"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2017 > Тема "Душі криниця"
#5 за 03.02.2017
ЗАКОН ПРО ДЕРЖАВНУ МОВУ МА╢ БУТИ РАДИКАЛЬНИМ
19 с╕чня у Верховн╕й Рад╕ заре╓стрований законопроект «Про державну мову» (ре╓стр. № 5670). Його основний принцип - укра╖нська мова як державна ╓ обов'язковим засобом сп╕лкування на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни при зд╕йсненн╕ повноважень органами державно╖ влади, м╕сцевого самоврядування, а також в ╕нших публ╕чних сферах сусп╕льного життя. Також констату╓ться, що укра╖нська мова поряд з прапором, Державним гербом ╕ Г╕мном, ╓ одним ╕з символ╕в держави. Контролюватиме дотримання закону нова структура – нац╕ональна ком╕с╕я з╕ стандарт╕в державно╖ мови. У Нацком╕с╕╖ буде великий запас метод╕в - це нагляд, контроль та р╕зноман╕тн╕ санкц╕╖ – в╕д попередження до штрафу. Думки щодо доц╕льност╕ законопроекту розд╕лилися: одн╕ гаряче п╕дтримують, ╕нш╕ пор╕внюють новац╕╖ мало чи не з чек╕стськими методами, стверджуючи, що укра╖нську мову не варто насаджувати насильно. Сво╓ю чергою хочемо констатувати, на наш погляд, очевидне: випадок, коли держслужбовець двох сл╕в не може зв’язати державною мовою – це не гумор, а ганьба для кра╖ни. Ненормальна ситуац╕я з мовою в Укра╖н╕ виникла в результат╕ тривалого насильницького процесу русиф╕кац╕╖. ╤ тому виправити цю ситуац╕ю без примусу в зворотн╕й б╕к неможливо. В╕дтак, дискутувати можна ╕ потр╕бно лише про питання м╕ри ╕ доц╕льност╕ застосування тих чи ╕нших метод╕в примусу у дан╕й конкретн╕й обставин╕. Так ми ╕ сформулювали наше питання до експерт╕в.
Микола Княжицький, голова Ком╕тету з питань культури ╕ духовност╕: «Законодавство повинно бути жорстким, але без перегину» «Я вважаю, що укра╖н╕зац╕я це дуже модний ╕ перспективний тренд побудови незалежно╖ держави. В╕дтак, для нас дуже важливо досягти двох речей. А саме: утвердити укра╖нську мову як державну, знищивши жахлив╕ насл╕дки Закону «Кол╕сн╕ченка-К╕валова», а також не збурити сусп╕льство, не образити нацменшини ╕ д╕стати п╕дтримку м╕жнародних орган╕зац╕й, членом яких ╓ Укра╖на. Безумовно, у поданому законопроект╕ ╓ певн╕ недоречност╕. Саме тому найближчим часом збиратиметься ком╕тет для обговорення вс╕х пункт╕в, аби з одн╕╓╖ сторони законодавство було жорстким, тобто, контролювало ╕ карало за його невиконання, а з ╕ншо╖ – не було перегину, щоб це не використовували антиукра╖нськ╕ провокатори».
Олекс╕й Кур╕нний, експерт Центру м╕жнародного захисту прав людини НаУКМА: «Мовн╕ ╕нспектори – не ун╕кальний випадок. Схож╕ ╕нституц╕╖ ╕снують по всьому св╕ту» «Вочевидь, це питання занадто спрощу╓ться, адже н╕хто не буде забороняти громадянам сп╕лкуватись р╕дною мовою у приватному та рел╕г╕йному житт╕. Цей законопроект передбача╓ лише обов’язкове вживання укра╖нсько╖ мови у тих сферах, де вона апр╕ор╕ повинна вживатися як державна. Тепер розпов╕м про Нацком╕с╕ю. Вважаю, що створення тако╖ ╕нституц╕╖, яка б регулювала стандарти укра╖нсько╖ мови з ф╕лолог╕чно╖, соц╕ол╕нгв╕стично╖ точки зору, ╕ в╕дсл╕дковувала та запоб╕гала мов╕ ворожнеч╕ («hate speech») – ╓ необх╕дн╕стю. На сьогодн╕шн╕й день ми ма╓мо ситуац╕ю, коли дуже часто лунають ус╕ляк╕ неприйнятн╕ тези ╕ образи в б╕к укра╖нсько╖ мови. Прим╕ром, нам закидають, що укра╖нська мова насправд╕ вигадана, неповноц╕нна, ╕ взагал╕, що це рос╕йсько-польський суржик ╕ так дал╕, що не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕. Саме тому нам потр╕бна така ╕нституц╕я для нейтрал╕зац╕╖ неприйнятних для нас закид╕в ╕ провокац╕й. Кр╕м того, хочу наголосити, що схож╕ структури ╕снують практично всюди. Наприклад, Академ╕я французько╖ мови, яка була створена у 1625 роц╕ ╕ займа╓ться вивченням французько╖ мови ╕ л╕тератури. Щось под╕бне ╓ також в ╤спан╕╖ - Академ╕я гал╕с╕йсько╖ мови, – де вир╕шу╓ться питання, чи ╓ ця мова насправд╕ самост╕йною, чи це д╕алект португальсько╖ мови».
Павло Мовчан, пол╕тик, громадський д╕яч, журнал╕ст, поет: «П╕двищення м╕н╕малки не зробить укра╖нця укра╖нцем, а мова – здатна це зробити» «Якщо ми не приймемо закон про мову, то дуже скоро ми станемо складовою «единой и неделимой». Нам потр╕бн╕ лише р╕шуч╕ д╕╖, бо «руский м╕р» перемага╓. П╕двищення м╕н╕малки до 3200 гривень не зробить укра╖нця укра╖нцем. В той час як мова – здатна це зробити. ╤ робити це потр╕бно сьогодн╕, бо завтра буде п╕зно. Пов╕рте мен╕, як людин╕, що займалася мовними проблемами чверть в╕ку. Це фундаментальне питання. Це усв╕домлювали ще за радянсько╖ Укра╖ни, де був прийнятий в╕дпов╕дний Закон «Про державний статус укра╖нсько╖ мови», ╕ коли видавалося у в╕с╕м раз╕в б╕льше укра╖нсько╖ л╕тератури, н╕ж зараз. Нав╕ть в еф╕р╕ укра╖нське слово дом╕нувало на 80% б╕льше. А сьогодн╕ все навпаки. В╕дтак, не потр╕бно звертати увагу на ус╕ляк╕ дискрим╕нац╕йн╕ закиди стосовно механ╕зму регулювання, як ото створення Нацком╕с╕╖ з╕ стандартизац╕╖ державно╖ мови. Адже така практика у ╓вропейських державах вже давно ╕сну╓. Проте, ситуац╕я там абсолютно в╕дм╕нна в╕д нашо╖. Прим╕ром, у закон╕ Тубона (повна оф╕ц╕йна назва - закон 94-665 в╕д 4 серпня 1994 року стосовно використання французько╖ мови) також передбачен╕ ус╕лякого роду санкц╕╖ ╕ механ╕зми регулювання. Саме зв╕дти укра╖нський законопроект «Про мову» запозичив ц╕ норми. Тому, як французи захищають свою мову, так ╕ ми повинн╕ захищати свою». На превеликий жаль, наша кра╖на дос╕ не позбулася пострадянсько╖ спадщини широкого вживання або нав╕ть дом╕нування рос╕йсько╖ мови серед широких верств населення. ╤ це не може не хвилювати. Адже тод╕, коли укра╖нськ╕ солдати протистоять рос╕йськ╕й експанс╕╖, ми - також повинн╕ робити все можливе задля перемоги над рос╕йськомовною окупац╕╓ю. Адже кра╖на, в як╕й ╖╖ громадяни не розмовляють р╕дною мовою, не ма╓ нац╕онально╖ ╕дентичност╕, а отже, не ма╓ права на суверен╕тет.
Мирослав Л╕скович http://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 03.02.2017 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=18033
|