Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2002 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 08.11.2002
Українські електронні бібліотеки
Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ

Інтернет-огляд

Все ще існує критичний погляд на наявність електронних версій текстів - справді, здається, вони ніколи не зможуть повністю витіснити друковані книжки. Адже книжка в руках, на відміну від монітора, випромінює життєдайну енергію, вона тепла і жива на дотик. Але в умовах, коли держава штучно стримує випуск україномовної літератури та преси, цінність та доступність WWW-ресурсів залишається високою.
Спроби ентузіастів та організацій "зацифрувати" українську літературну спадщину у віртуальному просторі та створити електронні збірки, на мій погляд, тривають не більше 5-6 років. Якщо я неправий - нехай мене поправлять.
Зараз, коли ще можна осягнути український Інтернет (під цим поняттям ми розуміємо ті сайти, які мають україномовну навігацію та тексти), можливо і класифікувати та коротко описати деякі ресурси. Через деякий час з причини неминучого бурхливого розвитку рідномовного сегмента Глобальної Мережі - "ростемо ж ми, гей!" - повноти огляду досягти буде неможливо.
Почнемо з класичних і найбільш наповнених текстами - бібліотек - адже в Мережі в першу чергу цінується змістовність ресурсу.
Однією з найповніших електронних бібліотек є "Просвіта" http://www.internetri.net/lib. Вона має авторський і тематичний каталоги, які включають в себе, крім творів, розміщених власне в бібліотеці, перелік посилань на інші сайти, що містять літературні чи історичні тексти. Представлені також українські думи, казки, легенди, антична та давньоіндійська література. На сайті можуть публікуватись поети-початківці.
Вже класичною для української частки Інтернету стала бібліотека української поезії "Поетика" http://poetyka.uazone.net - проект Романа Косаренка та Юрія Мачухи під гаслом "Українцям Всесвіту - невмирущі поетичні скарби нашої мови". Вона має великий авторський каталог та регулярні повідомлення про оновлення на сайті. Збірка охоплює поезії від класичного періоду XVII - XIX ст. до сучасної поезії. Містить і переклади зарубіжних класиків, народні та сучасні пісні.
"Чорна жужелиця" http://www.geocities.com/doctorpro2002/ містить багато перекладів Хорхе Луїса Борхеса, цікава наявністю творів "Велике вчення" Конфуція, "Сонячна машина" Володимира Винниченка.
Бібліотека "Нова Доба" http://newlib.8k.com/ спеціалізується в основному на фантастиці та детективах, хоча тут можна зустріти і твори, присвячені історії.
Величезний ресурс "Чарівний жираф" - хоч і названий електронною бібліотекою української фантастики http://tech77.hypermart.net/, але містить і переклади іноземних авторів, серед яких багато місця займають Ернест Гемінгвей, Квінт Горацій Флакк, Альбер Камю, Агата Крісті, Франсуаза Саган, Жан Поль Сартр, Роберт Шеклі, Уїльям Фолкнер. Оцифровані "Метаморфози" Публія Овідія Назона. Також є кілька описів Володимира Антоновича про українських гетьманів, твори фантаста Олеся Бердника. Всього не перелічити! Тут можна віднайти знамениту концептуальну працю видатного українського геополітика Юрія Липи "Призначення України", а також важливі тексти великого і досі неосягненого Івана Франка "UKRAINA IRREDEN-TA" та "Поза межами можливого".
До речі, найповніша збірка мислителя представлена у Науковій бібліотеці Львівського державного університету ім. І. Франка за адресою http://www.franko.lviv.ua/ifranko/franko.html. Там представлені збірки поезій, поеми та довідниковий том до зібрання творів у 50 томах Івана Франка. Щоправда, незважаючи на серйозне фінансування проекту американськими організаціями, драматургічні, наукові та публіцистичні праці генія не представлені.
За адресою в http://www.ji-magazine.lviv.ua знаходиться бібліотека модерної літератури в часописі "Ї" - наймогутніший і найповажніший україномовний інтелектуальний ресурс Мережі. Містить  регулярні випуски журналу, присвячені сучасним та історичним тенденціям. Багато текстів та перекладів Гайдеггера, Гадамера та Марселя від львівського інтелектуала Тараса Возняка.
Великою несподіванкою виявилась недавня поява московського україномовного ресурсу у бібліотеці Мошкова http://lib.ru/SU/UKRAINA/. Довгий час ця збірка містила лише роман Оксани Забужко "Польові дослідження з українського сексу", який був свого часу бестселером, але нині око радіє від споглядання авторського каталогу і творів української письменницької еліти - від класиків до фантастів. Там є і чималі збірки поезiй та прози українських авторiв. На жаль, традиційно бідними для росіян - начебто їх немає! - є посилання на україномовні ресурси бібліотек - аж 4!
Електронні тексти сайту "Весна" http://vesna.sammit.kiev.ua/txt/index.html   містять багато зарубіжної та української прози, поезії та фантастики. Представлені наукові праці українських авторів та дещиця політологічних досліджень. Валентин Соломко є автором ідеї ресурсу та провадить його наповнення.
Електронний "Кобзар" Тараса Шевченка, створений Володимиром Котовичем 15 січня 1999 року, розташований на http://members.tripod.com/~svitiaz/.
Ініціатива літературознавця, професора Торонтського університету Максима Тарнавського - Електронна бібліотека української літератури (ЕБУЛ) www.utoronto.ca/elul. В цьому канадському ресурсі міститься велика кількість україн-ської класичної літератури. Бібліотеку відкрито 1 грудня 1999-го появою першого твору - роману "Чесність з собою" Володимира Винниченка. Представлені багато творів Івана Нечуя-Левицького, "Щоденник" Тараса Шевченка та інші твори класиків.
Сторінкою з поетичною назвою "Життя, Смерть і Велети" http://www.angelfire.com/tn/tysovska/ опікується Наталя Тисовська. Цікава тим, що, крім розміщення літературних творів, займається проведенням літературних конкурсів, зокрема - "РУКОМЕСЛО" - нині оголошено про третій.
Невеличку "Бібліотеку української літератури" http://books.ms.km.ua/, що містить 53 твори 19 авторів, серед яких акцентовано Гі де Мопасана, створив Валерій Напiткiн.
Збірка сучасних авторів є на http://ukrlit.kma.mk.ua/catalog.htm. Веб-майстер Вадим Володюк зібрав тут твори сузір'я молодих і відомих авторів як-то: Івана Андрусяка, Юрка Гудзя, Сергія Жадана, Богдана Жолдака, Віктора Неборака, Павла Вольвача, Володимира Цибулька, Ігоря Римарука, Василя Герасим'юка та інших.   
"Бібліотека кошового писаря" http://pysar.tripod.com, яку підтримує Роман Бріскін, має пристойне зібрання творів від Богдана-Ігоря Антонича до Володимира Ярошенка.
"Українська бібліотечка" Сергія Синила http://library.org.ua  містить класику прози та поезії. До ви-знання автора: "Я за допомогою сканера перекладаю книжки в електронну форму. Ця справа досить важка і займає багато часу", - можуть приєднатися багато ентузіастів Інтернету.
Літературно-мистецький альманах "Кальміюс" та бібліотеку української сучасної літератури http://www.kalmiyus.h1.ru створив "пролетарський письменник" Олег Соловей. Пріоритетом збірки є сучасна література. З огляду на катастрофічну нестачу паперових журналів якось компенсує потребу читачів у духовній їжі.
За адресою http://www.geocities.com/ukrexlibris  потрапляємо на "EXLIBRIS" - бібліотеку історичної літератури великого ресурсу "Українська спілка". Там є книги "Велика історія України", "Історія українського війська", праці Володимира Антоновича, Михайла Антоновича, Дмитра Дорошенка, Андріана Кащенка, а також Юрія Киричука, Василя Вериги, Петра Мірчука, Василя Сірського (про національно-визвольний рух у ХХ ст.). З-поміж інших творів відзначу наявність електронних версій книг "Ментальність орди" Євгена Гуцала, "Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі" Олени Апанович та вибраної есеїстики Оксани Забужко "Хроніки Фортінбраса".
Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ
засновник сайту в Інтернеті
"Українське життя Севастополя".
http://ukrlife.org
(Закінчення буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 08.11.2002 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=180

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков