверта╓ться Л╕то.
– Дай, Боже, здоров’я! – в╕дпов╕да╓ Зима.
- Бач, Зимо, - дор╕ка╓ Л╕то, - що я наробило ╕ напрацювало, ти, сливе, все по╖ла й попила!
П╕сля тако╖ прелюд╕╖, як стверджу╓ в╕домий переказ, м╕ж ними в╕дбува╓ться сутичка, яка трива╓ протягом дня.
Оце переписую з чудових книжок Василя Скурат╕вського про звича╖ нашого народу, ╕ бачу, який це матер╕ал для урок╕в народознавства! Це ж готовий сценар╕й свята з персонажами Зими ╕ Л╕та, а ще ж можна й ╕нших геро╖в наших казок ╕ м╕ф╕в додати!
╤ нехай би д╕ти, учасники такого д╕йства, одягнут╕ одн╕ в зимовий одяг, а ╕нш╕ – в яскравий весняний, з кв╕тами й стр╕чками, вдосталь поборолися на «сн╕жку» в зал╕, прикрашеному зимовими ╕ л╕тн╕ми малюнками, сн╕говиками ╕ весняними кв╕тами.
А ще учасники свята могли б позмагатися в знанн╕ прикмет, приказок якихось гуморесок…
Так╕ свята проводили вчител╕ укра╖нських шк╕л Криму. ╤ колядки, ╕ вертепи, ╕ Андр╕╖вськ╕ вечорниц╕, ╕ День Святого Миколая! Не знаю, як в ╕нших школах, ╕ не т╕льки в укра╖нських, але в школ╕ №20 в Приморському таки точно проводили!
Але продовжу про звича╖.
У деяких м╕сцевостях свято Стр╕тення мало й ╕нш╕ назви – Зимобор та Громниц╕. Щодо першо╖ все зрозум╕ло, адже зима виборю╓ сво╖ права, а ось друга - трохи дивна. Вона пов'язана з обрядом освячення св╕чок л╕тн╕ми громами. У цей день у храмах в╕дбувалася пишна служба, п╕сля яко╖ святили воду й св╕чки.
У давнину кожен господар мав обов'язково приготувати власну «громничну» св╕чку й нести ╖╖ на посвяту. П╕сля повернення з╕ служби Божо╖ запалював ╖╖ – «щоб весняна пов╕нь не зашкодила пос╕вам ╕ щоб мороз дерев не побив». Цей обрядовий вир╕б мав пост╕йно стояти на покут╕. Л╕том, коли часто-густо гуркот╕ли грози, а блискавка могла влучити в господарськ╕ або житлов╕ споруди, у хатах запалювали громничну св╕чку як над╕йний обер╕г в╕д лиха.
«Громничн╕» св╕чки виготовляли за особливою технолог╕╓ю, суворо дотримуючись посл╕довност╕ обрядод╕й. Вони мали певну форму й розм╕ри. Найпопулярн╕шими були «Тр╕йц╕» - вичурн╕ тризубчат╕ св╕чки, оздоблен╕ р╕знокольоровими розмальовками та прикрасами. Саме в╕д обрядового призначення таких св╕чок де╕нде й називали це свято Громницями.
Важливу роль у повсякденному житт╕ в╕д╕гравала й стр╕тенська вода. Вона мала т╕ ж властивост╕, що й йорданська. Селяни, йдучи до церкви, брали з собою нову невживану посудину, наповнювали ╖╖ свяченою водою ╕ збер╕гали протягом року. Вона вважалася ц╕лющою ╕ вельми пом╕чною в╕д багатьох недуг. Кр╕м того, напровесн╕, виганяючи худобу у поле, скроплювали ╖╖ стр╕теницею. Пас╕чники скроплювали бдж╕л ╕ вулики, «щоб не за╖дали чуж╕ комахи та не напав гнилець» - небезпечна ╕нфекц╕йна хвороба.
Стр╕тенською водою батьки благословляли син╕в, проводжаючи на в╕йну: - Боже тебе бережи!
Перед далекою мандр╕вкою скроплювали нею вол╕в, можару й чумак╕в, благословляючи словами: - Боже тоб╕ помагай!
Ц╕кавий обряд, пов'язаний з наданням «маг╕чност╕» стр╕тенськ╕й вод╕, записав на В╕нниччин╕ в сел╕ Кукавка кра╓знавець М. Рябий. Удосв╕та хтось ╕з родини йшов до криниц╕, щоб набрати джерельц╕. Коли ж повертався, то йому назустр╕ч ╕з хати мав вийти будь-який член с╕м'╖ з кухликом. Налита в кухлик вода набувала таким чином ц╕лющих властивостей.
Ось так у давнину в╕дзначали одне з найзнаменн╕ших лютневих свят. З переважно╖ б╕льшост╕ присл╕в'╖в ╕ прикмет виплива╓: «Якщо на Стр╕тення холодно, то вже скоро весна». Одна з приказок говорить: «Якщо на Стр╕тення мороз бува╓, то ведм╕дь свою буду розбива╓».
 
Прикмети та присл╕в'я з нагоди Стр╕тення чи Зимобору
На Громницю ма╓ш зими половицю.
Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
Якщо на Стр╕тення п╕вень нап'╓ться води, то хл╕бороб набереться б╕ди.
Якщо сонце ясне на Громницю буде, то б╕льш н╕ж перед тим сн╕гу випаде всюди.
Як на Стр╕тення мет╕ль дорогу перем╕та╓, то корм в╕дм╕та╓. Якщо п╕д веч╕р потепл╕ло, то вважалося, що л╕то перемогло, а тому «Зима йде туди, де було л╕то, а л╕то йде туди, де була зима».
Дуй не дуй, а не к Р╕здву йде, а к Великодню.
Зимобор з в╕длигою - на ранню ╕ теплу весну, з╕ сн╕гом – на дощову й тривалу, коли хуга - весна буде п╕зня й холодна, якщо в цей день не видно сонця – чекай суворих мороз╕в.

Алла МЕЛЬНИЧУК, просв╕тянка
м. Феодос╕я
(Використано матер╕ал з книги Василя Скурат╕вського "Д╕дух. Свята укра╖нського народу"

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18144

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков