Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КУДИ ДИВИТЬСЯ М╤СЯЦЬ...
23 жовтня — свято ╢вламп╕я ╕ ╢вламп╕╖


ГАЛИНА ЛИТОВЧЕНКО: ╥ДУ В ГОСТ╤!
Сьогодн╕ господинею Л╕тературно╖ стор╕нки КС ╓ в╕дома кримська укра╖нська поетеса пан╕ Галина...


ПЕТРО КУХАРЧУК: ЗАМОРОЗЬ
Присвячую мо╖й перш╕й вчительц╕ Греченюк Ганн╕ Васил╕вн╕, вчительц╕ укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


З ПОКРОВИ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ЗИМА
У цей день уперше запалювали у печах, щоб «роз╕гр╕ти ╖х на зиму».


«СЕРЦЕ Д╤ТЯМ В╤ДДАЮ!..»
Попереду у Натал╕╖ К╕чун-Лемех нов╕ плани, нов╕ творч╕ ╕де╖. Дай Бог ╖х зреал╕зувати!




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 30.12.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 30.12.2016
«ВС╤ 24 РОКИ «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» БУЛА ПОРУЧ З НАМИ, В КРИМУ…»

Дорога «Св╕тличко»! В╕д щирого серця в╕таю тебе з двадцять четвертим днем народження! Щотижня з хвилюванням чекаю наступного номера газети: чи вийде знову? Чи вдасться прочитати, бо ж ╤нтернету нас в Криму можуть позбавити, коли завгодно. ╤ ми, укра╖нц╕, безмежно вдячн╕ редакц╕╖ нашо╖ газети, що вона живе, працю╓ нав╕ть в цих екстремальних умовах.
Читаю «Кримську св╕тлицю» з першого номера, передплачувала регулярно, ╕ не т╕льки для себе, а для нашо╖ школи чи селищно╖ б╕бл╕отеки, для друз╕в чи р╕дних, хоч пенс╕я в мене звичайна, не депутатська. Вс╕ 24 роки «Кримська св╕тлиця» була поруч з нами, в Криму, допомогала нам не забути, хто ми, знайомила з творч╕стю укра╖нських поет╕в, з ц╕кавими людьми, жила нашим життям. Наша держава в особ╕ сво╖х високих чиновник╕в часто «забувала» ф╕нансувати газету, ╕ вона виходила з чорною смугою на перш╕й стор╕нц╕, а ми, як могли, намагались п╕дтримати ╖╖ хоча б морально, сво╖ми листами-дописами, вчасною передплатою.
Наша укра╖нська влада за вс╕ роки Незалежност╕ не в╕дкрила в Криму жодно╖ укра╖нсько╖ школи, кр╕м прекрасно╖ г╕мназ╕╖, яку на завершення свого президентства подарував С╕мферополю Леон╕д Кучма. Г╕мназ╕я була чудова: два комп’ютерн╕ каб╕нети для учн╕в, а ще один – для вчител╕в, басейн, море кв╕т╕в… Але ж одна г╕мназ╕я – для Криму замало, тому укра╖нц╕ Криму (╕ не т╕льки етн╕чн╕ укра╖нц╕) змушен╕ були вести боротьбу за укра╖нськ╕ школи. Можна було б деяк╕ школи в м╕стах чи м╕стечках перепроф╕лювати в укра╖нськ╕, та кримська влада цього не робила, мабуть, «боялась крику беот╕йц╕в», тобто, т╕╓╖ рос╕йсько╖ «общини», яка щедро п╕дгодовувалась «матушкою» Рос╕╓ю. ╤ скр╕зь ╕ завжди в наш╕й боротьб╕ за укра╖нський Крим нам допомагала «Кримська св╕тлиця». Досить згадати ╕стор╕ю створення укра╖нсько╖ школи в селищ╕ Приморському. С╕м рок╕в боротьби за укра╖нську школу, укра╖нську мову. Десятки наших статей, допис╕в у газет╕: «Крик душ╕», «Вони не хочуть укра╖нсько╖ школи, бо не хочуть укра╖нсько╖ держави», «Укра╖нським школам в Криму бути», «Тернистим шляхом до св╕тло╖ мети» та ╕нш╕.
╤ де? В Укра╖н╕. Як пояснив тод╕ м╕н╕стр осв╕ти Зайчук в Ки╓в╕: нема кошт╕в. Рос╕йськ╕ школи в╕дкривалися в Феодос╕╖, для них кошти знаходили, а для укра╖нських - н╕.
В 1997 роц╕ 265 учн╕в Приморського подали заяви в ус╕ класи, з першого до одиннадцятого, - в укра╖нськ╕ класи, а школу так тод╕ ╕ не в╕дкрили. В нас уже були вс╕ укра╖нськ╕ класи, але не укра╖нська школа. Класи були, ╕ прим╕щення сво╓, колишнього дитячого садочка, ми вже мали, а школи сво╓╖, укра╖нсько╖, не мали, були класами рос╕йсько╖ школи №7. Лише через р╕к, коли ми вже випустили перший в Криму укра╖нський 11 клас, ╕ про його «останн╕й дзвоник» ╕ випускний веч╕р «Св╕тличка» пом╕стила розлогу розпов╕дь «Вони були першими», нам дозволили в╕дкрити укра╖нську школу №20 ╕мен╕ Олени Тел╕ги. Школа №20 працювала без п╕дтримки орган╕в кримсько╖ осв╕ти, ╕ про це ми писали в «Кримськ╕й св╕тлиц╕»: «Сирота в сво╖й держав╕», «Лужков навчить» (про проблеми з вивченням ╕стор╕╖ в Укра╖н╕, ╕ не т╕льки в Криму), «Не всяка «╕зюм╕нка» родзинкою ста╓» та ╕нш╕. «Св╕тлиця» багато уваги прид╕ляла шк╕льн╕й осв╕т╕, стала пом╕чницею вчителям укра╖нсько╖ мови, пом╕щаючи ц╕кав╕ для вчител╕в ╕ учн╕в матер╕али, даючи можлив╕сть ╕ д╕тям под╕литися сво╖м творчим л╕тературним доробком. Та й кожен з нас, читач╕в, м╕г написати в газету про все, що йому бол╕ло, чи зац╕кавило, чи просто захот╕лось под╕литися, ╕ все це газета друкувала. Ось ╕ зараз я можу под╕литися сво╖ми думками про нашу мову, про ╖╖ золот╕ перлинки – присл╕в’я ╕ приказки, ╕ знаю, що «Св╕тличка» мене зрозум╕╓ ╕ п╕дтрима╓.
Читаючи останн╕ номери газети, бачу, що «Кримська св╕тлиця» зараз змушена боротись за сво╓ ╕снування в Криму. Знайшлися люди, як╕ вперто намагаються перетягнути ╖╖ в Ки╖в. Нав╕що? Що, з Ки╓ва краще видно, як нам тут живеться? Зрозум╕ло, що ми не про все пишемо в газету, бо опинилися в таких умовах, що не все, про що дума╓ш, можна писати. ╤ те, що газета буде виходити в Ки╓в╕, н╕чого не зм╕нить, бо не вс╕ ми змогли туди ви╖хати, ╕ причини тут в кожного сво╖. Можливо, хтось назве (а, може, ╕ вже назива╓) нас зрадниками, але подумайте, з ким ви будете в╕дновлювати укра╖нський Крим, коли (чи якщо?) в╕н таки повернеться в Укра╖ну? З рос╕йською общиною, яка так голосно кричала, що ╖╖ укра╖н╕зують, бо ╕нструкц╕╖ на листках-вкладках для л╕к╕в були укра╖нською мовою. Все ╕нше було рос╕йською. Зараз ╕нструкц╕╖ мають рос╕йською, та л╕ки дуже дорог╕. Сьогодн╕ мен╕ купили крапл╕ для очей ╕ одн╕ для серця, заплативши б╕льше 2000 рубл╕в, ╕ це – на м╕сяць, ╕ це ще не все, що я приймаю, дещо ще треба купити завтра. Зараз рос╕йська община мовчить. Привозн╕ продукти рос╕йськ╕ купувати не сп╕шать, як нема укра╖нських, то купують наше, кримське. Живуть важко, але мовчать… Та ще й поповню╓ться община прибульцями з материка, як╕ хочуть тут ос╕сти, купують квартири, будинки, дач╕. Так що майбутня п’ята колона росте…
Так в чому ж причина, що пан Щекун ╕ Ко так «полюбили» «Кримську св╕тлицю», що з ус╕х сил тягнуть ╖╖ в Ки╖в? Слухаючи програму про це в рад╕о «Крим.Реал╕╖», зрозум╕ла, в чому причина. Грош╕! Зарплата на р╕вн╕ державних чиновник╕в. ╤ це тод╕, коли редактор Качула з маленьким колективом випускав газету ╓диним можливим в наших умовах способом, випускав, не отримуючи зарплати. А зараз хочуть мати добр╕ грош╕, ╕ при цьому на 2017 р╕к планують довести передплату… аж до 500 екземпляр╕в, ╕ реальних шлях╕в доставки газети в Крим не уявляють. Тод╕ виника╓ питання: для кого ╕ для чого така «Кримська св╕тлиця»? То чи не тому ╖м там, у Ки╓в╕, дуже заважа╓ газета, яка ще не зникла з Криму, ╕ яку, судячи по цифрах, як╕ ми бачимо, читають тисяч╕. Бо на цьому тл╕ в ус╕й крас╕ видна вся ╖хня н╕кчемн╕сть ╕ неспроможн╕сть.
Ще раз в╕таю справжню «Кримську св╕тлицю» з 24-м днем народження, бажаю усп╕х╕в всьому геро╖чному колективу на чол╕ з редактором. Ц╕кавих вам матер╕ал╕в, здоров’я, ╕ багато щирих ╕ в╕рних друз╕в-читач╕в!

Пост╕йна ваша читачка ╕ дописувачка АЛЛА ╕ мо╖ друз╕ – дв╕ ВАЛЕНТИНИ, ще одна АЛЛА, КАТЕРИНА, НАТАЛ╤Я, ГАЛИНА та ╕нш╕ (пр╕звища не називаю – так╕ часи…)
Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 30.12.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17871

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков