Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2004 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 27.02.2004
УКРАЇНА: НАЙБІЛЬША ПРОБЛЕМА ЄВРОПИ
Ланселот ЛАВТОН

(Продовження. Початок у № 4 - 8).

Як синонім Русі, Україна була вживана в різних закордонних офіційних документах, хроніках, географіях і мапах від XVI до XVIIІ століть. Реєстри Сорбонни виказують, що в XVI столітті українські студенти були реєстровані як "національно Русин з України (natione Ruthena de Ukraina), на географічних мапах з 1518 р. в Національній бібліотеці Парижа назвою "Україна" позначено території на обох боках Дніпра разом із Києвом. Географ Сансон (Sansone) в наголовку своєї мапи України, датованої 1641 роком, поставив: Ukraina о роеse de Casacchi (Україна, або земля козаків), і на тій же мапі відмітив Московську державу як "Московія". Гетьман Хмельницький заявив польському міністрові 1649 р.: "Я не залишив ні пана, ні князя в Україні", а в своїй промові до київського духовенства сказав: "Бог допоміг мені вигнати поляків з України", а в прокламації гетьмана Брюховецького говориться: "Україна наша улюблена отчизна, яку Польща і Москва хочуть поділити" (1668).
Треба додати, що до шістдесятих років ХІХ століття слова "Україна" і "українці" були широко вживані в російській літературі як синоніми офіційно вживаних "Малоросія" і "малороси". Тільки в 1863 році їх заборонила цензура і вилучила з обігу. Того року міністр внутрішніх справ М. Валуєв видав злопам'ятну прокламацію: "Української мови ніколи не було, немає і ніколи не буде". Від того часу по сьогодні більшість росіян із задоволенням повторюють ці слова без найменшого зусилля довести це науково.
Хоч "Україна" була вигнана з Росії, вона замінила стародавню назву "Русь" в Галичині й на Буковині, на територіях поза Російською імперією, і також на Буковині і в Галичині "українець" заступив "русина" і "руського", що були національними назвами тих людей. Хоч і введені в життя ці зміни, щоправда, не були офіційно визнані австро-угорським урядом. В 1915 році група українських парламентаристів звернулася до уряду, щоб замінити русина українцем, але нічого з того не вийшло.
Отож, зближаємося до кінцевого висновку. В старі часи, починаючи від ІХ століття, ті, що жили на землі, знаній тепер під назвою Україна, називали її Русь, а себе руськими. Тому що москвини, які були цілком іншим народом, присвоїли собі ці назви, первісні (справжні) руські люди вибрали своїй землі назву Україна, а для себе - українці. Вони мали повне право це зробити; нація має право назвати себе. В цьому випадку назва не була вигадана. Стару назву, яка була зневажена, відкинуто, і нова назва, яка існувала побіч старої принаймні після ХІІ століття, увійшла в ужиток. Таким чином претензії Москви до спадку й родоводу України були ефективно відкинені.

РАСОВЕ ПОХОДЖЕННЯ

Щойно на початку ХІХ століття росіяни цілеспрямовано і послідовно ширили теорію, що російський народ складається з трьох відгалужень: великороси, малороси і білоруси. Історія України сягає аж до ІХ століття, тоді як Московія виступає в історії аж майже чотириста років пізніше. Як же ці дві країни можуть бути одне і те саме?
На расовість цих двох народів складалися цілком інші елементи. Класичний російський історик Ключевський твердить, що великоруська вітка постала із схрещення східнослов'янських племен із здеґенерованими фінськими племенами і додає: "...не може бути й сумніву, що фінські елементи грали роль у формуванні типового обличчя росіянина, бо ж його фізіономія жодною мірою не відповідає жодній рисочці, повсюди характерній слов'янинові. Високі вилиці обличчя і сплющений ніс великороса достовірно свідчать про вплив фінської домішки в його крові".
І навпаки, той же самий авторитет виразно доказує, що, наскільки можна вірогідно твердити, малороси були виключно слов'янського походження.
Слідом за Ключевським вчені, які мали багато свіжого матеріалу для обґрунтування своїх суджень, ні хвилини не сумнівалися, що український і російський народи фундаментально різні. Професор Московського університету Чепурковський висловив думку, що етнографічно східні великороси мають багато спільного з мордвинами, черемісами і башкирами і що великороси, які живуть між горішнім Дніпром і горішньою Волгою, споріднені з литовцями, зирянами й перм'яками. Українці, сказав той самий авторитет, відрізняються від тих великоросів і дуже подібні до своїх західних сусідів. До того самого висновку прийшли й інші рівної слави авторитети в науковій праці, такі як А. А. Спіцін, А. Н. Рюрін, А. А. Корсаков, В. С. Іконніков, а з молодших - А. Е. Прешняков, М. К. Любавський і М. С. Грушевський.
В періодику "Украинская жизнь", 1912 р., академік Корш влучно підбив проблему такими словами: "Настільки очевидною є різниця між українцями й іншими слов'янами, що зайво про це й говорити. Їх відрізняє від людей державної нації (великоросів) ось що:
1. Мова. Мова українців поділяється на діалекти, які незалежні від різних відгалужень великоруської мови.
2. Фізичний вигляд і побудова. Вже на перший погляд можна відрізнити українця від великороса.
3. Характерність. Українці мають характерний і тільки їм притаманний гумор, життєрадісність і чутливість.
4. Звичаї й навики. Так глибоко закорінені їхні звичаї й навики, що українці зберігають їх, навіть живучи серед великоруського населення.
Всі ці різниці справжні і могли постати тільки з того факту, що кожний народ має своє виразно власне життя, інше від другого продовж довгих століть. З цієї простої причини різниці будуть зберігатися, тільки дещо змодифікуються під впливом загальнолюдської культури".

МОВА

По довгих студіях і суперечках велика більшість науковців погоджуються, що російська і українська мови фундаментально різні. До цього рішення дійшли, зваживши їх фонетичну зрілість, морфологію, лексикографію і літературну традицію. Якщо деякі з філологів, як Шахматов і Корш, тої думки, що колись існувала "праслов'янська мова", спільна для всіх слов'ян, то всі вони один до одного признають, що вже в ІХ віці мова Київської Русі мала свої власні індивідуальні риси, які відрізняли її від інших слов'янських мов, і що в ході часу ті різниці сталися настільки усталені, що тільки при допомозі мовного словника Київської Русі стало можливим пояснити багато темних місць у старій київській літературі.
В 1906 році Рада міністрів зажадала від Академії наук дати продуману опінію про українську мову. З цією метою було сформовано спеціальну комісію на чолі з Ф. Е. Коршем, до якої увійшли А. С. Фаміцін, В. В. Зеленський, Ф. Ф. Фортунатов, А. А. Шахматов, А. С. Ляппо-Данилевський і С. Ф. Ольденбурґ. Виготовлений Коршем і Шахматовим звіт був затверджений Академією і переданий Раді міністрів.

(Закінчення у наступному номері).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 27.02.2004 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1772

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков