Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 16.12.2016
США ЗРОБЛЯТЬ РОС╤╥ ПРОПОЗИЦ╤Ю, В╤Д ЯКО╥ ТА НЕ ЗМОЖЕ В╤ДМОВИТИСЯ

Отже, новообраний президент США Дональд Трамп нарешт╕ оф╕ц╕йно заявив, кого хоче бачити в сво╖й адм╕н╕страц╕╖ кер╕вником зовн╕шньо╖ пол╕тики. Кандидатури умовних «русофоб╕в» М╕тта Ромн╕ та Рудольфо Джул╕ан╕ в╕дставлен╕, а на затвердження Сенату Трамп пода╓ Рекса Т╕ллерсона – главу корпорац╕╖ Exxon Mobil ╕ кавалера рос╕йського ордена Дружби народ╕в. Кожна згадка про нього в ЗМ╤ обов’язково м╕стить слова «ма╓ т╕сн╕ зв’язки з Рос╕╓ю та Пут╕ним» або «╓ другом Пут╕на». Також завжди додають, що в╕н був противником санкц╕й проти Рос╕╖, в╕д яких його корпорац╕я втратила м╕льярд долар╕в.
Вороги Пут╕на в Укра╖н╕, ╕ не т╕льки в Укра╖н╕, разом заговорили, що Сенат може в╕дхилити кандидатуру Т╕ллерсона саме через його виразн╕ симпат╕╖ до Рос╕╖. Цитують висловлювання деяких сенатор╕в, у тому числ╕ республ╕канц╕в, як╕ сумн╕ваються, чи отрима╓ Т╕ллерсон п╕дтримку. Прим╕ром, серед таких сенатор-республ╕канець Джеймс Ленкфорд в╕д штату Оклахома.
Однак у цих цитатах нема головного: категоричного «н╕» Т╕ллерсону. Сумн╕ви – це ще не висновок, а хорошому сенатору перед голосуванням завжди треба казати, що в╕н ще буде думати як голосувати. Тим часом ймов╕рн╕сть затвердження Т╕ллерсона Сенатом США дуже висока хоча б тому, що Трамп навряд чи наважився б подати його кандидатуру, якби у нього були поважн╕ сумн╕ви у позитивному р╕шенн╕ б╕льшост╕ сенатор╕в. Напевне його команда попередньо вже вивчила перспективи голосування. Кр╕м того, ╓ й ╕нша, набагато серйозн╕ша, причина, чому Сенат, скор╕ш за все, погодиться з вибором Трампа.
Насправд╕ призначення «друга Пут╕на» держсекретарем США н╕чого доброго Рос╕╖ не в╕щу╓. Принаймн╕, святкувати перемогу ╖й зарано.
 
ГОЛОВНЕ, ЩОБ НЕ ВОЮВАТИ
Уже б╕льше м╕сяця, як Трампа обрали президентом США, ╕ за цей час у св╕т╕ озвучено чимало прогноз╕в щодо того, якою при ньому буде зовн╕шня пол╕тика США загалом ╕ щодо Рос╕╖ зокрема. Один з таких прогноз╕в поляга╓ в тому, що Трамп спробу╓ всерйоз домовитися з Кремлем, тобто укласти стратег╕чну угоду щодо принцип╕в повед╕нки Рос╕╖ та США на м╕жнародн╕й арен╕.
Спробу╓мо окреслити загальн╕ контури ц╕╓╖ поки що г╕потетично╖ угоди.
Суть ус╕╓ американсько╖ (а не т╕льки президента Трампа) пол╕тики щодо Рос╕╖ поляга╓ нин╕ в тому, що США воювати не хочуть, а хочуть усе протистояння з Рос╕╓ю (а воно н╕куди не зникне, у Вашингтон╕ вже не повторять помилки Барака Обами та ╕нших президент╕в США п╕сля 1991 року, котр╕ вважали, що Рос╕ю можна зробити демократичною державою) перевести в економ╕чну площину, де вс╕ козир╕ на руках у Заходу. Зв╕дси ми можемо спрогнозувати, якою бачать згадану угоду в США.
В обм╕н на зняття основних санкц╕й проти Рос╕╖ в╕д Кремля вимагатимуть категорично╖ в╕дмови в╕д застосування в╕йськово╖ сили у ╢вроп╕. Конкретн╕ше – Сх╕дна ╢вропа, тобто союзники США по НАТО, мають бути гарантован╕ в╕д в╕йськового удару Рос╕╖. Укра╖на теж ма╓ потрапити у цю категор╕ю захищених у тому сенс╕, що Рос╕я поверта╓ Донбас Укра╖н╕ н╕бито в рамках виконання «м╕нських угод», виводить зв╕дти сво╖ в╕йська. ╤ взагал╕ – на Укра╖ну Рос╕╖ буде дозволено впливати якими завгодно, але мирними, без застосування в╕йськово╖ сили, методами. Тобто, без брутального порушення м╕жнародного права в частин╕ недоторканост╕ кордон╕в. Укра╖на в лог╕ц╕ тако╖ угоди не отриму╓ гарант╕й вступу до НАТО чи ╢С, зате отрима╓ гарант╕ю захисту в╕д в╕йськового втручання Рос╕╖. А дал╕ Укра╖на ма╓ сама визначатися: проведе демократичн╕ реформи, всто╖ть перед впливом Рос╕╖ – тод╕ Зах╕д, можливо, ╕ говоритиме з нею про вступ до НАТО чи ╢С. Не проведе, не всто╖ть – залишиться в зон╕ рос╕йського впливу. Зобов’язання залишити Укра╖ну у виключн╕й сфер╕ впливу Рос╕╖ Зах╕д на себе не в╕зьме, але й аванси-об╕цянки ╖й видавати не буде.
Крим США оф╕ц╕йно не визнають частиною Рос╕╖, але, з ╕ншого боку, повернення його Укра╖н╕ силою не передбача╓ться. В╕дпов╕дно, частково збер╕гатимуться санкц╕╖ проти Рос╕╖ щодо заборони зах╕дним ф╕рмам мати б╕знес у Криму. Фактично проблема Криму буде в╕дкладена на майбутн╓.
Щодо застосування Рос╕╓ю в╕йськово╖ сили в ╕нших частинах св╕ту (насамперед – на Близькому Сход╕), то з боку США тут можлив╕ вар╕анти не так╕ жорстк╕, як щодо ╢вропи (бо ╓ такий суб╓кт, як ╤Д╤Л, якого треба знищувати силою), але в принцип╕ схож╕.
Тобто, йдеться про угоду без жодно╖ ╕деолог╕╖, чиста прагматика: будь-яке суперництво, але без в╕йни ╕ без виключних сфер впливу.
Така угода насправд╕ Рос╕╖ стратег╕чно невиг╕дна, бо позбавля╓ ╖╖ т╕╓╖ ╓дино╖ переваги, яку Кремль сьогодн╕ ма╓ над Заходом, а саме: готовн╕сть воювати. Однак у Кремл╕ ц╕лком ймов╕рно змушен╕ будуть п╕ти на не╖: скасування чи зменшення санкц╕й подовжить життя чинному кремл╕вському режиму, дасть йому певний запас часу з над╕╓ю в майбутньому (через 10 – 15 рок╕в) зм╕цнитися ╕ спробувати, вже за нових обставин, знову заявити про сво╖ претенз╕╖ на м╕жнародн╕й арен╕. Навряд чи так╕ над╕╖ справдяться, але то вже буде проблема майбутнього кремл╕вського кер╕вництва, а нин╕шн╓ мусить вир╕шувати нагальне питання пол╕тичного виживання. А його не вир╕шиш в умовах жорстко╖ конфронтац╕╖ з США та Заходом. Тут вже не до стратег╕й, якщо нема грошей для гас╕ння можливих масових соц╕альних протест╕в у кра╖н╕.

НЕ ТАК Т╤╥ ВОРОЖЕНЬКИ, ЯК ДОБР╤╥ ДРУЗ╤
Якщо команда Трампа обрала шлях спробувати укласти з Рос╕╓ю под╕бну угоду, то виб╕р «друга Пут╕на» на посаду держсекретаря чудово впису╓ться у таку стратег╕ю. Держсекретар Т╕ллерсон – це такий соб╕ жест добро╖ вол╕ з боку США, публ╕чна демонстрац╕я готовност╕ ново╖ адм╕н╕страц╕╖ домовлятися з Кремлем. Цим вона з самого початку позбавля╓ Кремль можливост╕ пояснювати зрив угоди, якщо таке станеться, тим, що, мовляв, США насправд╕ не хот╕ли угоди, ╕накше не призначали б держсекретарем «ненависника Рос╕╖», прим╕ром – М╕тта Ромн╕. Тобто, США п╕дготували про всяк випадок соб╕ неспростовний аргумент: якщо вже з Т╕ллерсоном – «другом Пут╕на» ╕ кавалером рос╕йського ордена – Кремль не зм╕г домовитися (саме твердо домовитися, а не схитрувати), отже Рос╕я ╕ не хоче домовлятися. Тод╕ розмова з нею буде ╕ншою (╕ вести ╖╖ буде ╕нший держсекретар). ╤ тод╕ нав╕ть Трамп змушений буде стати новим Рональдом Рейганом.
Саме та обставина, що «друг Пут╕на» потр╕бен на посад╕ держсекретаря, аби досягти твердих домовленостей з Рос╕╓ю, може бути головним, хоч ╕ неоф╕ц╕йним, аргументом для сенатор╕в схвалити кандидатуру Т╕ллерсона. Тобто, в╕дхиливши Т╕ллерсона, сенатори покажуть, що вони на даному етап╕ проти будь-яких угод з Рос╕╓ю, проти нав╕ть спроб домовитися з Кремлем. Чи така позиц╕я може бути сьогодн╕ прийнятною для американсько╖ пол╕тично╖ ел╕ти та й перес╕чних американц╕в? Н╕, зв╕сно, тому ймов╕рн╕сть затвердження Т╕ллерсона Сенатом ╕ ╓ дуже високою.
Нарешт╕, Т╕ллерсон, отримавши купу застережень в╕д сенатор╕в щодо сво╖х пророс╕йських симпат╕й, буде щосили демонструвати, що ц╕ симпат╕╖ не заважають йому жорстко в╕дстоювати ╕нтереси США. Для ╕люстрац╕╖ згадаймо першого посла США в Укра╖н╕ Романа Попадюка. Тод╕ наш╕ патр╕оти дуже рад╕ли з того, що американським послом став етн╕чний укра╖нець, розраховуючи, що в╕н буде особливо охоче допомагати Укра╖н╕. Але все вийшло якраз навпаки. Роман Попадюк особливо ревно переймався ╕нтересами США, щоб у Вашингтон╕ раптом не подумали, що на роботу ╖хнього посла аж надто впливають етн╕чн╕ сентименти. У Рос╕╖ з Т╕ллерсоном може вийти така сама ╕стор╕я. «Друг Пут╕на» у стосунках з Рос╕╓ю особливо п╕клуватиметься тим, щоб не дати комусь у США ан╕ найменших п╕дстав стверджувати, що згадана «дружба» для нього важлив╕ша за нац╕ональн╕ ╕нтереси сво╓╖ кра╖ни.

Юр╕й Сандул
http://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17810

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков