"Кримська Свiтлиця" > #36 за 14.10.2016 > Тема "З перших уст"
#36 за 14.10.2016
Юл╕я КАЗДОБ╤НА, новопризначений радник М╕н╕нформпол╕тики з питань Криму: КРИМСЬКА ПОЛ╤ТИКА УКРА╥НИ ПОВИННА БУТИ ПОЛ╤ТИКОЮ «М'ЯКО╥ СИЛИ»
*** 12 жовтня на бриф╕нгу в Ки╓в╕ м╕н╕стр ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни Юр╕й Стець пов╕домив, що призначив сво╖м радником з питань Криму Юл╕ю Каздоб╕ну. М╕н╕стр зазначив: "Юл╕я Каздоб╕на – м╕й новий радник з питань Криму, з питань ╕нформування св╕ту про под╕╖, як╕ в╕дбуваються в Криму". Оч╕льник М╕н╕нформпол╕тики зазначив, що Ем╕не Джапарову, яка ран╕ше займала посаду радника з питань Криму, було призначено першим заступником м╕н╕стра. За словами Стеця, призначення Каздоб╕но╖ серйозно посилить команду М╕н╕стерства ╕нформац╕йно╖ пол╕тики, головними завданнями нового радника буде забезпечення протид╕╖ згортанню свободи слова в Криму та поширення укра╖нських ЗМ╤ в кримському ╕нформац╕йному простор╕. Юл╕я Каздоб╕на - анал╕тик, досл╕джу╓ рос╕йськомовну ╕дентичн╕сть в Укра╖н╕ в контекст╕ конфл╕кту з Рос╕╓ю, роль волонтерського руху в демократичних перетвореннях, сусп╕льне сприйняття ╕де╖ надання Криму статусу кримськотатарсько╖ автоном╕╖, питання блокади та економ╕чних санкц╕й, державно╖ ╕нформац╕йно╖ пол╕тики щодо Криму тощо. Працювала пол╕тичним анал╕тиком у Посольств╕ США в Укра╖н╕. За осв╕тою - пол╕толог та перекладач. Другу осв╕ту - пол╕толог╕чну з╕ спец╕ал╕зац╕╓ю у м╕жнародних в╕дносинах - отримала в США. Волод╕╓ англ╕йською та н╕мецькою мовами. *** М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики донедавна було ╓диним в╕домством в укра╖нському уряд╕, де ╕снувала посада радника з питань Криму. Два тижн╕ тому така ж посада з'явилася ╕ в М╕н╕стерств╕ культури. На питання - чому допомога "радника з Криму" так необх╕дна сьогодн╕ укра╖нським м╕н╕страм, як╕ першочергов╕ та довгостроков╕ плани перед ним стоять ╕ як сьогодн╕ можна оц╕нити загальну ситуац╕ю навколо Криму - в╕дразу п╕сля представлення у прес-центр╕ Кабм╕ну кореспондентов╕ «Укр╕нформу» в╕дпов╕ла новопризначений радник м╕н╕стра ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни з питань Криму Юл╕я Каздоб╕на. - Юл╕╓, ви киянка, але вважатися експертом по Криму вам дають п╕дставу ваш╕ анал╕тичн╕ матер╕али в Укра╖нському незалежному центр╕ пол╕тичних досл╕джень. Чим може бути корисний ваш досв╕д ╕ знання на посад╕ радника М╕н╕стра ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни? - Думаю, що та невелика, але дуже профес╕йна команда, яка сформувалася в М╕н╕стерств╕ ╕нформпол╕тики (саме вона та ╖╖ несовковий п╕дх╕д до роботи став приводом при╓днатися до них), дозволить працювати для ╕нтерес╕в Укра╖ни. Це не гучн╕ слова. Я знаю, що нам вс╕м в цей складний час потр╕бно, щоб Укра╖на вистояла та вижила. Саме виходячи з цих позиц╕й ми зараз робимо всю свою роботу. Наприклад, готу╓мо ╕нформац╕йну стратег╕ю ре╕нтеграц╕╖ Криму. Це моя першочергова задача ╕ у мене ╓ ╕де╖, як це робити, кого залучити як експерт╕в ╕ консультант╕в. Ми хочемо, щоб стратег╕я стала не просто продуктом яко╖сь невелико╖ групи людей, як╕ зачинились у сво╖х каб╕нетах, н╕чого не бачать ╕ не чують. Першими, хто в н╕й повинн╕ бути зад╕ян╕ - люди, пов'язан╕ з Кримом. ╢ задумки ╕ щодо нових проект╕в, ╕ щодо продовження вже розпочатих. Раду╓, що сьогодн╕ в Укра╖н╕ зм╕нилася ситуац╕я. Якщо ран╕ше у сусп╕льства ╕ держави були абсолютно р╕зн╕ ц╕л╕ та завдання, то зараз ц╕ ц╕л╕ та завдання багато у чому зб╕гаються, ╕ це да╓ над╕ю на результат ╕ сили для того, щоб рухати укра╖нську державу в напрямку вир╕шення проблем. - А проблем д╕йсно багато. Майже кожен ранок, на жаль, затьмарю╓ться поганими новинами з Криму - нов╕ обшуки та затримання. Як ви прокоменту╓те, та яким чином М╕н╕стерство ╕нформпол╕тики може впливати на те, що там в╕дбува╓ться? - Я думаю, що безпосередньо на ситуац╕ю з кожною конкретною людиною вплинути сьогодн╕ просто неможливо. Ми повинн╕ визнати цю ситуац╕ю - реально в Криму д╕╓ юрисдикц╕я Рос╕╖, ╕ Крим сьогодн╕, за аналог╕╓ю ╕з захопленням заручника, може врятувати т╕льки позбавлення його в╕д терориста. По-╕ншому вплинути на долю заручник╕в неможливо, на жаль. Це правда, яку потр╕бно визнати. Мен╕ зда╓ться також, Укра╖н╕ важливо усв╕домити, що за допущен╕ нею помилки Рос╕я буде в╕д╕граватися на людях, як╕ живуть в Криму. Ситуац╕я там дуже складна, р╕вновага хитка ╕ протистояння дуже небезпечне. Тому наша пол╕тика повинна бути пол╕тикою "м'яко╖ сили", ╕ вона повинна враховувати ситуац╕ю, в як╕й можуть опинитися люди, як╕ там живуть. Потр╕бно йти до в╕дновлення людських в╕дносин з ними, не повинно бути риторики ворожнеч╕ по в╕дношенню до тих, хто зараз залишився в Криму. Природно, повинно бути ч╕тке розмежування на тих, хто порушив закон, ╕ тих, хто просто там живе. Т╕, хто винн╕ в порушенн╕ прав людини в Криму, повинн╕ знати позиц╕ю Укра╖ни, яка дотриму╓ться принципу нев╕дворотност╕ покарання. У ц╕й ситуац╕╖ ми можемо т╕льки брати ╕нформац╕ю з Криму, робити ╖╖ надбанням усього св╕тового сп╕втовариства ╕ продовжувати тиснути. Так, це в╕дчуття безсилля жахливе, але у нас завдання - не зробити г╕рше ╕ д╕яти, повторюся, м'яко, поступово... - Одна з ваших анал╕тичних статей була присвячена ефективност╕ цив╕льно╖ блокади Криму. Як╕ висновки ви зробили за п╕дсумками ц╕╓╖ роботи? - Блокада Криму була ефективна сво╖м впливом на укра╖нську владу. Те, чого хот╕ли добитися в╕д укра╖нсько╖ влади, актив╕сти в основному добилися. Не домоглися лише скасування закону про В╕льну економ╕чну зону "Крим". Головна ╖хня вимога - припинити торг╕влю з окупованою територ╕╓ю - виконана. Що стосу╓ться впливу на рос╕йську владу, я не думаю, що воно було ефективним. Те, що вимагалося в╕д Рос╕╖, виконано не було. Можна говорити, що блокада принесла деяк╕ незручност╕ для рос╕йсько╖ влади, але б╕льша частина незручностей все ж позначилася на жителях Криму. Я прекрасно розум╕ю, що патр╕отично налаштован╕ громадяни Укра╖ни в Криму готов╕ терп╕ти вс╕ незручност╕, але там р╕зн╕ люди живуть, ╕ я сильно сумн╕ваюся, що блокада у ц╕лому була правильним р╕шенням. Так, д╕йсно, треба було скасовувати закон про ВЕЗ "Крим", але зам╕сть нього, все-таки, потр╕бно було говорити про як╕сь прозор╕ правила торг╕вл╕ та обм╕ну товарами м╕ж Кримом ╕ материковою Укра╖ною. Не можна було наполягати на повн╕й заборон╕ економ╕чних зв'язк╕в: ми повинн╕ допомагати тим, хто живе в Криму, та п╕дтримувати в╕дносини з людьми, лояльними до Укра╖ни. Важливо ╖х витягати на територ╕ю Укра╖ни, щоб вони могли бачити, що тут в╕дбува╓ться. Насправд╕, це буде працювати набагато краще, н╕ж будь-як╕ спроби ╖х переконати, що тут не все так погано. - Як╕ ще больов╕ точки ви збира╓теся розглядати, що вир╕шувати для посилення впливу Укра╖ни на Крим? - Як я вже казала, сьогодн╕ безпосередньо впливати на те, що в╕дбува╓ться в Криму, дуже важко, тому важливо отримати достов╕рну ╕нформац╕ю з Криму. Важливо зрозум╕ти, що там реально в╕дбува╓ться, ╕ саме цей фактаж, а не емоц╕йн╕ меседж╕, робити надбанням зах╕дних ╕нституц╕й, як╕ хоча ╕ досить ослабли, але все ще мають певний вплив. Причому, не ст╕льки на Рос╕ю, ск╕льки на загальний фон. Ми пам'ята╓мо, як спочатку сприймалася ╕нформац╕я - ус╕ однозначно брали меседж╕ рос╕йсько╖ пропаганди. Зараз ╓вропейське ╕нформац╕йне поле зм╕нилося - вс╕м вже зрозум╕ло, що коренем проблеми ╓ Рос╕я. Але далеко не вс╕ готов╕ цю проблему вир╕шувати, бо не бачать р╕шення. Тому прагнуть загладити ситуац╕ю. Так от, одна з больових точок - необх╕дн╕сть посилення впливу на Зах╕д для того, щоб п╕шов вплив на Рос╕ю. - Чи ╓ можлив╕сть впливати з укра╖нського ╕нформац╕йного поля? - Тут ╓ над чим подумати. Наприклад, я вважаю дуже важливим розвивати рос╕йськомовн╕ ресурси, як╕ можуть бути спрямован╕ на Рос╕ю. Ми дуже часто недооц╕ню╓мо наш╕ здатност╕ впливати на те, що там в╕дбува╓ться. Ми звикли, що вони впливають на нас, але останн╕м часом з'явилися приклади того, як ми вплива╓мо на них. Той же флешмоб "Я не боюся сказати" розпочався в Укра╖н╕, а пот╕м перекинувся на Рос╕ю ╕ Б╕лорусь. Це вже приклад нашого впливу, ╕ в╕н важливий тим, що саме укра╖нський флешмоб зм╕г розхитати п╕двалини патернал╕стського сусп╕льства. У цьому напрямку потр╕бно думати дал╕ над конкретними проектами. - Не в╕дчува╓те себе беззахисними перед рос╕йською пропагандистською арм╕╓ю? - Н╕, тому що вони брешуть, вони сам╕ себе обдурять ╕ вже обдурили - брехня може дати сили на коротк╕й дистанц╕╖. Майбутнього у них нема╓. Наша перевага - свобода слова, можлив╕сть критикувати конструктивно, говорити про проблеми, не замовчувати ╖х. Усв╕домлення, що у тебе ╓ проблема - перший крок до ╖╖ вир╕шення. ╤ наша свобода слова дозволя╓ це робити - шукати ╕ знаходити р╕шення, рухатися вперед. Це те, чого нема╓ в Рос╕╖. Для нас, як держави, свобода слова - шанс, який дозволить в╕д╕рватися в╕д проблем, нам вона просто необх╕дна, тому що це ╕нструмент нашого просування. Зрозум╕ло, що нам потр╕бно захищати св╕й ╕нформац╕йний прост╕р в╕д впливу рос╕йсько╖ пропаганди, ╕ для цього вже зроблено досить багато. На сьогодн╕ у нас залишилося лише ш╕сть рос╕йських телеканал╕в в Укра╖н╕ за л╕ценз╕╓ю. ╤ ця робота буде продовжена, тому що ми повинн╕ очистити сво╓ ╕нформац╕йне поле в╕д брехн╕, мови ворожнеч╕ ╕ сам╕ зрозум╕ти - хто ми, куди йдемо, яке у нас майбутн╓, ╕ яке м╕сце у цьому майбутньому пос╕да╓ Крим.
Зера АШИРОВА
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 14.10.2016 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17502
|