Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2121)
З потоку життя (5225)
Душі криниця (3027)
Українці мої... (1383)
Резонанс (1334)
Урок української (973)
"Білі плями" історії (1559)
Крим - наш дім (525)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (229)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (124)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (106)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (828)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЦИФРОВИЙ АРХ╤В «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» ПОПОВНИВСЯ С╤ЧНЕМ ╤ ЛЮТИМ 1995-го РОКУ
Вже вкотре г╕рко констату╓мо, що за вс╕ оц╕ анексован╕ роки нашого газетного буття ЖОДНОГО разу...


ЧАС ОЧИСТИТИ ДУШУ
У строгий Великий п╕ст, установлений Церквою, християни вступають за 40 дн╕в до найвеличн╕шого...


ТО НЕ МАСЛЯНА БЕЗ МЛИНЦ╤В...
Неодм╕нна страва на Масляну, перед початком Великого посту — млинц╕. Тож жартували:...


ДЕНЬ Р╤ДНО╥ МОВИ У КИ╢В╤ – ОЧИМА КРИМЧАНИНА
П╕сля того, як завершився урок р╕дно╖ мови, я ще встиг по╖хати на Майдан Незалежност╕, де б╕ля...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ
Сьогодн╕шня поетична стор╕нка «КС» представля╓ читачам вдумлив╕, н╕жн╕, з присмаком...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:


















Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter







оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 17.02.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 17.02.2017
ЛЮДИНА, БАГАТА ЛЮБОВ’Ю ╤ ДОБРОМ

«Цю землю я любив…» Спогади про Данила Кононенка. – С╕мферополь, 2016. – 188 с.

Зда╓ться, зовс╕м недавно ще ходив м╕ж нам – замр╕яний, юначо-рад╕сний, як розпов╕дав про сво╓ село Ребедайл╕вку на Черкащин╕; буденний ╕ з╕ркий, коли як редактор в╕дд╕лу мистецтва ╕ л╕тератури «Кримсько╖ св╕тлиц╕», ╓дино╖ укра╖номовно╖ газети в Криму, ╕ як шеф-редактор теж ╓дино╖ тут дитячо╖ газети «Джерельце» «ф╕льтрував» дописи читач╕в, а то й досв╕дчених автор╕в; поривисто натхненний, «повен сили ╕ одваги» (П. Тичина), коли читав власн╕ або чи╖сь поез╕╖. Та й взагал╕ в його погляд╕ було щось заворожуюче. ╤ не т╕льки погляд╕: мов╕, ход╕, в дискус╕ях…
╤ ось уже два роки, як на 74-й зим╕, 15 с╕чня ув╕рвався житт╓вий шлях – одна з важких утрат, що ╖╖ зазнала наша л╕тература, особливо тут, на кримськ╕й земл╕. Ц╕╓╖ зими, якраз на Новий р╕к, йому виповнилося б 75. А натом╕сть – г╕рка ╕рон╕я дол╕! – чита╓мо спогади, любовно видан╕ друзями-однодумцями Данила Андр╕йовича, його родиною. Як усе це вдалося зробити, зна╓ т╕льки сам Бог. Та ще дружина поета, Н╕на Микола╖вна. З ним вона завжди розд╕ляла ╕ радощ╕, ╕ печал╕. Тож поклон╕мось ╖й доземно за ╖╖ пам’ять, за те, що з’явилась ця небуденна книжка у наш непростий час. Ошатна, ╕люстрована св╕тлинами про поетове життя ╕ творч╕сть, з добротною б╕бл╕ограф╕╓ю. Спогади чергуються з поез╕ями нашого побратима.
Чи не в кожн╕й статт╕-спомин╕ прочиту╓ться здивування-захоплення: зв╕дки це в нього таке схвильоване, невсипуще серце, таке невситиме працелюбство, така тверда, мов кам╕нь, переконан╕сть у сво╖й правот╕? «Доки живу – не буду знать спокою», - з╕зна╓ться поет в одному з╕ сво╖х ранн╕х в╕рш╕в.
Вслухаймося лишень в назви його зб╕рок: «Джерело», «Кв╕тучих сонях╕в оркестр», «З любов╕ й добра», «Ми виростали в пово╓нн╕ роки»; в назви доб╕рок: «Черкащино, п╕сень мо╖х колиско», «Життя мо╓, вклоняюсь я тоб╕…», ╕ стане зрозум╕лим: це йому р╕дний край подарував оту житт╓ву ╕ поетичну рв╕йн╕сть – народився ж на славн╕й Шевченков╕й земл╕, п╕сенн╕й ╕ мальовнич╕й, де на берегах р╕чки Тясмин промайнули дитинство ╕ юн╕сть. П╕сля арм╕йсько╖ служби залишився у С╕мферопол╕ аж на 50 рок╕в з гаком. Залишився, щоб згодом, як мовив знаний л╕тератор з Канади Яр Славутич, стати пров╕дною зорею укра╖нського Криму.
Сво╖й друг╕й батьк╕вщин╕ – Кримов╕ присвятив десятки талановитих поез╕й, зокрема, й сво╓р╕дний поетичний запов╕т-╕нвективу «Слово до кримських укра╖нц╕в», п╕дготував з розлогими передмовами ╕ випустив двома виданнями – в 1988 ╕ 2008 роках – антолог╕ю «Люблю тебе, м╕й Криме!» - кращ╕ в╕рш╕ укра╖нських поет╕в про Тавриду.
Найактивн╕ший перекладач кримськотатарсько╖ поез╕╖ ╕ прози. Та найб╕льш пом╕тний сл╕д лишив наш побратим, зазначають ус╕ автори спогад╕в, на нив╕ духовност╕, н╕би той ратай, виорюючи ц╕лину. Як-то кажуть, добров╕льно, за покликом душ╕ брав хомута на шию. У всьому р╕шучий, ц╕леспрямований, наполегливий. Освячував любов’ю ╕ добром усе, до чого торкалися розум ╕ серце.
Вража╓ перел╕к його подвижницьких д╕янь. Один з орган╕затор╕в ╕ перший голова Товариства укра╖нсько╖ мови в Криму; один з фундатор╕в газети «Кримська св╕тлиця»; член ради Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, заступник голови Кримського товариства «Укра╖на – св╕т», член правл╕ння Всекримського товариства «Просв╕та». А ще ж двадцять п’ять л╕т (!) очолював Кримську письменницьку орган╕зац╕ю НСПУ. Десять рок╕в посп╕ль був головою ╕ «локомотивом» л╕тературного дитячого конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!», за кращими творами якого упорядкував ╕ видав з╕ сво╖ми об’╓мними передмовами десять колективних зб╕рок. А ще ж з самого початку проведення конкурсу з укра╖нсько╖ мови ╕мен╕ Петра Яцика очолював жур╕ третього етапу цього конкурсу на теренах Криму…
Подивуймося: попри ус╕ згадан╕ ╕ незгадан╕ так зван╕ громадськ╕ посади встигав творити талановиту задушевну л╕рику, багато перекладав з кримськотатарсько╖, б╕лорусько╖, писав пристрасну публ╕цистику ╕ л╕тературно-критичн╕ статт╕ про колег-письменник╕в з ус╕╓╖ Укра╖ни, разом з композиторами створив близько сорока п╕сень, серед яких найб╕льш в╕дом╕ «Земле моя кримська», «Село мо╓» та ╕нш╕. Люблячий батько ╕ д╕дусь сина ╕ доньки, трьох онук╕в…
Хоча й не в повн╕й м╕р╕, зусилля ц╕╓╖ промете╖вського духу людини пом╕тили ╕ в Ки╓в╕, удосто╖вши прем╕╖ ╕мен╕ Олекси Г╕рника - за патр╕отичне виховання молод╕, ╕ присудивши звання «Заслужений журнал╕ст Укра╖ни», ╕ в Криму удосто╖ли л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕ Степана Руданського й надали звання «Заслужений д╕яч мистецтв АРК».
На цьому, власне, можна було б поставити крапку. Одначе я покривив би душею, якби не сказав ось про що. На Черкащин╕, в при тясминському сел╕ Ребедайл╕вц╕ ╕ в м╕стечку Кам’янка пам’ять Д. А. Кононенка ув╕чнили мемор╕альними дошками на прим╕щеннях, де вчився поет. Одну з вулиць Ребедайл╕вки назвав ╕менем поета.
╤ ще. Презентац╕я книжки «Цю землю я любив…», про яку йшлося в ц╕й публ╕кац╕╖, мала м╕сце в Кримськ╕й республ╕канськ╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ ╤. Франка. До слова, родина Д. А. Кононенка просить читач╕в, знайомих, шанувальник╕в творчост╕ знаного поета, письменника, хто, можливо, не знав про видання книжки, доповнити ╖╖ сво╖ми спогадами. Бо ж дай, Боже, нам поб╕льше таких одержимих, як Данило Кононенко, ╕ ми б за покликом в╕домо╖ п╕сн╕ «запанували б у сво╖й сторонц╕».

Василь ЛАТАНСЬКИЙ, письменник
с. Пруди, Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 17.02.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18115

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков