Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ МОЖЛИВИЙ Ф╤ЛЬМ ПРО СТУСА БЕЗ СЦЕНИ З МЕДВЕДЧУКОМ?
Ця ╕стор╕я або зробить ф╕льм популярним, або знищить його разом ╕з творцями…


УКРА╥НА ЗРОБИТЬ КРИМ ОСТРОВОМ, АБО ╤СТОР╤Я ОДНОГО ФЕЙКУ
к╕лька ╕нформац╕йних ресурс╕в, як з Укра╖ни, так ╕ з Рос╕╖ почали масово поширювати новину про...


ЗНОШЕНИЙ ОДЯГ УКРА╥НИ ТА ╥╥ НЕПРОМИНУЩ╤ Ц╤ННОСТ╤
«Напиши щось оптим╕стичне», порадив мен╕ вчора колишн╕й св╕тличанин Серг╕й Лащенко....


«ГАРД», АБО Ж ВЧИМОСЯ СТОЯТИ НА ВЛАСНИХ НОГАХ
Що б там не казали про р╕вень програм Наташ╕ Влащенко, вони, принаймн╕, не залишають нас байдужими.


КОЛИ НЕСПРАВЕДЛИВ╤СТЬ СТА╢ ЗАКОНОМ
Перша стаття п╕сля довго╖, майже двом╕сячно╖ перерви. ╥╖ причини - проблеми з ноутбуком,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2017 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 03.02.2017
ЗАКОН ПРО МОВУ: ЩИТ ЧИ ЛЕТАЛЬНА ЗБРОЯ?

Перш за все зазначу: я ╓ ст╕йким прихильником того, щоб в Укра╖н╕ вс╕ ╖╖ громадяни говорили укра╖нською. ╤ на ц╕й – зал╕зобетонн╕й – п╕дстав╕ виступаю категорично проти провокац╕йно╖ зат╕╖ деяких народних обранц╕в, як╕ проштовхують у Рад╕ чергов╕ «мовн╕» законопроекти. Об╜рунтування просте: корист╕ в╕д них не буде жодно╖, а от нездоров╕ настро╖ в сусп╕льств╕ вони можуть збурити. Власне, вже збурюють…
На дошкульне запитання, чи читав автор ц╕ законопроекти ╕ що там знайшов недоречного, в╕дпов╕м запитанням у в╕дпов╕дь: а хто з тих, що ревли на сепаратистських зб╕говиськах у Донецьку, Луганську, Харков╕ чи С╕мферопол╕ у лютому-березн╕ 2014-го, був знайомий з╕ зм╕стом Закону №5029-VI (К╕валова-Кол╕сниченка)? Або, принаймн╕, ╕з коротеньким законопроектом 1190, яким Рада цей закон скасовувала? Рев╕ння не припинилось нав╕ть п╕сля того, як в.о. президента Турчинов гучно пооб╕цяв ветувати св╕жоспечений закон. Та де ╕ коли натовп керувався лог╕кою ╕ здоровим глуздом?!
Сенс у прийнятт╕ нового закону про мову м╕г би бути, якби автори керувались лог╕кою Макара Нагульнова: «Пущай контра голову подымает – поднятую голову рубить легче». А що? В╕дрядять от╕ тридцять, чи то вже ш╕стдесят ГО, як╕ виступили на п╕дтримку «мовних» законопроект╕в, загони сво╖х актив╕ст╕в на Сх╕д – ╕ «пущай» вони всякому, хто зам╕сть «зупинка» скаже «остан╕вка», тут-таки й рубають голову. На моб╕льн╕й колод╕. Ятаганами. Хл╕ба в╕д того б╕льше не стане, зате емоц╕й в╕д таких видовищ народу вистачить на к╕лька прийдешн╕х покол╕нь. Боюсь лише, не вистачить кровожерност╕ слабкодухим ╕нтел╕гентам.
А б╕льш за все мене розчулили аргументи на кшталт: «А от у Франц╕╖ (Польщ╕, Литв╕) мовн╕ закони д╕ють». Хлопц╕ (й д╕вчата), я щось пропустив? Невже Англ╕я вир╕шила переглянути п╕дсумки Стол╕тньо╖ в╕йни ╕ вдерлась в Акв╕тан╕ю?! А французький фронт п╕д Бордо тримають, переважно, англомовн╕ вих╕дц╕ з Мартин╕ки та Реюньйона? Як у нас п╕д Станицею та в Авд╕╖вц╕ в╕дсотк╕в на 80 - рос╕йськомовн╕ б╕йц╕.
Переймати ╓вропейський досв╕д – це похвально. Але т╕льки у вс╕й його (досв╕ду) повнот╕ – або якщо там ╕ тут умови тотожн╕. Скаж╕мо, з Укра╖ною в сенс╕ мовних практик найб╕льш тотожною ╓ ╤рланд╕я. Т╕льки там насл╕дки англ╕йського панування можна пор╕вняти з тим, що в нас насадила Москов╕я. То як на «Смарагдовому остров╕» справи з державною мовою?
Все чудово: оф╕ц╕йних мов – дв╕, причому ╕рландською волод╕╓ аж 43 в╕дсотки населення. А на Зах╕дному узбережж╕ уряд нав╕ть заборонив використовувати англ╕йську на вив╕сках. ╤ деяк╕ програми на телебаченн╕ ведуться мовою кор╕нного населення. Т╕льки не думайте, що я тут ╕рон╕зую – сто рок╕в тому нею волод╕ло не б╕льше 15%.
А от ╕ще приклад – правда, не ╓вропейський. Хоча… ╤кона св╕тового реформаторства, прем’╓р С╕нгапуру Л╕ Куан Ю якось з╕знався: «Ми використовували т╕ переваги, як╕ Великобритан╕я залишила нам: англ╕йську мову, юридичну систему, адм╕н╕страц╕ю, позбавлену парт╕йних пристрастей…». Тим часом, англ╕йська – мова колон╕затор╕в. Не кажучи вже про юридичну та адм╕н╕стративну системи. Я не про корисн╕сть насл╕дування колон╕ально╖ системи – я про те, що сл╕д обережн╕ше оперувати прикладами м╕жнародного досв╕ду. Хоча розширення сфери вживання англ╕йсько╖ нам точно не завадило б.
* * *
Гадаю, сл╕д визначитись, що для нас важлив╕ше: негайне прийняття радикального закону «про мову» – чи реальне ╖╖ поширення в ус╕ сфери життя. «Шашечки – чи ╖хати?» ╤ якщо ви вже наполяга╓те на використанн╕ французького досв╕ду, то чи не варто скористатись прикладом м╕н╕стра Людов╕ка XV Анн-Робер-Жака Тюрго?
Французьк╕ пейзани середини XVIII стол╕ття сприймали картоплю приблизно так само, як с╕мдесят рок╕в потому ╖╖ сприйняли уд╕льн╕ та державн╕ селяни п╕вноч╕ Москов╕╖. Спроби влади насильно засадити Поволжя та Урал цим овочем, як в╕домо, наштовхнулись на масов╕ (до п╕вм╕льйона людей) збройн╕ бунти. А що у Франц╕╖? Ось розпов╕дь Олександра Герцена: «Знаменитий Тюрго, бачачи ненависть француз╕в до картопл╕, роз╕слав ус╕м в╕дкупникам, постачальникам та ╕ншим п╕двладним особам картоплю на пос╕в, суворо заборонивши давати селянам. Разом ╕з тим, в╕н пов╕домив ╖м та╓мно, щоб вони не перешкоджали селянам красти на пос╕в картоплю. За к╕лька рок╕в частина Франц╕╖ обс╕ялася картоплею».
╤ншими словами, набагато продуктивн╕ше, ╕ без ризику масових збурень (не важливо, митт╓вих чи в╕дкладених – адже значна частина «рос╕йськомовних» вважатиме себе ущемленими) застосовувати економ╕чн╕ методи зам╕сть пол╕ц╕йних. Доплати, податков╕ п╕льги, державн╕ прем╕╖, по╖здки до укра╖нц╕в закордоння або, хоча б, до галичан ╕ буковинц╕в. ╤ не доплачувати тим, хто вперто не бажа╓ вивчати укра╖нську. Але для цього геть не потр╕бен Закон – достатньо захованих у паперових надрах «Урядового кур’╓ра» постанов Кабм╕ну або взагал╕ назовн╕ непом╕тних наказ╕в м╕н╕стерств ╕ в╕домств.
Без закон╕в теж не об╕йтись, але вони мають стосуватись зм╕н до вже чинних закон╕в. Я б залишив запропонований авторами додаток до ст. 338 Крим╕нального кодексу «Наруга над державними символами», де до Державного Прапора, Державного Герба ╕ Г╕мну Укра╖ни дода╓ться «публ╕чне приниження чи зневажання державно╖ мови». Особливо ж мен╕ подоба╓ться пропозиц╕я внести зм╕ни до статт╕ 9 Закону Укра╖ни «Про вибори народних депутат╕в Укра╖ни». А саме: «1. Депутатом може бути обраний громадянин Укра╖ни, який… волод╕╓ державною мовою в╕дпов╕дно до р╕вня, визначеного Нац╕ональною ком╕с╕╓ю з╕ стандарт╕в укра╖нсько╖ мови». Ну, ╕ так дал╕.
* * *
До реч╕, про економ╕чне заохочення. Мен╕ довелось останнього тижня прочитати багато проникливих сл╕в про те, як гнобили ╕ нищили нас через нашу мову впродовж сотень рок╕в. А от про те, чи треба в╕ддячити тим укра╖нцям, як╕ на Сход╕ й П╕вдн╕ працювали на розвиток та прославляння р╕дно╖ мови, не почув жодного слова. Хоча б могли згадати бодай Василя Голобородька. Укра╖нський поет з╕ св╕товим ╕м’ям жив у самому серц╕ Донбасу – п╕д Алчевськом. Квартиру в Луганську в╕н отримав стараннями отого самого ╢фремова, якого тепер судять за державну зраду, натом╕сть «р╕дна» укра╖нська влада про нього забула, ╕ в╕н, б╕женець на сво╖й земл╕, вимушений у 72 роки винаймати житло в ╤рп╕н╕. Жоден ╕з тих 33-х депутат╕в, що народили законопроект на захист державно╖ мови, не поц╕кавився: «А де живе наша нац╕ональна горд╕сть? У яких умовах?»
Ну, кому потр╕бен такий закон, якщо в╕н нав╕ть людей ╕з таким доробком на мовн╕й нив╕ не намага╓ться захистити (там про це – взагал╕ н╕ п╕вслова)?! От для чого в╕н потр╕бен його авторам – я, зда╓ться, здогадуюсь. Справа в т╕м, що, власне, воно й так було зрозум╕ло: для забезпечення дотримання нового закону знадобиться величезна розгалужена мережа контролер╕в. А як ╕накше, якщо «в╕льно волод╕ти державною мовою зобов’язан╕» купа народу, починаючи в╕д Президента ╕ аж до «медичних прац╕вник╕в державних та комунальних заклад╕в охорони здоров’я». Плюс - не менша к╕льк╕сть кандидат╕в на вс╕ ц╕ посади. Вимоги ж «щодо в╕дпов╕дного р╕вня волод╕ння державною мовою… визнача╓ Нац╕ональна ком╕с╕я з╕ стандарт╕в державно╖ мови» (ст. 7-8).
На вершин╕ п╕рам╕ди – Нац╕ональна ком╕с╕я (хто мен╕ пояснив би, на б╕са вона потр╕бна, коли в кра╖н╕ д╕╓ ╤нститут укра╖нсько╖ мови НАН Укра╖ни?); дал╕ йде Центр укра╖нсько╖ мови (питання те саме: «На б╕са?..»), який орган╕зову╓ ╕ проводить «╕спит на р╕вень волод╕ння укра╖нською мовою». Ви уявля╓те соб╕ вакханал╕ю, якою супроводжуватиметься под╕бна екзаменац╕йна сес╕я для м╕льйон╕в (!) чиновник╕в та претендент╕в? А пот╕м нев╕дворотно почнуться не менш запекл╕ з’ясування стосунк╕в ╕з екзаменаторами тих, хто не пройде ╕спит╕в.
А яка це бездонна корупц╕йна год╕вниця… Чи хтось матиме нахабство заявити, що до ц╕╓╖… мереж╕ потраплять сам╕ лише Кв╕нкц╕╖ Цинциннати?
Умовно я б розд╕лив прихильник╕в цього документа на дв╕ категор╕╖. Перша – ц╕лком можливо, т╕, хто спод╕ва╓ться злупити з цього чималу корупц╕йну ренту. Друга – це здеб╕льшого т╕ укра╖номовн╕ д╕яч╕ культури (та ╖хн╓ оточення), хто давно втратив пас╕онарн╕сть, не поклада╓ться вже на власний талант ╕ спод╕ва╓ться додати авторитету з допомогою спец╕ал╕зовано╖ державно╖ ╕нституц╕╖.
Так, з╕ спогад╕в. За двадцять рок╕в журнал╕стсько╖ кар’╓ри я бачив у Луганську Юр╕я Андруховича 1 (один) раз, Любка Дереша 1 (один) раз ╕ один раз Юр╕я Покальчука (в╕зити Серг╕я Жадана не рахуються – в╕н уродженець Луганщини). ╤з Покальчуком у м╕сцев╕й газет╕ «Молодогвардеец» ми влаштували ╕нтернет-конференц╕ю – злива запитань, зац╕кавлен╕сть була шаленою. Я ╕ не здогадувався, що така к╕льк╕сть луганчан читала «Озерний в╕тер»… Пан Юр╕й об╕цяв при╖жджати ще, та, на жаль, десь за два роки помер. А до того, очевидно, тяжко хвор╕в…
* * *
Напевно, я багато кого з класик╕в прогавив, але тим не менш – Донбас ╕з його потенц╕йно семим╕льйонною аудитор╕╓ю практично не ц╕кавив н╕ культурних д╕яч╕в, ан╕ проукра╖нських (як вважалось) пол╕тик╕в. Част╕ше за вс╕х нав╕дувався до сво╖х рух╕вц╕в В’ячеслав Чорнов╕л, але т╕льки до березня 1999-го. Тож м╕сцеве укра╖нство мусило варитись у власному соку. «Соку» виявилось недостатньо, аби мову зробити модною. Престижною. М╕ж ╕ншим, саме цього бояться московськ╕ «л╕берали», як╕, за браком перспектив у себе на батьк╕вщин╕, мр╕ють стати нашими проводирями. Думаю, переб’ються. Не з ╖хн╕м багажем сюди сунути.
Власне, ми – прям╕ нащадки тих, хто навчив Москов╕ю ╕ письма, ╕ красного письменства. Якщо для Ломоносова «Граматика» Мелет╕я Смотрицького стала «вратами учености», то Досто╓вський «та ╕же з ним» вийшли з «Шинел╕» Гоголя. ╤ це не переб╕льшення видатного еп╕лептика: п╕сля Пушк╕на рос╕йська л╕тература майже вийшла на широкий ╓вропейський шлях – ╕ змушена була р╕зко повернути на «Миргород», а дал╕ - взагал╕ на губернське м╕сто NN з його мертвими душами…
Наша проблема – комплекс меншовартост╕. Ми н╕як не д╕йдемо очевидно╖ думки, що сам╕ здатн╕ нав’язувати свою волю ворогов╕. У мовному питанн╕ – насамперед. А почати сл╕д ╕з простого. Скаж╕мо, з питання: як рос╕йською буде «в Укра╖н╕». «На» чи «в»? Вс╕ чули, як на нього в╕дпов╕дають ╕ Медвед╓в, ╕ л╕берали з «Еха Москви». Неправильна в╕дпов╕дь. Адже «╖хн╓ все» Олександр Пушк╕н не т╕льки вважав, але й писав – ╕ друкував – правильно:
Незапно Карл поворотил
И перенес войну в Украйну.
Або:
Старик Палей из мрака ссылки
В Украйну едет в царский стан.
Хтось подума╓, що так поетов╕ знадобилось, аби дотримати розм╕ру в╕рша. Але ось ╕з ц╕лком прозового коментаря до тексту поеми: «…Последний в виде нищего ходил из Польши в Украйну и обратно». То що, московськ╕ «метри» Пушк╕на авторитетом не вважають – чи елементарно не читали?
Наостанок ще раз п╕дтверджу свою позиц╕ю: укра╖нською мовою ма╓ волод╕ти кожен громадянин Укра╖ни. Це буде його щит, а в деяких випадках – ще й летальна зброя.

Михайло Бублик
С╓веродонецьк.
ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2017 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18034

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков