Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧОМУ КРИМ МОЖЕ БУТИ Т╤ЛЬКИ КРИМОМ, А НЕ ТАВРИДОЮ АБО ТАРТАР╤╢Ю
Слова "Кирим" ╕ "киримли" – однокоренев╕ ╕ говорять сам╕ за себе – чий насправд╕...


КОНЦТАБ╤Р ДЛЯ УКРА╥НЦ╤В: ЯК ВОНИ ВИЖИВАЛИ, БУНТУВАЛИ Й В╤РИЛИ
Виставка – це групи великих як╕сно зроблених арх╕вних чорно-б╕лих фото на стендах й...


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
В 1994 роц╕ головою Феодос╕йсько╖ "Просв╕ти" обрали З. М. Багатову.


БЕЛЬГ╤Я В СТЕПАХ УКРА╥НИ
Перш╕ бельг╕йськ╕ п╕дпри╓мства з’явилися на територ╕╖ Укра╖ни у 1880-т╕ роки.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: ПОЛЬСЬКА КОМ╤С╤Я ЗНАЙШЛА СЛ╤ДИ ВИБУХ╤ВКИ
За ╕нформац╕╓ю п╕дком╕с╕╖, завершено вивчення доказ╕в, що стосуються виявлення вибухових...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 02.12.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 02.12.2016
ЩОБ ПАМ’ЯТАЛИ НАСТУПН╤ ПОКОЛ╤ННЯ

З чергово╖ по╖здки на батьк╕вщину в Ки╖вську область я привезла книгу односельчанки, педагога за осв╕тою В╕ри Григор╕вни Лимар «Мо╓ село. Люди ╕ дол╕». Це художньо-документальне видання про ╕стор╕ю Рудого Села, що у Володарському район╕ неподал╕к в╕д р╕чки Рось: мальовничого, з ц╕кавим ╕сторичним минулим, з добрими працьовитими людьми. Село в╕доме тим, що на його територ╕╖ знаходяться два арх╕тектурно-╕сторичн╕ пам’ятники – Будинок Браницьких (його ще називають палацом Залесських – останн╕х з пом╕щик╕в, хто волод╕в ним) к╕нця ХVIII - початку XIX стол╕ття, та Свято-Тро╖цька церква, 1841 р. з чудотворною ╕коною Божо╖ Матер╕ нев╕домого галицького майстра. В╕домо, що одним з перших пастор╕в храму був д╕д по л╕н╕╖ матер╕ видатного укра╖нського ╕сторика Михайла Грушевського Захар╕й Оппоков. М. Грушевський писав, що справжн╓ пр╕звище було Оппокович, д╕д з яко╖сь причини його зм╕нив. У мо╓му дитинств╕ в ╖хн╕й колишн╕й садиб╕ була с╕льська л╕карня, пот╕м дитячий садочок. Зараз в╕д не╖ залишився лише невеличкий горбик. З Х╤Х стол╕ття в сел╕ ╕сну╓ ╕ школа: спочатку церковно-приходська, семир╕чна, а пот╕м ╕ середня. Тож з давн╕х-давен люди в сел╕ були грамотними, з навколишн╕х с╕л д╕ти теж ходили до школи в Руде Село. Тому й не дивно, що багато випускник╕в школи стали в╕домими вченими, письменниками, громадськими д╕ячами.
Чимало м╕сця в книз╕ В. Лимар в╕двела матер╕алам, з╕браним колишн╕м директором школи Володимиром Венедиктовичем Кравчуком, а п╕зн╕ше, в 90-х роках (вже минулого стол╕ття) вчительками Ра╖сою Григор╕вною Рожк╕вською та Н╕ною ╤ван╕вною Мартак. ╥хн╕ записи св╕дчать про страшн╕ голодн╕ роки 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕. Св╕дчення давали люди, як╕ пережили голодомор у сел╕, серед них ╕ моя хрещена мати Олена Сак╕вна Задерака, 1923 р.н. ╥╖ св╕дчення та розпов╕д╕ ╤льчук Олександри Арихте╖вни, 1913 р.н. лягли в основу написання мною новели «Голосила тиша». В╕ра Григор╕вна упорядкувала ╖х в сво╖й книз╕. Приведу к╕лька задокументованих факт╕в мо╖х односельчан, в основному ж╕нок, бо багато чолов╕к╕в в часи голодомору були на зароб╕тках в Рос╕╖ та на шахтах Донбасу, ╕ в основному ж╕нки винесли на соб╕ вс╕ тяготи лихол╕ття. Всього за два роки голодомору в сел╕ померло б╕льше тисяч╕ людей. ╥х пр╕звища встановлен╕ ╕ занесен╕ в Книгу пам’ят╕ Рудого Села.
Розпов╕дь Набожейко Ликери Ульян╕вни, 1913 р.н. «Згадую т╕ роки з важким болем. Чолов╕ки були на зароб╕тках. Вдома лишилися сам╕ ж╕нки з д╕тьми. Нас, ж╕нок, карали за нездачу загот╕вл╕. Задераку Параску Як╕вну водили по селу з дошкою на ши╖, на як╕й було написано «Нездатчик хл╕ба»… Побо╖ були звичною справою. Вдову Заболотню Ярину, яка не здала хл╕ба, Б╕лий взяв за груди ╕ три рази вдарив об ст╕ну головою. Кров хлинула у ж╕нки ╕ носом ╕ ротом. Невдовз╕ вона померла».
Св╕дчить Мельник Ганна Кап╕тон╕вна, 1911 р.н. «Пам’ятаю, як виганяли с╕м’ю Верем╕й Христ╕ з хати, чолов╕ка не було. У не╖ було п’ятеро д╕тей. На двор╕ сильний мороз, зима. Вигнали ╖х з хати на сн╕г. А хату роз╕брали. Сидять д╕ти на сн╕гу, плачуть. Так ╕ вимерла вся с╕м’я».
Св╕дчить Локайчук Ганна Трохим╕вна, 1905 р.н. «Цибул╕вську Фросину за нездачу хл╕ба водили спочатку по селу з дошкою на ши╖, а пот╕м Б╕лий закинув ╖╖ в яму з вапном. Ж╕нка з╕йшла з розуму».
Св╕дчить ╤льчук Ганна Архип╕вна, 1910 р.н. «Памятаю, прийшла до мене Гн╕дак Тетяна ╕ попросила щось по╖сти. Але в мене н╕чого не було, щоб ╖й дати. ╤ я дала ╖й трохи цибул╕. Коли через деякий час я вийшла за ворота, то ця нещасна ж╕нка вже сид╕ла мертва п╕д тином ╕з об╕драною цибулиною в руках».
Св╕дчить Балдецька З╕нька В╕ктор╕вна, 1916 р.н. «Б╕ля баби Гусарки жили Захарко ╕ Настя, пр╕звищ не пам’ятаю. Дв╕ ╖х д╕вчинки часто до нас приходили гратися. Пот╕м ╖х не стало… Ми з подругою бачили, як до них прийшли два м╕л╕ц╕онери. П╕шли подивитися. Виявилось, вони питають чолов╕ка, де д╕ти. Той поясню╓, що померли, поховали ╖х. М╕л╕ц╕онер почав вимагати, щоб показали де похован╕, вдарив чолов╕ка. Тод╕ той показав, де д╕ти… Одне було порубане в баняку в печ╕. Друга д╕вчинка, як зараз бачу, в погреб╕ порубана на шматки, замотана в платтячку в червоний горошок».
Св╕дчить Задерака Олена Сак╕вна, 1923 р.н. «Куклу Потапа вс╕ боялися. У нас жив хрещеник рок╕в десяти. ╤шов до школи. Потап закликав його до хати, дав 15 коп╕йок, щоб той прин╕с з магазину цигарок, а сам защипнув двер╕ ╕ кинувся душити хлопчика. Той закричав. На щастя, йшли поблизу люди, почали стукати в двер╕ ╕ в╕н в╕дпустив хлопчика. Коли його привели додому, то ручка з коп╕йкою так заклякла, що довелося по пальчику в╕дгинати. Б╕льше його в школу ми не пустили. Люди зв╕р╕ли…»
Всього св╕дчення дали 35 ж╕нок. Ран╕ш про це говорити не можна було ╕ всього цього ми в дитинств╕, звичайно, не знали. Хоча я добре знала цього «хлопчика», татового товариша Кирила Ткаченка, який вир╕с ╕ став оф╕цером. Знала ╕ д╕да Потапа…
Низький укл╕н учителям Рудос╕льсько╖ школи за величезну нелегку роботу та небайдуж╕сть до минулого свого села. Велика подяка В╕р╕ Лимар за ц╕нну книгу.
Галина Литовченко

На фото: Галина Литовченко з книгою про сво╓ село у «Кримськ╕й св╕тлиц╕»
***
В╕деорозпов╕дь Галини Литовченко про книгу «Мо╓ село. Люди ╕ дол╕» див╕ться на Фейсбук-стор╕нц╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» -
https://www.facebook.com/газета-Кримська-св╕тлиця-192473467490932/
***
Фоторепортаж В╕ктора Качули про те, як разом з ус╕╓ю Укра╖ною у С╕мферопол╕ кримськ╕ укра╖нц╕ вшанували пам'ять жертв Голодомор╕в, також див╕ться у Фейсбуц╕!

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 02.12.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17745

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков