"Кримська Свiтлиця" > #36 за 14.10.2016 > Тема "З потоку життя"
#36 за 14.10.2016
В╤ЗОВИЙ РЕЖИМ ╤З АГРЕСОРОМ. НОРМАЛ╤ЗАЦ╤Я ОПОРУ
Ефективний оп╕р агрес╕╖ з боку зовн╕шнього ворога вимага╓ певних посл╕довних, лог╕чних й узгоджених д╕й. ╤сну╓ багатов╕ковий досв╕д такого опору. З огляду на це д╕╖ укра╖нського кер╕вництва в 2014-16 роках часто-густо виглядають щонайменше дивно. Влада виправдову╓ вс╕ недоладност╕ г╕бридн╕стю ц╕╓╖ в╕йни. Але практично вс╕ в╕йни т╕╓ю чи ╕ншою м╕рою несуть в соб╕ елементи г╕бридност╕. ╤ тут нема╓ н╕чого нового. Ще в╕йськов╕ теоретики Древнього Китаю докладно описувати складов╕ г╕бридно╖ в╕йни. ╤нша р╕ч, що завданням ус╕х тих складових ╓ максимальне послаблення супротивника, позбавлення його шанс╕в на перемогу, коли до справи стануть головн╕ сили, щоб здобути вир╕шальну перевагу ╕ зак╕нчити все на свою користь. Н╕яка г╕бридн╕сть не скасову╓ класичн╕ норми бойового протистояння, а вони вимагають максимально утруднювати кожен крок ворога, шкодити йому де т╕льки можна, ╕ формувати для нього найб╕льш несприятлив╕ умови. А в цьому контекст╕ укра╖нська верх╕вка незр╕дка д╕╓ навпаки. Чи можна п╕д час в╕йни п╕дживлювати економ╕ку ╕ ф╕нансов╕ можливост╕ агресора? Вожд╕ з вулиц╕ Банково╖ в Ки╓в╕ розум╕ють, що не можна, коли вимагають в╕д Заходу санкц╕й проти Рос╕╖. Але геть не розум╕ють, коли йдеться про ╖хн╕ власн╕ б╕знес-╕нтереси. Буквально днями поблизу свого будинку бачив три трейлери, навантажен╕ легковиками «Лада», виробленими в Рос╕╖. ╥х привезли на продаж в Укра╖ну. На реакц╕ю обурення м╕й студент сказав: «Але ж укра╖нц╕ ╖х купують. Нехай би не купували». Це правильно з точки зору в╕льно╖ конкуренц╕╖. Але яка може бути в╕льна конкуренц╕я з агресором? Продовжуючи торг╕влю з ворогом, Укра╖на сама ф╕нансу╓ в╕йну проти себе. До ц╕╓╖ ж низки явищ належить ╕ безв╕зовий режим п╕д час в╕йни, п╕дтримання з ворогом дипломатичних в╕дносин ╕ в╕дкритий з ним кордон. Останн╕м часом хоча б почалася дискус╕я в парламент╕ й сусп╕льств╕ з цього приводу. А вона б мала зак╕нчитися два роки тому р╕шучими д╕ями.
Лог╕ка б╕знесова ╕ державницька
Колишн╕й народний депутат ╢гор Ф╕рсов справедливо зазначив, що ╕стор╕я не зна╓ прецедент╕в, коли б держави, що воюють м╕ж собою, п╕дтримували дипломатичн╕ в╕дносини. Тепер уже ╓ дек╕лька пропозиц╕й у Верховн╕й Рад╕ щодо розриву дипломатичних в╕дносин ╕з Рос╕╓ю. До реч╕, в ц╕й справ╕ Рос╕я ц╕лком може випередити Укра╖ну, бо й сам Пут╕н, ╕ його м╕н╕стр закордонних справ Лавров уже робили заяви з цього приводу. Збер╕гаючи дипломатичн╕ в╕дносини, Укра╖на збер╕га╓ ╕люз╕ю не ст╕льки у себе, ск╕льки у сво╖х зах╕дних партнер╕в яко╖сь «нормальност╕» вза╓мин двох кра╖н. А якщо так, то з в╕йськовою допомогою Укра╖н╕, з тиском на агресора можна не посп╕шати… Що, власне, тепер ╕ в╕дбува╓ться. Народний депутат Ганна Гопко, голова ком╕тету з зовн╕шньо╖ пол╕тики Верховно╖ Ради, р╕шуче виступила проти розриву. Мотивування було дуже ц╕кавим ╕ засв╕дчило, що «товариш не розум╕╓». Виявля╓ться, що того не можна робити, бо то велик╕ витрати на орган╕зац╕ю консульсько╖ служби… Н╕чого, що голову в╕дтяли, а от що на н╕й таке чудове русяве волосся загинуло, то справд╕ шкода. З╕знаюся, що пан╕ Гопко з ╖╖ специф╕чною лог╕кою ╕ уявленням про пр╕оритети держави мене вже давно ляка╓. А ск╕льки буде коштувати порятунок укра╖нсько╖ нац╕╖ ╕ держави, може, задорого? То тод╕ й не треба рятувати? У вищих колах Укра╖ни деф╕цит державницького мислення ╕ надлишок особисто-б╕знесового. Проте у «не вищих», на жаль, також. Пол╕толог Олеся Яхно виступила проти розриву через те, що «ми з того н╕чого не матимемо», себто н╕чого не заробимо ан╕ ф╕нансово, ан╕ пол╕тично. Що важлив╕ше, збереження самого ╕снування держави чи якась економ╕я бюджету, ╕ де буде бюджет Укра╖ни, якщо не буде Укра╖ни? Нос╕╖ б╕знесово╖ лог╕ки мовчать. Народний депутат в╕д БПП Олег Барна мотивував необх╕дн╕сть в╕дносин ╕з Рос╕╓ю ╕нтересами трудових м╕грант╕в. Що роблять люди Зах╕дно╖ Укра╖ни (зв╕дки сам пан Барна) п╕д час агрес╕╖ проти Укра╖ни на теренах агресора? ╤ це в той час, коли уряд Польщ╕ оф╕ц╕йно заявля╓ про наявн╕сть 2-х м╕льйон╕в незаповнених робочих ваканс╕й ╕ висловлю╓ над╕ю на приплив трудових м╕грант╕в з Укра╖ни… А що стосу╓ться антиукра╖нсько╖ ╕стер╕╖ в нин╕шн╕й Польщ╕, то не думаю, щоб вона там була б╕льша, н╕ж у Рос╕╖. За все в цьому св╕т╕ доводиться платити, в тому числ╕ за незалежн╕сть сво╓╖ кра╖ни. ╤ якщо нац╕я не готова до жертв, вона готова до кап╕туляц╕╖. Проте там жертв буде набагато б╕льше, ╕ то на дек╕лька покол╕нь… ╤ то будуть жертви примусов╕, а не добров╕льно-св╕дом╕.
Важк╕ але необх╕дн╕ кроки
Сьогодн╕ Укра╖на з ╖╖ в╕дкритими кордонами ╓ прох╕дним двором для будь-яких навал. Шпигуни, провокатори, бойовики, контрабандисти, ╕слам╕сти, наркод╕лери можуть в будь-який момент перетнути те, що не охороня╓ться. Мати в╕дкритий кордон п╕д час в╕йни означа╓ пост╕йно ризикувати. У во╓нний час ус╕ кра╖ни, що хочуть вижити й перемогти, максимально закриваються та ╕золюються в╕д супротивника, не дозволяючи йому проникати на свою територ╕ю. В цьому сенс╕ розрив дипломатичних в╕дносин з тим, хто вою╓ проти тебе, ╕ закриття з ним кордону ╓ абсолютно нормальним необх╕дним кроком. По ╕ншому не можна. М╕ркування в «б╕знесючому» стил╕ – «виг╕дно-невиг╕дно» тут неприпустим╕. Нин╕ укра╖нськ╕ «москвоф╕ли» лякають поверненням в Укра╖ну в╕тчизняних «гастарбайтер╕в», як╕, мовляв, зметуть владу в Ки╓в╕, що не зможе ╖м забезпечити засоб╕в для ╕снування. По-перше, Рос╕я пов╕льно, але неухильно (з часом процес прискориться) позбавля╓ться в╕д «гастарбайтер╕в», ╕ не т╕льки укра╖нських, але й узбецьких, таджицьких, киргизьких ╕ так дал╕. Незабаром ╖х там не залишиться. По-друге, важка економ╕чна ситуац╕я робить Рос╕ю небажаною кра╖ною для ╕ноземних прац╕вник╕в. По-трет╓, чи повинна Укра╖на жертвувати сво╖м ╕снуванням в ╕м’я ╕нтерес╕в певно╖ к╕лькост╕ зароб╕тчан? Як стверджу╓ французьке присл╕в’я, «на в╕йн╕ як на в╕йн╕», ╕ саме ц╕й лог╕ц╕ мають п╕дкоритися в Укра╖н╕ вс╕ для того, щоб вона, Укра╖на, була. ╤ якщо вона буде, то вс╕ проблеми рано чи п╕зно можна буде розв’язати. А от якщо ╖╖ не буде, якщо всю ╖╖ зроблять великим «Лугандоном», керованим ╕з Кремля, тод╕ ╕стор╕я для укра╖нц╕в зак╕нчиться на невизначений пер╕од. Разом, до реч╕, з можлив╕стю виг╕дно працювати на себе, а не на окупанта.
╤гор ЛОС╢В, кандидат ф╕лософських наук, доцент кафедри культуролог╕╖ НаУКМА www.radiosvoboda.org
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 14.10.2016 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17498
|