Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ ФЕДОРА СТЕПАНОВА…
Символ╕чно-скорботно якось склалося – 15 с╕чня, у третю р╕чницю смерт╕ кримського...


«╢ ЛЮДИ, ЯК СКЕЛЯ…»
15 с╕чня минуло вже три роки в╕д то╖ траг╕чно╖ мит╕, коли перестало битися серце поета,...


ВОЛОДИМИРА БАЛУХА ЗАСУДИЛИ ДО 3 РОК╤В ╤ 7 М╤СЯЦ╤В КОЛОН╤╥
ПОРОШЕНКО - ПРО ВИРОК БАЛУХУ: ОКУПАНТИ НЕ ЗЛАМАЮТЬ УКРА╥НСЬКОГО ДУХУ


У ЦЬОМУ СВ╤Т╤ СУМНО БЕЗ ЧОРНОВОЛА…
Чорнов╕л був ╕ залишився ╕сторичною альтернативою, нереал╕зованою можлив╕стю –...


В╤Н ПРАГНУВ ЗРОБИТИ СВ╤Т КРАЩИМ
Пам’ят╕ Федора Степанова




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2016 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 16.12.2016
АПОСТОЛ ПРАВДИ ╤ НАУКИ

Напевно, не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що цей р╕к став особливим для Нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ Михайла Драгоманова, який не так давно в╕дзначив 175-л╕тн╕й юв╕лей цього видатного вченого, педагога, громадсько-пол╕тичного д╕яча. Як в╕домо, осв╕тянська д╕яльн╕сть Михайла Драгоманова була пов’язана з трьома ун╕верситетами. У кожному з них в╕н залишив частину сво╓╖ душ╕, вол╕ ╕ характеру. Першим з них став знаменитий ун╕верситет Св. Володимира, другим – Соф╕йський ун╕верситет (Болгар╕я), що носить сьогодн╕ ╕м’я Святого Климента Охридського. Трет╕м ун╕верситетом для М. П. Драгоманова став ун╕верситет, що носить нин╕ його ╕м’я – Нац╕ональний педагог╕чний.
У 1889 роц╕ Михайло Драгоманов був запрошений до Соф╕йського ун╕верситету, аби працювати професором. Драгоман╕вський внесок у розвиток вищо╖ осв╕ти Болгар╕╖ год╕ переоц╕нити. Його власна б╕бл╕отека – а це 10 тисяч том╕в – лягла в основу ун╕верситетсько╖ книгозб╕рн╕, що й нин╕ носить ╕м’я Драгоманова. Болгарськ╕ вчен╕ високо оц╕нили Михайла Драгоманова як видатного ╕нтелектуала сво╓╖ доби, який см╕ливо дивився у майбутн╓. Про нього писали як про людину, який не т╕льки пише ╕стор╕ю, а й творить ╖╖. «Не суху книжкову мудр╕сть, а знання, пов’язане з волею до д╕ла, пропов╕ду╓ в╕н. Це ставить його нам в приклад, яким ма╓ бути справжн╕й борець за свободу думки, справжн╕й вчитель правди», - так в╕дгукувалися про видатного укра╖нця його сучасники.
Прикметним ╓ те, що у спадщин╕ М. Драгоманова значне м╕сце пос╕дають рекомендац╕╖ щодо удосконалення ун╕верситетсько╖ осв╕ти. А пропозиц╕╖ вченого враховувалися в Болгар╕╖ при прийнятт╕ Закону про вищу школу (1890 р.).
Михайла Драгоманова справедливо вважають педагогом, теоретиком ╕ практиком осв╕тянсько╖ справи, адже в╕н розвивав ╕де╖ просв╕тництва, значну увагу прид╕ляв проблемам виховання молодого покол╕ння. Вчений опубл╕кував значну к╕льк╕сть статей з питань орган╕зац╕╖ шк╕льно╖ осв╕ти («Земство и местный элемент в народном образовании», «Педагогическое значение малорусского языка», «Народн╕ школи»), в яких висв╕тлював питання про роль ╕ значення укра╖нсько╖ мови, культури та навчально╖ книги для становлення та розвитку нац╕онально╖ школи. Без сумн╕ву, прац╕ Михайла Петровича Драгоманова не лише не втратили актуальност╕, але й одержують «друге дихання» в наш час, коли особливо гостро сто╖ть питання захисту та утвердження державно╖ мови. В той час, коли сучасна укра╖нська педагог╕ка поверта╓ться до джерел народно╖ мудрост╕, важливе м╕сце пос╕да╓ нац╕ональне виховання дитини. Тому в цьому аспект╕ роль Нац╕онального педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ Михайла Драгоманова в╕д╕гра╓ виняткову роль.
Ц╕нн╕сть ╕дей Михайла Драгоманова, насамперед, у ╖хн╕й модерност╕, сучасност╕, оск╕льки вчений наголошував на важливост╕ виховання молод╕ на засадах укра╖нсько╖ культури. Вчений писав про укра╖нську культуру як про невичерпне джерело зразк╕в ╕ тип╕в повед╕нки, патр╕отизму особистост╕. У цьому ж контекст╕ вчений об╜рунтову╓ укра╖нську мову як невичерпне джерело педагог╕чно╖ культури, знаряддя патр╕отичного виховання молод╕.
Михайло Драгоманов утверджував ╕де╖ навчання ╕ виховання молод╕ на «спадщин╕ старовини», адже сама козацька доба була тим ╕деалом, зв╕дки утвердилися пр╕оритетн╕ ц╕нност╕: р╕дна мова, патр╕отизм, ╕сторизм, народн╕сть, духовн╕сть. Служ╕ння народов╕ – таким було житт╓ве кредо Михайла Драгоманова. Вчений ув╕йшов в ╕стор╕ю як Апостол правди ╕ науки, адже його вплив на в╕тчизняну науку, письменництво, просв╕тництво був незаперечним. У сво╖ працях вчений прид╕ляв особливу увагу особистост╕ вчителя, високо поц╕новуючи його роль. Завданням ╕нтел╕генц╕╖ Михайло Драгоманов вбачав поширення ╕дей просв╕тництва, зростання св╕домост╕ народу. А особливу роль серед ╕нтел╕генц╕╖ в╕дводив вчителю. Кр╕м того, Драгоманов знайомив укра╖нську громаду з╕ здобутками ╓вропейсько╖ культури, розкриваючи у сво╖х виступах стан життя, культури та осв╕ти укра╖нського народу.
Особист╕сть Михайла Драгоманова у педагог╕ц╕ стала прикладом для насл╕дування наступних генерац╕й вчених, педагог╕в, громадських д╕яч╕в: ╤. Стешенка, Лес╕ Укра╖нки, М. Старицького, М. Лисенка, М. Павлика. ╤де╖ Драгоманова щодо розвитку нац╕онально╖ осв╕ти в ╓вропейському контекст╕ залишаються актуальними впродовж наступних стол╕ть, ╕ особливо у XXI стол╕тт╕. До реч╕, орган╕зований 1 листопада 1928 р. Укра╖нський ╕нститут громадянства в Праз╕ (за участ╕ Шаповала, Б╕лецького, Русово╖) високо оц╕нював спадщину Драгоманова. Ем╕грац╕я закладу до Канади не зупинила його д╕яльност╕. Протягом 1931-33 рр. було п╕дготовлено ╜рунтовн╕ допов╕д╕ про д╕яльн╕сть М. Драгоманова.
Як бачимо, педагог╕чн╕ ╕де╖ Драгоманова розвиваються й надал╕, дають поштовх для подальшо╖ роботи. ╤ в цьому контекст╕ Нац╕ональний педагог╕чний ун╕верситет, що носить його ╕м’я, й надал╕ залишатиметься генератором сучасних ╕дей, по╓днуючи нац╕ональн╕ та ╓вропейськ╕ традиц╕╖.

Натал╕я Осипчук,
член НСПУ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 16.12.2016 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17778

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков