Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА: ЧАС ЖИТИ
Щонайшвидше усунення в╕д влади сьогодн╕шн╕х нездар, шахра╖в, злодюг ╕ зрадник╕в — найперша...


ЗВЕРНЕННЯ УКРА╥НСЬКИХ ПИСЬМЕННИК╤В ЩОДО ДОЛ╤ «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤». ПЕРША РЕАКЦ╤Я ВЛАДИ
Сумно, але вкотре перекону╓мося, що наша влада насправд╕ надто далека в╕д реал╕й.


БОЖЕ, ЯКИЙ ЦИН╤ЗМ-2
Уперше отаке з╕рвалося з уст два тижн╕ тому – у в╕дпов╕дь на запрошення прибути до Ки╓ва на...


ЗВИЧАЙНЕ ПОЛ╤ТИЧНЕ ШАХРАЙСТВО
“Якщо ця орган╕зац╕я для того, щоб просто п╕дн╕мати руки, вона не потр╕бна”, - робить...


«БОЖЕ, ЯКИЙ ЦИН╤ЗМ…»
Неймов╕рно! Для них – колективу редакц╕╖ ки╖всько╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕»,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 16.12.2016
НЕ ВТРАТИТИ КРИМ

К╕нець осен╕ - початок зими на Чорному мор╕ - час шторм╕в, час змагання циклон╕в ╕ антициклон╕в. Батожене пронизливо-колючими братами левантами, зап╕нене море натужно б'╓ться в берегах, ╕ не маючи виходу, поступово остига╓, втрача╓ тепло гарячого, палкого, але вже минулого л╕та.
П╕сля одного з таких шторм╕в, коли майже добу багатотонн╕ п╕няв╕ хвил╕ стрясали пласк╕ п╕щан╕ береги Ярилгацько╖ бухти, вир╕шив прогулятися по пляжу. Гуляючи зазвичай уздовж скель, не був на ньому вже давно. Побачене вразило. З п╕вк╕лометра пляжу, найкращу колись його частину, було завалено битим кам╕нням. Ц╕л╕ розсипи с╕рого кострубатого кам╕нюччя поховали п╕д собою м'якенький золотий п╕сок, на якому десятил╕ттями так полюбляли вигр╕ватися туристи.
Тут, заради справедливост╕, варто визнати, що перше кам╕ння зимов╕ шторми почали виносити на край пляжу ще рок╕в п'ять тому. Н╕хто не м╕г тод╕ достеменно сказати, зв╕дки воно бралось. ╢дине, що спадало на думку, це те, що барж╕ свого часу, можливо, не досить далеко в╕двозили в╕д берега поб╕чний продукт роботи землечерпалки, яка прор╕зала суднох╕дний канал до озера Панське та працювала на поглибленн╕ акватор╕╖ в ход╕ буд╕вництва порту Чорноморськ. Але ж в╕д часу буд╕вництва порту до появи першого кам╕ння минуло б╕льш н╕ж п╕встор╕ччя. Та й не ма╓мо св╕дчень, що вийнятий скельний грунт висипався п╕д берегом. Скор╕ш за все, в╕н був використаний десь як буд╕вельний матер╕ал. Отже, та верс╕я не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕.
Але ж кам╕ння прибува╓ останн╕м часом у все наростаюч╕й к╕лькост╕. Так, дивись, д╕йде до того, що скоро об'являть, мовляв, то диверс╕я мстивих бандер╕вц╕в, як╕ щоноч╕ п╕дгр╕бають на сво╖х коритах п╕д наш╕ береги та й п╕дсипають тихцем те кам╕ння, аби занапастити туристичну ╕нфраструктуру перлини п╕вн╕чно-зах╕дного Криму.
А й справд╕, останн╕ два роки б╕ля кримського узбережжя Карк╕н╕тсько╖ затоки, зокрема, в район╕ Бакальсько╖ банки в╕дбува╓ться якесь п╕дозр╕ле пожвавлення. От, лишень... зовс╕м не з бандер╕вського боку. Натом╕сть, завс╕дниками тут стали дуже особлив╕ судна, як╕ базуються в Комишев╕й бухт╕ порту Севастополь.
Найперше, це “Печора” та “Трофа”. Обидва ╓ морськими драгами-рефулерами, себто, суднами, як╕ використовують для розробки розсипних або пухких осадових родовищ, що залягають на шельф╕ — в прибережн╕й та прилегл╕й до не╖ глибинн╕й зон╕ акватор╕й мор╕в. Неважко, в╕дтак, здогадатися, чим вони займаються на п╕щан╕й Бакальськ╕й банц╕. Питання в ╕ншому: наск╕льки та д╕яльн╕сть ╓ законною? ╤ питання те зовс╕м не пусте, якщо пригадати, той вал обурення, який викликала ╖хня д╕яльн╕сть на шельф╕ П╕вденнобережжя, зокрема, в район╕ Ялти та Севастополя в 2012 та 2013 роках. Тод╕ громадськ╕ екологи зд╕йняли тривогу через варварський видобуток п╕ску, який загрожував знищенням нечисленним п╕щаним пляжам П╕вденного берега. Екзальтована громадськ╕сть прив'язувала д╕яльн╕сть тих драг до потужного наступу, який море повело на узбережжя Криму, до змивання десятк╕в гектар╕в берегово╖ смуги. Тод╕, усл╕д за актив╕стами-екологами, п╕дняли св╕й голос вчен╕, а п╕сля того, як справа набула м╕жнародного розголосу, п╕сля в╕дмашки з Ки╓ва заворушилася й м╕сцева прокуратура, були подан╕ ╕ — неймов╕рно! — задоволен╕ судов╕ позови, якими заборонялось видобувати п╕сок б╕ля того узбережжя.
Щоправда, р╕шення м╕сцевих кримських суд╕в легко скасовувались судами кримськими вищо╖ ╕нстанц╕╖, донецькими судами, ╕ д╕яльн╕сть п╕сково╖ маф╕╖ в╕дновлювалась. Вся та тяганина продовжувалась з л╕та 2012-го аж до л╕та 2014 року. В╕дтод╕ ж наче обр╕зало. Маю на уваз╕ протестний рух за збереження ун╕кально╖ природи Криму. В╕дтак, н╕яка прокуратура не опротестову╓ ще активн╕шу сьогодн╕ д╕яльн╕сть компан╕╖-власниц╕ тих суденець. А нащо? Н╕хто ж б╕льше не збира╓ться на екзальтован╕ м╕тинги на площ╕ Нах╕мова, н╕хто не пода╓ позови до справедливого суду, н╕хто не кричить “Спаси, Пу...!”.
Але ж ан╕ “Печора”, н╕ “Трофа” не стали на прикол. Навпаки, сьогодн╕ вони зад╕ян╕ на повну потужн╕сть. Х╕ба що трохи в ╕ншому м╕сц╕ — подал╕ в╕д Севастополя, подал╕ в╕д вражено╖ в╕русом екосв╕домост╕ екзальтовано╖ сп╕льноти — на Бакальськ╕й банц╕.
— Якийсь нездоровий аж╕отаж влаштували навколо тих суденець, — подума╓ прагматичний читач. — Щойно затихло, як тепер ось знову намагаються зд╕йняти галас. Ну, працюють соб╕ люди й працюють. Видобувають вони ж не захован╕ вашими пращурами скарби, а найходов╕ший буд╕вельний матер╕ал. Будь-яке буд╕вництво зупиниться без нього.
Справд╕, яке ж буд╕вництво без п╕ску? Але чи означа╓ те, що л╕плячи сво╖ тимчасов╕ споруди, ми ма╓мо руйнувати сам п╕дмурок природи — те, що вона створювала упродовж тисяч ╕ нав╕ть м╕льйон╕в рок╕в, те, на чому базу╓ться вся ╖╖ гранд╕озна, але, як виявля╓ться, досить вразлива буд╕вля?
— Облиште! — скажете м╕й прагматичний читач. — Куди слабк╕й людин╕ тягатися з природою! Ми нав╕ть за великого бажання не можемо й на крихту зм╕нити ╖╖ порухи, а не те, щоб хоч якось зашкодити буд╕вл╕, про яку мовите.
Фатальна помилка, м╕й читачу! На жаль, бездумно втручаючись сво╓ю д╕яльн╕стю в природний х╕д речей, людина вже завдала велико╖ шкоди не те, що екосистемам окремих рег╕он╕в, а й планет╕ в ц╕лому. Вмираюч╕ зарегульован╕ р╕ки, гори смердючого см╕ття, апокал╕птичн╕ пожеж╕, зливи, що б╕льше нагадують потоп, масштабна ероз╕я, зсуви на облис╕лих горах, пластиков╕ острови посеред океану, щодал╕ ширш╕ д╕ри в озоновому щит╕ планети, з кожним десятил╕ттям все част╕ш╕ й потужн╕ш╕ урагани та бурев╕╖ — все те ╓ прямою в╕дпов╕дальн╕стю Homo-не дуже-Sapiens(a).
В нашому випадку, перш н╕ж таврувати чи об╕лювати когось, я пропоную зробити спершу простий анал╕з, який допоможе кожному, хто чита╓ ц╕ рядки, зробити св╕й особистий висновок щодо того, чи може, справд╕, невелика компан╕я з двома непоказними суденцями завдати яко╖сь в╕дчутно╖ шкоди природ╕ мого Криму. Отож — до д╕ла! Погляньмо для початку на потенц╕ал згаданих “Трофи” та “Печори”, оц╕н╕мо масштаби д╕яльност╕ компан╕╖, власн╕стю яко╖ вони ╓.
Так, за даними компан╕╖-власника (http://evening-crimea.com/news/17-06-2012_morskoj-stroitelnyj-pesok-iz-kryma-gruppa-kompanij-suesta), “Трофа” та “Печора” за один лише рейс можуть видобути з морського дна (глибина до 80 метр╕в) ╕ доправити на сво╓му борту до перевалочного пункту (╕снували на 2014 р╕к, принаймн╕, в трьох кримських портах), в╕дпов╕дно, 1 600 та 3 500 тонн п╕ску. ╤ це лише два судна. За умови зад╕яння додаткових барж, ефективн╕сть ╖х роботи зроста╓ в рази. Отож, за один лише рейс з морського дна вигр╕ба╓ться б╕льше п'яти тисяч тонн п╕ску, який море продукувало упродовж тисяч ╕ нав╕ть м╕льйон╕в рок╕в. 5 000 тонн за рейс. Чим не монстри?
Але не будемо демон╕зувати суденця, бо вони ╓ не б╕льше н╕ж ╕нструментом в чи╖хось, д╕йсно загребущих руках. Якщо ж ми зац╕кавимося, що ж то за руки, то нам н╕як не оминути знайомства з такою компан╕╓ю, як “ЮгЭкоРесурс”. Саме вона та група “Суэста” мають найбезпосередн╕ший стосунок як до самих цих суденець, так ╕ до видобутку п╕ску з дна моря. Оч╕льником групи компан╕й “Суэста” значився до 2014 року такий соб╕ Владислав Крот. Але з л╕та 2014 року це ╕м'я десь губиться. Зате оч╕льником (генеральним директором) компан╕╖ “ЮгЭкоРесурс” ╕ дал╕ залиша╓ться Адарич Олександр В'ячеславович. В╕н же ма╓ стосунок до тако╖ компан╕╖, як “Зах╕дний Шельф”, де, у всякому раз╕, ще на 1 с╕чня 2016 року, також значився генеральним директором (https://contragents.ru/zapadnyiy_shelf_ooo_1149204065746 ). Щоправда, за ╕ншими даними, генеральним директором “Зах╕дного Шельфу” ╓ пан Трубаров Данило Миколайович. Обидв╕ компан╕╖ заре╓строван╕ в м╕ст╕ Севастопол╕.
Тепер щодо техн╕чних можливостей компан╕╖ (компан╕й) - власниц╕ драг-рефулер╕в “Трофи” та “Печори”. Ще в 2012 роц╕ група компан╕й “Суэста” (власниця наших драг на той час) заявляла про можлив╕сть видобувати на м╕сяць лише власними потужностями до 350 000 тонн п╕ску. Зад╕явши ж додатков╕ техн╕чн╕ засоби, компан╕я бралася видобувати ╕ перевантажувати до 500 000 тонн п╕ску на м╕сяць. Щоб краще уявити об'╓м щоденно висмоктуваного з чорноморського дна п╕ску, нав╕ть за умови зад╕яння лише власних потужностей компан╕╖, досить сказати, що ним можна вщерть заповнити 166 семидесятитонних вагон╕в-хоппер╕в. За м╕сяць таких вагон╕в набереться 5 000. Якщо вилаштувати ╖х в одну л╕н╕ю, то такий потяг розтягнеться майже на 74 к╕лометри. Вража╓? Отож...
Автор, зв╕сно ж, не стверджу╓, що ф╕рма “ЮгЭкоРесурс”, чи ╖╖ клони, видобули за два минул╕ роки с╕м м╕льйон╕в тонн чорноморського п╕ску — життя показу╓, що заявлене не часто в╕дпов╕да╓ реал╕ям — тим не менш, об'╓ми викачуваного п╕ску, схоже, вражаюч╕, чи не так? Але ж останн╕м часом обидва рефулери частенько працюють на Бакальськ╕й банц╕ в спарц╕ з хоппер-баржою «Амур» (донедавна “Cotes-d'Armor", порт приписки Пемполь, Бретань, Франц╕я, валова м╕стк╕сть 737 т) та судном для загальних вантаж╕в (general cargo) “Иртыш” (донедавна “Stone”, порт приписки Братислава, валовою м╕стк╕стю 2 193 т).
Тепер щодо законност╕ то╖ д╕яльност╕. Свого часу Азово-Чорноморська еколог╕чна ╕нспекц╕я спершу видавала, а пот╕м, наче одумавшись (2013 р.), в╕дбирала дозв╕л “Суэcт╕” на видобуток морського п╕ску. Суди то забороняли д╕яльн╕сть компан╕╖, то скасовували р╕шення то╖ ж Азово-Чорноморсько╖ еко╕нспекц╕╖ про в╕дкликання виданого нею дозволу (Окружний адм╕н╕стративний суд Криму), поновлювали скасовану л╕ценз╕ю на видобуток п╕ску в район╕ Севастополя (Донецький окружний адм╕н╕стративний суд).
Як бачимо, пронирлив╕й компан╕╖ доводилось непереливки. Пильн╕ кримчани влаштували ╖й справжн╕ щуряч╕ перегони. Вистояти в тому пекл╕ вдалося виключно завдяки серйозним прибуткам, як╕ були ╓дино твердою гарант╕╓ю п╕дтримки лобб╕ст╕в в найвищих ешелонах влади.
То був безц╕нний досв╕д. В╕н, треба гадати, дуже придався нашим героям в непростий час кардинальних перем╕н. У всякому раз╕, компан╕я, як бачимо, знайшла повне розум╕ння ╕ за тепер╕шньо╖ влади. Б╕льше того, нов╕ порядки явно сприяють ╖╖ д╕яльност╕. З приходом “русского мира” якось враз зжухли, затихли непримиренн╕ захисники природи. Поодинок╕ ж виступи для компан╕╖ з таким досв╕дом протистояння не значать майже н╕чого.
Не можна сказати, що федеральн╕ природоохоронн╕ закони схвалюють д╕яльн╕сть, проваджувану “ЮгЭкоРесурс”. Насправд╕, вони н╕чим не г╕рш╕ за укра╖нськ╕, а за тотал╕тарно╖ системи мали б д╕яти нев╕дворотн╕ше ╕ на порядок жорстк╕ше. Але ж... не д╕ють! Причина?
Якщо згадати широко розрекламоване буд╕вництво мосту через Керченську протоку, траси “Таврида”, як╕, безсумн╕вно, потребують величезно╖ к╕лькост╕ буд╕вельного матер╕алу, то можна припустити, що якусь значну частину то╖ потреби якраз ╕ покрива╓ видобуток п╕ску в район╕ Бакальсько╖ банки. Щоправда, на трасу “Таврида”, як кажуть, доправляють буд╕вельн╕ матер╕али з Абхаз╕╖, Болгар╕╖ ╕ нав╕ть Туреччини. Можна лише уявити, що вони коштують! Недарма ж московитська приказка нагаду╓, що “за морем телушка полушка, да рубль перевоз”. Нещодавно пан Аксьонов зволили неймов╕рно гн╕ватись якраз з приводу тих ц╕н. ╤ справд╕, ц╕ни, наведен╕ ним, вражають.
— У нас сьогодн╕ буд╕вельна галузь неконкурентоспроможна в пор╕внянн╕ з материковою частиною через дорожнечу матер╕ал╕в, що поставляються, — зазначив “глава республ╕ки”. — Ц╕ни на п╕сок немислим╕. Спекулянти зайняли цю н╕шу. П╕сок по 1,5-1,7 тисяч╕ рубл╕в за тонну продають, а на материку дорожчого за 200 рубл╕в нема╓. Знущаються над кримчанами.
Благородний гн╕в пана Аксьонова можна зрозум╕ти. Не дивно ж, що за под╕бних ц╕н на привозн╕ матер╕али виника╓ величезна спокуса взяти те, що лежить поряд, особливо ж, коли розгорнуте таке гранд╕озне буд╕вництво. Саме цим, схоже, ╕ поясню╓ться вже згадуванана активн╕сть в Карк╕н╕тськ╕й затоц╕ — тих╕ нап╕вп╕ратськ╕ експедиц╕╖ “Трофи” та “Печори”. Попри те, що федеральний закон не менш суворий до нищител╕в природи, тут, б╕ля берег╕в Криму, з його невизначеним на сьогодн╕ статусом, з його досить прогнозованим майбутн╕м, велике бажання московсько╖ влади переламати те майбутн╓, прив'язати Крим до колапсуючо╖ ╕мпер╕╖ за допомогою мосту, таке проходить.
Чи врахову╓ться при тому шкода, яка завда╓ться природ╕? Питання, вочевидь, риторичне. Не треба бути дипломованим вченим-океанологом, аби розум╕ти, що екосистема невеликого моря, зокрема, такого особливого, такого ун╕кального, як Чорне море, ╓ надзвичайно вразливою. Власне, про те саме говорять ╕ вчен╕. Так, водолази ╤нституту б╕олог╕╖ п╕вденних мор╕в, досл╕джуючи ще в 2013 роц╕ ями, утворен╕ в результат╕ видобутку п╕ску в район╕ мису Ф╕олент, допов╕дали про ╖х швидке заповнення с╕рководнем. Хай ╕ в обережних висловлюваннях, але про те ж саме мовить ╕ зав╕дуючий кафедрою геоеколог╕╖ Тавр╕йсько╖ академ╕╖ КФУ ╕м. Вернадського (так зветься нин╕ наш ун╕верситет) пан Анатол╕й Пасинков. В╕н вважа╓, що в Криму в╕дсутн╕ як╕сь значн╕ ресурси буд╕вельних матер╕ал╕в, як╕ можна було б розробляти без шкоди для навколишнього середовища п╕вострова.
— ╢ незайман╕ родовища п╕ску в мор╕, але якщо вести розробки на глибин╕ менше 30 метр╕в, то вздовж берега виникнуть негативн╕ процеси — каже вчений.
Розкрива╓ в╕н ╕ те, як нашому “ЮгЭкоРесурсу” ╕ ╕ншим под╕бним компан╕ям вда╓ться оминати природоохоронн╕ закони.
— У нас деяк╕ видобувають негласно, причому, не порушуючи закон, — поясню╓ пан Анатол╕й. — ╢ такий виверт — досл╕дно-експлуатац╕йний видобуток. Це включа╓ пошук, попередню, детальну ╕ експлуатац╕йну розв╕дку. П╕д виглядом ц╕╓╖ розв╕дки ╕ йде широкомасштабний видобуток п╕ску, ╕ н╕хто н╕яких претенз╕й пред'явити не може.
Не може, чи не хоче? — напрошу╓ться питання. Адже так виходить, що ╕ в цьому випадку мета, а особливо ж така благородна, як вибудовування зал╕зобетонних “скреп╕в” — чи то, пак, Керченського мосту — виправдову╓ засоби. Будь як╕. Нав╕ть коли п╕сок той добува╓ться з глибин менших за 30 згадуваних паном Пасинковим метр╕в. Та й де б взятися б╕льшим глибинам в м╕лководн╕й Карк╕н╕тськ╕й затоц╕, де максимальна глибина по ╖╖ зах╕дн╕й меж╕ склада╓ 36 метр╕в, середня глибина 90% акватор╕╖ не перевищу╓ 20 метр╕в, а в район╕ Бакальсько╖ банки, куди вчащають згадан╕ судна, глибини сягають лише в╕д 2 до 9 метр╕в!
Тож, як не крути, а так виходить, що вигр╕баючи величезн╕ обсяги п╕ску, який в╕дкладався упродовж м╕льйон╕в рок╕в (нагадаю принаг╕дно, що зовс╕м поряд залягають карк╕н╕тськ╕ шари, як╕ в╕дкладалися ще в верхньому антропоген╕, 2588 м╕льйони рок╕в тому), сьогодн╕шн╕ “буд╕внич╕” Криму упод╕бнюються... руйн╕вникам. Справд╕, який сенс нав╕ть в найсучасн╕шому мост╕, якщо в╕н вестиме до ру╖ни? Адже саме на ру╖ну перетворю╓ться вже сьогодн╕ один з найкращих пляж╕в Криму — багаток╕лометровий пляж Ярилгацько╖ бухти. Та й х╕ба лише в╕н один? Адже зам╕сть п╕ску, яким теч╕я, що йде уздовж п╕вденного берега затоки в╕д Бакальсько╖ банки, упродовж незл╕ченних тисячол╕ть п╕дживлювала той пляж, вона несе сьогодн╕ битий кам╕нь, який лишають по соб╕ загребущ╕, жад╕бн╕, бездумн╕ монстри-временщики.
З огляду на вищенаведен╕ причини, бачимо, що ан╕ окупац╕йна московська влада, яка ╓ в╕дпов╕дальною за все, що в╕дбува╓ться нин╕ на п╕востров╕, н╕ влада м╕сцева, кримська, яка мала б бути найб╕льш зац╕кавленою в збереженн╕ природи Криму, не мають нам╕ру припинити те злод╕йство.
Але ж мовчить ╕ укра╖нська влада. Прочумуйтесь, панове! Одними гаслами типу: “Крим — це Укра╖на” Крим не повернути. Знаходьте д╕╓в╕ засоби впливу на м╕жнародному р╕вн╕, на р╕вн╕ ООН, ╖╖ пост╕йнод╕ючих ком╕с╕й, аби припинити нищення ун╕кального п╕вострова вже сьогодн╕, адже запод╕ювана шкода такого р╕вня, що людин╕ ╖╖ виправити не п╕д силу, а природ╕ знадобляться на те сотн╕, а то й тисяч╕ рок╕в.

Валентин БУТ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17796

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков