Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2017 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 10.02.2017
Володимир Горбул╕н, директор Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень: УКРА╥НА СТАЛА КЛЮЧОВОЮ ДЕРЖАВОЮ ПРОТИСТОЯННЯ ЗАХОДУ ╤ РОС╤╥

Володимир Горбул╕н, директор Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень, у минулому секретар Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни ╕ один з перших творц╕в РНБО, нечасто виходить з публ╕чними виступами. Але його пром╕жн╕ або п╕дсумков╕ оц╕нки, анал╕з ╕ узагальнення завжди на в╕стр╕ уваги ╕ влади, ╕ експерт╕в, ╕ журнал╕ст╕в. Нещодавно в Н╤СД п╕д його редакц╕╓ю було видано книгу «Св╕това г╕бридна в╕йна: укра╖нський фронт». Книга, в як╕й з╕йшлися ╕ ╕стор╕я, ╕ теор╕я, ╕ ф╕лософ╕я, ╕ анал╕тика, ╕ пропозиц╕╖ - що ж нам робити на укра╖нському фронт╕. «Укр╕нформ» зустр╕вся з Володимиром Павловичем ╕ поставив йому к╕лька запитань.

МИ НАМАГА╢МОСЯ ЗНАЙТИ В╤ДПОВ╤ДЬ НА ЗАПИТАННЯ: ЯКА ФОРМУЛА СЬОГОДН╤ШНЬОГО СВ╤ТУ
- Хот╕ла вас прив╕тати з виданням тако╖ велико╖ роботи.
- Прив╕тання прийма╓ться.
- Хто основний читач - це зах╕дн╕ вчен╕, це дипломати, чим вона може бути корисна укра╖нському генералу, укра╖нському чиновнику?
- Якщо бути не дуже скромним, ця книга да╓ можлив╕сть працювати з нею ╕ вченим, ╕ в╕йськовим, ╕ чиновникам. ╤ ми будемо шукати можлив╕сть перекласти цю книгу англ╕йською мовою, адже в н╕й картина сьогодн╕шнього св╕ту, в самих (скаж╕мо так) в╕двертих формах ╕ при всьому ╕сторичному драматизм╕ на нашому ун╕кальному досв╕д╕. Тому наше завдання - обов'язково перекласти ╖╖ з тим, щоб роз╕слати в наш╕ посольства по ╢вроп╕, ╕ природно в П╕вн╕чну Америку. А наск╕льки книга може бути ц╕кава нашому читачев╕ в Укра╖н╕... Я думаю, що студенти ╤нституту м╕жнародних в╕дносин ╕ Дипломатично╖ академ╕╖, ╕ вс╕ т╕, хто ма╓ в╕дношення до питань нац╕онально╖ безпеки – можуть знайти в╕дпов╕дь на одне ╓дине запитання. Яка формула сьогодн╕шнього св╕ту з точки зору безпеки в ц╕лому, ╕ яка ця формула для окремих кра╖н, у першу чергу - Укра╖ни ╕ Рос╕╖? В╕дпов╕дей буде дуже багато, ╖х можна знаходити у будь-яких площинах - це стосу╓ться ╕ в╕йськово-пол╕тично╖, ╕ економ╕чно╖, ╕ соц╕ально╖, гуман╕тарно╖ сфери. Ми намагалися бути максимально об'╓ктивними. Думаю, окрем╕ фрагменти книги сподобаються не вс╕м, але ми дали, з мо╓╖ точки зору, ч╕тку картину, чому Укра╖на стала жертвою агрес╕╖. Ну а що можуть почерпнути в наш╕й книз╕ генерали? Ми дуже ╓мно да╓мо типолог╕ю во╓нних конфл╕кт╕в ╕ пишемо про в╕йну четвертого покол╕ння: яка вона, що обов'язково повинно бути при оборон╕ в такий ╕ррегулярн╕й в╕йн╕, ╕ чого бути категорично не повинно. Кр╕м того, якщо вони прочитають цю книгу, вони зрозум╕ють, як сусп╕льство ставиться до дуже багатьох под╕й, як╕ мають в╕йськовий характер, наск╕льки воно в╕дчува╓ те, що ми ведемо в╕йну.
- Скаж╕ть, от ви пишете, що Укра╖н╕ треба звикати жити в г╕бридному св╕т╕, а не т╕льки в умовах г╕бридно╖ в╕йни, що весь св╕т ста╓ г╕бридним. Конкретизуйте, як це - «жити в г╕бридному св╕т╕»: що, починати брехати, не виконувати об╕цянок, вдаватися до ман╕пуляц╕й?
- Що з нами сталося? Звичайно, в╕йна почалася не у 2013 роц╕, хоча початковими ╖╖ координатами можна вважати 2013-2014 роки. До цього вс╕ жили вже у хаотичному св╕т╕, якщо в╕н був колись двополярним, п╕сля розпаду Радянського Союзу в╕н став однополярним. На початку цього стол╕ття у середин╕ першого десятил╕ття св╕т ставав багатополярним все б╕льше, однак, в╕н втрачав, я б сказав, визначен╕ базов╕ напрацювання св╕тово╖ та рег╕онально╖ безпеки. А вони ж були стримуючими початками й забезпечували певний порядок. Те, що в╕дбулося у 2013 ╕ 2014 роц╕, наблизило до горизонту, за яким св╕т став практично некерованим, коли була зруйнована вся арх╕тектура глобально╖ безпеки, порушено багато законодавчих акт╕в, як╕ цьому св╕ту забезпечували верховенство права. Все це було зруйновано повед╕нкою Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Г╕бридна в╕йна, як така, виникла не у 2014 роц╕. ╥╖ окрем╕ прояви спостер╕галися ╕ до цього в р╕зних кра╖нах, у р╕зних конфл╕ктах. Але такого зосередження вс╕х в╕йськових ╕ не в╕йськових аспект╕в г╕бридно╖ в╕йни, яке звалилося на Укра╖ну у 2014 роц╕, св╕т ще не знав, як не знав такого брутального порушення елементарних норм цив╕л╕зованого життя на наш╕й Земн╕й кул╕. Окрем╕ ╕нструменти г╕бридно╖ агрес╕╖ застосовувалися РФ до Укра╖ни ╕ ран╕ше: це ╕ економ╕чний тиск, ╕нформац╕йний. Я б сказав, це нещадна по в╕дношенню до нашого населення експлуатац╕я можливостей в╕дкритого ╕нформац╕йного простору. Але коли почалося в╕йськове вторгнення в Укра╖ну, весь наявний арсенал г╕бридно╖ в╕йни був зад╕яний в╕дкрито. Ми давно жили в умовах г╕бридно╖ в╕йни, але ран╕ше не в╕дчували, що у ╖╖ павутин╕ елемент╕в г╕бридно╖ в╕йни, яку плетуть проти нас, перебува╓ весь св╕т.
Я к╕лька дн╕в тому знайшов статтю Андреаса Умланда, в як╕й в╕н пише, що Укра╖на опинилася в центр╕ протистояння прол╕беральних ╕ антил╕беральних сил. Дуже ц╕кава ситуац╕я, тому що, коли ми говоримо в ц╕лому про л╕беральний устр╕й св╕ту, то ми ч╕тко розум╕╓мо, що мова йде про Зах╕д, але у результат╕ вс╕х под╕й, як╕ в╕дбуваються протягом двох з половиною рок╕в, Укра╖на стала ключовою державою протистояння Заходу ╕ Рос╕╖. Окр╕м того, що ми втягнут╕ в г╕бридну в╕йну з Рос╕╓ю в усьому спектр╕ ╖╖ прояв╕в, ми ще виявилися ╕ в центр╕ г╕бридного св╕ту, в якому порушен╕ практично вс╕ п╕двалини цив╕л╕зованого порядку. Хоча складн╕сть г╕бридно╖ в╕йни поясню╓ться тим, що вона не ма╓ ч╕тких часових обмежень, не ма╓ ч╕тко визначених територ╕альних кордон╕в, як╕ вс╕ звикли захищати в умовах нормально╖ в╕йни в ╖╖ традиц╕йному розум╕нн╕.
╤ все це створю╓ гранично нов╕ умови для розвитку в╕дносин м╕ж державами, у тому числ╕ й м╕ж Укра╖ною та Рос╕╓ю.
Щодо того, як себе потр╕бно поводити? Якби я зараз сказав «наша сила в правд╕», це б звучало гаслом? ╤ все ж, якщо вже говорити щиро, то все-таки в правд╕ наша сила. ╤ ми зум╕ли ╖╖ продемонструвати. Адже св╕том початок рос╕йсько╖ агрес╕╖ практично не сприймався як агрес╕я. Так, окупац╕я Криму призвела до перших санкц╕й. Але коли почалася збройна агрес╕я на сход╕ Укра╖ни, ми потрапили в нову фазу, де проти нас дуже вм╕ло використовувалася вся м╕ць рос╕йсько╖ ╕нформац╕йно╖ системи.
Рос╕я, як ╕ колись СРСР, використала вс╕ сво╖ ╕нформац╕йн╕ можливост╕ для того, щоб обманювати ╕ ╢вропу, ╕ Сполучен╕ Штати, ╕ увесь св╕т. У радянський час це виходило. ╢ досв╕д Чех╕╖. ╢ досв╕д Угорщини. Була величезна смуга ╕ншо╖ «участ╕» Радянського Союзу в╕д Камбодж╕, Лаосу та В'╓тнаму до Н╕карагуа та ╕нших кра╖н Латинсько╖ Америки. Але, хоча обсяг дез╕нформац╕╖ з боку РФ просто колосальний, Укра╖на зум╕ла показати, у чому наша правда: ми захища╓мо свою територ╕ю, свою незалежн╕сть. Ми не припускали, що доводити св╕ту це буде так важко, але ми говорили про це скр╕зь, де можна, у тому числ╕ ╕ в М╕нську. Можу засв╕дчити: коли ми приводили в якост╕ сво╓╖ аргументац╕╖ правдив╕ фрагменти з того чи ╕ншого протистояння, це зм╕нювало думку наших сп╕врозмовник╕в, це створювало певний позитивний фон у засобах масово╖ ╕нформац╕╖ ╕ у пол╕тичних колах кра╖н Зах╕дно╖ ╢вропи та Сполучених Штат╕в.
- Один ╕з розд╕л╕в вашо╖ книги присвячений культурн╕й дипломат╕╖, у чому уразлив╕сть дос╕ нашо╖ м'яко╖ сили ╕ нашо╖ культурно╖ дипломат╕╖?
- Мен╕ зда╓ться, що у цьому напрямку ми пост╕йно сп╕зню╓мося. Що сталося в Голланд╕╖ з референдумом про затвердження Угоди про асоц╕ац╕ю м╕ж ╢вропейським Союзом ╕ Укра╖ною? Фактично ми його провалили, хоча по дипломатичних каналах знали про загрози негативного голосування. Але ми жодним чином не використали культурну дипломат╕ю, як основний зас╕б, який м╕г б зм╕нити точку зору голландц╕в. Ми завезли туди сво╖ бригади, як╕ несли якусь, так би мовити, укра╖нську культуру з великим зап╕зненням, чим т╕льки пог╕ршили ситуац╕ю. Я над цим пост╕йно думаю. Т╕льки в тих м╕стах Голланд╕╖ про нас знали, чи╖ футбольн╕ клуби грали з «Шахтарем», «Дн╕пром». Але незад╕яним залишився величезний культурний пласт. У нас ╓ ж╕ночий десант «сопрано», який треба було використовувати: Люда Монастирська, Оксана Дика, В╕ктор╕я Лук'янчук, яка В╕день давно завоювала, я б додав сюди наших тенор╕в-чолов╕к╕в, як╕ сп╕вають на серйозних оперних сценах. Ось ми не подумали про те, щоб ╖х орган╕зувати, привезти до Голланд╕╖, щоб вони побачили, що кра╖на ма╓ глибоку культуру. ╢, нарешт╕, наш живопис. Якщо представники цього напряму присутн╕ в Сотб╕с, ну чому в цей час ╖х не привезти в Голланд╕ю. Мен╕ зда╓ться, що ми недооц╕ню╓мо, не ми, а у першу чергу М╕н╕стерство закордонних справ, недооц╕ню╓ роль культурно╖ експанс╕╖ образу Укра╖ни до зах╕дних кра╖н. Мене, наприклад, драту╓, що знають т╕льки брат╕в Кличк╕в та Андр╕я Шевченка. А широк╕ пласти сучасно╖ культури не мають виходу на м╕жнародну арену.

ТАК НЕВТ╤ШНО, ЯК У 2014 РОЦ╤, НАША АРМ╤Я НЕ ВИГЛЯДАЛА РАН╤ШЕ Н╤КОЛИ
- По-вашому, наш╕ локальн╕ перемоги носять лише гуман╕тарно-╕нформац╕йний вим╕р?
- Н╕, звичайно. ╢ в╕йськово-пол╕тичн╕ усп╕хи. Я маю право, напевно, говорити, оск╕льки ч╕тко соб╕ уявляю стан наших збройних сил, нашо╖ оборонно╖ промисловост╕ та ступ╕нь п╕дготовленост╕ ╕ служби безпеки, ╕ розв╕дорган╕в практично з 1994 року ╕ до сьогодн╕. ╤ тако╖ невт╕шно╖ картини, яку ми спостер╕гали у 2013 - на початку 2014 року, 25 рок╕в н╕коли ран╕ше не було. Н╕коли. Ми багато зум╕ли в╕дновити, я в╕ддаю належне ╕ кер╕вництву кра╖ни, ╕ нашому сусп╕льству. Це вперше, коли ╕ сусп╕льство, ╕ влада знайшли сп╕льну мову ╕ фактично в╕дновили арм╕ю майже з нульово╖ позначки. Запрацювали наш╕ заводи оборонно╖ промисловост╕, причому не т╕льки ремонтн╕, як це пода╓ рос╕йська преса, а й т╕ заводи, як╕ виробляли до розпаду Радянського Союзу в╕йськову техн╕ку найвищих тактико-техн╕чних характеристик у св╕т╕. Далеко не все ще зроблено. Але ми вже сьогодн╕ ма╓мо платформу, з якою можемо пов'язувати подальшу перспективу. Це важкий, величезний крок вперед. Ми дещо зробили в сфер╕ к╕бербезпеки ╕ Нац╕ональний ╕нститут стратег╕чних досл╕джень був тут стартовим майданчиком ц╕╓╖ ╕н╕ц╕ативи.
Згадайте, ск╕льки раз╕в нам пророкували к╕нець. В економ╕ц╕ вс╕, особливо наш╕ «рос╕йськ╕ друз╕», повторювали: як т╕льки ви п╕дпишете угоду про зону в╕льно╖ торг╕вл╕, ми припиня╓мо з вами будь-як╕ економ╕чн╕ вза╓мов╕дносини, ╕ ви помрете на наступний ранок. Не померли. Дал╕. Вони говорили - як т╕льки ви зд╕йсните под╕бний крок, ви ж пам'ята╓те 2006 ╕ 2009 роки, ми газовий краник прикри╓мо, ╕ ви задихнетесь. Ми фактично у 2016 роц╕ жодного кубометра газу безпосередньо з Рос╕╖ не отримали. У нас з'явилися нов╕ виробництва. ╥х не можна ще назвати серозними сер╕йними заводами, але вони вже виробляють, я в першу чергу кажу про в╕йськову техн╕ку, продукц╕ю, яка виклика╓ у наших супротивник╕в у Донбас╕ певну повагу. Щодо нашо╖ ╕нформац╕йно╖ ситуац╕╖... Ми були не готов╕ психолог╕чно ось до такого роду в╕йни. Це найб╕льша б╕да нашо╖ кра╖ни. Ми дуже довго жили в умовах братсько╖ дружби та любов╕ з Рос╕йською Федерац╕╓ю.
- Я б уточнила, що ви попереджали ще з першого приходу в РНБО, що ╕ для розв╕дки, ╕ для арм╕╖ потр╕бно м╕няти г╕потетичних супротивник╕в, оск╕льки РФ н╕коли до к╕нця не прийме нашо╖ незалежност╕.
- Обов'язково. Тому що у нас в╕йськов╕ округи були сформован╕: для протистояння Польщ╕, Словаччин╕, Угорщин╕ та п╕вденн╕ - протистояти Румун╕╖ та Туреччин╕. ╤ був абсолютно в╕дкритий б╕льш н╕ж 1400 к╕лометр╕в п╕вн╕чно-сх╕дний кордон.

ОРГАН╤ЧНО США ТА РОС╤Я НЕ МОЖУТЬ БУТИ СОЮЗНИКАМИ
- Скаж╕ть, ваша книга зак╕нчу╓ться до приходу Трампа. ╤ деяк╕ анал╕тики говорять, що ус╕ ц╕ конструкц╕╖ не житт╓здатн╕ тому, що сам Трамп здатний п╕д╕рвати вс╕ норми ╕ правила.
- Я належу до т╕╓╖ дуже нечисленно╖ когорти людей, як╕ були впевнен╕, що Трамп переможе. Його не можна пор╕вняти з Рейганом, тому що у Рейгана була дуже ч╕тка програма, ╕ у нього була дуже сильна команда. Сьогодн╕ у Трампа три групи радник╕в. Одна – це власне його с╕м'я, хоча при жодному президентов╕ Сполучених Штат╕в не було, коли родич╕ входили до складу апарату президента. Друга група налаштована на боротьбу до переможного к╕нця з ╕сламом. Тому що у вс╕х виступах Трампа боротьба з тероризмом ╕ боротьба з ╕сламом вже ч╕тко визначен╕ як головн╕ напрямки зовн╕шньо╖ пол╕тики. ╤ третя група радник╕в – це консерватори, як╕ сильн╕ ╕ в конгрес╕, ╕ в американському пол╕тичному ╕стебл╕шмент╕. Це найсильн╕ша група, яка як ╕ ран╕ше вважа╓, що Сполученим Штатам не можна втрачати л╕дерство. Вони переконан╕, що Сполучен╕ Штати повинн╕ все одно претендувати на роль передово╖ держави у св╕т╕. Судити про Трампа, як про особист╕сть, складно. В╕н специф╕чна людина. Н╕коли наст╕льки ц╕кава ф╕гура (цього не сл╕д заперечувати) не приходила з б╕знесу ╕ не с╕дала в наст╕льки високе пол╕тичне кр╕сло.
Допускаючи зм╕ни у вибудовуванн╕ в╕дносин Сполучених Штат╕в ╕ Рос╕╖, я все ж не думаю, що з'явиться новий трикутник - Сполучен╕ Штати, Китай та Рос╕я. Я у це слабо в╕рю. У цьому трикутнику катети ╕ г╕потенуза просто не будуть сходитися. Але можуть бути зроблен╕ серйозн╕ тактичн╕ кроки, як╕ будуть нести небезпеку для Укра╖ни. Це санкц╕╖, точн╕ше, питання ╖хнього скасування. Санкц╕╖ Сполучених Штат╕в не наст╕льки ╕стотн╕ для Рос╕╖, як санкц╕╖ кра╖н ╢С. Але через санкц╕╖ ╢вропейський Союз сам несе велик╕ втрати (по-мо╓му, за 2015-й р╕к вони склали близько 100 млрд. ╓вро). ╤ якщо США, а пот╕м ╕ ╢вропа, насл╕дуючи ╖хн╕й приклад, скасу╓ санкц╕╖, то це розв'яже руки Рос╕╖. Це не означа╓, що Рос╕я зможе дозволити соб╕ негайно прийти до велико╖ в╕йни з Укра╖ною, але ╖╖ позиц╕я значно посилиться.
Трамп, це людина, яка буде скр╕зь шукати для Сполучених Штат╕в плюси. Але США ╕ Рос╕я орган╕чно не можуть бути союзниками! Партнерами – так, але не союзниками!
- У нас сформувався м╕ф, що лендл╕з - це американська тушонка, яку там нашим видали мало не у перших числах травня 1945 року.
- Це повна ах╕нея. Тому що я у 1943 роц╕ разом ╕з с╕м'╓ю пере╖хав до Ужгорода, батько у мене був електромонтажником. Коли в його управл╕ння прислали «Студебеккер» (американська вантаж╕вка - ред.), це була рад╕сть для багатьох, хто жив ╕ працював у Горл╕вц╕. Вс╕ хлопц╕ б╕гли на цей «Студебеккер» подивитися, намагалися зал╕зти до кузова... Це дос╕ виклика╓ у мене посм╕шку.
- Повернемося до книги. В одному м╕сц╕ ви говорите, що повна перемога у г╕бридн╕й в╕йн╕ неможлива. В ╕ншому говорите, що у п╕дсумку там перемага╓ той, хто зум╕в переконати св╕т, що в╕н перем╕г. Тому що все-таки, якщо говорити про ймов╕рн╕сть перемоги?
- Зараз я спробую об╜рунтувати цю тезу. Г╕бридна в╕йна д╕йсно неск╕нченна. В н╕й можна досягти якогось усп╕ху, однак перемогти - неможливо. Нема╓ н╕яко╖ гарант╕╖, що ми, наприклад, знову не ув╕йдемо в серйозне протистояння з РФ щодо «газового питання». Ще 6 с╕чня 2006 року, коли в╕дбулося перше в╕дключення газу, я на прохання В╕ктора Андр╕йовича Ющенка дав в Адм╕н╕страц╕╖ Президента прес-конференц╕ю. ╤ сказав, що це т╕льки початок, що у нас окр╕м газово╖ будуть ще молочна, сирна, ковбасна, цукеркова та ╕нш╕ в╕йни. До цього треба бути готовими. Не можна сказати, що мене почули. ╤нструменти г╕бридно╖ в╕йни наст╕льки багатогранн╕, що н╕ припинити ╖╖ повн╕стю неможливо, н╕ перемогти в н╕й. Однак потр╕бно працювати з причинами, як╕ привели до не╖, ╕ протистояти ц╕лям, як╕ противник прагне досягти.
Рос╕я намага╓ться повернути велич, забезпечивши соб╕ безпеку. Вона вважа╓, що для досягнення ц╕лей потр╕бно зруйнувати ╕снуючий св╕товий порядок, ╕ вона це практично вже зробила. Дал╕ Кремль хоче збудувати новий порядок, у якому РФ ув╕йде в тр╕йку св╕тових л╕дер╕в. Але Кремль не уявля╓, що цим самим в╕дкрив «ящик Пандори». ╤ я не дуже в╕рю, що коли-небудь вони домовляться з японцями за Курильськ╕ острови. Закладено багато глибинних конфл╕кт╕в. Св╕ту потр╕бн╕ серйозн╕ перетворення глобально╖ системи безпеки. В╕рю, що вони будуть.
- У книз╕ ви ч╕тко дали ц╕л╕, як╕ пересл╕ду╓ РФ. Федерал╕зац╕я, зм╕на нашого курсу ╕ державний статус рос╕йсько╖ мови. Якщо ми хочемо запоб╕гти останньому, то чи правильно тод╕ приймати закон про укра╖нську мову в його останн╕й редакц╕╖?
- У мене тут пал╕ативна позиц╕я. У 1993 роц╕ я повертався з Москви у статус╕ глави Нац╕онального косм╕чного агентства. З╕ мною в машин╕ були ╤ван Драч та Дмитро Павличко. В основному я слухав ╖х. Як людина з техн╕чною осв╕тою, я поважаю корифе╖в слова. ╥хня позиц╕я: державна мова ма╓ бути одна, це основа нац╕онального самовизначення, але вир╕шувати «мовне питання» потр╕бно вкрай обережно. ╤ це не завдання М╕н╕стерства культури або М╕н╕нформу. Це завдання укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖. Об╕ймайте за плеч╕ укра╖нську ╕нтел╕генц╕ю та укра╖нську науку, ╕ м'яко вводьте кожен наступний етап укра╖н╕зац╕╖.
- У ваш╕й книз╕ намага╓теся анал╕зувати рос╕йську ╕дентичн╕сть, пишете, що вона твердо сто╖ть на м╕фах «три╓диного народу», «Ки╓ва, як колиски». Чи зможемо ми нав╕ть п╕сля Пут╕на налагоджувати стосунки, поки вони стоять т╕льки на цих м╕фах? Поки не зрозум╕ють свого м╕сця в наш╕й ╕стор╕╖ ╕ не зрозум╕ють, що вони окремо?
- Я в╕рю, що в Рос╕╖ можлив╕ зм╕ни.
- Я б сказала, що продовжують виривати цей статус ╕ тягатися з ╕де╓ю себе, як третього Риму.
- У Рос╕╖ створено ц╕лий ряд м╕фологем. Наприклад: кра╖на в облоз╕. Вона завжди оточена ворогами. П'ята колона. Зв╕дки в Рос╕╖ п'ята колона? Зв╕дки? Адже н╕ один громадський д╕яч в РФ не ма╓ права на пол╕тичну д╕яльн╕сть, якщо в╕н не засв╕дчив свою в╕ддан╕сть Кремлю. ╤ в РФ продовжують народжуватися нов╕ концепц╕╖, наприклад, «орган╕зац╕йно╖ збро╖», яка передбача╓ знищення Укра╖ни зсередини. ╤ ця зброя дуже р╕зна. Вона спира╓ться на критику укра╖нсько╖ влади, на думку «експерт╕в», як╕ н╕бито знають, як «забезпечити мир на Донбас╕». ╤ це все наклада╓ться на важку економ╕чну ситуац╕ю в Укра╖н╕, на об'╓ктивн╕ труднощ╕ оборонного буд╕вництва... ╤ вс╕м цим активно користуються журнал╕сти кра╖ни-агресора.
- Мен╕ запам'яталася фраза, що часто наш ворог спекулю╓ на класичних стандартах журнал╕стики.
- До реч╕, про журнал╕стику. Укра╖н╕ потр╕бна войовита, але не войовнича журнал╕стика. Сьогодн╕, як н╕коли, в╕д журнал╕стики залежить буд╕вництво нехай маленького, але все-таки м╕стка м╕ж сусп╕льством ╕ владою. Це треба робити. Це сьогодн╕ на порядку денному № 1.
Ув╕мкн╕ть будь-який телев╕з╕йний канал. Йде вкидання найб╕льш негативно╖ ╕нформац╕╖. Загальна ситуац╕я в кра╖н╕ д╕йсно складна, але вибудовувати ╕нформац╕йний ряд треба зовс╕м по-╕ншому. ╤ якщо ми щодня будемо запитувати, а кого посадили, а чому ╕з зап╕зненням, чому не садять тощо, то як ми створимо позитив? Як ми створимо атмосферу того, що кра╖на живе, вижива╓, бореться та перемага╓? Ось чому не створю╓ться тако╖ атмосфери? Хаяти владу зручно, звичайно. У чому найголовн╕ша б╕да? Критика влади ма╓ супроводжуватися пропозиц╕ями та рекомендац╕ями, як╕ дозволяли б отримати хай маленьк╕, але плюси. Цього ж не в╕дбува╓ться! Зв╕дки такий запал ╕ бажання все зруйнувати?
- Прокоментуйте ╕н╕ц╕ативу президента щодо референдуму по НАТО.
- Нав╕ть якщо в╕н буде проведений, це викличе певну дискус╕ю. Це серйозний х╕д, це пошук Президентом кам'яно╖ ст╕ни, в╕д яко╖ в╕н хот╕в би вибудовувати довгострокову, зв╕рену з сусп╕льством, зовн╕шню пол╕тику. Адже це запорука впевненост╕ у завтрашньому дн╕. У 2004-му роц╕ мною в Нац╕ональному центр╕ ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖ було проведено досл╕дження громадсько╖ думки. Процент прихильник╕в вступу до НАТО був близько 33, проти - теж близько 33 в╕дсотк╕в, ще третина коливалися. Але буквально протягом двох м╕сяц╕в ситуац╕я р╕зко зм╕нилася. Роль з╕грали два гасла: про под╕л укра╖нц╕в на «три сорти» ╕ про пересл╕дування рос╕йсько╖ мови. ╤ число невизначених зросло до 50%. П╕сля 2014 року ситуац╕я знову зм╕нилася. К╕льк╕сть прихильник╕в НАТО зросла. Але нам знову стали п╕дкидати деструктивн╕ конструкти про страх перед розривом в╕дносин ╕з Рос╕╓ю, про зниження соц╕альних стандарт╕в, про пог╕ршення економ╕чно╖ ситуац╕╖... Я думаю, що Президент в╕дчув, що знову запахло грозою, ╕ вн╕с пропозиц╕ю про проведення референдуму. Це, звичайно, ризик. Але цей ризик мен╕ подоба╓ться.

Лана Самохвалова

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 10.02.2017 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18067

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков