Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КУДИ ДИВИТЬСЯ М╤СЯЦЬ...
23 жовтня — свято ╢вламп╕я ╕ ╢вламп╕╖


ГАЛИНА ЛИТОВЧЕНКО: ╥ДУ В ГОСТ╤!
Сьогодн╕ господинею Л╕тературно╖ стор╕нки КС ╓ в╕дома кримська укра╖нська поетеса пан╕ Галина...


ПЕТРО КУХАРЧУК: ЗАМОРОЗЬ
Присвячую мо╖й перш╕й вчительц╕ Греченюк Ганн╕ Васил╕вн╕, вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


З ПОКРОВИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ЗИМА
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «роз╕гр╕ти ╖х на зиму».


«СЕРЦЕ Д╤ТЯМ В╤ДДАЮ!..»
Попереду у Натал╕╖ К╕чун-Лемех нов╕ плани, нов╕ творч╕ ╕де╖. Дай Бог ╖х зреал╕зувати!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 30.12.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 30.12.2016
ПРО ГАЗЕТУ, ЩО СТАЛА ДОЛЕЮ

Гадаю, вже не вистачить життя, щоб навчитися мислити себе без «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Ось ╕ тепер, спостер╕гаючи за под╕ями в Ки╓в╕, пов'язаними ╕з протестними акц╕ями НГЖВ, чуючи пост╕йн╕ посилання на мою любу газету, з трудом усв╕домлюю, що все це вже не ма╓ до мене жодного стосунку. Та й про газету йдеться зовс╕м ╕ншу, де не лишилося ╕ сл╕ду в╕д наших багатор╕чних традиц╕й, де ╕нша тематика, нав╕ть на вигляд «Кримська св╕тлиця» вже не та.
Коли два роки тому п╕шов ╕з життя наш дорогий колега Данило Кононенко, я теж часто думала про смерть. ╤ мо╖м ╓диним бажанням на той час було, аби, прощаючись, мене вкрили жовто-блакитним державним прапором, як вкривали колись геро╖в Небесно╖ Сотн╕, здавалося, я б в╕дчувала його кожною кл╕тиною свого вже бездиханного т╕ла ╕ забрала б ╕з собою цю останню вт╕ху, останню насолоду, подаровану любов'ю до сво╓╖ Батьк╕вщини.
Сьогодн╕ я вже в╕д╕йшла в╕д такого патолог╕чного фетишизму, але не розум╕ю ╕ н╕коли не зрозум╕ю, як можна було прибрати з газетно╖ «шапки» державний герб – тризуб, який був там завжди, за умови, що т╕, хто вида╓ цю газету, шанують свою державу, бо, зрештою, саме герб св╕дчить про те, кому газета належить ╕ чого в╕д не╖ чекати. Оглядаючи арх╕ви, де чимало р╕зних лист╕в ╕з оф╕ц╕йних ╕нстанц╕й, я бачу тризуб чи не на кожному з них, ╕ з цим фактом мирилися найлют╕ш╕ укра╖нофоби, що працювали в цих орган╕зац╕ях на поважних посадах, й жоден не зм╕нив перо на орало, аби позбутися моральних страждань. То чому ж сьогодн╕ кер╕вництво «КС» намага╓ться бути свят╕шим за папу римського, чому демонстративно кап╕тулю╓, догоджаючи смакам «рос╕йського» Криму, якщо випадково сюди потрапить газета? Тим б╕льше, що тризуб – це нав╕ть не портрет Бандери чи Шухевича, а всього лиш державний символ, що втратив будь-яке емоц╕йне забарвлення.
Повн╕стю вихолощуватиметься газета ╕ за зм╕стом. У всякому раз╕, ╖╖ головред, як ╕ кер╕вник НГЖВ, запевняють, що за нин╕шн╕х обставин вона ма╓ переважно висв╕тлювати культуру та спорт ╕, пос╕вши саме цю н╕шу, шукати св╕й шлях до читач╕в. Та чи знайде - отака пр╕сна, далека в╕д усього, що може хвилювати сьогодн╕ людськ╕ серця? Вт╕м, головна думка ╖╖ видавц╕в, схоже, не про це, а про те, чи не викличе вона, чого доброго, невдоволення у кримських рос╕ян, хоча, нав╕ть висв╕тлюючи безпечн╕, здавалося б, нейтральн╕ теми, можна оконфузитися. Бо н╕ для кого не секрет, що ╕ значна частина д╕яч╕в рос╕йсько╖, як ╕ укра╖нсько╖ культури, прямо чи опосередковано «обслугову╓» пол╕тику. Чи не найяскрав╕ший цьому приклад – Йосип Кобзон.
Що ж до спорту, то практично щодня рос╕йськ╕ ЗМ╤ доносять як╕сь в╕дголоски доп╕нгового скандалу, що певним чином познача╓ться на ╕м╕джу кра╖ни. Ц╕ питання порушувалися ╕ п╕д час велико╖ щор╕чно╖ прес-конференц╕╖ ╕з президентом, яка в╕дбулася 23 грудня. Звичайно, т╕, хто понад усе прагне продемонструвати свою лояльн╕сть, могли б пропустити мимо вух верс╕ю, висловлену з цього приводу главою РФ, тим б╕льше, не анал╕зувати ╖╖, але я таки звернула не не╖ увагу ╕ немало подивувалася почутому. Майже як про доведений факт президент говорив про заздалег╕дь сплановану п╕дривну д╕яльн╕сть колишнього голови рос╕йсько╖ антидоп╕нгово╖ агенц╕╖ Григор╕я Родченкова, який, працюючи чи то на Канаду, чи то на Америку, н╕бито власноруч постачав у Рос╕ю доп╕нг ╕ примушував спортсмен╕в вживати його, аби пот╕м, покинувши кра╖ну, глумитися над ними. Виника╓ запитання: а чому ж тод╕ спортсмени не протестували, чому мовчать ╕ тепер, коли вже н╕що не стриму╓, аби в╕дстояти свою честь ╕ честь держави, ╕ чому президент зна╓ про те, про що не знають учасники скандальних под╕й?
В╕дчуваю, що, проживаючи в Криму, ╕ сама починаю почуватися громадянкою Рос╕╖, бо вже не зловт╕шаюся, як бувало колись, з приводу б╕д ╖╖ народу, а бол╕ю разом з ним. Дуже шкода мен╕, зокрема, рос╕йських параол╕мп╕йц╕в, яких теж «притру╖в» американський «шпигун» Родченков, - для таких людей я б не вводила жодних обмежень, нехай вживають хоч геро╖н, хоч амф╕там╕н, аби лише ще б╕льше не нашкодили сво╓му здоров'ю. Бо ╕ сам╕ змагання - це для них не ст╕льки змагання, ск╕льки доп╕нг, що дода╓ сил жити ╕ бути людьми.
Та особливо болить остання рана, пов'язана з катастрофою л╕така ТУ-154, в як╕й загинуло 92 людини. Але це теж тема не для «оновлено╖» «КС». Бо прямував л╕так в Сир╕ю, ╕ хоч пост╕йно наголошу╓ться, що причиною трагед╕╖ не може бути теракт, вс╕ ╕нш╕ причини, котр╕ розглядаються, як ймов╕рн╕, мало ким сприймаються серйозно. Нав╕ть Володимир Жириновський, який завжди на боц╕ влади ╕ ╖╖ ╕н╕ц╕атив, наполяга╓ на тому, що йдеться про акц╕ю помсти за во╓нн╕ д╕╖ в чуж╕й кра╖н╕. Саме це нещодавно стало ╕ причиною привселюдного вбивства у Туреччин╕ рос╕йського посла. Не забулося й те, як до останньо╖ можливост╕ в╕дкидалася верс╕я щодо теракту стосовно трагед╕╖ в неб╕ над ╢гиптом, п╕д час яко╖ загинули рос╕йськ╕ туристи, ╕ нав╕ть коли в╕дпов╕дальн╕сть за катастрофу взяло на себе певне терористичне угруповання, влада намагалася видати пов╕домлення за блеф.
Чому – зрозум╕ло, адже це ╕ ╖╖ гр╕х, бо йдеться про результати зовн╕шньо╖ рос╕йсько╖ пол╕тики. Поливаючи кров'ю сир╕йську землю заради збереження посади президентом Башаром Асадом, влада наража╓ на небезпеку ╕ власний народ, якому абсолютно байдуж╕ ╕ Сир╕я, ╕ Асад, проти якого бунту╓ половина населення (трусися в╕н у млин!), але не байдужа доля загибло╖ доктора Л╕зи, кер╕вниц╕ благод╕йного фонду «Справедлива допомога», з якою дехто пов'язував свою останню над╕ю.
До реч╕, на борту загиблого л╕така був ╕ в╕домий рос╕йський во╓нний ансамбль ╕м. Александрова, в╕рн╕ше, його частина у к╕лькост╕ 60 ос╕б, що мала дати новор╕чний концерт рос╕йському во╓нному контингенту (це – щодо «безпечно╖» культурно╖ тематики, прийнятно╖ для «оновлено╖» «КС»).
То як же непросто доведеться ц╕й газет╕ уникати неоднозначних тем, аби подобатися ╕ ФСБ, ╕ СБУ, та ще й щоб читач╕ не плювалися, а ╖х в Криму вже нудить в╕д нещиро╖ вихолощено╖ ╕нформац╕йно╖ жувачки!
Але, як св╕дчить ╤нтернет, ╕ншим сьогодн╕ стурбован╕ в Ки╓в╕. Це я – про кер╕вництво НГЖВ вкуп╕ ╕з проф╕льними профсп╕лками, що штурмують владу, вимагаючи зарплат, доведених до р╕вня тих, як╕ одержують держслужбовц╕, коли нав╕ть прибиральниця ма╓ оклад у 4,5 тисяч╕ гривень (цей приклад навела заступник м╕н╕стра культури Т. Мазур). Але навряд чи в НГЖВ переймаються долею прибиральниць – ╖м хоча б соб╕, дорогеньким, дати раду.
ДИВНИМ ЧИНОМ постанова уряду, що викликала ст╕льки емоц╕й, СП╤ВПАЛА В ЧАС╤ з розгромом кримського колективу «КС», зв╕льненням «за прогул» ╖╖ редактора та усуненням з╕ штату ус╕х, хто творив ╕ нав╕ть засновував цю газету.
А можливо, ╕ не сп╕впала, можливо, ╕ спричинила цей розгром, бо, дозволяючи впродовж двох рок╕в окупац╕╖ працювати нам за звичний м╕н╕мум, наш╕ колишн╕ високопоставлен╕ побратими раптом схаменулися: нав╕що цим нерезидентам платити в к╕лька раз╕в б╕льше? Краще ми сам╕ поживемо на широку ногу! ╤ хоч на словах турбувалися про безпеку колективу, котро╖ не можуть нам гарантувати, насправд╕ мр╕яли про нов╕ зарплати, на як╕ держава ма╓ вид╕лити додатково близько 4 млн. гривень.
Та, як кажуть, хот╕ти не шк╕дливо, ╕, переконавшись, що на наступний р╕к для потреб НГЖВ передбачено т╕ ж сам╕ п'ять млн. гривень, зам╕сть затребуваних понад восьми, тихе ╕ законослухняне кер╕вництво ц╕╓╖ установи повело людей п╕д ст╕ни Каб╕нету М╕н╕стр╕в «в╕тати» урядовц╕в з Новим роком. А зам╕сть прив╕тання – пов╕трян╕ кульки з написами «Журнал╕сти – не раби», «Гройсман, Н╕щук, не порушуйте закон!» тощо.
В╕дпов╕дь щодо того, чи порушу╓ його м╕н╕стерство, дала заступник м╕н╕стра культури Тамара Мазур, яка пояснила, що журнал╕сти НГЖВ, д╕йсно, мають право на п╕двищен╕ зарплати, але це не стосу╓ться ╕нших його прац╕вник╕в, а також зб╕льшення державно╖ п╕дтримки у 30% в╕д потреб видавництва, яке вже йому нада╓ться. Тобто, кер╕вництво НГЖВ в╕льне д╕яти в межах вже ╕снуючого ф╕нансового плану, заради п╕двищення зарплат скорочуючи ╕нш╕ витрати.
Та як же ╖х скоротити, аби вив╕льнити 4 м╕льйони ╕з 5! Тут ╓диний вих╕д – вимагати, аби уряд переглянув бюджет, вн╕с до нього поправки ╕ «врятував» «Кримську св╕тлицю»! А ми ж понад 20 рок╕в робили цю газету за коп╕йки, робили й тод╕, коли по п╕вроку зовс╕м не одержували зарплати, старалися для сво╖х хоч ╕ нечисленних, але в╕дданих читач╕в та для держави, яка одного разу схаменеться ╕ подба╓ про долю укра╖нського Криму. Але так ╕ не дочекалися…
Пом╕ж тим, новоспечен╕ кияни кримського походження так розходилися, що готов╕ поставити всю Укра╖ну на дибки: виступають в прес╕, проводять публ╕чн╕ заходи, а тема одна, така неромантична – грош╕. Непри╓мно усв╕домлювати, що ╕ нин╕шн╕й головний редактор «оновлено╖» В╕ктор Мержвинський – людина заслужена, учасник АТО, та ╕ гендиректор НГЖВ Андр╕й Щекун побував у рос╕йському полон╕, про що полюбля╓ публ╕чно згадувати. Здавалося б, ц╕ люди мають бути патр╕отами з велико╖ л╕тери ╕ вичавлювати з держави грош╕, як╕, звичайно, ус╕м потр╕бн╕, у як╕йсь б╕льш коректн╕й форм╕, на них же дивиться вся Укра╖на! А ще мусили б в╕ддати ╕ нам зароблен╕ за 5 м╕сяц╕в (до розправи) наш╕ коп╕йки, бо журнал╕сти, як вони слушно зауважують, не раби, ╕ з ними бажано д╕яти в рамках закону, до чого й закликають наш╕ колишн╕ працедавц╕ Нищука ╕ Гройсмана.
До реч╕, не зрозум╕ло, що в╕дбува╓ться ╕ з нашими трудовими книжками, де в мо╖й останн╕й запис – «7 лютого 1993 року». Незабаром в╕д ц╕╓╖ дати виповниться 24 роки, а взагал╕ ж вперше «Кримська св╕тлиця» побачила св╕т 31 грудня. ╤ увесь цей час ми були разом, в гор╕ ╕ в радост╕. Тож була прикро здивована, ознайомившись з╕ статтею Петра Вольвача, беззм╕нного нашого сп╕вавтора ╕ голови п╕клувально╖ ради, який, розпов╕даючи в «оновлен╕й» про ╕стор╕ю газети, не згадав т╕льки мене, назвавши ╕мена нав╕ть тих людей, що були для газети тимчасовими ╕ випадковими. А ще р╕к чи п╕втора тому, в╕дв╕дуючи наш╕ заходи, Петро Васильович якось пор╕вняв мене з Лесею Укра╖нкою, назвавши чи не ╓диним справжн╕м чолов╕ком серед укра╖нц╕в Криму, що тут лишилися. Ц╕ слова мене тод╕ дуже надихнули ╕ п╕дтримали, бо таке запам'ятову╓ться назавжди ╕ не летить за в╕тром, як грош╕. В╕д них я в╕дштовхнулася у сво╓му черговому допис╕.
А що ж зм╕нилося сьогодн╕, чому голова п╕клувально╖ ради забув про мо╓ ╕снування? Невже лише тому, що я не ви╖хала на материк, ╕ це вже да╓ п╕дстави переглядати газетну ╕стор╕ю? Важко в таке пов╕рити, бо ╕ сам Петро Васильович – ╕сторик за фахом, ╕, якщо не в╕н, то хто розпов╕сть правду про те, що у нас в Криму в╕дбувалося на його очах? А я ж хочу не слави (даруйте, вже на╖лася!), а лише правди ╕ справедливост╕ – для себе ╕ для людей.

Тамара СОЛОВЕЙ

На фото: у грудн╕ 2012 року, на 20-р╕ччя «Кримсько╖ св╕тлиц╕», одна з перших «св╕тличанок» Тамара Федор╕вна Соловей отримала Почесну грамоту в╕д Представництва Президента Укра╖ни в Криму

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 30.12.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17880

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков