Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ПАЛАТ╤ ПРЕДСТАВНИК╤В США ОПРИЛЮДНИЛИ ЗАКОНОПРО╢КТИ ПРО ДОПОМОГУ, УКРА╥Н╤ - МАЙЖЕ $61 М╤ЛЬЯРД
Сп╕кер Майк Джонсон заявив у середу, що плану╓ провести голосування щодо пакета допомоги ц╕╓╖...


ЗВЕРНЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО ДО Л╤ДЕР╤В КРА╥Н ╢ВРОСОЮЗУ
Нам ус╕м ╕з вами треба зараз переграти Пут╕на в р╕шучост╕, щоб ця в╕йна нарешт╕ почала йти до...


КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…


РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 16.09.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 16.09.2016
Мустафа Джем╕л╓в, Уповноважений Президента у справах кримсько-татарського народу: «ДЛЯ ПУТ╤НА П╤ТИ З КРИМУ Р╤ВНОСИЛЬНО ПОЛ╤ТИЧНОМУ ХАРАК╤Р╤»

Люди, як╕ залишилися жити в Криму ╕ не погоджуються з умовами рос╕йсько╖ окупац╕╖, продовжують в╕дчувати на соб╕ серйозний тиск з боку м╕сцево╖ влади. Таких вс╕ляко намагаються "вичавити" з п╕вострова, а на ╖хн╓ м╕сце переселити рос╕ян. Вт╕м, н╕чого нового: Москва саме так ╕ робила завжди, намагаючись анексувати п╕востр╕в. Але т╕льки зараз в╕н перетворився ще й на величезну в╕йськову базу ╕з засобами ядерного арсеналу.
Б╕льш докладно про те, як трива╓ боротьба проти рос╕йсько╖ окупац╕╖ Криму, що може змусити Пут╕на повернути його Укра╖н╕, ╕ що чека╓ на п╕востр╕в у майбутньому, розпов╕в в ╕нтерв'ю «Укр╕нформу» Уповноважений Президента Укра╖ни у справах кримсько-татарського народу Мустафа Джем╕л╓в.

КРИМЧАНИ ЖИВУТЬ У ПОСТ╤ЙНОМУ СТРАХУ

- Як ви можете охарактеризувати нин╕шн╕й стан кримських татар, як╕ залишилися в Криму?
- Я буду вести мову не т╕льки про кримських татар, але й взагал╕ про вс╕х людей, як╕ опинилися п╕д окупац╕╓ю. Вони, звичайно, под╕ляються. Якщо кримськ╕ татари дуже ч╕тко, практично вс╕м народом, сказали "н╕ окупац╕╖", то у багатьох серед рос╕йськомовного населення були як╕сь ╕люз╕╖ щодо того, що "могутня та сильна" Рос╕я зробить ╖х щасливими. Зараз наста╓ просв╕тлення. Правда, якщо ви при╖дете до Криму та спробу╓те посп╕лкуватися на дороз╕ з жителями, вам н╕хто не скаже, що йому погано. Там дозволя╓ться говорити т╕льки про те, як добре живеться при Рос╕╖. Але вже того ентуз╕азму, коли люди ходили з рос╕йськими прапорами, нема╓. Почуття, яке переважа╓ у людей в Криму - це страх, тому що, якщо щось не так сказати, то завтра можна оч╕кувати на обшук або допити. Але так як кримськ╕ татари, як ╕ ран╕ше, зараз залишаються на п╕востров╕ найб╕льш активними з ч╕тко вираженою сво╓ю позиц╕╓ю, то б╕льший тиск, звичайно, в╕дчувають вони.
Стратег╕я окупант╕в спрямована на те, щоб вичавити кримських татар з територ╕╖ Криму. Це приблизно так само, як ╕ п╕д час першо╖ окупац╕╖ у 1783-1883 рр. Тод╕ не було ешелон╕в, не депортували, але забирали земл╕, глумилися над рел╕г╕йними та нац╕ональними почуттями. Зараз це робиться б╕льш витончено. Особливо негативно д╕╓ фактор викрадення ╕ вбивства кримських татар. У людей виника╓ таке в╕дчуття, що н╕хто не захищений.
Б╕знес теж у дуже занедбаному стан╕. Там недостатньо не втручатися в пол╕тику ╕ не критикувати - потр╕бно обов'язково говорити, що при Укра╖н╕ було погано, при Рос╕╖ добре. Тод╕ ╓ над╕я, що б╕знес буде ╕снувати, ╕ то - якщо на нього не заз╕ха╓ нова влада.
Вчора, наприклад, мен╕ подзвонили ╕ сказали, що там, де причал у Коктебел╕, де люди заробляли, тепер цю територ╕ю збира╓ться "прихопити" головний кремл╕вський пропагандист Кисельов.
Т╕, хто при╖жджають туди, бачать безкарн╕сть ╕ можлив╕сть ухопити, ╕ цим добре користуються. Що буде дал╕? У мене ╓ велик╕ побоювання, що багатьох кримських татар ╖м вдасться вичавити. Це в наш╕й ╕стор╕╖ вже було.
Рос╕я одночасно завозить велику к╕льк╕сть сво╖х громадян. У прес╕ пов╕домлялося про 15 тис. держслужбовц╕в, яких завезли на зам╕ну колаборантам - до них вже нема╓ дов╕ри, ╕ ╖х в╕дправляють на Урал та до ╕нших м╕сць. Особливо багато завозять в╕йськовослужбовц╕в. За р╕зними оц╕нками, близько п╕вм╕льйона людей вже привезли.
В╕дпов╕дно до Женевсько╖ конвенц╕╖ 1949 року, примусов╕ зм╕ни демограф╕чного стану окуповано╖ територ╕╖ прир╕внюються до в╕йськових злочин╕в, як╕ повинн╕ судитися трибуналом. За це Рос╕я, звичайно, повинна нести в╕дпов╕дальн╕сть.

СП╤ВРОБ╤ТНИКИ МВС РФ, НАПИВШИСЬ, ХВАЛЯТЬСЯ ЯДЕРНИМИ БО╢ГОЛОВКАМИ В КРИМУ

- Ви сказали про зб╕льшення к╕лькост╕ в╕йськових...
- П╕востр╕в перетворений на м╕л╕таризований плацдарм. Р╕зко зб╕льшилася к╕льк╕сть в╕йськовослужбовц╕в, техн╕ки, л╕так╕в ╕ гвинтокрил╕в. Чисельн╕сть рос╕йських збройних сил зараз перевищу╓ чисельн╕сть Чорноморського флоту, який був в Укра╖н╕, приблизно у чотири-п'ять раз╕в.
Наш╕ служби ч╕тко пов╕домляють, що у них нема╓ сумн╕в╕в, що в урочищ╕ Кизилташ, де за радянсько╖ влади було ядерне сховище, воно повн╕стю в╕дновлено, ╕ туди завезено ш╕сть ядерних бо╓головок.
- Наск╕льки точною ╓ ця ╕нформац╕я? Якщо це д╕йсно так, то вона може отримати великий резонанс. На Заход╕ уважно стежать за цим ╕ поки не можуть п╕дтвердити.
- На Заход╕ кажуть, що точно╖ ╕нформац╕╖ не мають. Але те, що там ╓ нос╕╖ ядерних бо╓головок, у цьому нема╓ сумн╕в╕в. До нас надходять пов╕домлення, що люди бачили довг╕ машини з написами "Рад╕оактивна небезпека". Кр╕м того, посилився пропускний режим до урочища. Коли там проходила реставрац╕я сховища, кримськ╕ татари могли ще за╖жджати туди, але зараз там потр╕йний кордон, ╕ жоден кримський татарин туди потрапити не може.
А що стосу╓ться шести бо╓головок, це з розмов ╕з сп╕вроб╕тниками МВС Рос╕╖. Коли вони напиваються, у них дуже розв'язуються язики, ╕ вони починають хвалитися, як╕ вони сильн╕. Наш╕ люди кажуть, що у них нема╓ сумн╕в╕в, що ц╕ бо╓головки вже там ╓.
Це дуже тривожно, оск╕льки створю╓ велику небезпеку для всього п╕вострова. При необережному поводженн╕ нав╕ть з одн╕╓ю з бо╓головок збиток може бути нанесений колосальний. Це загроза ╕ для найближчих кра╖н Причорномор'я, у тому числ╕ кра╖н НАТО - Румун╕╖, Туреччини, Болгар╕╖.

ВИМОГА ДО ПУТ╤НА ОДНА - НЕХАЙ ЗАБИРА╢ТЬСЯ З НАШО╥ ТЕРИТОР╤╥

- До реч╕, у к╕нц╕ серпня ви були в Туреччин╕. Що там кажуть про проблеми Криму?
- Власне кажучи, я був запрошений на вес╕лля одного високопоставленого чиновника, де було присутн╓ ╕ кер╕вництво кра╖ни. Там я посп╕лкувався з прем'╓р-м╕н╕стром, м╕н╕стром закордонних справ.
- Ви говорили про "зближення" Туреччини ╕ Рос╕╖?
- Мене просто запитали, як справи у кримських татар. Я в╕дпов╕в - погано, а коли ви стали друзями з Пут╕ним, то стало ще г╕рше. Розмова пройшла, звичайно, мирно. Мен╕ пов╕домили, що на 3 вересня була запланована зустр╕ч у Ханчжоу Ердогана з Пут╕ним, ╕ запитали, як╕ у нас вимоги. Я сказав, вимога у нас одна - нехай забира╓ться з нашо╖ територ╕╖. Звичайно, в╕н також повинен нести в╕дпов╕дальн╕сть за все, що нако╖в - за вбивства, арешти, але це вже повноваження М╕жнародного трибуналу.
А що стосу╓ться першочергових крок╕в, ми домовилися, що сформулю╓мо наше бачення ╕ передамо турецьк╕й сторон╕. ╤ д╕йсно сформулювали, вийшло п'ять пункт╕в. Перше - негайне зв╕льнення вс╕х пол╕тв'язн╕в; друге - створення ком╕с╕╖ з участю Меджл╕су з розсл╕дування факт╕в викрадення ╕ вбивства наших сп╕вв╕тчизник╕в на територ╕╖ Криму; трет╓ - зняття заборони на д╕яльн╕сть Меджл╕су; четверте - в╕дкрити в'╖зд на територ╕ю Криму вс╕м м╕жнародним мон╕торинговим та правозахисним орган╕зац╕ям; п'яте - зняти заборону на в'╖зд ╕ ви╖зд л╕дер╕в Меджл╕су.
Три дн╕ тому я зустр╕чався з турецьким послом, запитав у нього про результати. Поки н╕чого не отримали. Але те, що це питання Ердоган повинен був обговорити з Пут╕ним, не виклика╓ сумн╕в╕в.

РОС╤Я НЕ ЗМУСИТЬ МОВЧАТИ УМЕРОВА

- ╤ в Укра╖н╕, ╕ на Заход╕ уважно стежать за ситуац╕╓ю з ╤льм╕ Умеровим. П╕сля багатьох зусиль його вдалося зв╕льнити з псих╕атричного стац╕онару в Криму, зараз трива╓ його судове пересл╕дування. Наск╕льки, на ваш погляд, так╕ люди, як Умеров, заважають Кремлю?
- Кремлю заважають ус╕, хто не визна╓ законност╕ окупац╕╖. Але не вс╕, як Умеров, можуть в╕дкрито, у прес╕, на телебаченн╕ сказати: "Я не визнаю цю окупац╕ю. Крим - це частина Укра╖ни". Таких, звичайно, в приклад ╕ншим, вони намагаються покарати.
╤льм╕ Умеров взагал╕ г╕дний захоплення, тому що у нього стан здоров'я важкий. У нього три серйозн╕ хвороби - Парк╕нсона, в╕н перен╕с дуже складну операц╕ю на серц╕ в Ки╓в╕, а також цукровий д╕абет. Люди в такому стан╕ не займаються сусп╕льним життям, замикаються у соб╕, але ╤льм╕ Умеров завжди був ╕ залиша╓ться мужньою людиною. В╕н ч╕тко формулю╓ свою точку зору, а це окупанта дуже драту╓.
Його звинувачують у посяганн╕ на територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Це абсурд. ╤льм╕ каже: "Мен╕ нема╓ н╕якого д╕ла до вашо╖ територ╕╖, до вашо╖ ц╕л╕сност╕. Залишайтеся такими, якими ви ╓. Але я не визнаю Крим частиною вашо╖ територ╕╖". Це, з точки зору рос╕йського законодавства, ╓ злочином.
Окупац╕йна влада чудово зна╓, що, за винятком десятка колаборант╕в з числа кримських татар, у не╖ нема╓ прихильник╕в. Тому вона намагаються змусити вс╕х мовчати. Але у той же час так╕ люди, як ╤льм╕ Умеров, Ахтем Чийгоз, дуже в╕др╕зняються в╕д ус╕╓╖ маси.
- Скаж╕ть, а ви особисто в╕дчува╓те зараз тиск з боку Кремля?
- Вони намагалися тиснути на мене через мого сина, Хайсера, який в╕дбува╓ терм╕н в Рос╕╖, робили натяки, що в╕н може бути зв╕льнений, якщо я буду добре себе вести. Я тод╕ ╖х назвав терористами, з якими порядн╕ люди не ведуть д╕алог. На цю тему вони вже припинили розмову, але тиск на сина весь час був. В╕д нього вимагали, щоб в╕н прийняв рос╕йське громадянство. У якийсь момент заявили, що його паспорт пропав, ╕ треба оформляти новий, ╕ в його ╕нтересах, якщо в╕н в╕зьме рос╕йський паспорт. Хайсер юридично оформив заяву, що ╓ громадянином Укра╖ни ╕ не збира╓ться його зм╕нювати. Вони зрозум╕ли, що вс╕ ц╕ спроби безусп╕шн╕ ╕ визнали його укра╖нське громадянство.
Адвокат Полозов каже, що 26 листопада у Хайсера зак╕нчу╓ться терм╕н, ╕ начебто його повинн╕ зв╕льнити. Але з ц╕╓ю кра╖ною не можна мати 100-процентно╖ гарант╕╖, що так ╕ буде - можуть провести провокац╕ю ╕ залишити його там надовше.
В╕дчува╓ться тиск на мою с╕м'ю, яка залиша╓ться в Криму. Дружин╕ виплачують пенс╕ю по старост╕ - к╕лька тисяч рубл╕в. ╥й сказали, що якщо вона не отрима╓ рос╕йський паспорт, то припинять виплати. Я ╖й сказав, хай не дають, я буду висилати грош╕. Проходить деякий час, вона мен╕ знову телефону╓. В╕д не╖ знову вимагають прийняти рос╕йське громадянство, ╕накше вона повинна буде повернути назад ус╕ пенс╕╖, як╕ ╖й виплатили за 2,5 року. Виходить близько трьох тисяч долар╕в. Я сказав, добре, це теж заплатимо.
Зараз, оск╕льки ми говоримо про це в╕дкритим текстом, мабуть, вир╕шили ╖╖ не ч╕пати якийсь час. Але вона бо╖ться ви╖жджати до мене в Ки╖в, тому що ╖╖ можуть не пустити з укра╖нським паспортом.
Не маючи рос╕йського паспорта, в Криму практично неможливо жити. Не можна влаштуватися на роботу, д╕тям не можна вчитися, поховати не можеш н╕кого, ╕ найголовн╕ше - не можна звернутися за медичною допомогою. Тим не менш, за пов╕домленнями окупац╕йних властей, близько 30-40 тисяч людей не отримали рос╕йських паспорт╕в. З ╖хнього боку це, звичайно, велика мужн╕сть.

ДИВН╤ РЕЧ╤ В ПАР╢

- Сьогодн╕ звучить багато заяв про нелег╕тимн╕сть майбутн╕х вибор╕в до Держдуми Рос╕╖ в Криму, оск╕льки ╖х збираються провести на окупован╕й територ╕╖, а в списку кандидат╕в вказан╕ особи, як╕ забезпечували цю окупац╕ю. Наск╕льки ймов╕рно, що м╕жнародна сп╕льнота не визна╓ парламентськ╕ вибори в Рос╕╖ взагал╕, враховуючи ц╕ факти?
- В ╕деал╕, звичайно, так ╕ повинно бути. Якщо вибори будуть проводитися ╕ на окупован╕й територ╕╖, ╕ т╕ голоси, як╕ будуть отриман╕ з Криму, вплинуть на обрання депутат╕в з ╕нших рег╕он╕в, це все робить вибори нелег╕тимними. Чи буде якась тверда ╕ принципова м╕жнародна позиц╕я, зараз важко сказати.
Те, що в Рос╕╖ напишуть потр╕бн╕ цифри, нав╕ть якщо н╕хто не прийде на вибори, не треба сумн╕ватися. Але зараз влада доклада╓ велик╕ зусилля, щоб змусити людей йти на вибори. Я знаю к╕лька випадк╕в, коли сп╕вроб╕тники ФСБ говорили кримським татарам, що вони повинн╕ зайти в каб╕ну, сфотографувати, за кого проголосували, ╕ показати, що вони взяли участь у цих виборах. Тод╕ буде прийнято р╕шення, чи залишаться люди на робот╕. Це сутт╓вий важ╕ль, тому що мова йде про втрату засоб╕в до ╕снування. Ми вважа╓мо, що близько 10% кримських татар будуть змушен╕ взяти участь у виборах, особливо з числа тих, хто працю╓ у бюджетн╕й сфер╕.
Дал╕ ми, звичайно, будемо в╕дстоювати свою точку зору. 13 жовтня на ПАР╢ якраз в╕дбудеться дискус╕я з приводу того, щоб в╕дновити право голосу рос╕йсько╖ делегац╕╖. Ми категорично проти. Але у верх╕вц╕ Ради ╢вропи в╕дбуваються дуже дивн╕ реч╕. У червн╕ у нас там були дискус╕╖, де виступали ╕ наш╕ депутати, ╕ прибалти, ╕ поляки. Т╕льки один француз та ╕тал╕╓ць говорили досить м'яко, але вс╕ ╕нш╕ були взагал╕ категорично проти участ╕ рос╕ян у ПАР╢. Але, тим не менш, через тиждень в╕д ╕мен╕ президента (ПАР╢ - ред.) до РФ направля╓ться лист про те, що рос╕ян хот╕ли б бачити в Асамбле╖. Подивимося, як буде цього разу, але р╕шення буде прийматися т╕льки 17 с╕чня.

"ЗВОРОТНИЙ Х╤Д" ПО КРИМУ МОЖЛИВИЙ ╤ ПРИ ПУТ╤Н╤

- В одному з╕ сво╖х коментар╕в з приводу об'╓днання Криму з ЮФО Рос╕╖ ви назвали це спробою Пут╕на вивести Крим з-п╕д санкц╕й. ╤ншими словами, можна говорити про те, що Крим для Москви став "неп╕дйомним" в економ╕чному план╕, ╕ у Кремл╕ не знають, що з цим робити?
- Це з самого початку було ясно. За р╕зними оц╕нками, причому рос╕йських експерт╕в, в╕н буде коштуватиме, нав╕ть за такого депресивного стану як зараз, м╕н╕мум у $3-5 млрд. на р╕к. Це через те, що п╕востр╕в повн╕стю залежить в╕д води, електрики, поставок продукт╕в харчування. Все це було з Укра╖ни. Зараз електрика кошту╓ в десятки раз╕в дорожче, води нема╓, ╕ нема╓ с╕льського господарства. Правда, вони бурять свердловини ╕ намагаються м╕неральною водою поливати. Це величезний збиток еколог╕╖ п╕вострова - солон╕сть грунту буде п╕двищуватися, але окупант╕в це не хвилю╓. Б╕знес не працю╓ на повну силу, санкц╕╖ дають про себе знати, тому надал╕ все буде т╕льки дорожчати. Але для Пут╕на п╕ти з Криму р╕вносильно пол╕тичному харак╕р╕, в╕н скор╕ше погодиться на харак╕р╕ Рос╕╖, н╕ж сво╓.
- Як╕ сценар╕╖ розвитку ситуац╕╖, на ваш погляд, можлив╕ у Криму найближчим часом?
- Репрес╕╖, мабуть, будуть посилюватися. Ми до цього готов╕. У окупац╕йно╖ влади ╕ншого рецепту нема╓, вона не може окуповану територ╕ю зробити б╕льш демократичною, н╕ж у ц╕лому по кра╖н╕. Рос╕я - це авторитарна держава, тому там перспектив нема╓. Санкц╕╖ повинн╕ збер╕гатися, а краще, щоб вони посилювалися. Подивимося, як пройдуть вибори в США - спод╕ваюся, до влади прийде розумний кандидат - думаю, позиц╕я Сполучених Штат╕в, а в╕дпов╕дно й ╕нших кра╖н Заходу, буде посилюватися.
Економ╕ка Рос╕╖, ╕ це н╕ для кого не секрет, тр╕щить по швах, правда ╓ "запас м╕цност╕" - золотовалютн╕ резерви. Принаймн╕, за пов╕домленнями ╖хн╕х в╕домств, це близько $395 млрд. Правда, дуже багато крадених грошей, у тому числ╕, у самого Пут╕на ╕ його оточення, але я не думаю, що вони будуть витрачати ц╕ грош╕ на бюджетн╕ реч╕ - не для того крали. Тому ситуац╕я буде пог╕ршуватися, ╕ ми розрахову╓мо на той момент, коли Рос╕я буде вимушена якось визначитися: або ця кра╖на буде йти до дна, або робити як╕сь зворотн╕ кроки.
Зворотний х╕д можливий нав╕ть при Пут╕н╕, якщо оточення дасть зрозум╕ти, що в╕н залишиться в ╕золяц╕╖. Коли д╕ють ц╕ суц╕льн╕ санкц╕╖, коли вони втрачають насилу накраден╕ м╕льярди, зв╕сно, вони можуть обуритися. Тому розрахунок на це теж ма╓ м╕сце.
- Ви прилет╕ли до Вашингтона буквально напередодн╕. Як╕ у вас плани, з ким плану╓те зустр╕тися? Як╕ головн╕ питання будете обговорювати?
- Запланована досить щ╕льна програма. Спершу тут, у Вашингтон╕, буде два великих заходи, пов'язаних з р╕чницею Незалежност╕ Укра╖ни, один з яких - у Кап╕тол╕╖, орган╕зований Фондом Укра╖на-США та Посольством Укра╖ни в США. Участь в╕зьме велика к╕льк╕сть людей - близько 500 ос╕б, у тому числ╕ представник╕в влади США. У мене передбачений виступ на цьому форум╕. Пот╕м, за пропозиц╕╓ю Президента Укра╖ни, я в╕зьму участь у 71-й сес╕╖ Генасамбле╖ ООН.

Ярослав ДОВГОПОЛ
Вашингтон

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 16.09.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17401

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков