Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 30.09.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 30.09.2016
«УРОК ТРАГЕД╤╥ БАБИНОГО ЯРУ – ПОТУРАННЯ АГРЕСОРУ ЛИШЕ РОЗПАЛЮ╢ ЙОГО АПЕТИТ»

Виступ Президента Петра Порошенка на жалобн╕й церемон╕╖ з ушанування пам’ят╕ жертв Бабиного Яру

Дорог╕ сп╕вв╕тчизники!
Шановна ╓врейська громадо!
Панове високоповажн╕ гост╕ з ус╕х кра╖н!
Сьогодн╕ ми з╕бралися, щоби ще раз ╕з глибоким болем згадати ╕ в╕дчути траг╕зм cтор╕нок минулого. Минулого, до реч╕, не такого вже й давнього… Важко пов╕рити, що таке масове й жорстоке вбивство сталося не в темн╕ в╕ки дикого середньов╕ччя, а посеред двадцятого стол╕ття – цив╕л╕зованого, осв╕ченого, ╓вропейського.
Под╕╖, як╕ ми сьогодн╕ скорботно згаду╓мо, належать одразу до к╕лькох великих книг: ╕стор╕╖ Укра╖ни, ╕стор╕╖ Друго╖ св╕тово╖ та ╕стор╕╖ ╓врейського народу. 
«Бабин Яр – це трагед╕я всього людства, але сталася вона тут на укра╖нськ╕й земл╕. ╤ тому укра╖нець не ма╓ права забувати про не╖ так само, як не ма╓ забувати про не╖ ╕ ╓врей.  Бабин Яр – це наша сп╕льна  трагед╕я, трагед╕я, перш за все, ╓врейського ╕ укра╖нського народ╕в», - це думка великого укра╖нця ╤вана Дзюби. Вимовлена вона п'ятдесят рок╕в тому, коли т╕льки за слово «╓врей», сказане в цьому м╕сц╕, могли й ув'язнити.
Бабин Яр – це братська могила невинних мирних людей р╕зних нац╕ональностей: ╓вре╖в, укра╖нц╕в, рос╕ян, ром╕в та багатьох ╕нших.
Але вс╕ ми ч╕тко розум╕╓мо, що Бабин Яр – це одна ╕з найглибших ран, один ╕з найважчих спогад╕в про Голокост, про цю безпрецедентну в ╕стор╕╖ людства катастрофу, про спробу ф╕зично винищити весь народ ╕з кор╕нням, заглибленим в Б╕бл╕ю. У цьому сенс╕ з Бабиним Яром сп╕вм╕рний х╕ба що Аушв╕ц.
╢вреям нацисти ставили в провину сам факт ╖хнього ╕снування. У Бабиному Яру було вбито практично вс╕х ╓вре╖в Ки╓ва, вс╕х як╕ залишилися в м╕ст╕, хто не п╕шов на фронт ╕ не ви╖хав в евакуац╕ю. Тому зрозум╕ло, що жертвами в основному були л╕тн╕ люди, ж╕нки, мал╕ д╕ти.
Буквально днями почув дуже зворушливу розпов╕дь про п’ятир╕чного ╓врейського хлопчика, який дорогою смерт╕ весь час питався у мами: «Мама, ну чому ти мене туди ведеш? Я ж зранку тебе слухався ╕ з’╖в всю кашу, а ти мен╕ об╕цяла, що нас не вбиватимуть».
Уяв╕ть соб╕ близько п╕втора м╕льйона укра╖нських ╓вре╖в знищено нацистами. Це – чверть ус╕х св╕тових жертв Голокосту. Голокост – трагед╕я планетарного масштабу. Це – злочин не лише проти окремого народу, а супроти всього людства.
В роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни укра╖нц╕ теж зазнали багатом╕льйонних втрат, ╕ ми дуже добре зна╓мо, як роками й десятил╕ттями болять серця й душ╕ за полеглими р╕дними й близькими.
Нема╓ родини в Укра╖н╕, яка б не постраждала п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни.
Тому в Бабиному Яру буде створено Мемор╕ал Голокосту. Сьогодн╕ зранку я оприлюднив цю ╕н╕ц╕ативу ╕ дуже дякую за потужну п╕дтримку, за той в╕дгук, яку вона одразу ж знайшла у серцях багатьох.
Несила перепов╕дати, як все тут в╕дбувалося 75 рок╕в тому. Вт╕м, а чи ╓ взагал╕ потреба в словах, коли тут ╕ дос╕ стогне земля, плаче небо, тремтять дерева? Коли й донин╕ чути зойки мертвих, пам’ять яких прошу вс╕х присутн╕х, ╕ не лише тут в Бабиному Яру, а й вс╕х, хто нас дивиться, вшанувати хвилиною мовчання.

Шановн╕ пан╕ та панове!
У Талмуд╕ сказано: «Хто погубив хоча б одне життя – погубив ц╕лий св╕т, а той хто врятував хоча б одне життя – цей св╕т врятував». Тому в пам’ят╕ насамперед залишаться численн╕ приклади сол╕дарност╕ з╕ сво╖ми ╓врейськими сус╕дами та земляками. Понад двом з половиною тисячам укра╖нц╕в Яд ва-Шем присво╖в звання «хас╕д?й умм?т га-ол?м» - високе звання Праведник╕в народ╕в св╕ту.
Хоча смертна кара загрожувала тод╕ кожному,  хто рятував ╓вре╖в. Протягом останнього десятил╕ття сотн╕ укра╖нц╕в заслужено отримали в╕д незалежно╖ Укра╖ни висок╕ державн╕ нагороди за спас╕ння сп╕вв╕тчизник╕в в╕д Голокосту. 
Сотн╕ ос╕б назван╕ «Праведниками Бабиного Яру».  Першим серед них став православний священик Олекс╕й Глагол╓в та члени його родини.
На мою думку, дуже промовистим ╓ приклад подвижницько╖ д╕яльност╕ митрополита Шептицького – духовного пастиря,  укра╖нського нац╕онал╕ста ╕ гуман╕ста, який писав, що «найвищий ступ╕нь любов╕ – в╕ддати життя за брата, бо кожен ближн╕й ╓ братом ╕ членом людсько╖ родини».  Стараннями владики Андрея та його брата арх╕мандрита Климент╕я сотн╕ ╓вре╖в знайшли прихисток у греко-католицьких монастирях Галичини. Серед врятованих Шептицькими – маленький хлопчик Адам, який згодом стане м╕н╕стром закордонних справ Польщ╕ Ротфельдом. ╤ льв╕вський рабин Давид Кахане, який напише п╕зн╕ше в «Щоденнику льв╕вського гетто», що лише сам погляд митрополита додавав упевненост╕: «Залишайся,  тут тоб╕ допоможуть, ╕ н╕чого з тобою не станеться».
Нам ╓ ким пишатися. Нам укра╖нцям. Проте були й так╕, за кого боляче й соромно, ╕ цього теж не викреслити ╕з нац╕онально╖ пам’ят╕. Так╕, яких мав на уваз╕ Зе╓в Жаботинський, людина, яка народилася в Укра╖н╕, коли писав, що кожен народ «ма╓ право мати сво╖х мерзотник╕в». З цього приводу минулого року я недвозначно висловився, промовляючи в Кнесет╕, ╕ мо╖ оц╕нки – в сил╕. Колаборац╕он╕сти залишили св╕й сл╕д майже в ус╕х окупованих нацистами кра╖нах ╢вропи, але ж не вони уособлюють сво╖ народи!
А хтось був просто байдужим… Очевидно, що масштаби Голокосту могли би виявитися меншими, якби на нього не намагалися заплющити оч╕, якби не стримували ╓врейську ╕мм╕грац╕ю.  Про все це з г╕ркотою розпов╕дала в сво╖х мемуарах також уродженка Укра╖ни, майбутн╕й прем’╓р-м╕н╕стр ╤зра╖лю Голда Ме╖р.
Багато хто зм╕г би врятуватися, якби св╕т демонстрував належну сол╕дарн╕сть, якби уряди б╕льшост╕ кра╖н того часу не зачинили холоднокровно двер╕ перед ╓вреями.
Урок Бабиного Яру – це нагадування про страшну ц╕ну пол╕тично╖ та морально╖ короткозорост╕. Це – спомин про те, що  потурання агресору лише розпалю╓ апетит. Под╕бного роду трагед╕╖ неможлив╕ в умовах демократ╕╖, вони властив╕ лише авторитарним та тотал╕тарним режимам. Для цих режим╕в життя – н╕що, а люди – лише гвинтики в смертоносн╕й машинер╕╖ диктатор╕в-парано╖к╕в.
Я багато розм╕рковував  над тим,  чому протягом багатьох рок╕в радянська влада спочатку замовчувала трагед╕ю Бабиного Яру, а пот╕м намагалася розчинити його ╓врейську складову в загальному мартирологу Друго╖ св╕тово╖. Чи не тому, що Стал╕н у глибинах сво╓╖ чорно╖ душ╕ п╕дтримував так зване остаточне вир╕шення ╓врейського питання? Щойно п╕сля перемоги над нацизмом г╕льйотина репрес╕й  запустилася знову, першими, на кого впало ╖╖ лезо, був ╢врейський антифашистський  ком╕тет, так зван╕ «безродные космополиты» та «врачи-вредители». Лише смерть Стал╕на врятувала ╓вре╖в СРСР в╕д депортац╕╖, под╕бно╖ т╕й, яку пережили кримськ╕ татари та ╕нш╕ етноси.
До реч╕, саме сьогодн╕ Верховний суд Рос╕╖ ухвалив ксенофобське р╕шення про заборону Меджл╕су. Так от справа Стал╕на живе.
Наступники вождя зберегли антисем╕тизм як елемент державно╖ пол╕тики. Але зам╕сть пол╕тики ф╕зично╖ л╕кв╕дац╕╖ зробили ставку на знищення ╓врейсько╖ ╕дентичност╕ як тако╖. При цьому десятил╕ттями Москва постачала й постача╓ зброю тим, хто мр╕╓ скинути ╤зра╖ль в море.
Отже, трагед╕я Бабиного Яру – це попередження усьому людству, що будь-який режим, який ма╓ за н╕що права та свободи людини, несе в соб╕ загрозу для само╖ людяност╕. Нашим моральним обов’язком ╓ точно не допустити повторення злочин╕в проти людства та людяност╕.
Така перспектива, на перший погляд, вигляда╓ нереальною.  Але  якщо л╕дери деяких кра╖н в основу сво╓╖ пол╕тики кладуть боротьбу за так звану ╕сторичну справедлив╕сть, якою полюбляв об╜рунтовувати сво╖ злочини сам  Г╕тлер… Якщо м╕жнародне право знову розтоптане чоботом агресора… Якщо тепер╕шня ООН ╕нколи нагаду╓ тогочасну Л╕гу Нац╕й… Якщо анекс╕ю Криму в зворотному переклад╕ на н╕мецьку рос╕йська пропаганда прямо назива╓ аншлюсом…
Якщо все так, то де гарант╕я, що ми застрахован╕ в╕д повторення ╕нших траг╕чних стор╕нок недавнього минулого? Особливо, беручи до уваги сплеск рел╕г╕йно╖, расово╖ чи нац╕онально╖ нетерпимост╕, рецидиви антисем╕тизму нав╕ть у тих кра╖нах, де вс╕ ц╕ ганебн╕ явища, здавалося б, давно й безповоротно викор╕нен╕? ╤ х╕ба не може не турбувати повсюдне зростання популярност╕ ультраправих ксенофобських пол╕тичних сил?

Шановн╕ пан╕ та панове!
Траг╕чн╕ под╕╖ минулого вимагають в╕д нас виховувати нов╕ покол╕ння на принципах поваги до людсько╖ г╕дност╕, толерантност╕. Саме так ми чинимо у нас, в Укра╖н╕. У нас сформувалася пол╕тична нац╕я, яка на засадах патр╕отизму, пережитого минулого, непростих виклик╕в сучасност╕ ╕ в╕ри у сп╕льне ╓вропейське майбутн╓ м╕цно згуртувала людей р╕зних етнос╕в, мов ╕ спов╕дань. Згуртувала навколо основоположних ц╕нностей – свободи, незалежност╕, демократ╕╖, прав людини.
╢врейська громада пл╕ч-опл╕ч з ╕ншими громадянами Укра╖ни р╕шуче встала на захист нашо╖ сп╕льно╖ Батьк╕вщини. Ми, укра╖нц╕, дуже високо ц╕ну╓мо це ╕ н╕коли не забудемо.
Гармон╕я – ось яким словом можна лакон╕чно описати тепер╕шн╕  стосунки ╓вре╖в Укра╖ни з ╖╖ ╕ншими етносами, р╕вно як ╕ в╕дносини нашо╖ кра╖ни з ╤зра╖лем.
Тому ми так близько до серця сприйняли зв╕стку про смерть Шимона Переса –  мого доброго друга, великого друга нашо╖ держави та пол╕тика св╕тового р╕вня. За к╕лька годин я в╕дбуваю до ╤зра╖лю, щоб вшанувати пам’ять цього видатного пол╕тичного д╕яча сучасност╕. 
Для нас надзвичайно ц╕нним ╓ приклад Держави ╤зра╖ль: ╖╖ вм╕ння не просто виживати, а динам╕чно розвиватися  в умовах пост╕йно╖ зовн╕шньо╖ агрес╕╖, ╕ при цьому збер╕гати демократ╕ю; спроможн╕сть давати в╕дс╕ч терористичн╕й загроз╕; здатн╕сть будувати ╕нновац╕йну економ╕ку; досв╕д нац╕онально-культурного в╕дродження. Ця паралель – глибоко ╕сторична, ╖╖ свого часу проводила ще Леся Укра╖нка: «╤ ти колись боролась, мов ╤зра╖ль, Укра╖но моя».
Сучасна Н╕меччина, скинувши ╕з себе кайдани нацизму, стала одним ╕з флагман╕в ╢вропейського Союзу, одн╕╓ю ╕з найрозвинен╕ших економ╕к св╕ту ╕ одним ╕з найтолерантн╕ших сусп╕льств. Вона – один з головних партнер╕в ╕ союзник╕в Укра╖ни зараз. Союзник╕в в боротьб╕ з рос╕йською агрес╕╓ю, ╕ вона робить колосальний внесок у п╕дтримку укра╖нських реформ.
Ми, три народи, як ╕ вс╕ укра╖нц╕, ╓вре╖ ╕ н╕мц╕, як ╕ ╓вропейц╕, ╕з непростою ╕стор╕╓ю стосунк╕в, з бол╕сним минулим ╕ важкими травмами, зараз демонстру╓мо нашу в╕ддан╕сть ╕деалам та принципам демократичного та толерантного св╕ту. Св╕ту, в якому нема╓ м╕сця в╕йнам, таким геноцидам як Голокост та Голодомор. Де нема╓ м╕сця расизму, нетерпимост╕, диктатур╕, етн╕чним чисткам.
Never again. Н╕коли б╕льше – така наша сп╕льна позиц╕я.
Сьогодн╕ ми лише почина╓мо мемор╕альн╕ заходи. Протягом найближчих двох рок╕в згада╓мо, вшану╓мо ╕ пом'янемо вс╕х, хто пол╕г у ц╕й земл╕: ╓вре╖в, ром╕в, представник╕в укра╖нського нац╕онально-визвольного руху, полонених червоноарм╕йц╕в.
Схил╕мо голови в пам'ять про жертви Бабиного Яру!
В╕чна пам'ять невинно уб╕╓нним.
Слава праведникам-героям, що ризикували власним життям заради порятунку тих, кому загрожувала смерть.
Нехай мир та злагода назавжди запанують на земл╕ в╕льно╖ Укра╖ни, ╢вропи та всього св╕ту! 
Слава Укра╖н╕!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 30.09.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17451

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков