"Кримська Свiтлиця" > #41 за 18.11.2016 > Тема "Душі криниця"
#41 за 18.11.2016
ЦИФРОВИЙ АРХ╤В «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» ПОПОВНИВСЯ ТРАВНЕМ 1994 РОКУ
Про що писала «Кримська св╕тлиця» понад 22 роки тому, у травн╕ 1994-го? Напередодн╕ Дня Перемоги власкор Фед╕р Степанов розпов╕да╓ про ветерана в╕йни ╕з С╕мферополя Якова Петровича Сапронова, який народився на Херсонщин╕, служив у Криму зен╕тником, воював тут, захищав кримську землю. Учасник Друго╖ св╕тово╖ в╕йни керчанин Петро ╢горович Гармаш пише у сво╖й статт╕ про подвиг во╖на-укра╖нця Якова Артемовича Дзигунського з В╕нниччини, який смертю хоробрих пол╕г у бою за Севастополь. Учасник в╕йни, член Ради ветеран╕в Алушти ╤ван Мироненко у м╕ському парку зустр╕вся з ветеранами ╕ записав ╖хн╕ враження про День Перемоги. Це Кузьма Гнатович Бордашевич, який зак╕нчив в╕йну в Австр╕╖, у в╕дставку вийшов полковником, працював на завод╕ у Запор╕жж╕, а згодом - директором санатор╕ю в Алушт╕. Св╕тлана Микола╖вна Старостенко розпов╕ла про Миколу ╕ Степана Старостенк╕в, ╖╖ батька ╕ д╕дуся, алуштинських партизан╕в, котр╕ загинули в роки в╕йни… «Ск╕льки ж нашо╖ кров╕ свято╖ за волю в краю ц╕м пролито!» - писав незабутн╕й Данило Кононенко у сво╓му «Слов╕ до кримських укра╖нц╕в». ╤ це лише одна стор╕ночка одного травневого арх╕вного «Св╕тличного» номера, яка документально засв╕дчу╓ наше кровне укра╖нське ╓днання з ц╕╓ю землею… *** Кримська «Св╕тлична» команда продовжу╓ впорядковувати арх╕в газети, як╕й 31 грудня виповниться вже 24 роки. Вже вкотре г╕рко констату╓мо, що за вс╕ оц╕ анексован╕ роки нашого газетного буття ЖОДНОГО разу ЖОДЕН ╕з ки╖вських сп╕взасновник╕в газети (а це, нагада╓мо, М╕н╕стерство культури Укра╖ни ╕ Всеукра╖нське товариство «Просв╕та»), ЖОДЕН ╕з тих, хто заповзявся тепер «геро╖чно» оновлювати «Кримську св╕тлицю» на материку, не поц╕кавився, не перейнявся долею газетного арх╕ву, без чого у будь-якого видання нема╓ кор╕ння, нема╓ ╕стор╕╖. Тож ск╕льки не бийте себе там, на Хрещатику, в груди, та як за душею н╕чого нема – не забринить! …А нам з пожовклих газетних стор╕нок бринять голоси тих, кого вже нема╓ на цьому св╕т╕, але хто всю свою душу вклав у те високе, св╕тле, чисте, вистраждане, справжн╓, що лише й ма╓ право називатися СВ╤ТЛИЦЕЮ. СВ╤ТЛИЦЕЮ ╖хн╕х душ – таких само високих, св╕тлих, справжн╕х, укра╖нських. Ось чому й кажуть, що у газети, як ╕ в людини, ╓ душа! Не у всяко╖, звичайно, а лише у тих, де цю душу ось так – з дня у день, р╕к за роком вкладали. ╤ ця душа – в Криму, в цих пожовклих арх╕вних стор╕ночках, як╕ ми – без усяких сп╕взасновник╕в, ╕ взагал╕ викинут╕ за штат – намага╓мося врятувати, ув╕чнити «у цифр╕». Доторкайтеся до нашого «Св╕тличного» арх╕ву – св╕тл╕шайте, багатшайте душею! ╤ осягайте правдиву газетну ╕стор╕ю про те, чому за понад 20 укра╖нських л╕т Крим так ╕ не став по-справжньому укра╖нським – якщо ми взагал╕ хочемо, щоб в╕н таким колись справд╕ став…. «Св╕тличани» PDF-арх╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕» – http://svitlytsia.crimea.ua/pdf.html
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 18.11.2016 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17641
|