Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3175)
З потоку життя (6386)
Душі криниця (3502)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1499)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1671)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Л╤ТН╢ СОНЦЕСТОЯННЯ
З 20 по 22 червня наста╓ пер╕од найвищого сонцестояння, коли день удв╕ч╕ перевищу╓ н╕ч, а сонце...


«╤ ОБР╤Й, ЩО ЛАВАНДОЮ ПРОПАХ…»
Крим… Червень 2019-го… На могил╕ Данила Кононенка у С╕мферопол╕ розцв╕ла...


ДЕ ВИ, УКРА╥НЦ╤, В СВО╥Й УКРА╥Н╤?
Де ви, укра╖нц╕, в сво╖й Укра╖н╕? Хто править над вами у ваш╕м краю?


ПЕРЕВ╤ЗНИК МР╤Й
«╤гор Павлюк. Перев╕зник мр╕й: Книга л╕рики. – Харк╕в: Майдан, 2019. – 352...


ДО ТР╤ЙЦ╤ Л╤ТА НЕ БУВА╢...
На 50-тий день п╕сля Великодня християни в╕дзначають величне свято З╕слання Святого Духа на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 30.09.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 30.09.2016
ЗНАХАР╤

З народних джерел

У давнину, за умов малодоступност╕ для б╕льшост╕ населення Укра╖ни (зокрема, мешканц╕в в╕ддалених с╕л, г╕рських район╕в) належних послуг профес╕йно╖ медицини, недостатньо╖ к╕лькост╕ висококвал╕ф╕кованих (як на той час) л╕кар╕в, зрештою, високо╖ плати за л╕кування, що не завжди було “по кишен╕” хворому, його родин╕, роль медик╕в здеб╕льшого виконували знахар╕ — люди, як╕ були добре об╕знан╕ з народними методами ╕ засобами л╕кування. До таких народних л╕кар╕в-ц╕лител╕в, траплялося, належали священики, ченц╕. Ще за час╕в Ки╖всько╖ Рус╕ у монастирях використання метод╕в народно╖ медицини, травол╕кування, зц╕лення молитвами були довол╕ поширеним явищем. ╤ дотепер мощ╕ святих л╕кують, якщо приступити до них з глибокою, беззастережною в╕рою ╕ щирою молитвою.
Деяк╕ ╕з знахар╕в практикувалися у довол╕ вузьких спец╕ал╕зац╕ях. Отож, серед ц╕лител╕в зустр╕чалися костоправи, кровопускател╕, баби-повитухи, молител╕ (хоча, насправд╕, вс╕ приступали до л╕кування недужого з молитвою), заклинател╕ та ╕н. Перел╕к “л╕карських” профес╕й може стати довол╕ широким. Для б╕льшост╕ ╖хн╕х так званих “вузьких спец╕ал╕зац╕й” знаходимо в╕дпов╕дники й у сучасн╕й медицин╕: костоправи — травматологи, травники — ф╕тотерапевти, баби-повитухи — акушери, молител╕ — психотерапевти, що волод╕ють методом г╕пнозу, нав╕ювання...
В основ╕ народних погляд╕в на причини захворювань лежали як рац╕ональн╕, так й ╕ррац╕ональн╕ уявлення. Нер╕дко ц╕ причини пояснювали впливом злих дух╕в — демон╕в, як╕ проникали в людину. Джерелом захворювань вважали також певн╕ явища навколишнього св╕ту: гр╕м, блискавка, вихор, М╕сяць, Сонце тощо. Щодо Сонця, то тод╕, зв╕сно, ще не мали уявлення про магн╕тн╕ бур╕. Зокрема, в╕рили, що парал╕тичн╕ та псих╕чн╕ захворювання виникали внасл╕док п╕дв╕ю вихором.
Рел╕кти зооморфних та антропоморфних уявлень зумовили виразну персон╕ф╕кац╕ю хвороб. Так, прим╕ром, у ж╕ночих образах найчаст╕ше сприймалися деяк╕ еп╕дем╕чн╕ захворювання — маляр╕я, холера, жовтуха. Спричинити недугу могли, за в╕руваннями, ╕ зловмисн╕ д╕╖ чар╕вник╕в, маг╕в, знахар╕в, в╕дьом, як╕, як вважалося, могли насилати на людину болячку.
Та все ж деяк╕ народн╕ х╕рурги-костоправи були справжн╕ми ц╕лителями. Вивчивши досв╕д сво╖х попередник╕в, вони добре вм╕ли виявляти переломи дотиком рук, волод╕ли методами мануально╖ терап╕╖ — ручного вправлення диск╕в, накладали шини та л╕кували вивихи. Погодьтесь, тут необх╕дн╕ неабияк╕ знання анатом╕╖.
Були по селах ╕ сво╖ знахар╕-кровопускател╕. У позаминулому стол╕тт╕ кровопускання (хоч це не завжди ставало ефективним) широко використовувалося при найр╕зноман╕тн╕ших захворюваннях, причину яких народ пов'язував ╕з забрудненням кров╕. Т╕, хто займався такими процедурами, добре знали ╖хню методику, найдоц╕льн╕ший час проведення. Вс╕ д╕╖ оптим╕зовували. Не без того, що траплялися “шарлатани”...
В╕дсутн╕сть квал╕ф╕ковано╖ допомоги при пологах спричинила появу народних акушерок — баб-повитух, досв╕дчених ж╕нок поважного в╕ку, та й статус у громад╕ вони мали довол╕ високий. Бралися до ц╕╓╖ справи й знаюч╕ молодиц╕. Народження дитини супроводжувалося ц╕лим рядом обрядових, подекуди маг╕чних д╕й. Ц╕нн╕ навички та знання, що акумулювало народне акушерство, ще й на початку XX стол╕ття слугувало першою медичною допомогою пород╕лл╕ та дитин╕. Проте, за в╕дсутност╕ належних сан╕тарних умов, траплялося й таке, що втручання баб-повитух спричиняло тривал╕ п╕сляпологов╕ захворювання у матер╕, недуги у немовлятка, а то й смерть.
Сво╓р╕дними х╕рургами-дантистами найчаст╕ше виступали с╕льськ╕ ковал╕, як╕ видирали (тут год╕ говорити — виривали, видаляли) зуби обценьками, кл╕щами, шнурками тощо. Для збереження зуб╕в у доброму стан╕ народними приписами рекомендувалося полоскати ╖х в╕дварами з молочаю, татарського з╕лля, кори ясена чи дуба, а чистити порошком з╕ спаленого хл╕ба, попелом кореня розмарину, кухонною с╕ллю, синьою глиною.
Сутт╓ве м╕сце серед терапевтичних метод╕в займала ф╕з╕отерап╕я — компреси, гаряч╕ та паров╕ ванни, ╕нгаляц╕╖ тощо. Деякими народними засобами користу╓мося ми ╕ тепер, а ╖х доц╕льн╕сть п╕дтвердила фахова медицина.
Здавна укра╖нц╕ були добре об╕знан╕ з благотворним впливом масажу при опущенн╕ деяких внутр╕шн╕х орган╕в. Серед знахар╕в вид╕лялася спец╕альна категор╕я масажист╕в, як╕ робили свою справу вельми майстерно. Часто масаж доповнювався поширеним народним терапевтичним засобом, що мав назву “ставити горня”, “ставити банку”. П╕сля завершення масажу на жив╕т хворого опускали горнятко, в якому попередньо спалювали пучок клоччя (м╕г бути й льон). Горнятко втягувало жив╕т хворого, п╕дтягуючи таким чином ╕ внутр╕шн╕ органи. Найчаст╕ше таким засобом л╕кували так званий враз або золотник. В╕дзначимо, що безперечна рац╕ональна основа народних метод╕в л╕кування масажем спричинила ╖х широке використання ╕ в сучасн╕й фахов╕й медицин╕, ╕ в самол╕куванн╕. Все ж останн╕м тепер не варто захоплюватись без консультац╕╖ у л╕каря.
Довол╕ поширеними рац╕ональними л╕кувальними засобами укра╖нц╕в були л╕ки рослинного походження. Ще дохристиянська традиц╕я приурочила зб╕р л╕карського з╕лля, трав, кор╕нц╕в до свята ╤вана Купала (за християнським церковним календарем — Р╕здво ╤вана Хрестителя, 7 липня), ритуально закр╕пивши багатов╕ков╕ спостереження про доц╕льн╕сть загот╕вл╕ л╕карських рослин у пер╕од ╖хнього найактивн╕шого цв╕т╕ння. У сх╕дних рег╕онах Укра╖ни ц╕люще з╕лля заготовляли на свято Симона З╕лоти (Зилоти) — 23 травня. Цей святий вважався (╕ вважа╓ться) покровителем рослин, таким, що да╓ ╖м чудод╕йну силу.
Ефективними ранозагоюючими засобами вважали (тепер також використовують у л╕куванн╕) с╕к зв╕робою та дерев╕ю, листя подорожника, в╕двар ромашки тощо. Народна медицина укра╖нц╕в характеризу╓ться широким використанням городн╕х, техн╕чних та зернових культур — часника, цибул╕, хрону, редьки, картопл╕, маку, льону, конопель, буряка, капусти, моркви, ячменю, гречки, в╕вса... Часник ╕ цибулю використовували як дезинф╕куючий, проф╕лактичний та л╕кувальний зас╕б при застудах, ╕нфекц╕йних захворюваннях. Все це вимагало доброго знання м╕сцево╖ флори, л╕кувальних властивостей (також ╕ протипоказань) кожно╖ рослини.
Р╕зноб╕чним було застосування льону ╕ конопель. В╕двари ╖хнього нас╕ння використовували при шлунково-кишкових захворюваннях, ол╕╓ю л╕кували оп╕ки, розжарене нас╕ння цих рослин слугувало з╕гр╕вальним компресом тощо. Найкраща тканина для медицини — лляна.
Укра╖нц╕ добре зналися на л╕кувальних властивостях дерев, дикорослих та культурних кущ╕в (калини, малини, глоду, шипшини, поскурини, чорно╖ горобини, смородини, пор╕чок).
Арсенал л╕кувальних засоб╕в тваринного походження включав гусячий, козячий, борсучий, собачий та свинячий жири, молочн╕ продукти, жовч ╕ шк╕ру тварин, продукти бдж╕льництва. (Останн╓ може стати темою окремо╖ розмови). Тваринн╕ жири вважалися добрими ранозагоювачами, ними натирали т╕ло при застудах, вживали всередину у випадках запалення легень, бронх╕ту, астми й туберкульозу.
Найпоширен╕шими засобами м╕нерального походження стали п╕сок, глина (зокрема, синя глина), вода, с╕ль, гас, с╕рка, крейда.
Попри це, медична практика базувалася й на маг╕чних д╕ях, обрядах. Народна уява приписувала ╖м здатн╕сть впливати на та╓мнич╕ сили як само╖ природи, так ╕ людського фактора. Зц╕лювати в╕д будь-яко╖ недуги. Так знахар╕ под╕лялися на вроджених ╕ навчених. Серед них також ╕снувала певна спец╕ал╕зац╕я: спалювати рожу, скидати вроки, викачувати курячим яйцем переляк, палити льон, замовляти кровотечу (зупиняти ╖╖), позбавляти наш╕птуванням зубного болю, зц╕ляти в╕д укусу гадюки та ╕нше. Основним л╕кувальним засобом цих знахар╕в була маг╕я, яка часто застосовувалася у по╓днанн╕ з л╕ками рослинного, тваринного, м╕нерального походження, х╕рург╕чними прийомами.
Як ╕ в ╕нших народ╕в, найпоширен╕шим засобом укра╖нсько╖ традиц╕йно╖ медицини стала словесна (вербальна) маг╕я. А з прийняттям християнства почали звертатися у молитвах до того чи ╕ншого святого. Замовляння та примовки, що належали до найдавн╕шого р╕зновиду фольклорних жанр╕в, були надзвичайно багатими на художн╕ образи, поетичн╕ засоби, стил╕стичн╕ структури тексту. Велике значення мало ╕ вм╕ння знахаря вселити хворому беззастережну в╕ру в одужання, щоб в╕н ╕ сам продовжував зц╕люватися молитвою (мова — вже про християнськ╕ часи). Отож, у комплекс╕ з ╕ншими засобами л╕кування маг╕я слугувала сво╓р╕дним психотерапевтичним засобом, який нер╕дко м╕г справляти позитивний ефект; а християнська молитва — тим паче.

П╕дготував
Тарас ЛЕХМАН,
журнал╕ст

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 30.09.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17456

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков