Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…


РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 04.11.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 04.11.2016
Галина Тимченко, генеральний директор та засновник проекту Meduza: РОС╤ЙСЬК╤ ЗМ╤ П╤ДМ╤НЯЮТЬ РЕАЛЬНУ КАРТИНУ СВ╤ТУ ВИГАДАНОЮ

Керуючи ╕нтернет-виданням Lenta.ru (2004-2014), вона зробила його в╕домим ╕ авторитетним. Але почалася в╕йна. ╤ у березн╕ 2014-го Галина Тимченко була зв╕льнена власником "Ленты" м╕льярдером Олександром Мамутом (вт╕м, кажуть, ╕н╕ц╕атором був не в╕н, йому сказали, що "так треба"). Прив╕д? В одному з матер╕ал╕в було посилання на ╕нтерв'ю Дмитра Яроша.
П╕сля зв╕льнення Тимченко перебралася до Риги та запустила там новий ╕нтернет-проект "Медуза" (Meduza.io), який з вражаючою швидк╕стю став в╕домим ╕ цитованим не менше за стару "Ленту". Цей проект прекрасно в╕домий ╕ в Укра╖н╕.
Ми зустр╕лися з Галиною В╕ктор╕вною в ризькому оф╕с╕ "Медузи" та поговорили про журнал╕стськ╕ принципи, про "правду та ╕нформац╕ю", про складнощ╕ журнал╕стсько╖ роботи в Рос╕╖ та за ╖╖ межами, про "гарячу укра╖нську тему". Окрема тема - Meduza.io як школа мед╕а-стартапу, що зроста╓ в ╓вропейському правовому пол╕. Для Укра╖ни з ╖╖ свободою слова це прекрасний зразок для насл╕дування. ╤ тут у "Медузи" ╓ чому повчитися.

УМОВА ╤НВЕСТУВАННЯ - РЕ╢СТРАЦ╤Я ПОЗА ТЕРИТОР╤╢Ю РФ
- З яким почуттям ви при╖жджа╓те до Москви? В╕дчува╓те зм╕ни в атмосфер╕?
- Не встигаю в╕дчути. При╖жджаю у справах. Припустимо, на два дн╕ - ╕ за ц╕ дн╕ у мене в╕с╕м зустр╕чей. Намагаюся робити максимально швидк╕ марш-кидки.
- Добре. Однак оц╕нити, наск╕льки зм╕нився прост╕р в╕льно╖ преси в Рос╕╖, Москв╕, ви точно можете. Для цього ╖здити н╕куди не треба.
- Зрозум╕ло. Для цього досить почитати на р╕зних ресурсах, що в╕дбува╓ться. Зрозум╕ло, що цей прост╕р все звужу╓ться й звужу╓ться. Власне, це було передбачено нав╕ть не мною, а практично ус╕ма мед╕аанал╕тиками в╕д самого початку кримсько╖ ╕стор╕╖, укра╖нсько╖ в╕йни.
- Як дума╓те, чи могли б ви зараз працювати в Рос╕╖?
- Думаю, було б складно. На жаль, зараз велика частина рос╕йських мед╕а п╕дм╕ня╓ реальну картину св╕ту вигаданою - це стало нормальним. А я не люблю брехати н╕ соб╕, н╕ людям. Створювати як╕сь паралельн╕ вигадан╕ св╕ти - зовс╕м не моя профес╕я.
- Коли у 2014 роц╕ ви приймали р╕шення про пере╖зд до Латв╕╖, що було визначальним - розум╕ння, що "прост╕р звужу╓ться", чи економ╕чн╕ преференц╕╖?
- Все разом. Але перш за все, це було умовою отримання ╕нвестиц╕й - те, що ми не будемо заре╓строван╕ на територ╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Тому економ╕ка диктувала. Ми вибрали найдешевшу на той момент ╕ найзрозум╕л╕шу, прозору у план╕ ведення б╕знесу кра╖ну. ╤з зрозум╕лим нам навколишн╕м середовищем. А пот╕м, звичайно, ми зрозум╕ли, що в Рос╕╖ нам працювати не дозволять! ╢ г╕гантська к╕льк╕сть способ╕в - нав╕ть окр╕м прямого тиску - зробити так, щоб ми не змогли нормально працювати. А я не розум╕ю, нав╕що витрачати час ╕ зусилля, щоб боротися з пожежним наглядом, податковою ╕нспекц╕╓ю, прокуратурою, сл╕дчим ком╕тетом та службою з вивезення см╕ття, якщо зам╕сть цього можна робити мед╕а! Нам хочеться займатися сво╓ю справою в умовах, як╕ найб╕льш для цього сприятлив╕.
- Ск╕льки людей працю╓ в "Медуз╕"?
- Тут, у Риз╕, 22 сп╕вроб╕тники. Деяк╕ журнал╕сти працюють ╕ у Москв╕, ╕ у Риз╕. ╤нш╕ сидять тут пост╕йно. Але нав╕ть новинар╕ пер╕одично ви╖жджають до Москви ╕ працюють зв╕дти.
- А спец╕альн╕ кореспонденти?
- Вони весь час в роз'╖здах ╕ у Риз╕ з'являються вкрай р╕дко, ╖м це не потр╕бно. У нас ш╕сть кореспондент╕в у Рос╕╖, а тут, у Риз╕ - новинар╕, розробники та редактори.
- Ви починали з агрегованих новин, а що зараз?
- Свого контенту все б╕льше ╕ б╕льше. Агрегувати можна те, що ц╕каво, а таких новин у рос╕йських ЗМ╤, на жаль, все менше.
- А в укра╖нських? Напевно, у вас вже ╓ складений рейтинг дов╕ри. Яким ЗМ╤ ви дов╕ря╓те?
- Для нас такого слова - "дов╕ра" - не ╕сну╓. В╕рити не можна н╕кому. Будь-яка ╕нформац╕я обов'язково повинна бути п╕дтверджена, краще з двох джерел, а якщо нема╓ можливост╕ - хоча б з одного. Ми спец╕ально ввели маркування - п╕д кожною новиною ставимо один ╕з трьох знак╕в: "над╕йне джерело", "джерело, що потребу╓ п╕дтвердження", або "ненад╕йне джерело"...

УКРА╥НА БУЛА В ГАРЯЧИХ ТЕМАХ Б╤ЛЬШЕ РОКУ
- В одному ╕нтерв'ю ви сказали, що укра╖нська тема п╕шла з топових новин. Але чому? В╕йна трива╓, ситуац╕я, як ╕ ран╕ше, напружена. Читач╕ втомилися в╕д не╖ або це загально╓вропейська тенденц╕я?
- Укра╖на була в гарячих темах б╕льше року! З 1997-го жодна тема, наск╕льки я пам'ятаю, так довго не трималася. Жодна. Терористичн╕ акти 11 вересня в Нью-Йорку теж не дом╕нували в новинах б╕льше року. Так╕ закони мед╕а. Рано чи п╕зно люди втомлюються в╕д будь-яко╖ теми. Кр╕м того, в╕йна стала затяжною ╕стор╕╓ю з незрозум╕лими перспективами. Природно, люди втомилися.
- Зна╓мо, що ваша мама-укра╖нка, а батько - рос╕янин, незважаючи на пр╕звище Тимченко. Чи живе зараз в Укра╖н╕ хтось з ваших р╕дних?
- У Запор╕жж╕ ╓ далек╕ родич╕. ╤ в Первомайську (Микола╖всько╖ област╕ - ред.) живе зовс╕м далека р╕дня. Але мо╖ батьки давно померли, контакти перервалися. Я ╖здила з мамою на ╖╖ батьк╕вщину в Первомайськ, коли мен╕ було 16 рок╕в, ╕ в 18, ╕ пот╕м вже сама к╕лька раз╕в. Тому все, що пов'язано з Укра╖ною, звичайно ж, виклика╓ у мене особисте ставлення. Зрозум╕ло, що в юност╕ нав╕ть у страшному сн╕ не могло наснитися те, що в╕дбува╓ться зараз... Я - та сама людина, яка опинилася р╕вно посередин╕ конфл╕кту, я виросла в московськ╕й рос╕йсько-укра╖нськ╕й с╕м'╖, в як╕й з р╕вною повагою ставилися ╕ до Рос╕╖, ╕ до Укра╖ни. До реч╕, р╕к тому у нас в "Медуз╕" був фотопроект про рос╕йсько-укра╖нськ╕ с╕м'╖, який, судячи з в╕дгук╕в, дуже сподобався читачам, - зворушливий, важливий проект.
- У кв╕тн╕ 2014 року, коли в╕йна т╕льки починалася, представники укра╖нсько╖ та рос╕йсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ зустр╕лися в Ки╓в╕ на конгрес╕ "Укра╖на - Рос╕я: д╕алог", ╕ ви там були. Як╕ спогади про нього залишилися?
- На жаль, жодного д╕алогу на тому конгрес╕ не вийшло! Треба сказати, що на мене цей форум справив досить важке враження. З власного досв╕ду знаю: для того, щоб виник д╕алог, люди спочатку повинн╕ висловити внутр╕шн╕ претенз╕╖, а пот╕м перейти до конструктиву. А на конгрес╕ все зак╕нчилося на стад╕╖ претенз╕й. ╤ мо╖ жалюг╕дн╕ спроби перейти на профес╕йний р╕вень - сказати, що журнал╕сти, точно так само, як л╕кар╕, як будь-як╕ люди, як╕ служать сусп╕льству, повинн╕ бути поза вза╓мною ворожнечею, не були почут╕. Справа не в тому, що мене не почули, ╕ я образилася. Мен╕ було непри╓мно, що ми не перейшли до якогось конструктиву, д╕алог м╕ж укра╖нськими ╕ рос╕йськими мед╕а не в╕дбувся.
- Але чи реально бути "над сутичкою", коли йде в╕йна?
- А якщо не реально, про який взагал╕ д╕алог може йти мова? Профес╕йний журнал╕ст повинен бути незаангажованим. При цьому - н╕яких заборонених тем!

СМ╤ШНО ЧИТАТИ НАПАДКИ ПРОКРЕМЛ╤ВСЬКИХ ВИДАНЬ З ПРИВОДУ НАШО╥ ЗБИТКОВОСТ╤
- 20 жовтня "Медуз╕" виповнилося р╕вно два роки. Ви задоволен╕ результатами роботи?
- За ц╕ два роки раз п'ятнадцять все у нас вже зм╕нилося! ╤ це добре. Мен╕ подоба╓ться, що ми швидко зм╕ню╓мося. Ще з того, що подоба╓ться - ми стали свого роду першопрох╕дцями, наш╕ нов╕ формати використовують багато колег, ╕ нам це при╓мно - ми в якомусь сенс╕ трошки заново винайшли мову сп╕лкування з читачем. Наприклад, наш╕ коротк╕ формати, призначен╕ для моб╕льних телефон╕в, чудово цитують, забирають, коп╕юють. Що стосу╓ться великих формат╕в, так званих "лонг-р╕д╕в", я задоволена тим, що, обговорюючи наш╕ розсл╕дування або репортаж╕, звертають увагу не т╕льки на ╕нформац╕ю, але ╕ на те, як вона подана, якою мовою написана.
З того, що не дуже подоба╓ться - на жаль, ми не можемо дозволити соб╕ зростати так швидко, як хочемо. Маю на уваз╕ наш╕ внутр╕шн╕ потужност╕, ми все-таки обмежен╕ в людських, ф╕нансових ресурсах. Багато чого хочеться зробити, але поки в╕дклада╓мо, тому що доводиться перейматися виживанням.
- Запускаючи "Медузу", ви в╕дразу сказали: перш╕ два роки будуть збитковими, однак трет╕й принесе прибуток.
- Не забувайте: ми почали у жовтн╕ 2014-го, а до грудня того року рос╕йська валюта впала в два рази. Тобто, ми почали у самий п╕к кризи. Природно, нам довелося переглянути ╕ б╕знес-план, ╕ терм╕ни виходу на окупн╕сть. Це по-перше. А по-друге, вс╕ т╕ прекрасн╕ люди, як╕ звинувачують нас у збитковост╕, забувають, що взагал╕-то середн╕й вих╕д на самоокупн╕сть нав╕ть у дуже усп╕шних ╕стор╕й - в╕д трьох до п'яти рок╕в. ╤ особливо см╕шно читати нападки якихось прокремл╕вських видань, тому що коли ти загляда╓ш в базу СПАРК-╤нтерфакс (╕нформац╕я про компан╕╖, що дозволя╓ оц╕нити ╖хню платоспроможн╕сть, над╕йн╕сть - ред.) ╕ бачиш ╖х р╕чн╕ збитки, розум╕╓ш, що ц╕ люди нав╕ть не думали н╕коли про вих╕д на самоокупн╕сть! У нас у цьому план╕ за плечима - "Лента", яка протягом дев'яти рок╕в була прибутковою, ╕ ми зна╓мо, що мед╕а може нормально ╕снувати, приносячи прибуток, - хай невеликий, але прибуток. На це розраховують ╕ наш╕ ╕нвестори.
- "Прекрасн╕ люди" - це провладна газета "Известия", яка в╕дзначилася особливо лютими нападками на "Медузу"?
- Ну, ╖хня кампан╕я ще не зак╕нчилася. Чекаю на нов╕ ╕стор╕╖. Час в╕д часу вони про нас згадують.
- А ╕нвестори, до реч╕, можуть спонсорувати з ╕дейних м╕ркувань, не т╕льки через прибуток.
- За ╕дею мало хто працю╓. Б╕знес - якщо це не в чистому вигляд╕ меценатство - зазвичай п╕дтриму╓ тих, чи╖ ╕де╖ ╖м близьк╕, плюс тих, хто грамотно використову╓ ╕нвестиц╕╖ та приносить прибуток.
- Яка у вас зараз аудитор╕я?
- П'ять м╕льйон╕в у м╕сяць. Р╕к тому було три.
- Динам╕чно. Як вдалося розкрутитися з нуля?
- Моя мама на питання: "Як тоб╕ вдаються так╕ смачн╕ млинц╕?" в╕дпов╕дала: "Борошно, вода ╕ 20 рок╕в б╕ля плити!" М╕й "секрет" - такий самий. 20 рок╕в б╕ля плити. Кр╕м того, мен╕ вдалося з╕брати блискучу редакц╕ю - у "Медуз╕" працюють справжн╕ профес╕онали.
- Часто говорять про ваш╕ техн╕чн╕ ноу-хау...
- Н╕чого особливого. Ми зрозум╕ли один важливий "секрет" ще в "Ленте", а в "Медуз╕" його повторили. Техн╕чна служба не повинна жити в╕дсторонено в╕д редакц╕╖, вона повинна дихати з журнал╕стами одним пов╕трям. От ╕ все. На кожн╕й летучц╕ кожен день у нас сидить або техн╕чний директор, або програм╕ст. Вони розум╕ють, чим ми займа╓мося, вони зац╕кавлен╕ в цьому. Зокрема, вони розум╕ють, що для р╕зних ╕нтернет-ресурс╕в ми обов'язково да╓мо р╕зний контент, що врахову╓ особливост╕ саме цього ресурсу, його аудитор╕╖. ╤накше робота з соцмережами буде неефективною. У нас - ефективна, соцмереж╕ залучають на сайт "Медузи" нових читач╕в... А в ╕нших редакц╕ях програм╕сти сидять окремо, щось там розробляють, мало ц╕каве для журнал╕ст╕в, - це п╕дх╕д неправильний. У "Медуз╕" вс╕ в╕дпов╕дають за все.
- Як убезпечити себе в╕д можливих блокувань, в╕дключень? Казахстан, Узбекистан вас, прим╕ром, вже в╕дключили (Казахстан вир╕шив заблокувати "Медузу" п╕сля статт╕ ╤лл╕ Азара про можливост╕ створення на сход╕ Казахстану "Усть-Каменогорсько╖ Народно╖ Республ╕ки", як аналога ДНР ╕ ЛНР - ред.). А якщо Роскомнагляд вийде на стежку в╕йни?
- Сид╕ти та думати - раптом щось буде - остання справа. Все одно ус╕ помремо. У такому випадку можна взагал╕ н╕чого не робити, не д╕яти. Стосовно Казахстану, Узбекистану - повн╕стю карти розкривати не буду, одне скажу: на кожен такий "х╕д" ╓ техн╕чний контрх╕д. Вони блокують - ми зна╓мо, як блокування обходити.
- Хот╕лося б коли-небудь повернутися до Москви?
- Не знаю. Час покаже. Поки що можна спок╕йно, нормально працювати в Латв╕╖, який сенс зм╕нювати умови на г╕рш╕? Св╕т - маленький, ╤нтернет - великий. Ти можеш бути де завгодно, ╤нтернет все одно дасть тоб╕ можлив╕сть працювати. Тому нема╓ н╕якого сенсу з'ясовувати, де ви знаходитесь - там чи сям. Буде краще працювати в Рос╕╖ - по╖демо до Рос╕╖, буде краще в Монгол╕╖ - по╖демо до Монгол╕╖. Головне - профес╕йно ╕ чесно займатися улюбленою справою.

Рита Болотська, ╢вген╕я Богоявленська
Рига
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 04.11.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17589

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков