"Кримська Свiтлиця" > #31 за 09.09.2016 > Тема "З потоку життя"
#31 за 09.09.2016
ЧОМУ ХАБАРНИК ЧАУС УТ╤К В╤Д ПРАВОСУДДЯ
Андр╕й Паруб╕й здивований, як таке могло статися. Порада сп╕керу: ан╕ж в попул╕зм гратися, краще б переглянули порядок зняття недоторканност╕
Рано-вранц╕, ще до початку сес╕╖ Верховно╖ Ради, парламентський ком╕тет з правово╖ пол╕тики ╕ правосуддя проголосував за позбавлення недоторканност╕ судд╕ Дн╕провського райсуду Ки╓ва Миколи Чауса, якого звинувачують у хабарництв╕. Того ж дня ж на сес╕йному зас╕данн╕ народн╕ депутати дали згоду на притягнення до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕, затримання ╕ арешт судд╕ Чауса. Отже, в╕д дня, коли згаданого суддю вп╕ймали на хабар╕ (9 серпня), не минуло й м╕сяця, як з нього зняли судд╕вську недоторкан╕сть, ╕ тепер правоохоронц╕ можуть застосувати до Чауса усю силу укра╖нських закон╕в. Можуть, але не зможуть. На тому ж зас╕данн╕ парламентського ком╕тету антикорупц╕йний прокурор Назар Холодницький пов╕домив, що за його даними Чаус знаходиться в анексованому Рос╕╓ю Криму. Ут╕к, тобто. «Ми не могли вжити жодних заход╕в на його затримання, оск╕льки у нього ╓ судд╕вський ╕мун╕тет», - сказав прокурор. По сут╕, це була його в╕дпов╕дь сп╕керу парламенту Андр╕ю Паруб╕ю, котрий напередодн╕, у понед╕лок, на зас╕данн╕ погоджувально╖ ради, вже напевне маючи ╕нформац╕ю про втечу Чауса, суворо зауважив, що Верховна Рада поставить питання правоохоронцям, «як могло статися так, що суддя Чаус вт╕к».
Попул╕зм щодо недоторканност╕: в╕д скасувати – до обмеження д╕╖ На жаль, в укра╖нському сусп╕льств╕, нав╕ть у т╕╓╖ його частини, яка активно ц╕кавиться пол╕тикою ╕ бере чи намага╓ться брати у н╕й участь, нема╓ розум╕ння сут╕ укра╖нсько╖ проблеми з недоторканн╕стю депутат╕в та судд╕в. Гасло «Геть недоторканн╕сть!» ╓ дуже популярним, його охоче використовують пол╕тики, особливо п╕д час передвиборчих кампан╕й, бо надто багатьом укра╖нцям зда╓ться, що такий радикал╕зм – ╕ ╓ найкращим ╕ нав╕ть ╓дино можливим способом вир╕шення проблеми. Таким чином, згадане гасло стало у нас прикладом звичайн╕с╕нького попул╕зму, якщо п╕д цим терм╕ном розум╕ти обман пол╕тиками виборц╕в. Прим╕ром, чим, як не попул╕змом, можна назвати згадану нами репл╕ку-запитання Паруб╕я при тому, що в╕дпов╕дь сп╕кер чудово зна╓, як ╕ те, що у даному випадку претенз╕╖ законодавц╕в до правоохоронц╕в виглядають, м’яко кажучи, дивними. Тим часом, недоторканн╕сть потр╕бна, бо ╓ гарант╕╓ю в╕д репрес╕й виконавчо╖ влади щодо опозиц╕йних пол╕тик╕в та тиску на судд╕в. Тобто, одним з елемент╕в реал╕зац╕╖ демократичного принципу розпод╕лу г╕лок влади. ╤ вигадали, до реч╕, цей елемент зовс╕м не в Укра╖н╕, в╕н усп╕шно д╕╓ в ус╕х розвинутих демократичних кра╖нах. Те, що укра╖нськ╕ пол╕тики на практиц╕ зробили з недоторканост╕ спос╕б уникнення в╕дпов╕дальност╕ за корупц╕ю для себе ╕ судд╕всько╖ маф╕╖, то вже конкретна проблема укра╖нського сусп╕льства, а не доказ шк╕дливост╕ самого принципу недоторканост╕. Якщо повне скасування недоторканност╕ – не вих╕д, а «чаус╕в» ╕ «онищенк╕в» таки треба карати, тод╕ залиша╓ться зм╕нювати процедуру зняття недоторканност╕, щоб вона була максимально швидкою, майже блискавичною, ╕ не залишала п╕дозрюваному м╕сяць часу для втеч╕ в Крим, Москву чи Лондон. Звужувати недоторканн╕сть, залишаючи ╖╖, прим╕ром, лише для пол╕тично╖ д╕яльност╕ депутат╕в чи профес╕йно╖ – судд╕в, дуже небезпечно. Таке обмеження, зв╕сно, лог╕чно ╕ гарно звучить, однак на практиц╕ все неминуче буде викривлене: опозиц╕йного депутата чи непок╕рливого суддю формально каратимуть за одне, «шиючи» суто крим╕нальн╕ статт╕, а насправд╕ – за пол╕тичну чи профес╕йну позиц╕ю. У наших правоохоронних орган╕в – багатющий, ще з радянських час╕в, досв╕д фальсиф╕кац╕╖ крим╕нальних справ. Згадайте, що, прим╕ром, В’ячеслава Чорновола формально засуджували до ув’язнення не за його пол╕тичну д╕яльн╕сть, а за спробу з╜валтування. А Юл╕ю Тимошенко Янукович вол╕в бачити у в’язниц╕ зовс╕м не тому, що вона уклала якийсь не такий догов╕р з Рос╕╓ю.
Не Верховна Рада, а Верховний Суд Очевидно, що найб╕льшим гальмом процедури швидкого зняття недоторканост╕ ╓ те, що це право надано 1) органу (парламент), який не працю╓ щодня хоча б з 09.00 до 18.00; ╕ 2) у випадку народних депутат╕в – ╖хн╕м колегам, котр╕, з почуття корпоративно╖ сол╕дарност╕, голосують у такому випадку не в ╕нтересах закону, а виключно з м╕ркувань пол╕тично╖ доц╕льност╕ (самозбереження). Прибрати ц╕ гальма можна лише ╓диним способом: передати право зняття недоторканност╕ в╕д Верховно╖ Ради ╕ншому органу. Якому? Насамперед, варто погодитися, що процедура притягнення до в╕дпов╕дальност╕ ос╕б, на яких поширю╓ться недоторканн╕сть, не повинна принципово в╕др╕знятися в╕д процедури, за якою карають ус╕х ╕нших громадян. Дозв╕л на затримання (суворо обмежене в час╕ – 72 години) да╓ прокурор, на арешт – суд. Такими у нас ╓ демократичн╕ писан╕ норми (закон) для вс╕х громадян. До чого тут Верховна Рада? Отже, суд. Т╕льки цей орган ма╓ вир╕шувати питання щодо ос╕б, як╕ мають недоторкан╕сть. Особлив╕сть становища народних депутат╕в ╕ судд╕в ма╓ полягати лише в тому, який саме суд вир╕шуватиме ╖х долю. Очевидно, це ма╓ бути не будь-який районний суд, нав╕ть Печерський, а суд б╕льш високого р╕вня. Найкраще – Верховний Суд Укра╖ни. У нього пол╕тичних кан╕кул не бува╓, а чергування судд╕в може бути хоч ц╕лодобовим. А для того, щоб в╕н у цих питаннях не скочувався до районного (тобто, залежного в╕д влади), його персональний склад ма╓ формуватися в абсолютн╕й незалежност╕ в╕д Президента, уряду, Верховно╖ Ради – тобто, ╕нших г╕лок влади. Найоптимальн╕ший вар╕ант – к╕лька десятк╕в член╕в Верховного Суду треба обирати на всенародному голосуванн╕. Можна, в принцип╕, в╕днайти й ╕нший спос╕б формування складу Верховного Суду, але обов’язково – без участ╕ у цьому процес╕ виконавчо╖ та законодавчо╖ влади. До реч╕, саме в цьому ма╓ бути суть судово╖ конституц╕йно╖ реформи, а не в зм╕н╕ порядку призначення судд╕в чинною владою. Також затримання (до р╕шення суду) ос╕б з недоторкан╕стю ма╓ вир╕шувати не будь-який прокурор, а певного високого р╕вня аж до Генерального прокурора. ╤, можливо, ос╕б з недоторканн╕стю можна було б тримати до р╕шення суду т╕льки п╕д домашн╕м арештом, поза С╤ЗО. Цього достатньо, щоб втеч╕ не було, а якщо це таки станеться, тод╕ вже буде конкретна провина правоохоронц╕в. Тод╕ у Верховно╖ Ради не буде потреби дивуватися: «А як таке могло статися?» Юр╕й Сандул http://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 09.09.2016 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17391
|