"Кримська Свiтлиця" > #35 за 07.10.2016 > Тема "З потоку життя"
#35 за 07.10.2016
КРИМСЬКА НЕСВОБОДА СЛОВА, АБО НОТАТКИ З ФОРУМУ ОБС╢
Говорити тихо, не висловлювати проукра╖нсько╖ позиц╕╖, не згадувати в ЗМ╤ судових процес╕в у «справ╕ 26 лютого», забути ╕мена пересл╕дуваного журнал╕ста Миколи Семени, ув’язненого Ахтема Чийгоза та зниклого Ерв╕на ╤браг╕мова, не писати критичних матер╕ал╕в, боятися… Це вже ста╓ нормою на Кримському п╕востров╕, заявляють в один голос учасники форуму ОБС╢ з людського вим╕ру HDIM2016 у Варшав╕ За винятком, щоправда, делегац╕й ╕з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Так, за словами заступника Муфт╕я Криму Айдера ╤сма╖лова та голови кримського в╕дд╕лення Рос╕йського союзу журнал╕ст╕в Андр╕я Трофимова, у Криму — «все прекрасно» ╕ «нема╓ жодно╖ скарги в╕д м╕сцевих ЗМ╤ на утиски, цензуру чи наступ на свободу слова»… Крим та свобода слова на п╕востров╕ були одн╕╓ю з ключових тем варшавського форуму. На кримському тл╕ губилися нав╕ть питання б╕женц╕в та проблеми Туреччини, про яку один ╕з учасник╕в форуму сказав, що це «найб╕льша тюрма для журнал╕ст╕в». Уже трет╕й р╕к Крим продовжу╓ звучати ╕ в укра╖нських ЗМ╤ як п╕востр╕в страху. Чи не найб╕льше потерпають в╕д порушень свободи слова журнал╕сти, проукра╖нськ╕ актив╕сти й кримськ╕ татари. За пост у Фейсбуку — затримання, за п’ятничну молитву в мечет╕ — п╕дозра в екстрем╕зм╕, за критику м╕сцево╖ влади — пов╕стка в суд… «Я знаю випадки, як деяк╕ кримськ╕ татари сплять одягнен╕. Зна╓те чому? Тому що ФСБ вламу╓ться в будинки рано-вранц╕. ╤ люди не хочуть, щоб ╖х застали роздягненими… Багато хто з кримських татар чека╓, коли за ними прийдуть», — каже член громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Земляцтво кримських татар» Ельв╕н Кадиров.
П╕д тиском ╕ цензурою
Кримськ╕ журнал╕стськ╕ будн╕ — це в╕дмова в л╕ценз╕╖ та ре╓страц╕╖ ЗМ╤, залякування, обвинувачення в екстрем╕зм╕. «У Криму ЗМ╤ втратили функц╕ю дзеркала. Журнал╕сти йдуть ╕з профес╕╖ в рекламний б╕знес або пере╖жджають у Ки╖в, Херсон, ╕нш╕ м╕ста. Однак ╕з “нових” м╕сцевих ЗМ╤ або рос╕йських мед╕а склада╓ться картинка, що в Криму вс╕ щаслив╕», — коменту╓ журнал╕стка Олена Лисенко, яка з огляду на тиск через профес╕йну д╕яльн╕сть змушена була на початку 2016 року покинути п╕востр╕в. «У Криму я створювала св╕й мед╕аб╕знес. Але те, що в╕дбувалося на початку 2014 року — лякало. Коли почали захоплювати в╕йськов╕ об'╓кти в Криму й н╕хто не гарантував безпеки журнал╕стам, я не могла в╕дправляти туди молодих колег. Довелося взяти камеру сам╕й. Коли б╕ля Керченсько╖ переправи до мене п╕д╕йшли й попросили забиратися, я за нормальною укра╖нською звичкою запитала “На як╕й п╕дстав╕?”, з╕ мною довго не говорили — натравили 8–10 чолов╕к╕в у форм╕ казак╕в, як╕ дуже швидко вигнали з переправи», — продовжу╓ Олена Лисенко. За словами журнал╕стки, 87 % кримських ЗМ╤ не змогли пройти перере╓страц╕ю. Зокрема, були закрит╕ або редакц╕╖ пере╖хали на материкову Укра╖ну так╕ видання, як «Новости Крыма», «15 минут», сайт Центру журнал╕стських розсл╕дувань, Чорноморська телерад╕окомпан╕я, канал ATR та ╕нш╕. «П╕д тиском опинилися практично вс╕ кримськотатарськ╕ ЗМ╤ — не т╕льки канал ATR, про який так часто згаду╓ться. Роскомнадзор, д╕яльн╕сть якого спрямована лиш на те, щоби прийняти документи на ре╓страц╕ю, став одним ╕з ключових орган╕в цензури ╕ перешкоджа╓ робот╕ незалежних ЗМ╤», — дода╓ головний редактор видання «QHA», член Меджл╕су кримськотатарського народу Гаяна Юксель. Журнал╕стка також потрапила п╕д пильне око «м╕сцево╖ влади». «Мене запросили на допит, де почали обвинувачувати в тому, що наше видання писало про екстрем╕стськ╕ орган╕зац╕╖, так╕ як “Правий сектор”. Я поц╕кавилася, коли так╕ матер╕али були опубл╕кован╕, ╕ в╕дпов╕дь мене шокувала — це були статт╕ за… 2006 р╕к. Тобто матер╕али, як╕ опубл╕кован╕ ще до анекс╕╖ Криму, коли д╕яли укра╖нськ╕ закони... П╕зн╕ше я д╕зналася, що справу закрили за в╕дсутн╕стю складу злочину», — розпов╕ла Гаяна Юксель. Журнал╕стка дода╓, що нин╕ в Криму не ╕сну╓ терм╕ну давност╕, а закон ма╓ зворотну силу. Гаяна Юксель прокоментувала ╕ репл╕ку представника рос╕йсько╖ делегац╕╖. «Щодо заяви, що в Криму н╕бито в╕дкрито 50 нових ЗМ╤ й визнано три державних мови — рос╕йська, кримськотатарська та укра╖нська... Це ще не св╕дчить про те, що канали мовлять кримськотатарською, а матер╕али формують нац╕онально-культурний прошарок. Крим став п╕востровом, де тотальне стеження, штрафи за свободу вираження сво╓╖ думки. Нин╕ на територ╕╖ Криму заф╕ксовано понад 250 порушень щодо журнал╕ст╕в ╕ ЗМ╤. Цей список пост╕йно поповню╓ться», — дода╓ Юксель. Журнал╕стка Олена Лисенко також вважа╓, що в Криму трива╓ «зачистка ╕нформац╕йного поля, в окремим випадках — залякування кримських журнал╕ст╕в»: «Створен╕ нов╕ кримськ╕ ЗМ╤ спрямован╕ на п╕дтримку рос╕йсько╖ пропаганди. Стало складно писати не т╕льки на пол╕тичн╕ теми й про порушення прав людини, неможлива будь-яка критика — чи то п╕дготовка до курортного сезону або ж ╕нш╕ соц╕альн╕ проблеми».
Без права на в’╖зд
╤нша проблема — безперешкодний в’╖зд на територ╕ю Криму представникам укра╖нських та ╕ноземних ЗМ╤. З одного боку, безп╕дставна заборона так звано╖ кримсько╖ влади. Правозахисниця Тетяна Печончик згаду╓ випадки ╤горя Бурдиги, якого с╕м годин допитувала ФСБ, та журнал╕стки «Укра╖нсько╖ правди» Анастас╕╖ Р╕нг╕с, як╕й окупац╕йна влада заборонила в'╖зд. З ╕ншого боку, ускладнена процедура МЗС Укра╖ни з акредитац╕╖ ╕ноземних журнал╕ст╕в. Через бюрократичн╕ перешкоди нер╕дко ╕ноземн╕ журнал╕сти вибирають «прост╕ший» шлях через Рос╕ю. Або й просто погоджуються на журнал╕стськ╕ прес-тури. Журнал╕ст Юр╕й Луканов згаду╓ про регулярн╕ «пропозиц╕╖» в╕д каналу Russia Today, М╕н╕стерства закордонних справ Рос╕╖. За словами Луканова, ц╕ по╖здки зовс╕м не означають в╕дкритост╕ Рос╕╖ й Криму. Головна мета — привчити св╕т, що Крим — це рос╕йська територ╕я й «усе в нас нормально, а про анекс╕ю вже давно сл╕д забути». Однак присутн╕сть ╕ноземних ЗМ╤ як н╕коли важлива на кримському п╕востров╕. Як зауважила Олена Лисенко, якщо м╕сцев╕ мед╕а бояться висв╕тлювати судов╕ процеси над пол╕тв’язнями, це мають робити ╕ноземн╕ журнал╕сти. «╤ в цьому була б неабияка п╕дтримка м╕жнародно╖ сп╕льноти», — прокоментувала вона.
Без права на профес╕ю
Сл╕д зазначити, що у Варшав╕ про порушення прав у Криму говорили далеко не т╕льки укра╖нськ╕ правозахисники. Так, на форум╕ був присутн╕й адвокат кримського журнал╕ста Миколи Семени Олександр Попков. «Ситуац╕я з правами людини в Криму дуже погана. ╤ це стосу╓ться не т╕льки укра╖нц╕в. Я як рос╕йський громадянин занепоко╓ний, що пол╕тика безправ’я, яка нин╕ практику╓ться в Криму, ста╓ пров╕дною ╕ на територ╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖», — коменту╓ Попков. Власне, через це адвокат ╕ взявся захищати журнал╕ста Миколу Семену. Адвокат стверджу╓, що порушення свободи слова стосу╓ться не т╕льки прац╕вник╕в ЗМ╤, часто перепада╓ йому та його колегам. «У Рос╕╖ не так багато адвокат╕в у пол╕тичних справах, а тим б╕льше — по укра╖нських затриманих. Д╕╓ один ╕з прийом╕в пропаганди — демон╕зац╕я ворога. Я як адвокат маю певний статус, я не звик ходити й озиратися. А в Криму журнал╕сти бояться говорити, що вони журнал╕сти, блогери. На одному ╕з судових зас╕дань я пом╕тив, як одна д╕вчина щось нотувала у блокнот. Це не була родичка. На мо╓ питання, чи вона журнал╕стка, д╕вчина зн╕тилася й намагалася завершити розмову», — розпов╕да╓ Олександр Попков. Одночасно з Миколою Семеною обшукували ще с╕м журнал╕ст╕в. Н╕хто з них не залишився в профес╕╖ — тро╓ ви╖хали на материкову Укра╖ну, ╕нш╕ перестали писати, побоюючись за сво╓ життя. «У силовик╕в ╓ необмежений мандат насильства», — каже Попков ╕ дода╓: «Ус╕ ц╕ факти лякають. Поширю╓ться рос╕йська тенденц╕я: будь-яка критика, будь-яка ╕нформац╕я, яка суперечить основн╕й пропаганд╕ — усе це приводить до того, що людину ╕золюють ╕ змушують замовчати. Спочатку — це процес залякування, згодом — притягнення до в╕дпов╕дальност╕. Мого п╕доп╕чного Миколу Семену звинувачують у тому, що в╕н публ╕чно закликав повернути Крим. Абсурдн╕ обвинувачення. У м╕жнародних документах Крим ╓ частиною Укра╖ни», — наголошу╓ Олександр Попков.
У публ╕чност╕ — сила
Олександр Попков переконаний, що найб╕льша сила ╕ його як адвоката, ╕ журнал╕ст╕в, ╕ правозахисник╕в — це публ╕чн╕сть судових справ, публ╕чн╕сть проблем у сфер╕ прав людини. «Наш╕ сл╕дч╕ люблять тишу. ╤ якраз у цьому наша сила — говорити про порушення, публ╕чно висв╕тлювати процеси, залучати якомога б╕льше м╕жнародно╖ уваги до ситуац╕╖ в Криму. Займаючись справою Семени, ми змага╓мося не за виправдувальний вирок. Це нонсенс для рос╕йсько╖ д╕йсност╕. За всю мою чотирир╕чну практику я знаю т╕льки дв╕ справи, коли виносили виправдувальний вирок, ╕ то вони не стосувалися пол╕тичних мотив╕в. ╤мов╕рн╕сть перемоги в пол╕тичних справах, на жаль, у м╕нус╕. Наша ж мета — доводити св╕тов╕й сп╕льнот╕, що вс╕ ц╕ звинувачення абсурдн╕ ╕ що вони ╓ “пол╕тичними замовленнями”», — наголосив рос╕йський адвокат.
╤рина Виртосу, Центр ╕нформац╕╖ про права людини – спец╕ально для «Детектора мед╕а»
(По╖здка у Варшаву на форум HDIM2016 та п╕дготовка матер╕алу — за п╕дтримки ОБС╢)
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 07.10.2016 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17479
|