Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Ольга Мусаф╕рова, власний кореспондент «Новой газеты»: ЗАПОРУКА УСП╤ХУ УКРА╥НИ В ТОМУ, ЩОБ НЕ МАТИ СПРАВУ З РОС╤ЯНАМИ
Ольга Мусаф╕рова журнал╕ст, власкор «Новой газеты» в Укра╖н╕. З нею – ми на ти,...


"ПУТ╤Н ОТРИМА╢ НЮРНБЕРГ, А СЕНЦОВ "НОБЕЛЬ"
Верховна Рада звернулася ╕з заявою до Нобел╕вського ком╕тету щодо висунення кандидатури...


ЛЕРАНЕ ХАЙБУЛЛА╢ВА: «ЧЕТВЕРО НАС СПАСУТЬ»
Леране Хайбулла╓ва – кримська татарка. Вона ви╖хала з Криму ╕ утриму╓ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на...


ПРИЙНЯТО ПРОЕКТ ПОСТАНОВИ ЩОДО СКАСУВАННЯ ДЕПУТАТСЬКО╥ НЕДОТОРКАНОСТ╤ ЧИ ПРО ПОДАЛЬШЕ ЗАТЯГУВАННЯ З ТИМ?
Андр╕й Паруб╕й побажав ком╕тету усп╕шно╖ роботи над законопроектом.


Володимир Буткевич, заступник голови Конституц╕йно╖ ком╕с╕╖: КОНСТИТУЦ╤Я – ТО НЕ ╢МН╤СТЬ ДЛЯ ВС╤Х «ХОТ╢ЛОК»
Зустр╕тися з Володимиром Григоровичем не так вже й просто.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 23.12.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 23.12.2016
Войцех Балчун, голова правл╕ння ПАТ "Укрзал╕зниця": З «УКРЗАЛ╤ЗНИЦ╤» МОЖНА ЗРОБИТИ Д╤АМАНТ

Останн╕м часом кер╕вник "Укрзал╕зниц╕" Войцех Балчун перебува╓ п╕д пильною увагою укра╖нських ЗМ╤ та громадськост╕. А все через ряд гучних заяв в ╕нформац╕йному простор╕ щодо спроб перешкоджання його команд╕ зд╕йснювати стратег╕чн╕ зм╕ни в одн╕й ╕з найб╕льших укра╖нських компан╕й.
В ексклюзивному ╕нтерв'ю «Укр╕нформу» Войцех Балчун розпов╕в, хто ╕ що перешкоджа╓ розвитку компан╕╖, про сво╖ в╕дносини з владою кра╖ни, ╕м╕дж компан╕╖ за кордоном, а також найближч╕ профес╕йн╕ та особист╕ плани.

"СХЕМИ" ОБЛ╤ПИЛИ УКРЗАЛ╤ЗНИЦЮ ФАКТИЧНО НА 100%
- Пане голово, п╕вроку тому, коли я у вас брав ╕нтерв'ю перед початком роботи на посту гендиректора Укрзал╕зниц╕, ви говорили, що усв╕домлю╓те складн╕сть завдання, ╕ що буде внутр╕шн╕й оп╕р реформам у компан╕╖. Зараз, п╕сля п╕вр╕чного досв╕ду роботи на ц╕й посад╕, ви можете сказати, що були до цього готов╕, чи все ж таки оп╕р системи перевищив ваш╕ оч╕кування?
- Без сумн╕ву, моя нин╕шня перспектива ╓ ╕ншою, н╕ж тод╕, коли я т╕льки розпочинав роботу в компан╕╖. Кр╕м того, якщо взяти до уваги, що я ╕ноземець ╕з зовс╕м ╕ншо╖ реальност╕, ╕нших традиц╕й, ╕нших юридичних категор╕й ╕ так дал╕, то ця перспектива ╓ зовс╕м ╕ншою. Якщо йдеться про оп╕р, то я живу в реал╕ях, коли мене практично в безперервному режим╕ бомбардують ╕нформац╕╓ю про те, як погано чи нав╕ть патолог╕чно працю╓ компан╕я у багатьох сферах. Я не кажу про повсякденну д╕яльн╕сть, а про вс╕ ц╕ "схеми", як╕ "обл╕пили" компан╕ю фактично на 100%. Скажу нав╕ть б╕льше: вс╕ твердять, що найг╕рший пер╕од в Укрзал╕зниц╕ - це останн╕ 3-4 роки.
- Тобто вже п╕сля Революц╕╖ Г╕дност╕?
- Так. Не знаю, можливо це через тимчасовий характер правл╕ння компан╕╓ю. Ус╕ т╕, хто приходив, пересл╕дували ц╕ль не зробити щось хороше для компан╕╖, а зробити що можна для себе, оск╕льки мали перед собою дуже коротку перспективу роботи. ╤ це дуже страшно здеморал╕зувало ф╕рму. Тому мен╕ ментально важко працювати у так╕й реальност╕, коли я весь час отримую лише негативну ╕нформац╕ю. Оп╕р системи г╕гантський.
К╕лька м╕сяц╕в тому в сво╓му кол╕ ми погодилися з думкою: якщо ми залишимося до к╕нця року, то в╕н для нас буде дуже "гарячим". Адже, якщо ми залишимося, то лише наблизимося до моменту, коли потроху почнемо розум╕ти, про що йдеться, ╕ св╕домо управляти компан╕╓ю. Це так в╕дбува╓ться, оск╕льки такими ╓ процеси прийому в управл╕ння велико╖ орган╕зац╕╖ та ще й в ╕нш╕й кра╖н╕. Фактично, так ╕ сталося, що всупереч багатьом ╕н╕ц╕ативам р╕зних ос╕б нам перешкодити, ускладнити роботу, включаючи внутр╕шн╕й саботаж, ми залишилися до цього пер╕оду, ╕ те, на що ми оч╕кували, зараз в╕дбува╓ться. Коли ми почали торкатися дуже вразливих тем роботи "Укрзал╕зниц╕" - розпод╕лу вагон╕в, ф╕нансових питань, - то розпочалася орган╕зована, багатовим╕рна кампан╕я. Не забуваймо також про наш╕ пропозиц╕╖, що стосуються тариф╕в. ╤ вс╕ ц╕ пазли склалися в одну масовану, безпардонну атаку з розрахунком зробити все можливе, щоб поляки ви╖хали якомога швидше.
- Зв╕дси виника╓ питання: чи вас ╕ вашу команду з Польщ╕ це не в╕дляку╓? Чи ви й надал╕ готов╕ тут працювати ╕ боротися?
- Моменти сумн╕в╕в кожен ╕з нас ма╓ майже через день. Ми мали дуже складн╕ моменти, оск╕льки це все функц╕ону╓ навпаки, н╕ж це б мало бути. Скажу так: якби не над╕я, яку мен╕ дав, насамперед, прем'╓р-м╕н╕стр Володимир Гройсман, а також в╕це-прем'╓р-м╕н╕стр Володимир К╕ст╕он, який нас п╕дтримав ╕ розум╕╓ вс╕ ц╕ процеси, а також, звичайно ж, перший в╕це-прем'╓р Степан Куб╕в, то нас, ймов╕рно, вже тут би не було зараз. Це нам да╓ над╕ю ╕ в╕дчуття, що не варто здаватися, оск╕льки це прекрасна компан╕я, з г╕гантським потенц╕алом, стратег╕чна з точки зору держави, ╕ яка ма╓ величезний вплив на економ╕ку Укра╖ни. ╤ з не╖, насправд╕, можна зробити д╕амант. Але цей д╕амант можна буде зробити виключно тод╕, коли буде пол╕тична п╕дтримка, буде час, ╕ ми зможемо усунути певн╕ "схеми" чи м╕н╕м╕зувати ╖хн╕й вплив, оск╕льки я теж не на╖вний ╕ розум╕ю, що в╕дразу не зможемо полагодити щось, що псувалося понад 20 рок╕в. Це все завдання на чергов╕ 20 рок╕в. Але я виходжу з такого розрахунку, що кожний малий усп╕х щодо обмеження "с╕ро╖" зони впливу в ф╕рм╕ цих "схем" може бути г╕гантським економ╕чним та ф╕нансовим усп╕хом "Укрзал╕зниц╕".
- А ви вже п╕драховували, ск╕льки кошт╕в таким чином може отримати компан╕я?
- Я весь час зараз змушений пояснювати, де ╓ 7 м╕льярд╕в гривень, про як╕ говорив на самому початку сво╓╖ роботи. Це депутат Гусак (Опозиц╕йний блок - ред.) на цьому спец╕ал╕зу╓ться. Видно, в╕н отримав таке завдання в╕д сво╖х спонсор╕в, вих╕дцем з╕ структур яких в╕н ╓. Але про 7 м╕льярд╕в я говорив як особа ззовн╕, говорив досить г╕потетично: якщо ми зможемо обмежити сферу патолог╕╖, покращити ефективн╕сть закуп╕вл╕, знизити кошти, ╕ якщо ми це зробимо на 10%, то це вже 7 м╕льярд╕в. Ми зробили дуже багато справ, але компан╕я увесь час працю╓ в конкретних економ╕чних умовах, про що не можна забувати. Ми не ма╓мо впливу, наприклад, на варт╕сть палива, не ма╓мо впливу на дуже значне зростання податк╕в на землю. Укра╖на, напевно, ╓ ╓диною кра╖ною, де зал╕зниця платить податок на землю п╕д кол╕ями. ╤ншо╖ тако╖ кра╖ни у св╕т╕ нема╓. Це - стандарт, наприклад, як "Укравтодор" зв╕льнений в╕д сплати податк╕в за державн╕ автошляхи. Натом╕сть, кошти на землю для нас пост╕йно сильно зростають. Кр╕м того, процеси реструктуризац╕╖ також на початку вимагають багато кошт╕в.
Однак, ми зробили багато справ. Насамперед, ми зберегли поточн╕ можливост╕ компан╕╖, оск╕льки був такий план, щоб компан╕я збанкрутувала. ╤ я в╕дкрито про це кажу. Не хочу зупинятися на тому, хто ╕ що (хот╕в зробити - ред.), але знаю в деталях, як╕ д╕╖ готувалися... Ми отримали компан╕ю без запчастин, без справних вагон╕в та локомотив╕в, ╕з сильно зниженим р╕внем запланованих витрат, наприклад, на ремонт вагон╕в. А йшлося про те, щоб показати: прийшли поляки ╕ н╕чого не змогли зробити! Не кажу вже й про те, що мав також бути деф╕цит палива. ╤ таких акц╕й було к╕лька, а остання була зовс╕м нещодавно. Тод╕ було розповсюджено ╕нформац╕ю про те, що у нас проблеми з паливом... Ми уклали контракт за дуже привабливою ц╕ною на паливо, але ринков╕ ц╕ни р╕зко п╕шли вгору. А якщо звернути увагу, що тендерна процедура трива╓ 55-65 дн╕в, то за цей час може багато чого статися. Ну, ╕ виявилося, що ╓ ризик, що контрагент, якого обрано п╕д час тендеру, може не п╕дписати угоду. ╤ тод╕ ми залишимося без палива. Це дало сигнал для започаткування велико╖ кампан╕╖ проти нас, оск╕льки був розрахунок, що ми зупинимося, ╕ тому треба кинути на ст╕л ус╕ сили й ус╕ аргументи. Але ми не зупинилися, хоча в минулий четвер була спроба парал╕зувати роботу тендерного ком╕тету, щоб не в╕дбулося п╕дписання угоди. Реальн╕сть, з якою я маю справу щодня, ╓ похмурою.
- Але тендер вдалося врятувати?
- Ми вир╕шили це питання: паливо постача╓ться.
- ╤ ще будуть нов╕ контракти на поставку палива?
- Так, ми оголосили дев'ять тендер╕в. Ус╕ вони мають завершитися до к╕нця року, якщо не буде блокування в Антимонопольному ком╕тет╕. Треба усв╕домлювати, що там теж д╕ють "схеми". Я весь час ╕з цим стикаюся, але мен╕ да╓ сили поставлена мета: спробуй, не здавайся, ми тебе п╕дтриму╓мо (влада - ред.), ╕ я намагаюся виконувати свою роботу якомога краще.

"П╤ДШ╤ПТУВАЧ╤" С╤ЮТЬ РОЗБРАТ М╤Ж БАЛЧУНОМ Й ОМЕЛЯНОМ
- Ви сказали про п╕дтримку в╕д прем'╓ра, в╕це-прем'╓р╕в. А чи в╕дчува╓те також п╕дтримку в╕д м╕н╕стра ╕нфраструктури Омеляна?
- Я намагаюся утримувати якнайкращ╕, конструктивн╕ в╕дносини з м╕н╕стерством. Це не так просто, але працюю над цим. ╢ багато емоц╕й ╕ багато "п╕дш╕птувач╕в", як╕ ходять ╕ намагаються пос╕яти розбрат.
- Розбрат м╕ж вами ╕ м╕н╕стром Омеляном?
- Так. Але я намагаюся докладати максимальних зусиль, щоб ц╕ в╕дносини були якомога кращими. Я весь час розраховую, що вони будуть конструктивними, що ми будемо сп╕впрацювати, як ╕ з першим заступником м╕н╕стра. Ми намага╓мося конструктивно сп╕впрацювати, оск╕льки розв'язу╓мо проблеми не т╕льки "Укрзал╕зниц╕", яка ╓ елементом ус╕╓╖ транспортно╖ системи Укра╖ни.
- 15 грудня сталася хакерська атака на сервери "Укрзал╕зниц╕". М╕н╕стр Омелян розпов╕в, що за цим стоять хакерськ╕ групи з Укра╖ни на замовлення невстановлено╖ особи ╕з Санкт-Петербурга. Ви зна╓те зараз може щось б╕льше?
- Ми запросили вс╕ служби для зд╕йснення контролю ╕ п╕дтримки протид╕╖ ц╕й хакерськ╕й атац╕. ╤ жодна ╕з служб не передала нам тако╖ ╕нформац╕╖. Тому я не можу це п╕дтвердити, це ма╓ зробити оф╕ц╕йне сл╕дство. Я скор╕ше п╕дозрюю, що це частина ╕нтегровано╖ атаки на зал╕зницю, пов'язана ╕з двома елементами: зм╕ною системи розпод╕лу вагон╕в ╕ тариф╕в. А як було насправд╕, ми не зна╓мо. Ми боремося з цим, оск╕льки так╕ спроби (атак) весь час зд╕йснюються.
- Але сервери зараз працюють нормально?
- Ми покращили роботу вс╕х систем. Але якщо хакери у змоз╕ впливати на вибори у США, яка ╓ найб╕льш безпечною кра╖ною у св╕т╕, то видно, як╕ ризики несе собою ця проблема. Без сумн╕ву, на цьому треба буде акцентувати роботу у наступн╕ роки, нема╓ ╕ншо╖ альтернативи.

ПОСЕРЕДНИК╤В ПОТР╤БНО УСУВАТИ
- Що ви плану╓те зд╕йснити в 2017 роц╕, передус╕м, у питаннях реструктуризац╕╖ компан╕╖?
- В орган╕зац╕йн╕й сфер╕ - вид╕лення окремих вертикалей. Ми розпочали ╕з пасажирських перевезень, готу╓мо транспортн╕ перевезення, ╕нфраструктуру, готу╓мо стратег╕ю, що потр╕бно робити дал╕. Треба пам'ятати, що у нас на баланс╕ ╓ шпитал╕, санатор╕╖, виробництво м╕нерально╖ води, в╕кон, брук╕вки, тобто, багато аспект╕в, як╕ не пов'язан╕ з нашою базовою д╕яльн╕стю. Так ╕сторично працювали вс╕ зал╕зничн╕ п╕дпри╓мства, ╕ вс╕ мають пройти через той же процес. Минулого тижня у нас був професор Юл╕уш Енгельхардт, який брав участь у реформ╕ польсько╖ зал╕зниц╕ на початку 90-х рок╕в. В╕н нам показав, що потр╕бно зробити. Ми зараз перебува╓мо у так╕й ситуац╕╖, як понад 20 рок╕в тому польська зал╕зниця PKP. Ут╕м, завдяки цьому досв╕ду ми можемо уникнути багатьох помилок.
У ц╕й сфер╕ ми робитимемо наступн╕ кроки. Перший - розпод╕л по коштах, щоб ми розум╕ли, де ми заробля╓мо, а де втрача╓мо, яким чином ма╓мо управляти ц╕╓ю системою. У практичн╕й сфер╕ - стратег╕я на п'ять рок╕в. Ми розпочина╓мо великий процес в╕дновлення рухомого складу ╕ потенц╕алу зал╕зниц╕ з перевезень, аби уникнути таких проблем, як╕ мали м╕сце цього року. Йдеться не лише про ф╕зичну в╕дсутн╕сть виготовлених чи в╕дремонтованих вагон╕в, а про те, що система розпод╕лу вагон╕в служила не "Укрзал╕зниц╕", а р╕зним "схемам". Наприклад, два чи три м╕сяц╕ тому ми виявили, що одна з наших ф╕л╕й, на баланс╕ яко╖ були зерновози, яких нам так не вистачало восени, п╕дписала у травн╕ комерц╕йний контракт ╕ в╕ддала 500 вагон╕в в оренду приватн╕й ф╕рм╕. В╕дтак, вони ви╖хали з Укра╖ни до Казахстану. ╤ тепер нам треба буде ╖х повертати назад.
- Досить скандальна ситуац╕я...
- А перел╕к таких скандал╕в ╓ дуже довгим. Це атакування нас не ╓ випадковим. Воно показу╓, що тут так все функц╕ону╓. Н╕хто не думав про ╕нтереси "Укрзал╕зниц╕". А зараз треба подумати про це, а не тих, хто нажива╓ться на компан╕╖. Я завжди в Польщ╕ повторював, ╕ тому там вдалася реформа Cargo (вантажних перевезень PKP - ред.) - не хочу боротися з ринком, нашими контрагентами, постачальниками. Потр╕бно збудувати збалансовану модель: ви заробля╓те, але "Укрзал╕зниця" теж ма╓ заробляти, а не бути д╕йною коровою, яка пот╕м збанкруту╓, або ╖╖ хтось викупить за коп╕йки. Мо╖м завданням ╓ в╕дбудова компан╕╖. Ми ╕нвестуватимемо величезн╕ кошти - буде 9 тис. нових товарних вагон╕в, 1070 зерновоз╕в, як╕ будуть перероблен╕ з цементовоз╕в. В╕дтак, ми вперше з 1993 року матимемо додатков╕ зерновози. Це не пор╕вню╓ться з минулим роком: тор╕к ми купили 28 вагон╕в, цього року ╖х буде тисяча, а в наступному - дев'ять тисяч. Це показу╓, що ми зробили за к╕лька м╕сяц╕в. У цьому б╕знес╕ нема╓ чудес ╕ фе╓рверк╕в. Нам потр╕бно усувати посередник╕в там, де це можливо, по-╕ншому п╕дходити до тарифно╖ пол╕тики. Це породжу╓ агрес╕ю в певних колах, але ╕ншого виходу нема╓. Якщо ми почнемо ╕нвестувати в рухомий склад, покращувати серв╕с для пасажир╕в, тод╕ ц╕ зм╕ни буде видно.
- Як╕ у вас ще ╓ плани у питанн╕ реструктуризац╕╖ компан╕╖?
- ╢ багато план╕в. Ми анал╕зу╓мо сво╖ можливост╕, вир╕шуватимемо проблему робочих м╕сць. Розпочина╓мо конкурс на виб╕р начальник╕в наших ф╕л╕й, впорядкову╓мо корпоративний нагляд над ус╕ма нашими п╕дрозд╕лами, вже позм╕нювали склад спостережних рад. Перед нами значн╕ виклики у наведенн╕ ладу в ус╕й ╕нфраструктур╕, зокрема, енергетичн╕й, де зна╓мо, що сталося: одна людина загинула за дивних обставин, ╕ншу, яка в╕дпов╕дала за цю сферу, було викрадено. Ця система неконтрольована ╕ корумпована. В енергетичн╕й сфер╕ "Укрзал╕зниц╕" дуже багато роботи.
- А що буде з╕ шпиталями, санатор╕ями, виробничими п╕дпри╓мствами, як╕, як ви кажете, не мають в╕дношення до базово╖ д╕яльност╕ "Укрзал╕зниц╕". ╥х поступово продаватимуть?
- Н╕, кожен елемент окремо анал╕зуватиметься п╕д кутом прибутковост╕ для "Укрзал╕зниц╕", ╕ у нас ╓ в╕дпов╕дн╕ компетенц╕╖ управляти тим чи ╕ншим п╕дпри╓мством та орган╕зац╕╓ю. Я не ╓ прихильником догми, що цього всього сл╕д позбутися. Я розум╕ю, що зал╕зничники створювали це майно десятки рок╕в, вони себе з цим ототожнюють. Але йдеться про те, що це все ма╓ бути прибутковим. Якщо воно стане прибутковим, то я не бачу проблеми з утриманням цього у структур╕ "Укрзал╕зниц╕".
- А ц╕ни на пасажирськ╕ перевезення наступного року зростуть?
- Ми не ма╓мо ╕ншого виходу, оск╕льки не живемо у вакуум╕. Останн╕й перегляд ц╕н в╕дбувся в 2014 роц╕. Ми ма╓мо брати до уваги фактичну, а не прогнозовану щор╕чну ╕нфляц╕ю. Анал╕з за останн╕ три роки показав, що фактична ╕нфляц╕я ╓ набагато вищою, н╕ж прогнозована. Але ми мусимо щось зробити в цьому напрям╕, особливо з урахуванням того, що, на жаль, значний обсяг пасажирських перевезень включа╓ п╕льгов╕ перевезення р╕зних соц╕альних груп. В╕дтак, ми ма╓мо велику проблему з поверненням чи компенсац╕╓ю  з боку держави цих кошт╕в.
- А про як╕ п╕двищення ╕ на як╕ суми йдеться?
- Я поки що не готовий в╕дпов╕сти на це питання. Ми в╕дправили сво╖ пропозиц╕╖ в М╕н╕стерство ╕нфраструктури. Як т╕льки це буде затверджено ╕ п╕де до Кабм╕ну, то ми про це пов╕домимо.

"УКРЗАЛ╤ЗНИЦЯ" ЗНИКЛА З М╤ЖНАРОДНОГО РИНКУ ЗА ВЛАСНИМ БАЖАННЯМ
- Чи ╕з зростанням ц╕н на квитки можна також оч╕кувати ╕ поступове зб╕льшення комфорту в потягах ╕ зб╕льшення ╖хньо╖ к╕лькост╕? Зараз люди нар╕кають на в╕дсутн╕сть перед святами потяг╕в на окрем╕ популярн╕ напрями?
- Я пост╕йно повторюю, що упродовж 20 рок╕в не ╕нвестувалися кошти у в╕дновлення пасажирського парку. ╤ зараз нема╓ зв╕дки негайно взяти тисячу вагон╕в, як╕ ╓ потр╕бними. У найближч╕ роки виводитиметься з експлуатац╕╖ велика к╕льк╕сть вагон╕в з огляду на значний терм╕н експлуатац╕╖. Ми прийняли план в╕дновлення парку, його треба реал╕зувати ╕ проф╕нансувати. Упродовж п'яти рок╕в на модерн╕зац╕ю ╕ куп╕влю нового рухомого складу ми хочемо витратити 108 млрд. гривень. Такого плану н╕коли не було в "Укрзал╕зниц╕". Це буде значний внесок в укра╖нську економ╕ку. Давайте подивимося на реформи польсько╖ зал╕зниц╕. Там вони розпочалися в 1991 роц╕. ╤ лише за останн╕ три роки пасажири почали хвалити послуги перев╕зник╕в. А ск╕льки для цього треба було кошт╕в? Ск╕льки грошей польська зал╕зниця отримала в╕д ╢С? Ск╕льки кошт╕в у рег╕ональн╕ перевезення ╕нвестувала м╕сцева влада? Ми ╓ ╓диною зал╕зничною компан╕╓ю в зах╕дному св╕т╕, яка працю╓ без будь-яко╖ допомоги з боку держави. Ми все повинн╕ проф╕нансувати самост╕йно. Тому ми говоримо про необх╕дн╕сть пошуку б╕льш збалансованих в╕дносин з оточенням, яке користу╓ться потенц╕алом "Укрзал╕зниц╕". Ми повинн╕ зб╕льшити доходн╕сть компан╕╖ для в╕дбудови ╖╖ потенц╕алу ╕ покращення якост╕ надання послуг. Це серйозн╕ процеси, я ╖х нав╕ть не завершу. Але йдеться про те, щоб розпочати таким чином, аби це вже не можна було згорнути. ╤ це в ╕нтересах Укра╖ни.
- Чи вам вда╓ться налагоджувати контакти з м╕жнародними партнерами "Укрзал╕зниц╕"? Як╕ це може мати позитивн╕ результати для компан╕╖?
- На жаль, не маю на закордонн╕ по╖здки багато часу. Але ми намага╓мося зараз створити репутац╕ю "Укрзал╕зниц╕" за кордоном. Два м╕сяц╕ тому я був у Талл╕нн╕ на зустр╕ч╕ кер╕вник╕в ус╕х ширококол╕йних зал╕зниць. ╤ мен╕ було прикро, як ставляться до "Укрзал╕зниц╕". Попри те, що вона ╓ найб╕льшою п╕сля РЖД компан╕╓ю в ц╕й орган╕зац╕╖, у мене склалося враження, що набагато менш╕ зал╕зниц╕ ╕нших кра╖н сприймаються за кордоном набагато серйозн╕ше, н╕ж Укрзал╕зниця. Б╕льше того, ми сам╕ не дбали про цю репутац╕ю, висилаючи туди не кер╕вника компан╕╖. Тор╕к нас там презентував пан Федорко, який ма╓ проблеми ╕з законом. Це дуже прикро, ╕ треба в╕дновлювати нормальн╕ м╕жнародн╕ зв'язки. Нещодавно я зустр╕чався з кер╕вництвом угорсько╖ зал╕зниц╕, оск╕льки ми хочемо модерн╕зувати ╕нфраструктуру до Мукачева, щоб потяги туди прямували з Будапешта, так як ╕з Ки╓ва до Перемишля. Я також розмовляв ╕з кер╕вництвом грузинських кол╕й про новий "Шовковий шлях". Грузини обслуговують н╕мц╕в ╕з Констанци (Румун╕я) до Пот╕. Вони сам╕ вир╕шили вс╕ лог╕стичн╕ питання ╕ зараз потяги DB Shenker до╖жджають до порту в Констанц╕, а за решту кол╕╖ в╕дпов╕да╓ грузинська зал╕зниця. А де "Укрзал╕зниця", потужний оператор, який ма╓ доступ до одеських порт╕в ╕ Чорного моря? Нас зв╕дус╕ль в╕дт╕снили за власним бажанням. На цьому тижн╕ я знову прийматиму кер╕вника угорсько╖ вантажно╖ зал╕зниц╕, пров╕в к╕лька зустр╕чей ╕з кер╕вником словацько╖ зал╕зниц╕. Тобто, це все в╕дбува╓ться.
З ╕ншого боку, я розум╕ю, що ╓ така тенденц╕я, зрештою - це природно, коли люди кажуть: прийшов Балчун, заробля╓ тут ст╕льки грошей, то в╕дразу ма╓ бути все по-╕ншому...  Але перш╕, принаймн╕, п'ять м╕сяц╕в все робилося так, щоб максимально перешкодити мо╖й команд╕ працювати.

РОБОТА В "УКРЗАЛ╤ЗНИЦ╤" ЯК В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ ЗА РЕПУТАЦ╤Ю
- Про це д╕йсно пишуть, що ви багато заробля╓те, а результат╕в нема╓...
- В╕д попул╕зму нема╓ л╕к╕в. Я виконую свою роботу наст╕льки добре, наст╕льки можу. Поки укра╖нський уряд бачитиме сенс у мо╖й м╕с╕╖, то я продовжуватиму свою роботу. Якщо в╕н не бачитиме тако╖ потреби, то в╕н мене зв╕льнить, або в мене завершиться контракт. У цьому не буде жодно╖ трагед╕╖. Для мене це менеджерський виклик, в╕дпов╕дальн╕сть за репутац╕ю Польщ╕ й особисту репутац╕ю, над якою я працював понад 20 рок╕в. Чесно виконувати свою роботу - це для мене основна мотивац╕я. А якщо я повернуся до Польщ╕, то вс╕ будуть щасливими: моя с╕м'я, мо╖ колеги з групи, що, врешт╕, присвячу ╖м ст╕льки часу, ск╕льки потр╕бно. ╤ я повернуся до св╕ту, з якого я походжу, це м╕й св╕т. Але я дуже сильно втягнувся в те, що ╓ в Укра╖н╕, ╕, щиро кажучи, я ототожнюю себе з ц╕╓ю компан╕╓ю, оск╕льки я бачу, що це прекрасна кра╖на з величезним потенц╕алом. Просто треба це використати.
- Не можу не запитати про зал╕зничне сполучення Ки╓ва з Перемишлем. Все в╕дбува╓ться за граф╕ком?
- Вс╕ детал╕ допрацьову╓мо, щоб знову щось негативне не вийшло. Наш пасажирський департамент добре попрацював, але я також це ще особисто контролюю. Я розраховую, що все буде добре, ╕ перев╕рка на кордон╕ в╕дбуватиметься швидко. Зрозум╕ло, що це непросте питання, пов'язане ╕ з проблемами на кордон╕, контрабандою. Але ми домовилися, ╕ я розраховую, що буде так, як ми й оч╕ку╓мо.
- А що з вашою групою Chemia ("Х╕м╕я" - ред.)? Вам вда╓ться по╓днувати роботу ╕ сво╓ хоб╕?
- Упродовж останн╕х к╕лькох м╕сяц╕в я був поглинутий роботою в "Укрзал╕зниц╕" ╕ недостатньо прид╕ляв увагу груп╕. А це викликало певн╕ зм╕ни. З групи п╕шов наш вокал╕ст. Але я в╕дчуваю, що чесно виконую свою роботу. Мен╕ намагалися в Ки╓в╕ закидати, що я не повинен показувати свою музичну активн╕сть. Але я ненавиджу лицем╕рство. Музика ╓ частиною мого життя. ╤ те, чим я займаюся у св╕й в╕льний час, ╓ суто мо╓ю справою. Якщо я це балансую, то ефективн╕сть мо╓╖ прац╕ зроста╓. Зараз ми готу╓мо новий альбом. ╤ якщо це д╕ятиме, то моя ефективн╕сть в "Укрзал╕зниц╕" буде набагато вищою.
- Ваша родина так ╕ залишилася у Варшав╕. Ви не перевезли ╖╖ до Ки╓ва?
- Н╕, моя родина залишилася у Варшав╕. У Ки╓в╕ ми втрьох мешка╓мо ╕ на 100% присвячу╓мо себе "Укрзал╕зниц╕".
- Тобто, ви з колегами винайма╓те помешкання?
- Так, з Мареком Залесним й ╤ренеушом Вас╕левським, як╕ ╓ членами правл╕ння "Укрзал╕зниц╕".
- А що вам найб╕льше подоба╓ться в Укра╖н╕. Чи ма╓те, може, як╕сь сво╖ улюблен╕ м╕сця, чи, скаж╕мо, улюблен╕ укра╖нськ╕ страви?
- Я не маю багато часу на якесь культурне життя. З оф╕су виходжу не часто, лише на об╕ди. Але я люблю кл╕мат Ки╓ва, люди тут ╓ в╕дкритими, столиця дуже гарною. Зрештою, Одеса та Льв╕в також.

Юр╕й Банахевич
Варшава-Ки╖в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 23.12.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17822

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков