Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 18.11.2016 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 18.11.2016
ШЛЯХТА, ШЛЯХТИЧ, ШЛЯХЕТНИЙ

ДУМКИ ВГОЛОС

Мен╕ зда╓ться, що тема «не цураймось, брати, свого роду й кор╕ння» зараз дуже актуальна. Усв╕домлю╓мо, що наша Батьк╕вщина — Укра╖на пережива╓ нелегк╕ часи: в╕йна, корупц╕я у владних структурах, недов╕ра до влади, розчарування в тому, що не виправдались над╕╖ на краще життя, за як╕ полягли на Майдан╕ ╕ Небесна Сотня, ╕ ще сотн╕ чи тисяч╕ наших кращих син╕в.
А я тут розм╕рковую то про родов╕д яко╖сь с╕м’╖, то про присл╕в’я ╕ приказки, то хочу розбирати значення ╕ походження якихось сл╕в, чи понять. Не на час╕? ╤ про любов до р╕дно╖ мови теж не на час╕? А чи ╓ в людини якийсь певний час, вид╕лений для думання, мислення? Чи ╓ час для читання книжок? Та н╕, нема, але найб╕льше я читала тод╕, коли в мене для цього абсолютно не було часу.
Часом ц╕кав╕ думки ╕ запитання приходять в голову зовс╕м випадково.
Недавно м╕й син розпов╕в мен╕ таку ц╕каву ╕стор╕ю. ╥хав в╕н за кермом машини ╕ мимовол╕ слухав рад╕о. Там, мабуть, наш╕ кримськ╕ «мислител╕» обговорювали тему про рос╕йське дворянство. Приписували йому так╕ якост╕, як честь, благородство, яке проявлялось у всьому. ╤ все це говорилось «з придиханням», любуванням, яке доходило до якогось ╕долопоклонства.
В╕тал╕й задумався: «А хто ж вони, дворяни, насправд╕? Де взялися? Яке походження цього слова?»
Взагал╕-то походження вгадати не важко, бо слово «дворяни» походить в╕д слова «дв╕р» ╕ близьке до «дворовий», належний до двору. Можливо, саме так називала ╖х вельможна знать Золото╖ Орди, яка довгенько панувала на теренах нап╕вдико╖ московсько╖ держави. Т╕, що краще служили сво╖м господарям, вм╕ли догодити ╖м в усьому, вм╕ли вчасно поц╕лувати руку, вм╕ли п╕длизатися до господаря, почали називатись дворянами, а т╕, що не вм╕ли цього робити, лишались просто дворовими. Мимовол╕ думки повернулись до Укра╖ни, до ╖╖ вищо╖ касти. Вона називалась не дворянами, а шляхтою, ╕ мала так╕ риси, як шляхетн╕сть, благородство, осв╕чен╕сть, культуру.
А яке ж походження слова «шляхта»? В╕дразу спада╓ на думку, що кор╕нь слова - «шлях». Та, пригадуючи ╕ перебираючи слова, спор╕днен╕ з шляхтою, пом╕ча╓ш, що кор╕нь не «шлях», бо в спор╕днених з цим словом поняттях скр╕зь ╓ ще одна буква – «т», ╕ виходить, що кор╕нь слова не «шлях», а «шляхт». А що ж таке «шляхт»? В тлумачних словниках Даля ╕ Ожегова слова шляхт нема, а «шляхтич» по Ожегову — застар╕ле польське поняття – «мелкопоместный польский дворянин».
Але ж це ми ╕ так зна╓мо. Звернувся за допомогою до профес╕йного ф╕лолога. Вона теж спочатку подумала, що кор╕нь в слов╕ «шляхта» - «шлях», хоч теж задумалась стосовно присутньо╖ в слов╕ букви «т» - «шляхт». Об╕цяла пошукати, ╕ таки десь знайшла, що то за «шляхт». Виявля╓ться, наш╕ далек╕ предки називали так предмет, схожий на сокиру,  який був зроблений з металу. Метал в т╕ часи був р╕дк╕стю, тому людина, яка мала метал╕чний шляхт, вм╕ло ним користувалась ╕ для ремесла, ╕ як збро╓ю, була дуже шанованою. Шляхт передавався в спадок сину, який г╕дно розпоряджався таким ц╕нним спадком.
Можемо зробити висновок, що володар╕ шляхту були шанованими в сусп╕льств╕ рем╕сниками, людьми з золотими руками чи головами, а не якимись дворовими п╕длабузниками. ╤ ось нещодавно знаходжу таке визначення: шляхтич – це гонорове звання (як, наприклад, заслужений вчитель чи заслужений прац╕вник культури). Очевидно, що колись предки ╤вана Франка отримали за служ╕ння громад╕ такий титул, ╕ в╕н передавався з покол╕ння в покол╕ння. Хоча в╕н абсолютно н╕яких прив╕ле╖в не давав – Франко ╖х не мав.
Про шляхетн╕сть ун╕кально╖ людини, поета, публ╕циста, мислителя ╤вана Франка, поруч з яким, з його ун╕версальн╕стю ╕ глибиною проникнення в психолог╕ю людини, нема кого поставити у св╕тов╕й л╕тератур╕, говорить Роман Горак – автор десятитомного л╕тературознавчого й б╕ограф╕чного видання «╤ван Франко», лауреат Нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни 2011 року.
╤ в нашому повсякденному житт╕ часом зустр╕ча╓шся з людьми, в яких в╕дчува╓ться якась особлива риса – шляхетн╕сть. Не почуття зверхност╕ над ╕ншим, а щось таке, що мимовол╕ виклика╓ повагу до них, до ╖хн╕х погляд╕в на життя, на ╕стор╕ю, на все, що нас оточу╓. ╤ не важливо, яку роботу вони виконують, чим займаються. Життя може заставити ╖х мити в╕кна ╕ прибирати чуж╕ квартири чи готел╕, щоб заробити на хл╕б насущний, а про ╕нших я взагал╕ не знаю, яка в них робота, але з ними можна говорити на будь-яку тему ╕ в╕дчувати, що ╕ тоб╕, ╕ ╖м це ц╕каво.
А про надзвичайне «благородство» рос╕йських дворян можемо навести безл╕ч приклад╕в з т╕╓╖ ж рос╕йсько╖ л╕тератури та ╕стор╕╖.
От до якого власного в╕дкриття привела не дуже розумна передача з диф╕рамбами на адресу рос╕йського дворянства.

Алла Осадча
м. Феодос╕я

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 18.11.2016 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17670

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков