Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2203)
З потоку життя (5328)
Душі криниця (3065)
Українці мої... (1390)
Резонанс (1354)
Урок української (976)
"Білі плями" історії (1570)
Крим - наш дім (525)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (229)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У 2005 РОЦ╤ Л╤НА КОСТЕНКО В╤ДМОВИЛАСЯ В╤Д ЗВАННЯ ГЕРОЙ УКРА╥НИ
Про подробиц╕ ц╕╓╖ ╕стор╕╖ розпов╕ла у Facebook перший заступник голови Верховно╖ Ради ╤рина...


У ЛЬВОВ╤ ЗН╤МАЮТЬ ╤СТОРИЧНИЙ БОЙОВИК ПРО ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
За роботу взявся льв╕вський режисер Тарас Химич.


2017 Р╤К НА ЛЬВ╤ВЩИН╤ – Р╤К В'ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА ТА ПАТР╤АРХА ЙОСИФА СЛ╤ПОГО
Районним, м╕ським радам, радам об'╓днаних громад рекомендували на м╕сцевому р╕вн╕ провести...


В ГОСТЯХ У В╤РИ ╤ ЛЮБОВ╤
Здавалося, майстриня в╕длучилася лише на годинку, а може, й на хвилинку - чи то перепочити, чи...


У КИ╢В╤ В╤ДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК ОЛЕН╤ ТЕЛ╤З╤
«Коли вона (Олена Тел╕га – ред.) св╕домо практично йшла на розстр╕л, коли вона...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:


















Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter







оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 17.02.2017 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 17.02.2017
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ ╢ДНА╢ УКРА╥НУ

Вам моя пам'ять дов╕ку…

Мабуть, нема╓ в Укра╖н╕ поета, окр╕м Тараса Шевченка, якого б народ так любив, шанував ╕ цитував як Степана Руданського. В╕н був ╕ залиша╓ться для нас талановитим л╕карем, апостолом укра╖нства, символом нац╕╖. Ген╕альна особист╕сть, пророк, який передбачив у сво╖х поез╕ях нелегкий шлях для Укра╖ни та в╕щував ╖й щасливе й в╕льне життя. Його творча спадщина не втрача╓ з часом актуальност╕, а набува╓ нового прочитання, усв╕домлення. Геро╖чн╕ й трагед╕йн╕ под╕╖ останнього часу змушують по-новому осмислити творч╕сть великого укра╖нця. Стежина пам’ят╕ до Руданського не зароста╓ бур’янами забуття, а шириться й кв╕тне новими барвами.
Ще в 1981 роц╕ в Калин╕вському район╕ на В╕нниччин╕ було започатковано обласне свято сатири й гумору ╕мен╕ Степана Руданського, у 2009 роц╕ свято набуло статусу Всеукра╖нського ╕ проводиться щор╕чно. Цього року 14-15 с╕чня на батьк╕вщин╕ поета й л╕каря в╕дзначили 183-тю р╕чницю в╕д дня його народження. Традиц╕йно свято розпочалося на батьк╕вщин╕ Степана Руданського в його р╕дному сел╕ Хомутинц╕ на В╕нниччин╕. Гост╕ в╕дв╕дали музей л╕каря й поета, поклали кв╕ти до його пам’ятника та на могили його батьк╕в. На сцен╕ с╕льського Будинку культури, окр╕м м╕сцевого народного театру «В╕нок Руданського», виступили члени В╕нницького куреня гуморист╕в ╕мен╕ Степана Руданського, гост╕ з Льв╕вщини та Запор╕жжя. Наступного дня гостей зустр╕чав райцентр Калин╕вка. Святкування в╕дбулося на площ╕, що минулого року була названа ╕менем Степана Руданського. До пам’ятника поету й л╕карю лягли кв╕ти. На свято зав╕тали укра╖нськ╕ письменники: Олег Чорногуз, Володимир Горлей, В╕ктор Цимбал, В╕ктор Крупка, Людмила Лихогляд та ╕нш╕. Прибула делегац╕я Житомирського обласного об’╓днання товариства «Просв╕та» на чол╕ з Святославом Васильчуком. До складу делегац╕╖ ув╕йшли також правнучатий плем╕нник Степана Руданського, в╕йськовий л╕кар Олекс╕й Боржковський, кандидат ╕сторичних наук, доцент Житомирського нац╕онального агроеколог╕чного ун╕верситетуту Геннад╕й Махор╕н. Ц╕кавою була мистецька програма. На свят╕ виступили художн╕ колективи та виконавц╕ з Калин╕вщини та з р╕зних куточк╕в Укра╖ни; проводилися спортивн╕ ╕гри, змагання, конкурси для дорослих шанувальник╕в творчост╕ С. Руданського та д╕тей.
У с╕чн╕ 2017 року Житомирською обласною телерад╕окомпан╕╓ю з допомогою в╕нницьких колег було створено в╕деоф╕льм «Пам’ята╓мо, не зда╓мось....», присвячений Степанов╕ Руданському, що ув╕йшов до циклу передач «Червона калина».
Цьогор╕ч лауреатом Всеукра╖нсько╖ л╕тературно-мистецько╖ прем╕╖ ╕мен╕ Степана Руданського стала голова Хомутинецько╖ с╕льсько╖ ради Оксана Петр╕вна Мудрик, яка багато зробила для популяризац╕╖ творчост╕ поета, для орган╕зац╕╖ щор╕чних святкувань, ремонту с╕льського музею поета й л╕каря, Будинку культури, упорядкування села. Дипломантами прем╕╖ стали письменники-гумористи Григор╕й ╢л╕шевич з Сумщини та Микола Савчук з Прикарпаття.
У 2016 роц╕ у В╕нницькому видавництв╕ «Н╕лан-ЛТД» побачила св╕т зб╕рка в╕ршованих твор╕в «Московська ╕кра: сатиричний блокпост письменник╕в В╕нниччини». (Назва походить в╕д однойменно╖ сп╕вомовки С. Руданського «Московська ╕кра», написано╖ ще в 1858 роц╕). Нащадок С. Руданського Олекс╕й Боржковський, незважаючи на поважний в╕к, активно нада╓ медичну волонтерську допомогу фронту. Саме в╕н запропонував в╕нницьким письменникам створити сатиричну зб╕рку для п╕дняття бойового духу во╖н╕в АТО, патр╕отизму вс╕х св╕домих верств населення Укра╖ни, в╕н один ╕з тих, хто надав ф╕нансову допомогу у виданн╕ книжки.
«Ви т╕льки подив╕ться, як сьогодн╕ актуальн╕ гумористичн╕, сатиричн╕ й л╕ричн╕ в╕рш╕ мого прад╕да про рос╕йських окупант╕в на укра╖нськ╕й земл╕! Та з╕брати б ╖х п╕д ╓диним дахом зб╕рки разом з творами сучасних в╕домих письменник╕в-патр╕от╕в В╕нниччини – ╕ на фронт! У школу! В б╕бл╕отеки! Треба ц╕лити у св╕дом╕сть! У боязлив╕сть та ╕нертн╕сть! Треба нац╕╖ зростати й м╕цн╕ти укра╖нським духом – ╕ переможемо!», – говорив Олекс╕й Боржковський, л╕кар ╕ патр╕от. У зб╕рц╕ розв╕нчу╓ться ╕мперська сутн╕сть «рускава м╕ра» в Укра╖н╕, який с╕╓ загарбницьку в╕йну. У книз╕ вм╕щено патр╕отичн╕ й в╕льнолюбн╕ твори Степана Руданського, славнозв╕сного продовжувача його справи Олега Чорногуза, поет╕в-патр╕от╕в Анатол╕я Бортняка, Володимира Рабенчука, Леон╕да Куцого, Миколи Пас╕чника, Олекс╕я Бойка, В╕ктора Цимбала, Олександра Височанського. Книга вчить любити й боронити Укра╖ну.
У грудн╕ 2016 року в Житомирськ╕й загальноосв╕тн╕й школ╕ № 28 ╕мен╕ гетьмана ╤вана Виговського за ╕н╕ц╕ативи вчителя-методиста вищо╖ категор╕╖ Натал╕ Кап╕нус розпочалися п╕дготовч╕ заходи до вшанування пам’ят╕ С. Руданського: р╕зноман╕тн╕ конкурси, виставка св╕тлин. А 1 лютого 2017 року тут усп╕шно пройшов ╕сторично-л╕тературний урок «В гостях у Степана Руданського». Звучали соп╕лка ╕ флейта. Вдало впл╕талися в х╕д уроку влучн╕ доповнення Олекс╕я Боржковського, який розпов╕в багато ц╕кавих факт╕в з життя поета й л╕каря.
Незважаючи на пол╕тичну ситуац╕ю, в тимчасово окупованому Криму патр╕оти бережуть пам’ять про Степана Руданського: в Ялт╕ дв╕ч╕ на р╕к – на день народження й день смерт╕ поета й л╕каря – приходять на могилу Степана Руданського, щоб вшанувати його пам’ять.
Чимало пов╕домлень з Криму надходять на адресу правнучатого плем╕нника Степана Руданського Олекс╕я Боржковського. Ось тексти деяких з них:
«З рад╕стю пов╕домляю Вам, – пише вчителька укра╖нсько╖ мови Валентина Овс╕йчук, – що в Ялт╕ (с╕чень 2017 р.) в╕дбулась кра╓знавча конференц╕я. Я з╕ сво╓ю ученицею Л╕л╕╓ю Приваловою виступали з темою «Степан Руданський – ялтинський поет ╕ л╕кар». Усе пройшло на ура!!! Показали все на ТВ-Ялта. Я передала в╕тання в╕д Вас ╕ В╕нниччини. Слава Степанов╕ Руданському!».
«З днем народження Степана Руданського! На наступному тижн╕ повезу йому кв╕ти», – пише мешканець м. С╕мферополя.
…Сумно думати про те, що в далек╕й Ялт╕, в анексованому Криму лежить в земл╕ наш незабутн╕й земляк Степан Руданський, який ╕ в останн╕ хвилини свого життя насп╕вував свою улюблену п╕сню «Укра╖но моя мила…».

О. А. Юрчишина,
дипломант прем╕╖ ╕м. С. Руданського,
головний б╕бл╕отекар В╕нницького нац╕онального медичного ун╕верситету ╕м. М. ╤. Пирогова

На фото: пам'ятник на могил╕ С. Руданського в Ялт╕

Степан РУДАНСЬКИЙ

МОСКОВСЬКА ╤КРА

Сидить москаль коло лави,
Порох насипа╓.
Аж п╕дходить стара баба:
«А що то?» – пита╓.
 
«А что ж! ╤кра салдацкая, –
Став москаль брехати. –
В╕ть с етаво у нас, бабка,
Виходют салдати!..»

«Почекай же, б╕с╕в сину, –
Стара соб╕ каже, –
В мене живо ╕кра ваша
У печ╕ поляже!»

Т╕лько лихе москалину
З хати в╕двернуло –
Баба порох – та до печ╕, –
Печ╕, як не було!..

«Чи ж не б╕с, – говорить баба,
З вражою ╕крою!
╤ в ╕кр╕ ще москалина,
А смердить москвою!»
15 апреля [1858].


ГЕЙ, БИКИ!

Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло?
Чи лемеша ╕ржа по╖ла?
Чи затупилось чересло?
Вперед, бики! Бадилля зсохло,
Сам╕ валяться будяки,
А чересло, лем╕ш нов╕╖…
Чого ж ви стали? Гей, бики!

Та гей, бики! Лом╕ть бадилля,
Лом╕ть його, вал╕ть на прах;
Нехай не буде того з╕лля
На наших батьк╕вських полях!
А чересло мо╓ ╕зл╕ва,
Лем╕ш ╕з право╖ руки
З╕тнуть ╕ кор╕нь того з╕лля, –
Чого ж ви стали? Гей, бики!

Та гей, бики! Зоремо поле,
Пос╕╓м яре╓ зерно,
А спаде дощик, незабаром
В земл╕ пробудиться воно.
Пробудиться ╕ на св╕т гляне,
╤, як д╕воч╕╖ в╕нки,
Зазелен╕ють наш╕ ниви, –
Чого ж ви стали? Гей, бики!

Та гей, бики! Зерно посп╕╓,
Об╕лл╓ золотом поля,
╤ потече ╕знову медом
╤ молоком свята земля.
╤ все мине, що г╕рко було,
Настануть дивн╕╖ роки;
Чого ж ви стали, мо╖ д╕ти?
Пора настала! Гей, бики!
13 окт[ября 1859].


ДО УКРА╥НИ

Ой з-за гори, ╕з-за круч╕
Та скриплять вози ╖дучи,
Попереду козаченько
Так вигуку╓, йдучи:

«Укра╖но, Укра╖но,
Моя р╕дна мати!
Чи ще довго над тобою
Будуть панувати?

Чи ще довго кривавицю
Будуть з тебе пити,
Тай д╕точок тво╖х б╕дних
В кайдани водити?

Твоя слава – у могил╕,
А воля – в Сиб╕р╕;
От що тоб╕, матусенько,
Москал╕ зробили!

Гукни ж, гукни, Укра╖но,
Нещасная вдово!
Може д╕ти на тв╕й голос
Об╕звуться знову!

Може знову розв’яжуться
Зав’язан╕ руки,
Може знову бряжчатимуть
Козацьк╕ шаблюки!

Може в╕йсько запорозьке,
Як море, загра╓,
А д╕вчина, як ╕ вперше,
П╕сню засп╕ва╓!

Тод╕ вже нас не забудуть
╤ московськ╕ внуки,
Кров за кров катам нашим
╤ муки за муки!

Гукни ж, серце-Укра╖но,
Та т╕льки скор╕ше,
Бо чим б╕льше ссуть кров нашу,
Все б╕льше та б╕льше!»

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 17.02.2017 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18103

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков