"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2017 > Тема "Душі криниця"
#3 за 20.01.2017
«ЙОРДАН ВОДУ РОЗЛИВА╢...»
Водохреща, Водохрещ╕, Хрещення, Йордан — народн╕ вар╕анти назви величного християнського свята Богоявлення Господнього, яке завжди в╕дзнача╓мо 19 с╕чня. Воно знамену╓ завершення дванадцятиденних р╕здвяних свят (зимових святок). Водохреща ув╕брало багато елемент╕в язичницьких традиц╕й (але це один з небагатьох випадк╕в, коли церква “не вельми” забороня╓ дотримуватися ╖х) ╕ християнських обряд╕в, визначальне м╕сце серед яких займають обряди, пов'язан╕ з водою (водосвяттям) — джерелом житт╓дайно╖ сили, очищення в╕д усього лихого, нав╕ть зц╕лення в╕д, здавалося б, невил╕ковних хвороб. Веч╕р напередодн╕ Водохреща (друга кутя, голодна кутя, “сумна” кутя) повторю╓ обряди Святого Вечора перед Р╕здвом Христовим, але дещо у “спрощеному” вар╕ант╕. Тут ще й зважмо на усв╕домленн╕ людьми швидкоплинност╕ часу, його невпинно╖ скороминучост╕: начебто вчора святкували Р╕здво, Васил╕я (зустр╕чали Старий Новий р╕к), а вже звучить завершальний акорд свят. ╤ якщо на Р╕здвяний Веч╕р колядують, то на Богоявленський (Надвеч╕р'я Богоявлення), не нехтуючи колядками, таки б╕льше щедрують. Прерогатива належить д╕вчатам. Увесь день 18 с╕чня — перед святом Водохреща також, як ╕ перед Святим Вечором, строго постять. Надвеч╕р неодм╕нним було йти до церкви, де в╕дправля╓ться Служба Божа, яка завершу╓ться освяченням води. У часи минул╕ (та й тепер), прин╕сши в глечику свячену воду додому, ╕ то якнайхутч╕ше, господар кропив нею вс╕х член╕в с╕м'╖, помешкання, подв╕р'я, криницю, св╕йських тварин (коровам обов'язково давали ще й шматочок хл╕ба, аби з людьми “повечеряли”), пас╕ку. Наказував д╕тям б╕гцем ╕ти до сус╕д╕в, родич╕в, знайомих, якщо т╕ занедужали, нем╕чн╕ ╕ не змогли в╕дв╕дати Богослуж╕ння, та ╕ ╖х окропити свяченою водою, почастувати гостинцями. Щоб в╕длякати, витурити нечисту силу, траплялося, обкурювали хату, хл╕ви, вс╕ прибудови ладаном чи пахучим з╕ллям, яке здеб╕льшого збирали на Тр╕йцю, на одв╕рках ╕ дверях малювали крейдою хрестики, тригвери (символ ╓дност╕ та ╓диносущност╕ Пресвято╖ Тр╕йц╕). Хрестики також виготовляли з╕ соломинок, витинали з паперу, прикр╕плювали ╖х на в╕кнах (на скл╕). Зам╕сть клею використовували б╕лок курячого яйця. Над╕йно трима╓! Гуцули у Надвеч╕р'я Богоявлення розпускали в╕всяний сн╕п, принесений в хату на Святий Веч╕р. З нього робили перевесла, якими господар обв'язував (п╕дперезував) кожне фруктове дерево в садку, аби давало плоду так рясно, як овес зерен. П╕сля вечер╕ “проганяли кутю”. Ц╕каве обрядове д╕йство! Виходячи з хати, зчиняли галас: “╤ди, кутя, ╕з покутя!”. При цьому били макогоном чи пол╕ном по плот╕, барабанили у порожн╕ в╕дра, цебрики. Чим гучн╕ше — тим краще! Ото см╕ху ╕ радощ╕в було д╕тям, тим паче, що вони ставали неодм╕нними учасниками ус╕х д╕йств та розваг. Саме свято Водохреща (Богоявлення Господнього) п╕сля церковно╖ в╕дправи продовжувалося на р╕чц╕, озер╕, ставку. Якщо поблизу не було водойм, то збиралися б╕ля громадсько╖ криниц╕. Завжди насп╕вували: “Йордан воду розлива╓...”. Це ще й побажання, щоб криниця завжди була повноводною ╕ чистою. Напередодн╕ на р╕чц╕ вирубували з льоду великий хрест, прорубували ополонки, ставили з того ж льоду ╕мпров╕зований церковний прест╕л. Для краси хрест обливали буряковим соком. Кульм╕нац╕йний момент свята — занурення священиком хреста у воду. П╕сля цього вона вважалася освяченою. Цей обряд у багатьох м╕сцевостях супроводжувався стр╕ляниною з мисливських рушниць, у небо випускали голуб╕в. Адже, за Новим Зав╕том, коли ╤сус Христос хрестився у р╕ц╕ Йордан╕, у неб╕ з'явився голуб — Дух Святий. Освячен╕й йорданськ╕й вод╕ (водичц╕-йорданичц╕) приписують чудод╕йн╕ властивост╕. ╥╖ давали людям, що важко занедужали, помираючим, нею напували хворих домашн╕х тварин. Особливо ц╕ниться вона у пас╕чник╕в. До крижано╖ купел╕ в ополонц╕ насамперед вдавалися хвор╕, зрештою, просто в╕дчайдухи, нав╕ть парубки таким чином хот╕ли привернути увагу д╕вчат. Добре, що й тепер в Укра╖н╕ йорданськ╕ купання набувають не т╕льки популярност╕, а й масовост╕. Щось не пригадую випадку, щоби хтось захвор╕в. Во╕стину, сила йордансько╖ води! У Надвеч╕р'я Йордану ╕ на саме свято Богоявлення Господнього господар просив у Всевишнього м╕цного морозу ╕ багато сн╕гу, щоб було його по пояс, так, щоб год╕ перейти. Народна прикмета стверджу╓: “Чим б╕льше сн╕гу на Водохреща — тим краще вродить озимина”. Однак, “На Йордан, мороз, тр╕щи не тр╕щи, вже бличже до весни!”.
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
*** Фото-в╕деорепортаж В╕ктора Качули про Свято Хрещення Господнього у храм╕ св. Володимира ╕ Ольги Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату в С╕мферопол╕ див╕ться на Фейсбук-стор╕нц╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»: https://www.facebook.com/газета-Кримська-св╕тлиця-192473467490932/
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 20.01.2017 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17969
|