Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 28.10.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 28.10.2016
КОРОСТЕНЬ – М╤СЦЕ ЗУСТР╤Ч╤ ТВОРЧИХ ЛЮДЕЙ

Про Всеукра╖нське л╕тературно-мистецьке свято «Просто на Покрову» доводилося чути захоплен╕ в╕дгуки в╕д колег неодноразово. За десять рок╕в проведення свята в Коростен╕ побувало понад 7 тисяч молодих л╕тератор╕в, почесних гостей, письменник╕в, журнал╕ст╕в, художник╕в. Хот╕лося ╕ соб╕ побачити на власн╕ оч╕ ╤скоростень – так в давнину називали древлянську столицю. ╤ ось маю при╓мну нагоду. Як пов╕домив засновник л╕тературно-мистецького фестивалю «Просто на Покрову» В╕ктор Васильчук, м╕й роман «Ос╕нь. До запитання…» удосто╓ний Всеукра╖нсько╖ л╕тературно-мистецько╖ прем╕╖ ╕мен╕ Василя Юхимовича.
Кр╕м того, лауреатами прем╕╖ стали письменники Тимур ╕ Олена Литовченки (Ки╖в) – за книгу прози «Фатальна помилка»; Олесь Коляда (Бердич╕в) – за книгу п╕сень на в╕рш╕ Миколи Синга╖вського «Рекв╕╓м Чорнобривц╕ю»; Олександр Косенко (Ки╖в) – за книгу поез╕й «Гартування води»; Василь Титов (Хотин) – за книгу руба╖в «Серцем шукаю тебе»; Натал╕я Дев’ятко (Дн╕про) – за книгу фольк-реал╕стичних опов╕дань «Злато сонця, синь води». Тож, як кажуть, ус╕ дороги ведуть до Коростеня – древлянсько╖ столиц╕, аби вже на власн╕ оч╕ побачити, який в╕н, той знаменитий фестиваль «Свято на Покрову».
Дорога до Коростеня – то не лише мальовнич╕ кра╓види, але й можлив╕сть для письменника п╕дготуватися… до виступу. Як часто ми у вир╕ буденних справ╕ в╕дклада╓мо все до останньо╖ хвилини, а пот╕м т╕╓╖ само╖ хвилини нам катастроф╕чно не вистача╓. Як з╕знавалися деяк╕ письменники, час у дороз╕ мина╓ непом╕тно. Не лише тому, що в автобус╕ лунають письменницьк╕ бувальщини (у дус╕ Остапа Вишн╕), але й народжуються поетичн╕ рядки. А якщо добре попросити, то сам Всевишн╕й п╕дкаже мелод╕ю до майбутньо╖ п╕сн╕. До реч╕, один з цьогор╕чних лауреат╕в л╕тературно-мистецько╖ прем╕╖ ╕мен╕ Василя Юхимовича Олесь Коляда написав музику до г╕мну м╕ста Коростеня (слова Л╕л╕╖ Бех):
╤з виток╕в древност╕ ╕ монол╕ту,
В╕ками освячений, кров’ю омитий,
Чужинцями топтаний, стомлений гн╕том,
У велич╕ Коростень зв╕вся над св╕том!
…Хтось встига╓ у дороз╕ писати нав╕ть прозу – ото вже справжн╕ таланти. А в Коростен╕ гам╕рно, весело. Невтомний В╕ктор Васильчук не лише засновник знаного фестивалю «Просто на Покрову» та фундатор прем╕╖ ╕мен╕ Василя Юхимовича. Пан В╕ктор редагу╓ популярну м╕сцеву газету «Веч╕рн╕й Коростень». Двадцять п’ять рок╕в бути л╕дером серед мас-мед╕а – то велика заслуга редактора. Напевно, на╖вно запитувати у В╕ктора Васильчука про те, чи легко велося «Веч╕рньому Коростеню» протягом двадцяти п’яти рок╕в, та все ж…
«За цей час газета пройшла шлях, под╕бний до того шляху, що пройшло наше сусп╕льство. Стосунки влади ╕ преси в наш╕й держав╕ н╕коли не були безхмарними н╕ в радянськ╕ часи, н╕ зараз», - з╕зна╓ться В╕ктор Борисович. А як може бути ╕накше? Завжди ╕сну╓ спокуса «приборкати норовливого коня», а то й взагал╕ прикрити, заборонити, л╕кв╕дувати… Хоча розум╕ння приходить тод╕, коли в╕дбува╓ться усв╕домлення факту, що без сп╕впрац╕ з «четвертою владою» - справи кепськ╕.
Тож в╕льна благод╕йна газета «Веч╕рн╕й Коростень» в╕дзначила св╕й юв╕лей, а на свят╕ «Просто на Покрову» головного редактора В╕ктора Васильчука в╕тали представники влади та численн╕ колеги. Зрештою, сьогодення Коростеня год╕ уявити без участ╕ газети, яка не лише допомага╓ у проведенн╕ загальном╕ських заход╕в, але ╕н╕ц╕ю╓ власн╕ – так╕, як «Пол╕сяночка», «М╕с Л╕то». Тижневик свого часу започаткував ╕ дитячу стор╕нку, завдяки як╕й мають змогу розкрити сво╖ таланти юн╕ коростенц╕. Д╕яльн╕сть л╕тературно-мистецько╖ студ╕╖ «Древлянка», вих╕д «Коростеня л╕тературного», п╕дтримка м╕сцевих л╕тератор╕в у виданн╕ ╖хн╕х твор╕в – це лише частинка того, що робить для р╕дного м╕ста редакц╕йний колектив. Тож недаремно Коростень славиться сво╖ми л╕тературно-мистецькими заходами, а м╕сто, як в╕дгукуються письменники, ма╓ свою дивовижну творчу атмосферу.
…А програма фестивалю наст╕льки насичена, що не вистача╓ доби, аби скр╕зь побувати, все побачити. В╕таючи гостей фестивалю, м╕ський голова Володимир Москаленко зазначив: «Хочеться згадати добрими й щирими словами його ╕дейних натхненник╕в, наших славних земляк╕в: поета, гумориста, публ╕циста, заслуженого д╕яча мистецтв Укра╖ни Василя Юхимовича, ╕м’я якого добре в╕доме не лише в Укра╖н╕. Згадаймо також заслуженого журнал╕ста Укра╖ни Валер╕я Нечипоренка. Дба╓мо про ╖хн╕ добр╕ ╕мена, обер╕га╓мо музей-садибу, вт╕лю╓мо в життя ╖хн╕ ╕де╖, в╕дзнача╓мо прем╕ями ╖хн╕х г╕дних посл╕довник╕в».
Ми в╕дв╕дали коростенську г╕мназ╕ю, де колись навчався один ╕з засновник╕в л╕тературного фестивалю «Просто на Покрову» Валер╕й Нечипоренко, який так рано п╕шов з життя. А воно, наше жорстоке сьогодення, вже вносить сво╖ сумн╕ корективи. На фасад╕ г╕мназ╕╖ з’явилася ще одна мемор╕альна дошка на честь загиблого Серг╕я Романчука – старшого лейтенанта ЗСУ, учасника рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни 2014-2015 рок╕в. ╤ це також г╕рка прикмета нашого часу. До якого м╕стечка чи райцентру не при╖деш, а там на фасадах навчальних заклад╕в так╕ ось жалобн╕ нагадування про жорстоку в╕йну. У хвилини в╕дчаю виника╓ питання: «Чи потр╕бн╕ в час нелегких випробувань слова? ╤ як╕ вони мають бути? Жорсткими, як криця? Зрештою, чи мають вони вагу в наш час?» Питання аж н╕як не риторичне, якщо згадати, наск╕льки в╕дпов╕дально ставилися до слова наш╕ класики.
…Давно мр╕яла побувати у хат╕-музе╖ Василя Юхимовича у сел╕ Синга╖, ╕ ось наш письменницький гурт вже на подв╕р’╖. Ж╕ночий клуб «Стиль життя» п╕дготував театрал╕зовану сценку «Запов╕т». Тож як не згадати добре ╕м’я незабутнього Василя Юхимовича, автора п╕сн╕ «А льон цв╕те»? У пам’ят╕ спливають слова: «А льон цв╕те синьо-синьо, а мати жде додому сина». Василь Юхимович – заслужений прац╕вник культури, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни, автор понад 20 книжок поез╕й: «Матер╕», «Не пройду сторонн╕м», «З клекоту л╕т», «В╕кно у св╕т», «Зоряна балада», «Чорно-б╕л╕ лист╕вки», «Юност╕ цв╕т», «Подорожники», «Вибране», «Ровесники гроз», «Кличу переп╕лку» тощо.
Письменники д╕лилися спогадами про зустр╕ч╕ та незабутн╕ хвилини сп╕лкування з Василем Юхимовичем, ╕ рефреном звучала думка про швидкоплинне людське життя, адже чимало побратим╕в вже в╕д╕йшло за межу. Живою ╓ лише наша пам’ять. Коли наша численна делегац╕я повернулася до Коростеня, на фасад╕ школи мистецтв в╕дкрили мемор╕альну дошку, присвячену пам’ят╕ в╕домого ромського поета Михайла (М╕хи) Козимиренка. До реч╕, на долю родини Козимиренк╕в випали траг╕чн╕ под╕╖. Уся родина була розстр╕ляна п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, лише Михайлов╕ пощастило врятуватися. Михайло (М╕ха) Козимиренко заснував вперше ромське товариство на Житомирщин╕ «Романо кхам» («Ромський д╕м»). Жив у Коростен╕, працював у музичн╕й школ╕; був членом л╕тературно-мистецько╖ студ╕╖ «Древлянка». П╕д час в╕дкриття мемор╕ально╖ дошки пам’ят╕ Михайла Козимиренка вдячн╕ слова промовляли його син В’ячеслав та голова правл╕ння ромських громадських орган╕зац╕й Житомирщини Люс╕я Коберник-Сачине. Дал╕ поклали кв╕ти до мемор╕ально╖ дошки Микол╕ Синга╖вському, пам’ятнику Тарасов╕ Шевченку.
Без сумн╕ву, пол╕ська земля завжди асоц╕юватиметься з ╕менем незабутнього укра╖нського поета, автора п╕сн╕ «Чорнобривц╕» Миколою Синга╖вським. Багато п╕сень, написаних на слова поета, вже давно вважаються народними. Серед них, зокрема, «Безсмертник», «Пол╕сяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле». Микола Синга╖вський працював у п╕сенному жанр╕, який вважа╓ться одним ╕з найскладн╕ших. Дмитро Павличко у передмов╕ до зб╕рки п╕сень «Безсмертник» писав: «П╕сн╕ М. Синга╖вського близьк╕ до фольклорних, ясн╕ й прост╕ за образною системою, але головне ╖хн╓ досто╖нство в тому, що вони в╕дбивають зворушення сучасно╖ людини, яка шука╓ й знаходить основоположн╕ моральн╕ ц╕нност╕ в сво╓му зв’язку з р╕дною землею, бачить свою душу кр╕зь чист╕ джерела свого краю, де минулося ╖╖ дитинство”.
«Чорнобривц╕» - то стан укра╖нсько╖ душ╕, ╖╖ невмирущост╕. Музику написав Володимир Верменич, а першим виконавцем у 1960 роц╕ став Костянтин Огн╓вой:
Як на т╕ чорнобривц╕ погляну,
Бачу мат╕р стареньку,
Бачу руки тво╖, моя мамо,
Твою ласку я чую, р╕дненька.
…В╕длунням звучали ц╕ слова ╕ п╕д час урочистостей у Палац╕ культури, де продовжилося свято. В╕дбулися л╕тературн╕ змагання «Урок прози» та в╕дкритий «Поетичний марафон». Вразило, ск╕льки людей прагне долучитися до красного письменства; наск╕льки талановитою ╓ наша Укра╖на. П╕сля того, як жур╕ обрало переможц╕в л╕тературних змагань, вшанували юв╕лярку, м╕сцеву поетесу Галину Цепкову. ╤ знову добрим словом згадали невтомного орган╕затора свята, головного редактора газети «Веч╕рн╕й Коростень» В╕ктора Васильчука. Нехай же ╕ надал╕ древн╕й Коростень об’╓дну╓ ус╕х залюблених у р╕дне слово, адже сюди варто повертатися. ╤ не лише на Покрову.

Натал╕я Осипчук,
письменниця, член НСПУ

На фото: учасники л╕тературно-мистецького свята «Просто на Покрову» б╕ля хати-музею В. Юхимовича

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 28.10.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17560

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков