Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 13.01.2017
«С╤ЙСЯ-РОДИСЯ, ЖИТО Й ПШЕНИЦЯ...»

Наш╕ традиц╕╖

Спозаранку на Старий Новий Р╕к, свято Васил╕я, господар╕ з нетерп╕нням чекають зас╕вальник╕в (пос╕вальник╕в) — маленьких хлопчик╕в, як╕ пов╕ншують з Новор╕ччям, Р╕здвом Христовим, побажають достатку ╕ у хат╕, ╕ на пол╕...
Загалом, зас╕вання, пос╕вання, посипання — давньослов'янський новор╕чний звичай. У часи минул╕, у перший день Нового Року, доросл╕ й д╕ти, як правило, чолов╕чо╖ стат╕, ходили в╕д хати до хати, символ╕чно зас╕ваючи хл╕бн╕ зерна ╕ бажаючи господарям щастя, здоров'я, добробуту, щедрого врожаю. Добре, що цей обряд збер╕гся ╕ заново в╕дродився!
Побажання завжди виконуються речитативом, наприклад:
- С╕йся-родися, жито й пшениця,
Всяка пашниця.
Зверху колосиста, з╕споду корениста,
У стебл╕ м╕цна...
Будьте здоров╕!
╤, зв╕сно, д╕йство завершу╓ться прив╕танням з Новим Роком та традиц╕йним: “Христос Рожда╓ться!”. Васил╕в ╕ Василин в╕ншували й в╕тали додатково.
Пос╕вальник╕в, що ходили невеличкими гуртами, приймали як бажаних гостей, садовили за ст╕л, “щоб все добре с╕дало” або “щоб свати с╕дали” (це — в кого д╕вчина на виданн╕).
Нер╕дко мал╕ хлопц╕ насл╕дували квоктання курей (зокрема, квочки), а ╖х, жартуючи, смикали за чуба або за вуха, “щоб курчата були чубат╕, вухат╕ та волохат╕”. У деяких етнограф╕чних рег╕онах Укра╖ни перший пос╕вальник (зас╕вальник) повинен був обмолотити макогоном сн╕п жита, що стояв на покут╕ в╕д Р╕здва. Цим снопом м╕г бути й д╕дух.
П╕сля зак╕чення вс╕х обрядових д╕й господар╕ пригощали пос╕вальник╕в яблуками, бубликами, пир╕жками та ╕ншими ласощами, д╕тям давали цукерки, винагороджували коп╕йчинами. Зерно, що вони розкидали по хат╕, господиня збирала ╕ давала курям, “щоб краще неслися”.

НА ГОРД╤Я (16 С╤ЧНЯ) ГУРТИ КОЛЯДНИК╤В ЗАВЕРШУЮТЬ ОБХОДИ

Святий Горд╕й був хоробрим во╖ном, сотником римського в╕йська. Походив з Кесар╕╖ Кападок╕йсько╖. В╕н в╕рою ╕ правдою служив земному ц╕сарев╕ Д╕оклет╕ану, та найб╕льше був в╕дданий Небесному Правителю – Христов╕.
Д╕оклет╕ан хот╕в знищити Христову Церкву, тож жорстоко пересл╕дував ус╕х християн, наказував безжально катувати ╖х, страчувати, палити помешкання, грабувати майно. Т╕ ж змушен╕ були вт╕кати у найв╕ддален╕ш╕ м╕сця.
Коли Горд╕й довол╕ надивився на так╕ тортури та знущання, то скинув св╕й в╕йськовий пояс, полишив службу ╕ добров╕льно подався у пустелю, наче сам соб╕ влаштував заслання.
Циту╓мо отця Андр╕я Труха: «П╕шов у пустелю, а очистивши сво╖ оч╕, вуха й серце в╕д гр╕ха, почав у роздум╕ в╕льно оглядати Бога, що сам дав розкаяному сотников╕ п╕знання великих та╖нств. Коли добре п╕знав марноту людського життя, тод╕ постом, чуванням ╕ молитвою приготувався, як добрий Христовий борець, на великий святий б╕й, що чекав його у недалек╕й будучин╕».
За Божим натхненням Горд╕й задумав виступити у язичницьк╕й святин╕, коли будуть вшановувати бога Марса, ╕ закликати вс╕х до в╕ри у Христа. В╕н справд╕ виступив, ╕ його слова навернули багатьох язичник╕в до християнства. Серед них були ╕ т╕, хто колись н╕с в╕йськову службу п╕д началом Горд╕я. Вони радо обняли свого побратима.
Однак т╕ слова справили негативне враження на суддю, ╕ в╕н наказав п╕ддати Горд╕я жорстоким тортурам, як╕ святець мужньо переносив. Його друз╕ плакали. Та Горд╕й звернувся до них з такою промовою:
- Не плачте над╕ мною, а над собою плачте, хто ще не ув╕рував у Христа; плачте над тими, хто заслугову╓ в╕чного пекельного вогню.
П╕сля цих сл╕в Горд╕й перехрестився ╕ з╕ спок╕йним обличчям поклав голову п╕д сокиру. В╕н загинув мученицькою смертю у 304 роц╕.
У народ╕ цей день отримав назву Горд╕╖в. До Горд╕я гурти колядник╕в, як╕ колядували на церкву, намагалися об╕йти все поселення. Бо невдовз╕ – Водохреща, а там вже священики будуть зд╕йснювати обходи ╕ окроплювати помешкання свяченою йорданською водою.
Хоча в Укра╖н╕ колядують аж до Стр╕тення.
П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 13.01.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17947

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков