Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2017 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 06.01.2017
«НОВА РАД╤СТЬ СТАЛА...»

Р╕здво нашого Господа ╤суса Христа — одне з найвеличн╕ших свят у церковному календар╕, у традиц╕ях укра╖нського народу. Християни сх╕дного обряду завжди в╕дзначають його 7 с╕чня. Не менш значимим ╓ й Святий Веч╕р, 6 с╕чня. Под╕я про народження ╤суса Христа детально описана ╓вангелистами Мате╓м ╕ Лукою.
За час╕в правл╕ння кесаря Августа був виданий наказ про загальний перепис населення в Римськ╕й ╕мпер╕╖. Зг╕дно з ним кожен ╕зра╖льтянин, житель Свято╖ Земл╕, повинен був пройти перепис у т╕й м╕сцевост╕, зв╕дки походить його р╕д. Тод╕ Юде╓ю правив ╕зра╖льський цар ╤род, що п╕дпорядковувався римському кесарев╕. ╤род виявився злою, жорстокою людиною. Народ його не любив ╕ боявся.
Йосиф ╕ Мар╕я, обо╓ нащадки царя Давида, повинн╕ були п╕ти до Вифле╓му, аби там в╕дбути юридичну процедуру перепису. Вифле╓м (Давидове м╕сто) виявився малим, ╕ коли Йосиф ╕ Мар╕я прибули, там уже не було м╕сця на н╕чл╕г. Тим часом смеркало. Тож вони прилаштувалися в убог╕й ста╓нц╕ для овець. Тут Д╕ва Мар╕я народила Сина — ╤суса. Повивши Дитятко Боже пеленами, положила Його в яслах на с╕н╕. ╤ так сповнилося пророцтво старозав╕тнього пророка Михе╖: у ц╕й ста╓нц╕ почав сво╓ земне життя Той, Хто став Дорогою, Правдою ╕ Життям”. (╤вана, 14: 6).
Коли пастухи вноч╕ стерегли сво╖ отари, то раптово стало ясно, н╕чна темрява перем╕нилася на яскраве св╕тло. Пастухи перелякалися. Тод╕ з'явився Ангел ╕, заспокоюючи ╖х, сказав: “Не б╕йтеся, ось бо я зв╕щу вам велику рад╕сть, що буде вс╕м людям: бо народився вам сьогодн╕ Спаситель, що Христос Господь у м╕ст╕ Давидов╕м. ╤ ось вам ознака: знайдете Дитя, що в сповитку лежить у яслах. ╤ враз з'явилася з Ангелом сила во╖нства Небесного, що славило Бога й говорило: Слава на Неб╕ Богов╕ ╕ на земл╕ спок╕й, м╕ж людьми благовол╕ння”. (Луки, 2: 12-14).
Оп╕сля Ангели зникли, ясн╕сть денного св╕тла враз знову перем╕нилася в н╕чну темряву. Пастухи тод╕ вир╕шили п╕ти до Вифле╓му, щоб побачити чудо, про яке спов╕стив ╖м Ангел. Прибувши до Давидового м╕ста, вони знайшли там Йосифа ╕ Мар╕ю, а також Дитятко — ╤суса, що лежало в яслах. Пастухи впали на кол╕на ╕, кланяючись Йому, розпов╕ли про з'явлення Ангела ╕ про во╖нство Небесне, яке прославило Господа. Д╕ва Мар╕я — Мати Божа, слухаючи розпов╕дь пастух╕в, зберегла у сво╓му серц╕ слова Ангела... Це вже п╕сля них прийшли до Дитятка тро╓ цар╕в з╕ Сходу з дарами.
Коли у Святий Веч╕р, що переду╓ Р╕здву Христовому, не неб╕ запала╓ перша зоря, укра╖нськ╕ родини п╕сля ц╕лоденного посту с╕дають за гарно прибран╕ столи, щоб спожити святу вечерю з 12-ти страв, де головною ╓ кутя. Оп╕вноч╕ чи вдосв╕та у церквах розпочинаються Р╕здвян╕ Богослуж╕ння з колядками.
У цей святковий день укра╖нськ╕ селяни також ретельно стежили за погодою. Народн╕ прикмети прогнозують:
- Р╕здво тр╕скуче — л╕то пекуче.
- Багато сн╕гу на Р╕здво — багато хл╕ба.
- Якщо день сонячний — буде дор╕д на хл╕б.
- Який день Р╕здва — таким буде день Петра (12 липня).

ВЕРТЕП — СИМВОЛ Р╤ЗДВЯНИХ СВЯТ

Укра╖нськ╕ Р╕здвян╕ свята год╕ уявити без вертепу — довол╕ поширеного обрядового д╕йства. Його потайки ставили нав╕ть у часи войовничого ате╖зму, гон╕нь на церкву та пересл╕дування в╕рних.
Вертеп зародився в Укра╖н╕ ще у XVII стол╕тт╕ у духовних навчальних закладах, але особливо╖ популярност╕ набув лише у XIX стол╕тт╕, як пересувний ляльковий театр, з яким виступали на ярмарках, м╕ських площах та с╕льських майданах, на церковному подв╕р'╖, а част╕ше ходили по хатах у новор╕чно-р╕здвян╕ святков╕ дн╕. Спочатку творцями й виконавцями вертепних драм були бурсаки та мандр╕вн╕ дяки, п╕зн╕ше — мандр╕вн╕ групи артист╕в. Згодом до актор╕в парубк╕в та чолов╕к╕в (оск╕льки в духовних навчальних закладах здобували осв╕ту т╕льки хлопц╕) долучилися й д╕вчата, ж╕нки.
На в╕дм╕ну в╕д Зах╕дно╖ ╢вропи, де вертеп тривалий час функц╕онував у лон╕ церкви, в укра╖нц╕в, в╕д самого початку в╕н мав т╕сний зв'язок з демократичною театрально-видовищною культурою.
Вертеп, з яким ходили колядувати на Зах╕дн╕й Укра╖н╕, був невеликий за розм╕рами ╕ нескладний за виконанням, сценар╕╓м. Сво╓ю формою в╕н нагадував селянську хату або церковцю. (Макети таких вертеп╕в (шопок ), т╕льки значно б╕льших за розм╕рами, ╕ тепер виставляють у церквах у час╕ Р╕здва Христового). Його обклеювали р╕знокольоровим папером, оздоблювали малюнками й образками в╕дпов╕дного рел╕г╕йного зм╕сту. Всередин╕ скриньки встановлювали прим╕тивн╕ саморобн╕ ляльки або ж просто р╕здвян╕ лист╕вки з╕ статичними ╓вангельськими сюжетами. ╤снували й б╕льш ускладнен╕ модел╕: ляльки кр╕пилися на диску, що обертався, створюючи ╕люз╕ю оживлення ф╕гур.
На Сх╕дн╕й Укра╖н╕ з вертепом колядували р╕дше. Тут в╕н виступа╓ як справжн╕й театр ляльок, досить складний за конструкц╕╓ю, що обслуговувався досв╕дченими профес╕йними акторами. Так╕ вертепи — двоповерхов╕, гарно оздоблен╕ ставали високим досягненням народного мистецтва.
Кожний поверх мав сво╓ призначення: на першому ставили побутово-парод╕йн╕ сценки, ╕нтермед╕╖ св╕тського характеру, на другому ж роз╕грували сюжети р╕здвяного ╓вангельського циклу (народження ╤суса Христа, прих╕д волхв╕в з дарами, страта немовлят за наказом ╤рода, втеча Д╕ви Мар╕╖, Йосипа й ╤сусика до ╢гипту, смерть ╤рода тощо).
Найб╕льшу симпат╕ю глядач╕в викликали сценки-╕мпров╕зац╕╖ на побутов╕ (а ╕нколи глибоко сусп╕льн╕) теми за участю персонаж╕в — Козака, Солдата-Москаля, Цигана, Жида, трьох Цар╕в та ╕нших. Часто висм╕ювались вельмож╕, недруги, вороги. Вертепне д╕йство супроводжувалось колядками, ╕ то — неодм╕нно.
Поруч ╕з ляльковим побутував ╕ так званий “живий вертеп” (особливо в Галичин╕) — спец╕ал╕зований фольклорний театр костюмованих виконавц╕в.
П╕дготував
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2017 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17911

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков