Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2016 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 16.12.2016
ЛАРИСА Н╤ЦОЙ: УКРА╥НОМОВН╤ ╤ РОС╤ЙСЬКОМОВН╤ ПАТР╤ОТИ БУДУЮТЬ ДВ╤ Р╤ЗН╤ УКРА╥НИ

Укра╖нська дитяча письменниця Лариса Н╕цой, яка на сьогодн╕ ╓ одн╕╓ю з найактивн╕ших громадських захисниць укра╖нсько╖ мови, розпов╕ла про в╕дверте зрос╕йщення школяр╕в, про надм╕рне потурання нацменшинам ╕ закладення п╕двалин сепаратизму, про депутат╕в, що дружать з «Руск╕м м╕ром» та про «мовний закон» Колесн╕ченка-К╕валова як повзуче лихо. Про це пов╕домля╓ «Вголос».

Чи треба захищати укра╖нську мову

- Пан╕ Ларисо, нин╕ Вас можна назвати громадською актив╕сткою, яка передус╕м виступа╓ за п╕дтримку державно╖ мови. Чому, на Вашу думку, на 26 роц╕ незалежност╕ укра╖нська мова й дал╕ потребу╓ захисту?
- Тому що укра╖нською владою для захисту ╕ розвитку укра╖нсько╖ мови в Укра╖н╕ ╕ за ╖╖ межами було зроблено дуже мало. На це ╓ дек╕лька причин. Перша – це непатр╕отична влада, яка ╕ дос╕, здеб╕льшого, рос╕йськомовна. Чому вона рос╕йськомовна? Влада – це ел╕та народу, яка ╓, але це ел╕та. Ран╕ше всю нашу ел╕ту (пол╕тичну, культурну, наукову) формували рос╕йськомовною. Сл╕д розум╕ти, що рос╕йська мова – це т╕льки вершина айсбергу, бо весь айсберг – це пророс╕йський св╕тогляд. Той, хто формував укра╖нську ел╕ту рос╕йськомовною, вчиняв на св╕й розсуд дуже мудро, бо рос╕йськомовним ближчий ╖хн╕й св╕тогляд, а не укра╖нський. Отже, рос╕йська мова для укра╖нсько╖ ел╕ти стала р╕дною. То чи буде хтось ╕з влади виступати проти свого р╕дного? Навряд чи.
╤, як насл╕док, ма╓мо суц╕льну рос╕йськомовну владу, яка не збира╓ться н╕чого робити для укра╖нсько╖ мови, бо вона для них ╓ чужою. Так, вони ╖╖ вивчили, вони демонструють ╖╖ у публ╕чних виступах, але вона ╖м не р╕дна. ╤ друга причина – це тотальне нерозум╕ння нашим народом, нав╕що йому укра╖нська мова. Яка р╕зниця, якою мовою л╕ку╓ л╕кар, аби був гарним фах╕вцем; яка р╕зниця, якою мовою ц╕нник на ковбас╕, аби сама ковбаса була ╕ т.п. Однак, якщо в╕дкрити п╕дручник з ╕стор╕╖ людства, то вс╕ держави ведуть св╕й початок з утвердження мови. ╤мпер╕╖, п╕дкорюючи нов╕ колон╕╖, запроваджували свою мову; демократичн╕ кра╖ни, виборюючи свою незалежн╕сть, починали з утвердження сво╓╖ мови. ╤ так ус╕ кра╖ни, бо мова – це маркер. Оце наша кра╖на, оце наш╕ кордони, оце наша мова. У ╢вроп╕ зараз кордон╕в нема╓. Дума╓те, там ╓ зм╕шування мов? Зовс╕м н╕, там ч╕тке розмежування за мовним принципом: чия мова – того й кра╖на. Чому в Укра╖н╕ так не в╕дбулося? Див╕ться вище на причину першу.
- Отже, чи конче потр╕бно сьогодн╕ захищати укра╖нську мову?
- Потр╕бно! Мовну ситуац╕ю такою, яка вона ╓ на сьогодн╕, залишати не можна. Ми вже ма╓мо результати ситуац╕╖ «як ╓». ╤ ц╕ результати поган╕. Ми ма╓мо пост╕йну ворожнечу ╕ гризню всередин╕ кра╖ни. Ми ма╓мо в╕йну, червоною ниткою в як╕й проходить мовне питання. В цей важкий час ми, як н╕коли, повинн╕ скористатися ╓вропейським досв╕дом ╕ зробити так, як у них.
- А як у них?
- Вс╕ ╓вропейськ╕ кра╖ни основн╕ акценти ставлять на державну мову: у Франц╕╖ на французьку, в Н╕меччин╕ на н╕мецьку, в ╤тал╕╖ на ╕тал╕йську, в Португал╕╖ на португальську, в Англ╕╖ на англ╕йську, в Чех╕╖ на чеську, в Латв╕╖ на латиську, в Естон╕╖ на естонську, в Литв╕ на литовську. Цей перел╕к можна продовжувати до безк╕нечност╕.
- Чи означа╓ це те, що вс╕ рос╕яни в Укра╖н╕ повинн╕ припинити розмовляти рос╕йською ╕ перейти на укра╖нську мову?
- Та н╕, звичайно. Вс╕ меншини мають право на сп╕лкування сво╓ю мовою. Вони можуть писати книжки та сп╕вати п╕сн╕ сво╓ю мовою. Вс╕ меншини, як╕ живуть в Укра╖н╕, ╓ р╕вними м╕ж собою ╕ мають право на розвиток сво╓╖ мови. Проте вс╕ вони повинн╕ розум╕ти, що укра╖нська мова в Укра╖н╕ – це не ще одна якась там мова, а мова м╕жнац╕онального сп╕лкування. Це мова порозум╕ння в Укра╖н╕ р╕зних нац╕ональностей м╕ж собою, тому ╖╖ повинн╕ знати вс╕. Так, у ╓вропейських кра╖нах вс╕ знають ╕ застосовують державну мову кра╖ни, в як╕й живуть. Б╕льше того, в ╓вропейських документах вказано, що меншини зобов’язан╕ ╕нтегруватися в сусп╕льство, в першу чергу, шляхом оволод╕ння мови б╕льшост╕.
- А що ж робити з нацменшинами?
- Ви неодноразово порушували тему щодо навчання мовами нацменшин в Укра╖н╕. Вигляда╓ на те, що у нас намагаються перекласти все з хворо╖ голови на здорову: надм╕рна толерантн╕сть стосовно нацменшин, яко╖ нема╓ н╕де у св╕т╕?
Це правда, у переважн╕й б╕льшост╕ ╓вропейських кра╖н мови меншин н╕де не вивчаються: н╕ в садках, н╕ в школах, н╕, тим б╕льше, не вчаться у вишах. Ус╕ фах╕вц╕ отримують профес╕ю винятково державною мовою. Мови меншин трохи вивчаються у школах тих кра╖нах ╢вропейського Союзу, як╕ мають радянське минуле. Проте такого тотального вивчення, як у нас, мови одн╕╓╖ меншини вс╕ма учнями - у св╕т╕ н╕де нема╓.
- Як це в╕дбува╓ться в цив╕л╕зованих кра╖нах? Зокрема, Ви наводили приклад Великобритан╕╖, в законодавчих актах яко╖ н╕де не вказано про навчання мовою меншин. А як щодо ╕нших кра╖н?
- Так, у Законах ╕нших кра╖н про навчання мовами меншин не може йти й мови, оск╕льки, за ╖хн╕м розум╕нням, це в будь-якому випадку може призвести до сепаратизму. Оск╕льки англ╕йська осв╕та вважа╓ться одн╕╓ю з найкращих у св╕т╕, ми п╕дняли англ╕йський закон про осв╕ту. Виявилося, що основна стратег╕я уряду Велико╖ Британ╕╖ поляга╓ у навчанн╕ нацменшин англ╕йською мовою.
Н╕меччина ма╓ м╕льйони м╕грант╕в з р╕зних кра╖н. Я посп╕лкувалася з ╖хн╕ми педагогами, як╕ мен╕ розпов╕ли, що в них особливо уважно ставляться до вивчення н╕мецько╖ мови д╕тьми, для яких н╕мецька мова не ╓ р╕дною. Так╕ д╕ти мають додатков╕ уроки з н╕мецько╖ мови. У нас, до прикладу, для зручност╕ дитин╕ зд╕йснюють викладання ╖╖ мовою. Так вона н╕коли не ╕нтегру╓ться в сусп╕льство. В Н╕меччин╕, якщо дитина погано засвою╓ мову, за нею закр╕плюють пом╕чника, який сл╕дку╓, щоб вона б╕льше сп╕лкувалася державною мовою.
Та що там казати, в н╕мецьких школах, де навчаються д╕ти м╕грант╕в з Туреччини, на перервах ╓ спец╕альн╕ вчител╕, як╕ сл╕дкують, щоб д╕ти поза уроками нав╕ть у шк╕льних коридорах сп╕лкувалися н╕мецькою. Я питала в приватн╕й школ╕ в Чех╕╖, чи можливе у них за кошт батьк╕в вивчення мови меншини. Мен╕ в╕дпов╕ли, що це неможливо. У цих кра╖нах можна вивчати мову меншини на додаткових курсах чи гуртках в позаурочний час.
Трохи ╕нша ситуац╕я в Литв╕. Там мови меншин вивчаються в молодших класах, але з кожним наступним роком к╕льк╕сть предмет╕в державною мовою зб╕льшу╓ться. У старших класах так╕ учн╕ навчаються виключно державною мовою. Таким чином, там готують учн╕в до навчання у вишах, де виключно державна мова.
Ще ╕нша ситуац╕я в Канад╕. Там у школах для меншин мова, яка ╓ для них р╕дною, вивча╓ться на двох уроках в день, причому ц╕ уроки в школ╕ оплачуються батьками. Законам б╕льшост╕ кра╖н властиве дуже бережливе ставлення до державно╖ мови. Т╕ кра╖ни, в яких ╓ б╕льше, н╕ж одна державна мова, можуть стати пост╕йним джерелом нестаб╕льност╕, ворожнеч╕ ╕ напруги. Уряди цих кра╖н витрачають багато кошт╕в для стаб╕л╕зац╕ю ситуац╕╖, наприклад, як у Квебеку.

Зрос╕йщення д╕тей, яке закладено в новий Закон про осв╕ту

- Окр╕м того, що в новий Закон про осв╕ту в╕дверто намагалися «впихнути» двомовн╕сть, як╕ ще п╕дводн╕ камен╕ закладен╕ у цей документ?
- Почнемо з того, що в наш Закон про осв╕ту не просто намагалися засунути двомовн╕сть, ╖╖ туди засунули ╕ проголосували в першому читанн╕. Я дуже чекала на цей Закон, оск╕льки мала багато питань до директора Департаменту дошк╕льно╖ ╕ середньо╖ осв╕ти Юр╕я Кононенка стосовно зрос╕йщення наших д╕тей, щодо зв╕льнення вчител╕в-сепаратист╕в та ╕нш╕. Посилаючись на старий Закон, в╕н запевнив мене, що з прийняттям нового Закону ситуац╕я зм╕ниться. Коли законопроект прийняли – я його прочитала на сайт╕ Верховно╖ Ради. Мене охопив жах. В ньому коп╕ювалося слово в слово багато статей з ганебного «закону К╕валова-Колесн╕ченка». Ми з актив╕стами не змовчали, почалося активне обговорення …
- Як на сьогодн╕ вигляда╓ остаточна редакц╕я цього Закону, чи ув╕йшли туди правки актив╕ст╕в?
- На жаль, М╕н╕стерство осв╕ти не врахувало наш╕ правки. Ми вимагали вилучити статтю, в як╕й пропонувалося вивчати у вишах мову меншини для подальшо╖ профес╕йно╖ д╕яльност╕ ц╕╓ю мовою (це нонсенс для ╢вропи). Ця стаття не вилучена. Ми пропонували додати матер╕али про зв╕льнення вчител╕в та викладач╕в, як╕ виховують неповагу до Укра╖ни, ╖╖ ц╕л╕сност╕, Конституц╕╖ та державних символ╕в. Однак цю правку вилучили, ╖╖ не додали. Ми пропонували ввести окремий пункт про те, що мова сп╕лкування на перервах та позакласних заходах в рамках осв╕тнього процесу (не т╕льки на уроках) – укра╖нська. Цю правку не врахували. Ми пропонували ввести нову модель навчання мовами меншин у школах, як у Латв╕╖. В нас ╕ дос╕ ╓ школи, у яких навчальний процес для меншини зд╕йсню╓ться ╖хньою р╕дною мовою, а це унеможливлю╓ ╖╖ ╕нтеграц╕ю в сусп╕льство, однак ╕ цю правку М╕н╕стерство в╕дхилило. Ми змушен╕ були подати правки через небайдужих народних депутат╕в. На сьогодн╕ остаточно╖ редакц╕╖ ще нема╓. Буде обговорення, друге читання, в╕йна за правки. Дума╓те, «Руск╕й м╕р», який напхав у наш Закон купу п╕дводних камен╕в, так просто здасться? Ще буде б╕йка.
- Ви наводили дан╕, що з трьох м╕льйон╕в укра╖нських учн╕в майже половина вивча╓ рос╕йську мову. Фактично виходить, що з╕ шк╕льно╖ парти укра╖нцям нав’язують двомовн╕сть, як з цим боротися?
- Це нав’язування – взагал╕ окрема сумна ╕стор╕я ╕ окремий матер╕ал для ЗМ╤. Якщо коротко, то Департамент середньо╖ осв╕ти затвердив 17 типових навчальних план╕в, з яких школа обира╓ той, що ╖й п╕дходить. Частина з цих план╕в – це в╕дкрит╕ ворота до прямого зрос╕йщення д╕тей. Я зверталася в Департамент з проханням написати директорам ╕ батькам оф╕ц╕йний лист з роз’ясненнями щодо цих план╕в задля усунення подальших зловживань. Кер╕вник Департаменту в╕дмовився писати пояснення для шк╕л, тим самим св╕домо продовжуючи зрос╕йщення укра╖нських школяр╕в. У в╕дпов╕дь я змушена була написати методичку для батьк╕в, основною темою яко╖ стало зрос╕йщення укра╖нських д╕тей в навчальних закладах Укра╖ни. Тобто, ситуац╕я дика ╕ абсурдна, я роз’яснюю в методичц╕, як законно уникнути введення державно╖ структури, яка шкодить ╕нтересам громадян Укра╖ни.
- А як вигляда╓ ситуац╕я з мовами ╕нших меншин? Адже ми зна╓мо, що закарпатськ╕ школяр╕, наприклад, теж ледь знають укра╖нську… (68% учн╕в, як╕ навчаються в школах для угорських меншин на Закарпатт╕, не волод╕ють укра╖нською мовою та не можуть скласти ЗНО укра╖нською мовою).
- У нас в кра╖н╕ нездорова ситуац╕я з╕ школами для нац╕ональних меншин. Р╕ч в т╕м, що ╓вропейськ╕ закони стверджують, що не можна створювати школи з викладанням мовою меншини, в яких державна мова не вивча╓ться, або зведена до м╕н╕муму. Це заважа╓ ╕нтеграц╕╖ меншини в сусп╕льство ╕ може привести до сепаратизму. У ╢вроп╕ так╕ ситуац╕╖ зведен╕ до м╕н╕муму. У нас же, не зважаючи на яскрав╕ прояви сепаратизму, школи з навчанням мовою меншини ╕снували й продовжують ╕снувати, ╕, зда╓ться, М╕н╕стерство осв╕ти не збира╓ться на це якось впливати.
На державному р╕вн╕ говорять про реформу осв╕ти, п╕дн╕мають р╕знопланов╕ питання. Наприклад, про злиття в один урок укра╖нсько╖ мови та укра╖нсько╖ л╕тератури, але т╕льки не про реформування шк╕л, як╕ суперечать ╓вропейським стандартам. ╤ ми вже ма╓мо плачевн╕ результати. Випускники шк╕л для угорських меншин не можуть здати ЗНО з укра╖нсько╖ мови, бо вони ╖╖ не знають, а що це може означати? Лише те, що так╕ д╕ти не зможуть у нас отримувати подальшу осв╕ту, а отже вони вже ╓ нац╕леними на навчання ╕ роботу за кордоном. Тод╕ в мене поста╓ питання: чому ми за св╕й кошт навча╓мо фах╕вц╕в для сус╕дньо╖ кра╖ни? Те саме в╕дбува╓ться з румунськими школами на п╕вдн╕ Укра╖ни. В нас в╕дсутн╕ школи з вивченням кримськотатарсько╖ мови, проте ╓ сотн╕ шк╕л з вивченням рос╕йсько╖ мови.
- З цього приводу було звернення до Президента ╕ м╕н╕стра Гриневич, чи над╕йшла якась в╕дпов╕дь?
- В╕дпов╕дь ще не над╕йшла. Чека╓мо.
- Незважаючи на це, деяк╕ нацменшини стверджують, що в Укра╖н╕ не дотримують ╖хн╕х прав.
- Так, з цими представниками взагал╕ «темна ╕стор╕я». Якось я була на зас╕данн╕ М╕н╕стерства осв╕ти, яке було скликано за ╕н╕ц╕ативою нацменшин. Угорську меншину представляв Михайло Товт, ус╕ ╕нш╕ – представник ╓врейсько╖ меншини Аркад╕й Монастирський, оск╕льки в╕н ╓ головою громадсько╖ ради меншин при М╕н╕стерств╕ осв╕ти. Обидва стверджували, що новий Закон про осв╕ту ╖х «прит╕сня╓», що треба ввести мови меншин у виш╕, що треба зб╕льшити викладання ╖хньою мовою. Куди ще б╕льше? Михайло Товт на захист того, що угорськ╕ д╕ти не знають укра╖нсько╖ мови, переконував присутн╕х не додавати ╖м годин укра╖нсько╖ мови. В╕н в╕дхиляв вагом╕ зауваження стосовно п╕дсилення вивчення укра╖нсько╖ мови цими д╕тьми. Його слова зводилися до якогось абсурду, мовляв, д╕ти укра╖нсько╖ мови не знають, але вчити ╖╖ додатково не можна, бо це ╖х дискрим╕ну╓. Я не могла зрозум╕ти лог╕ку. А п╕зн╕ше все стало на сво╖ м╕сця. В соц╕альн╕й мереж╕ Фейсбук я прочитала допис Олега Ростовцева про сепаратистське зас╕дання в Дн╕пропетровську, на якому присутн╕х закликали утворювати громади за нац╕ональною (етн╕чною) ознакою в рамках децентрал╕зац╕╖ та п╕дписувати лист до Ради ╢вропи про утиски рос╕йсько╖ мови. ╤ хто б ви думали був одним з орган╕затор╕в того зб╕говиська? Аркад╕й Монастирський. Не об╕йшли в згадуваннях ╕ Михайла Товта, обох, як сп╕вавтор╕в «закону К╕валова-Колесн╕ченка». Зв╕дси ╕ виплива╓ лог╕чне пояснення наявност╕ в новому законопроект╕ про осв╕ту сл╕в ╕з ганебного «закону К╕валова-Колесн╕ченка». Тепер от думаю, чи не ц╕ пани у ньому насл╕дили?

Про укра╖н╕зац╕ю

- Яку модель укра╖н╕зац╕╖ мала б вибрати патр╕отична влада, щоб «комар носа не м╕г п╕дточити»?
- Та можна вибрати будь-яку модель, яка не суперечать нашому законодавству. Так, за приклад можна взяти ╓вропейський чи канадський досв╕д. Беремо законодавство, зокрема ст. 53 Конституц╕╖ Укра╖ни. У н╕й говориться: «Громадянам, як╕ належать до нац╕ональних меншин, в╕дпов╕дно до Закону гаранту╓ться право на навчання р╕дною мовою чи на вивчення р╕дно╖ мови у державних ╕ комунальних навчальних закладах або через нац╕ональн╕ культурн╕ товариства». Давайте розглянемо слова «гаранту╓ться право». Де сказано, що держава навча╓ меншини за державний кошт? Якби про це йшлося, то було б написано як у статт╕ 10 про укра╖нську мову - «забезпечу╓», а не гаранту╓ться. Меншинам гаранту╓ться право, що меншини можуть в╕льно вивчати сво╖ мови ╕ ╖х за це не пересл╕дуватимуть. Наступн╕ слова «На навчання… чи вивчення р╕дно╖ мови» – ми не врахову╓мо маленьке слово «чи» ╕ взяли за основу «навчання меншин мовою меншин у школах, але якщо ми в╕зьмемо не навчання, а вивчення, то це не буде порушенням. Наступн╕ слова «в державних ╕ комунальних навчальних закладах» – н╕де не сказано, що це ╕ садочки, ╕ початкова школа, ╕ середня, ╕ профес╕йна ╕ вища. Якщо ми запровадимо вивчення не тотально на вс╕х р╕внях, а т╕льки в як╕йсь ланц╕ – то це теж не буде порушенням. Чита╓мо дал╕: «в державних …закладах або через … культурн╕ товариства». На сьогодн╕ прихильники рос╕йсько╖ мови ╕ тут вдало зман╕пулювали, ув╕вши в школах навчання рос╕йською мовою, поставивши крапку п╕сля сл╕в «в державних закладах», а там не сто╖ть крапка, там ╕де знову коротке слово «або». Або в товариствах. Отже, якщо ми вивчатимемо (а не навчатимемося) мову меншини, ╕ не на вс╕х р╕внях державних заклад╕в, а окремих, ╕ якщо нав╕ть не в закладах, а в товариствах ╕, взагал╕, не за кошт держави – то це все не буде порушенням Конституц╕╖ Укра╖ни.
Тому, в основу будь-яко╖ запозичено╖ чи власно╖ осв╕тньо╖ модел╕ треба закласти головний принцип, який д╕╓ у ╢вроп╕ ╕ який не суперечить наш╕й Конституц╕╖. Цей принцип такий: для учн╕в (студент╕в), незалежно в╕д ╖хньо╖ нац╕ональност╕ ╕ незалежно в╕д того, яка у кого р╕дна мова, держава повинна готувати навчальний пакет (наб╕р предмет╕в) державною мовою. Ус╕ меншини мають гарант╕ю в╕д держави навчатися сво╓ю мовою в товариствах чи позашк╕льних закладах, гуртках. Можна цей принцип взяти у чистому вигляд╕ ╕ зробити моделлю, можна по╓днати з моделлю кра╖н Балт╕╖: ╕ мови меншин вивчати в початков╕й школ╕, поступово переходячи на навчання виключно укра╖нською мовою.
- Чому, на Вашу думку, нин╕шн╕ чиновники М╕носв╕ти, в чи╖х руках вже п╕сля Революц╕╖ г╕дност╕ опинилися вс╕ важел╕ впливу, таки не беруть курс на укра╖н╕зац╕ю?
- Може, тому, що вона ╖м чужа? А може, тому, що й дос╕ не розроблений основний принцип, який повинен лягти в основу укра╖н╕зац╕╖ – ╕ тому кожен бачить ╖╖ по-сво╓му. Мен╕ зда╓ться, треба на старт╕ домовитися, якою повинна бути к╕нцева мета, а шляхи реал╕зац╕╖ – це вже справа техн╕чна. Ви зна╓те, як повинен виглядати к╕нцевий результат укра╖н╕зац╕╖? Я не чула, щоб на р╕вн╕ держави чи на р╕вн╕ пол╕тик╕в це було визначено. Б╕льше того, народ, як правило, хоче одне, а пол╕тики ╕нше…
- Чи можете назвати конкретних урядовц╕в, як╕ «гальмують» цей процес?
- Ну, почнемо з нижчих ранг╕в. У М╕н╕стерств╕ працю╓ багато рос╕йськомовних посадовц╕в, пр╕звищ яких я не знаю, але давайте вже нарешт╕ розглядати мову, як важливу ознаку св╕тоглядних позиц╕й. Давайте, нарешт╕, зрозум╕╓мо, що людям, для яких ╓ р╕дною рос╕йська мова, ╓ р╕дними рос╕йська культура, л╕тература, ╕, зрештою, рос╕йський св╕т. ╤ цьому факту, на жаль, з кожним днем все б╕льше п╕дтверджень. В╕зьмемо останн╕ под╕╖, пов’язан╕ з ╕менами в╕домих укра╖нських рос╕йськомовних волонтер╕в-волонтерок. Поки мова йде про нашого сп╕льного зовн╕шнього ворога – ми в одн╕й упряжц╕. Як т╕льки попросиш рос╕йськомовних патр╕от╕в зробити, наприклад, кр╕м рос╕йськомовно╖ верс╕╖ сайту ще й укра╖нську – отрима╓ш скандал з ╖хнього боку з матюками ╕ звинуваченнями в насильств╕ над ними. Тобто, сл╕д розум╕ти, що позиц╕я укра╖номовних ╕ рос╕йськомовних патр╕от╕в щодо зовн╕шнього ворога – сп╕льна, але вона р╕зна в баченн╕ майбутнього Укра╖ни. Укра╖номовн╕ ╕ рос╕йськомовн╕ патр╕оти будують дв╕ р╕зн╕ Укра╖ни. ╤ це ще одна глобальна проблема, яка постане перед нами найближчим часом. Щодо М╕н╕стерства осв╕ти, набираючи на роботу фах╕вц╕в з р╕зним св╕тоглядом, сл╕д розум╕ти, що к╕нцева мета, на яку працюють дан╕ фах╕вц╕, теж може бути р╕зною.
Стосовно конкретних урядовц╕в – маю негативний досв╕д сп╕лкування з директором Департаменту дошк╕льно╖ та середньо╖ осв╕ти Юр╕╓м Кононенком. За його п╕дписом к╕лька рок╕в проводилося дуже «шк╕дливе» анкетування серед д╕тей на р╕вн╕ нейрол╕нгв╕стичного програмування «Укра╖на ╕ Рос╕я – «╓д╕ная страна», яке захища╓ мови нац╕ональних меншин ╕ не захища╓ укра╖нську. Незважаючи на скарги батьк╕в, в╕н в╕дмовився дати оф╕ц╕йн╕ роз’яснення директорам шк╕л ╕ батькам щодо ситуац╕╖ з вивченням рос╕йсько╖ мови, ╕ тим самим «благословив» подальше зрос╕йщення д╕тей. Щодо кер╕вництва М╕н╕стерства, дуже хочеться спод╕ватися, що м╕н╕стр Л╕л╕я Гриневич таки виявиться реформатором, хоча окрем╕ статт╕ до «Закону про осв╕ту», який в╕дстою╓ пан╕ м╕н╕стр, а пот╕м ╕ правки до цього Закону, як╕ подало М╕н╕стерство, не викликали оптим╕зму…

«Закон Колесн╕ченка-К╕валова» як повзуче лихо

- Ви були одн╕╓ю з тих, хто прийшов п╕д Конституц╕йний Суд на п╕дтримку процесу щодо визнання неконституц╕йним мовного «закону Колесн╕ченка-К╕валова». Яку долю пророку╓те цьому процесу?
- Останн╕м часом у мене песим╕стичний настр╕й, але це не означа╓, що таким буде ╕ р╕шення КС. Я, принаймн╕, спод╕ваюся, що «закон Колесн╕ченка-К╕валова» таки скасують. Вс╕ ми зна╓мо, що прийнятий в╕н був з порушеннями. Багато депутат╕в написали в╕дмову, що ╖хн╕й голос порахували «за», а ╖х тод╕ нав╕ть у Верховн╕й Рад╕ чи й Укра╖н╕ не було. Ми зна╓мо, що цей Закон порушу╓ ╓вропейськ╕ норми. Мен╕ набридли суперечки на цю тему м╕ж депутатами, ╕ я сама вир╕шила для себе зрозум╕ти, що ж у ньому не так. Зайшла на сайт Верховно╖ Ради, в╕дкрила Закон, прочитала його, а тод╕ прочитала ╓вропейськ╕ закони, на як╕ посила╓ться «Закон Колесн╕ченка-К╕валова». Прочитала – ╕ «прозр╕ла». ╢вропейськ╕ документи «Харт╕я…» ╕ «Рамкова конвенц╕я…» невеличк╕, по 11-14 стор╕нок. Так от в «Закон╕ Колесн╕ченка-К╕валова» ц╕ документи повн╕стю перекручен╕.
Але повернемося до Конституц╕йного Суду, якщо в╕н не скасу╓ р╕шення про «Закон Колесн╕ченка-К╕валова» (я, якщо чесно, не здивуюся), то н╕чого страшного в цьому нема╓. Це буде т╕льки прикро ╕ б╕льше н╕чого, бо для того, щоб прийняти новий мовний закон насправд╕ р╕шення суду не потр╕бне. Коли прийма╓ться новий св╕жий закон, старий закон, який себе в╕джив, в╕дходить просто в минуле.
Для чого тод╕ нам р╕шення Конституц╕йного Суду? Для в╕дновлення справедливост╕. Повторюся, для прийняття нового мовного закону потр╕бне т╕льки бажання. Якби народн╕ депутати хот╕ли, то за останн╕ два роки могли б уже 730 раз╕в проголосувати за новий закон. Чому ж не голосують? Та тому, що б╕льш╕сть ╕з них не в╕дчувають дискомфорту в╕д присутност╕ «Рускава м╕ра», вони ╕ дос╕ з ним дружать, ще й огризаються, мовляв, «не буд╕ть лихо, поки тихо». Однак на ╖хн╓ «мовчання ягнят» хочеться в╕дпов╕сти древньою мудр╕стю: «замовчуючи зло, вони його примножують», бо «Закон Колесн╕ченка-К╕валова» – це повзуче лихо. З огляду на нього приймаються вс╕ дотичн╕ закони: «Закони про квоти на укра╖номовний конвент» приймався з огляданням на «Закон Колесн╕ченка-К╕валова», «Закон про вищу осв╕ту» прийнятий з урахуванням пункт╕в «закон Колесн╕ченка-К╕валова». У Ки╖вськ╕й м╕ськ╕й рад╕ не пройшло р╕шення про вив╕ски в Ки╓в╕ укра╖нською мовою, бо це суперечить «Закон Колесн╕ченка-К╕валова». На час╕ новий закон про середню осв╕ту, ╕ в╕н теж буде писатися з огляду на од╕озний закон, який ╕ дос╕ чинний. Треба негайно приймати новий мовний закон на захист державно╖ мови, розставити вс╕ крапки над «╕», як у ╓вропейських кра╖нах. Як т╕льки його приймуть ╕ в╕н запрацю╓ – в сусп╕льств╕ припиняться суперечки на мовному ╜рунт╕ ╕ запану╓ злагода.
http://zik.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2016 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17814

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков