Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗАЦВ╤В П╤ДБ╤Л
Народна медицина


ЖАДА╢ ПЕЧ╤НКА…
Народна медицина


НАКУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА…
Народна медицина


НЕДОСТАТН╤Й КРОВООБ╤Г
Народна медицина


В╤ДНОВИВСЯ З╤Р
Народна медицина




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2004 > Тема "Порадниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 13.02.2004
СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ
КС

Стрітення, або Громниця, - велике зимове свято, яке відзначають 15 лютого. Наші пращури уявляли, що літо - це гарна дівчина у вінку з барвистих запашних квітів, а зима - сердита, люта молодиця. І саме на Стрітення змагаються Зима з Літом: якщо цього дня почнеться відлига і зі стріх потече вода, то й Весна не за горами, і буде вона лагідна й погідна.
Тому люди дуже цінували зібрану на Стрітення талу воду. Їй приписували таку ж цілющу силу, як і свяченій на Водохреща воді.
А ще на Стрітення вшановували вогонь. Несли до церкви прикрашені стрічками свічки, а потім тримали їх удома цілий рік і запалювали, щоб відвернути від хати грім і блискавку. Тому ці свічки так і звалися - «громниці».
За церковним календарем Стрітення також вважається великим святом. У цей день мати Ісуса Марія прийшла з ним до храму. Там вона зустріла одного чоловіка на ім’я Симеон, який жив у Єрусалимі, людину праведну та благочестиву. І Святий Дух був на ньому, Який звістив старому, що йому смерті не бачити, перш ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину-Ісуса, щоб учинити над ним за звичаєм законним, взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!»
І дивувалися батько Його й Мати тим, що про Нього було сказано. А Симеон їх поблагословив та й прорік до Марії, Його Матері: «Ось призначений Цей багатьом на падіння і уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, - і меч душу прошиє самій же тобі, - щоб відкрились думки сердець багатьох!»
У храмі була Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племені Асирового, - вона дожила до вісімдесяти чотирьох років, удова, яка не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалима чекав.
Слова Симеона, який прий-няв Господа, збулися. Ісус Христос дав людям новий закон благодаті й любові. Але Його вчення, як і сам Спаситель світу, стали для багатьох предметом ненависті й протиріччя. А Матір Божа, бачачи страждання і хресну смерть Свого Божественного Сина, пережила стільки горя і сердечних мук - немов той меч душу її прошив.
Отож у святкуванні Стрітення поєдналася віра нашого народу у прадавні слов’янські божества з вірою в Ісуса Христа. Це і зустріч літа з зимою, і зустріч Симеона з Божим Дитям.
Одразу після Стрітення надходить Масляна, яку святкують цілий тиждень.
Люди раділи тому, що незабаром надійде тепла пора, каталися на конях, співали веселих пісень, танцювали, пригощалися варениками й млинцями. Круглий, рум’яний млинець - то ніби маленьке сонечко. В такий спосіб наші бабусі
й дідусі закликали Сонце, вшановували його, щоб було воно лагідне, не жаліло тепла для землі й усього, що на ній росте.
Наприкінці Сирного тижня (так ще називали Масляну) спалювали солом’яне опудало. На Чернігівщині таке опудало називали Кострубоньком. Взимку Кострубонько стояв на роздоріжжях у капелюсі, з люлькою у роті. Подорожні, які їхали повз Кострубонька, віталися з ним, просили, щоб той не дав їм заблукати.
На Масляну Діда Кострубатого спалювали, вірячи у те, що це допоможе прогнати зиму, спровадити морози й сніг і наблизити весну.
А в неділю, наприкінці Масляної, люди вибачалися одне перед одним. Так ця неділя і зветься - Прощена. І ставали люди в цей день добрішими. Не забудьте ж і ви цього дня, а випаде він на 21 лютого, перепросити усіх, кого могли образити, і самі пробачте тих, хто скривдив вас.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 13.02.2004 > Тема "Порадниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1741

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков