Версiя для друку Обговорити в форумi

Нема людини, щоб жилаі не згрішила... На щастя, Господь не полишає своїх суєтних чад напризволяще.
Постувати належить усім православним християнам у цілому світі, оскільки постові обмеження запроваджені соборними рішеннями Церкви від самих початків християнської доби. Всього на рік припадає понад двісті постових днів.
Цього року Великий піст розпочався 23 лютого. Сім тижнів Великого посту належить провести якнайблагочестивіше: без образ, гніву, брехні тощо. Всілякі видовища й розваги (хіба що крім концертів духовної музики) також суворо заборонені. Що вже казати про піст тілесний: інтимні стосунки у Великий піст виключаються. Так само, як і споживання будь-яких м'ясних, молочних і рибних страв. Олія і вино дозволяються тільки у свята й суботні та недільні дні. Певна річ, зовнішні атрибути посту - не самоціль. Окрім самодисципліни, він вносить у життя необхідний елемент жертовності й самозречення задля спасіння своєї безсмертної душі. Та головний зміст посту - це щире покаяння, без якого неможливо "увійти у радість Господню". А до цієї радості у світлому Христовому Воскресінні має прилучитися кожний православний українець.
Увечері останньої неділі перед Великим постом, що зветься сиропусною неділею, в українських православних та греко-католицьких церквах відбувається особлива служба - Прощена вечірня. За звичаєм стародавніх монахів-відлюдників, що саме цього дня збиралися із своїх розкиданих по лісах і горах келій та печер, усі парафіяни сходяться докупи. По завершенні вечірні священик і люди просять одне в одного прощення за всі гріхи, скоєні протягом року, аби з необтяженим провинами перед своїми ближніми серцем розпочати каяття.
Перший день Великого посту в народі називається "жилавим понеділком". Етимологія цієї назви подвійна. У духовному плані саме посилені, ревні молитви першого тижня Великого посту заслужено називаються святими отцями Церкви "жилами душі", що єднають людину з Небом. Приземленіше тлумачення виводить "жилавий понеділок" із пісних-препісних "жиляників" - житніх коржів, що печуться господинями цього дня. Втім, проблему можна вирішити дуже просто, оскільки благочестивий звичай і церковний статут схвалюють повну відмову від їжі у перший день Великого посту. Звідси походить іще одна назва цього понеділка - "чистий", коли не лише душі, а й горщики мають залишитися незаплямованими...
Великий піст розділяється на сім седмиць, тобто тижнів, причому кожна неділя посту має свою назву. Перша зветься Торжеством православ'я, на честь остаточної перемоги Церкви над іконоборською єрессю ще в IX столітті. У цей день українські священики мають особливо багато роботи, оскільки всі доброчесні парафіяни прагнуть висповідатися і причаститися на початку посту, після щоденних і дуже довгих богослужінь першої седмиці святої Чотиридесятниці, як інакше називається

Великий піст.
Друга неділя посту присвячена святителю Григорію Паламі, архієпископу і видатному отцю Церкви, творцю аскетичного вчення під назвою ісихазм. Третя неділя називається Хрестопоклонною. Напередодні ввечері на середину кожного храму виноситься уквітчаний хрест-розп'яття, аби вірні, споглядаючи це знамено перемоги над гріхом, духовно укріплялися посередині довгої постової дороги. Четверта й п'ята неділі присвячуються великим подвижникам духу - преподобним Івану Листвичнику та Марії Єгипетській, їхній приклад має наснажувати християн на постові подвиги та щире покаяння. Найхарактерніша зовнішня ознака постових богослужінь - земні поклони. Вони теж мають велике виховне значення для поглиблення власного смирення. Наприклад, у п'яту середу посту, під час так званого "Маріїного стояння", коли читається великий покаянний канон святого Андрія Критського, віруючі кладуть у храмі до трьохсот таких поклонів! Втім, Господь дає сили всім, хто потребує допомоги.
Є посеред цих 49 днів два великі свята, котрі дуже багато важать для підготовки до Великодня. Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) недарма оспівується Церквою як "початок нашого спасіння". Адже архангел Гавриїл сповістив Діві Марії велику таємницю - про народження у Неї від Духа Святого Спасителя світу. Людям неодмінно слід побувати в церкві, де після літургії, відповідно до стародавньої традиції, священики освячують проскурки - ритуальні хлібці.
Свято Входу Господнього до Єрусалима завжди припадає на неділю перед Пасхою. Встановлене воно теж на честь євангельських подій - урочистої зустрічі Ісуса Христа мешканцями священного міста перед Його хресним подвигом. Тоді юдейські діти вимахували пальмовим листям із вигуками: "Осанна в вишніх! - Спасіння в Небі!" Ще в давнину виник прекрасний звичай освячувати це листя напередодні свята. Та в Україні, крім Криму, пальми не ростуть. Тому православні українці й замінили цей екзот на свою улюблену вербу. А саме свято стали називати Вербною, або Квітною, неділею. Освяченим верболозом прикрашають домівки - на відігнання нечистої сили, а також використовують як цілюще зілля.
Сім останніх днів Великого посту є і найвідповідальнішими. Бо цей тиждень недарма називається Страсним. Кожен християнин має разом зі Спасителем пройти Його останньою дорогою - через Таємну вечерю, Гетсиманський сад і Голгофу, аби відновити в собі образ Божий, сплюндрований гріхом. Увечері Страсного четверга у храмах відбувається особливе богослужіння - так звані Страсті, коли вірні із запаленими свічками у руках слухають дванадцять євангельських фрагментів про зраду, суд і хресні страждання Христа. Потім ці свічки належить донести палаючими додому - аби й оселі освітилися цим полум'ям Божественної любові. А в Страсну п'ятницю на середину кожної церкви виноситься Плащаниця - вишита ікона Поховання Господнього - для поклоніння і звершення чину похорону. Цей чин полягає у тому, що Плащаниця під сумовитий подзвін тричі обноситься навколо церкви. А в Страсну суботу все завмирає - і люди, і природа готуються до Воскресіння Господнього.

"Слово Просвіти"

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2004 > Тема "Душі криниця"