Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 26.08.2016 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 26.08.2016
НЕ НАДТО СВЯТКОВ╤ РЕМ╤Н╤СЦЕНЦ╤╥ В ДЕНЬ 25-Л╤ТТЯ УКРА╥НИ

Ясний зимовий ранок. В кришталево-прозорому морозному пов╕тр╕ в╕д припорошених ╕скристим сн╕гом бань монастиря на засн╕жену околицю перед ним, на прикрашен╕ густим пухнастим ╕не╓м дерева лине тривожний передзв╕н. По засипан╕й сн╕гом стежин╕ уздовж монастирсько╖ ст╕ни чинно посува╓ться хресна хода: ченц╕ в чорних клобуках, з образом Богоматер╕, з хрестами, хоругвами та запаленими св╕чками намагаються у св╕й спос╕б зупинити б╕ду, що насува╓ться з нев╕дворотн╕стю лавини. Коли процес╕я пор╕внялася з молодцюватим сивовусим генералом в кожус╕ ╕ чорн╕й папас╕, який, стоячи перед причепленою до к╕нського с╕дла мапою, пояснював щось сво╖м оф╕церам, той кида╓ться ╖м навперейми ╕ п╕д ошелешеними поглядами ченц╕в: “Фу-фу-фу” швидко задува╓ найближч╕ св╕чки.
— Ви що, свят╕ отц╕, блекоти об'╖лися? — пита╓ стороп╕лих поп╕в, метаючи ╕скри з-п╕д кущистих бр╕в. — Кавалер╕йський корпус на карку!
Ця сцена з ф╕льму, знятого за пов╕стю Михайла Булгакова “Б╕г”, мимовол╕ сплива╓ в пам'ят╕ кожного разу, як наш╕ неймов╕рн╕ владц╕ в╕дшукують черговий прив╕д, аби покрасуватися перед народом, покамлати, пускаючи в оч╕ нац╕╖ ф╕м╕ами облуди, зам╕сть того, щоб належно виконувати обов'язки, покладен╕ на них вже самими посадами, за як╕ вони так ч╕пко тримаються.
— Ви що, панове, блекоти об'╖лися, — хочеться кинути в лисн╕юч╕ в╕д самовдоволення пики, — аби вистоювати урочист╕ молебн╕, влаштовувати бучн╕ святкування, гратися в пот╕шн╕ паради у кра╖н╕, яка через вашу злочинну безд╕яльн╕сть втратила величезн╕ територ╕╖, населення яких ви фактично здали агресоров╕, у кра╖н╕, доведен╕й унасл╕док вашого нездарного урядування до в╕йни, яка вже забрала тисяч╕ вбитих, пошматувала, зн╕вечила десятки тисяч т╕л, поламала м╕льйони доль, ╕ яку ви, п╕д╕груючи агресору, н╕як не зважитесь назвати ╖╖ справжн╕м ╕м'ям!
Немов самозакохан╕ тетеруки витанцьовують наш╕ владц╕ один перед одним отой св╕й ╕нфернальний танок, глух╕ до волання сьогодн╕шн╕х генерал╕в Чарнот, чи й здогадуючись, що дн╕ ╖хн╕ зл╕чен╕. ╤ нема, схоже, ради, як протверезити, привести ╖х до тями, бо ж поводяться, мов глух╕ ╕ сл╕п╕. Зам╕сть напружено╖, коп╕тко╖, фахово╖ роботи з реан╕мац╕╖ стаб╕льно ледь дихаючо╖ економ╕ки, зам╕сть реального, добре в╕домого вс╕м фах╕вцям перел╕ку д╕й, необх╕дних для забезпечення повернення укра╖нського кап╕талу з офшор╕в, для притягнення якнайширших заруб╕жних ╕нвестиц╕й, вони зводять чи не всю свою д╕яльн╕сть до вижебрування чергового траншу в╕д МВФ та посилання “меседж╕в” вже давно розчарованому в них Заходу, не розум╕ючи, вочевидь, що демонструють тим не що ╕нше, як свою совкову суть, свою н╕кчемнн╕сть, свою неспроможн╕сть.
Те, чим займаються наш╕ високопосадовц╕ п╕д об'╓ктиви камер, часом вража╓. Чи чув хто, щоби в Сполучених Штатах чи у Велик╕й Британ╕╖ президент, а чи прем'╓р-м╕н╕стр особисто брали участь в церемон╕ях по “передач╕” сво╖м воякам к╕лькох десятк╕в в╕дремонтованих танк╕в чи хай нав╕ть нов╕с╕ньких бронемашин, вантаж╕вок, вручали б ╖м ключ╕ в╕д квартир, або ж витрачали п╕вдня, аби “в╕дкрити” в якомусь там Чикаго/Манчестер╕ чергову станц╕ю метропол╕тену? Чи не тому, що у кожного чиновника, не кажучи вже про оч╕льник╕в та перших ос╕б держави, ╓ широке коло обов'язк╕в, яке вимага╓ кожно╖ хвилини ╖х пильно╖ уваги? Можна посп╕вчувати, зв╕сно, пану Обам╕, якому упродовж усього його президентського терм╕ну не вдалося ощасливити когось ╕з “морських котик╕в” ключами в╕д щойноздано╖ комунально╖ квартири ╕ зробити висновок, що саме це фатальним чином позначилося на пад╕нн╕ його рейтингу. Але можна задуматись ╕ над тим, чому це наш з вами Петро Олекс╕йович, попри активне використання под╕бних п╕ар-ход╕в, ма╓ рейтинг... непор╕внянно нижчий за свого американського колегу. ╤ це попри те, що Барак Баракович не ма╓ свого власного телеканалу, який би робив йому промоушн на другий строк, як не ма╓ ╕ шоколадних фабрик. А може, саме тому? Може, життя ста╓ прост╕шим, а рейтинги тримаються на пристойних позначках ще й тому, що н╕кому ╕ в голову не приходить ставити тоб╕ питання ан╕ про Панамськ╕ офшори, н╕ про двозначн╕ замовлення для тамошн╕х “лен╕нських кузень”? Дума╓ться, пор╕вняно кращому рейтингу американського президента неабияк сприя╓ й те, що за час його перебування на посад╕ економ╕ка США продовжила стаб╕льно зростати, забезпечуюючи, в свою чергу, подальше зростання ВВП, який в перерахунку на душу населення ╓ далеко не найг╕ршим у св╕т╕, а американська арм╕я хоча й не зробила за останн╕ роки такого фантастично-як╕сного злету, як арм╕я укра╖нська, все ж, завдяки потужно працююч╕й економ╕ц╕, ╓ чи не найкраще оснащеною у св╕т╕. 
А ще Барак Баракович не ма╓ ан╕ кишеньково╖ фракц╕╖ свого ╕мен╕ в американському парламент╕, н╕ свого кишенькового прокурора. ╤ кра╖на при всьому тому якось живе!
Або в╕зьм╕мо парламент. Попри явний брак патр╕отизму: американськ╕ сенатори не так часто сп╕вають г╕мн США, а конгресмени — т╕ взагал╕ не носять вишиванок, не мають звички зак╕нчувати парламентськ╕ промови вигуками на кшталт “Слава США!”, парламентський процес, хоч ╕ буденно та блякло (жодного пор╕вняння з яскрав╕стю та блиском укра╖нського д╕йства!), все ж якось трива╓, так-сяк забезпечуючи кра╖ну законами. При тому, кожен з др╕бц╕ неймов╕рно пов╕льно ухвалюваних ними закон╕в дивним чином працю╓, на в╕дм╕ну в╕д лавини нових та правлених-переправлених старих закон╕в, ухвалюваних парламентом укра╖нським.
Або от: чи чули ви коли-небудь, щоби м╕н╕стр оборони кра╖ни, на територ╕╖ яко╖ ворог веде бойов╕ д╕╖, особисто оп╕кувався трамбуванням упродовж тижн╕в, якщо не м╕сяц╕в, асфальт╕в п╕дборами во╖нства, яке, з огляду на реал╕╖, мало б використовувати кожну хвилину для п╕двищення сво╓╖ бо╓здатност╕? Я вже не згадую про те, що вся та миколо-палк╕нська муштра, як ╕ орган╕зац╕я, забезпечення та ╕нформац╕йний супров╕д самого шоу, потягнули з кишен╕ найб╕дн╕шо╖ в ╢вроп╕ нац╕╖ ще й немал╕ кошти. Але хто зважа╓ на так╕ др╕бниц╕!
Я можу помилятися, але вся та, далеко не безкоштовна верем╕я, так само, як витрачання дорогоц╕нного парламентського часу на продукування абсолютно другорядних закон╕в — правового мотлоху, який не полегшу╓ життя кра╖ни, а лише ускладню╓ його — св╕дчить не так про марнославство та нефахов╕сть наших владц╕в, як про намагання ол╕гархату, нав╕ть в ситуац╕╖ смертельно╖ загрози для Краю, продовжити сво╓ панування, в╕двол╕каючи нац╕ю в╕д подолання загроз, навислих над нею, за допомогою прим╕тивних шоу, скандал╕в, гри на патр╕отизм╕.
Надсилу створен╕ за наполяганням Заходу ╕нструменти очищення в╕д корупц╕╖, так╕ як Нац╕ональне антикорупц╕йне бюро, Антикорупц╕йна прокуратура, Нац╕ональна агенц╕я запоб╕гання корупц╕╖, в╕д самого початку в╕дчули на соб╕ щонайпильн╕шу увагу пануючого в кра╖н╕ ол╕гархату. Ми добре пам'ята╓мо, як╕ батал╕╖ точилися навколо призначення голови НАБУ, антикорупц╕йного прокурора. Ми добре розум╕╓мо, з яко╖ причини пан Президент, попри жорстку критику опозиц╕╖, попри неприховане невдоволення Заходу, мертвою хваткою тримався (дос╕ трима╓ться!) за свого ручного прокурора. Ми розум╕╓мо, що збереження упродовж двох з половиною рок╕в нереформовано╖ прокуратури — ц╕╓╖ броньовано╖ парасол╕, цього оплоту корумповано╖ укра╖нсько╖ держави, — ╓ в тому числ╕ ╕ його “заслугою”. Та х╕ба ж ╕ могло бути ╕накше, коли реформувати корумповану систему береться один з головних ╖╖ бенеф╕ц╕ар╕╖в!
Злод╕йська система чинить скажений спротив. Останн╕ протистояння м╕ж детективами НАБУ ╕ прокурорами ГПУ, шахрайство з електронним декларуванням доход╕в та видатк╕в високопосадовц╕в, з п╕дставою НАЗК, ╓ красномовним тому доказом. Якщо ми поставимо соб╕ питання, а чи так вже щиро, як вона те деклару╓, наша “революц╕йна” влада бажа╓ реформ, то в╕дпов╕дь, на жаль, виглядатиме дуже прогнозованою...
В╕дтак, ма╓мо в╕дверто запитати себе, а чи в╕римо ми, що така влада здатна реформувати кра╖ну, та ще й в короткому час╕? Чи в╕римо, що т╕, хто десятил╕ттями наживалися на розкраданн╕ кра╖ни, дов╕вши ╖╖ до занепаду, що в свою чергу уможливило агрес╕ю захланного сус╕ди, т╕, хто, злочинно з╕гнорували приписи Конституц╕╖ Укра╖ни, закону “Про оборону Укра╖ни”, зрадницьки здавши Крим, допустивши практично в╕льну д╕яльн╕сть на теренах Донеччини та Луганщини ворожих ССО, т╕, хто ╕ сьогодн╕ заперечу╓ в судах сам факт збройно╖ агрес╕╖ Москов╕╖ проти Укра╖ни, натом╕сть продовжуючи ганебну торг╕влю з кра╖ною-агресорм, — чи в╕римо ми, що вони насправд╕ здатн╕ реформувати державу, виграти нав'язану нам в╕йну, повернувши загарбан╕ територ╕╖?
Питання це неймов╕рно╖ ваги, бо ж та чи ╕нша в╕дпов╕дь на нього ╓ питанням ╕снування Укра╖ни як незалежно╖ держави, питанням дол╕ кожного з нас.
Можна опустити руки ╕, дозволивши нашим ол╕гархам продовжити ╖хню гру, в досить короткий за тепер╕шн╕х умов терм╕н, майже непом╕тно для себе, стати сатрап╕╓ю ново╖ Московсько╖ ╕мпер╕╖. В цьому раз╕ великий ол╕гарх╕чний б╕знес поверта╓ соб╕ такий звичний йому ринок Тайожного союзу з його десятил╕ттями в╕дточеними зв'язками, схемами та “понят╕ями”. З малим та середн╕м б╕знесом, щоправда, все далеко не так райдужно, але кого ц╕кавить та др╕бнота... Зате ледь живот╕юч╕ нин╕ бюджетники, пенс╕онери (щоправда, лише за умови повного злиття з ╕мпер╕╓ю) можуть бути ощасливлен╕ втро╓ б╕льшими зарплатами/пенс╕ями. Можуть. “Кидалово” при цьому не виключа╓ться :) — пам'ятай Донбас! Якщо ж, продавши неньку, тридцяти ср╕бляник╕в все ж не отрима╓те ,Анатол╕й Дмитрович може ще раз пояснити, як це в╕н зробив нещодавно в Криму, що грошей, мовляв нема. Були та вс╕ ск╕нчились. Вибачайте ╕ всього вам найкращого!
Але можна привести до тями свою владу, взявши ╖╖ п╕д жорсткий контроль нац╕╖. Для цього необх╕дно буде змусити наших обранц╕в у парламент╕ — як╕ вже вони там ╓ — ухвалити прост╕ ╕ д╕╓в╕ закони (до слова, багаторазово пропонован╕ автором ще в╕д осен╕ 2013 року), як╕ уможливлять швидке й ефективне в╕дкликання депутата, котрий не виправдав дов╕ри, зам╕ну його на ╕ншого, уможливлять швидкий ╕ ефективний ╕мп╕чмент Президента. На жаль, спод╕вання, що закони, спрямован╕ проти ╖х панування (хай ╕ тимчасового, але такого солодкого сво╓ю безконтрольн╕стю, сво╓ю безв╕дпов╕дальн╕стю, безкарн╕стю) будуть ухвален╕ ними добров╕льно, ╓ вищою м╕рою на╖вними. Зважившись на таке, треба ясно усв╕домлювати, що ми вибира╓мо непростий шлях — шлях тяжко╖ прац╕ з в╕дродження знекровлено╖ кра╖ни, коли доведеться затягнути пояси не лише б╕дним, а й багатим, доведеться згадати про мораль — скаж╕мо, про те, що непорядно в кра╖н╕, частина яко╖ анексована, а ╕нша залита кров'ю ╕ лежить в ру╖нах, по к╕лька раз╕в на р╕к розпускати парламент на кан╕кули, л╕тати у в╕дпустку на Маврик╕й чи ще на як╕ мальд╕ви. За под╕бних умов нав╕ть корол╕вськ╕ с╕м'╖ закладали сво╖ родов╕ коштовност╕, продавали шикарн╕ авто, яхти, ма╓тки, аби допомогти кра╖н╕. А ще не можна закривати оч╕ на те, що роблячи цей виб╕р, ми мимовол╕ вибира╓мо шлях в╕йни. Мимовол╕, бо ж не ми ╖╖ розпочали. Але така вже властив╕сть в╕йни, що ╖╖ можна завершити лише у два способи: подолавши ворога, або ж визнавши свою поразку. Отож, не ма╓мо ╕ншо╖ ради, як подолати нашого, сьогодн╕ значно сильн╕шого за нас ворога, вибивши його з╕ сво╓╖ земл╕. Чи здатн╕ ми на це? Здатн╕. Не маю в тому жодного сумн╕ву. Вимушено започаткований паном Президентом М╕нський процес дав нам чимало часу на те, аби приготуватися до повномасштабного поновлення бойових д╕й. Москов╕я використала цей час вельми ефективно, нашпигувавши Донбас техн╕кою, бо╓припасами, пальним, живою силою. Питання, наск╕льки ефективно використали в╕дпущений нам час ми...
Отже, виб╕р... Власне, життя, саме по соб╕, дароване нам як виб╕р: добра чи зла, св╕тла, а чи п╕тьми, злету чи пад╕ння. В цьому ж випадку виб╕р наш ма╓ бути як н╕коли св╕домим, адже в╕н ╓ св╕тоглядним — назад у попихач╕, у рабство, п╕дпирати п╕дн╕жки чужих трон╕в, чи до реально╖ незалежност╕, до вол╕, до г╕дного людини життя — нашого ╕ безл╕ч╕ прийдешн╕х покол╕нь, яких вже не можна буде знеособити, розпорошити-розв╕яти по неозорих просторах сиб╕р╕в.
Сьогодн╕, коли пишуться ц╕ рядки, Укра╖на святку╓ сво╓ двадцятип'ятил╕ття. Зовс╕м юне д╕вча! :) Треба було б порад╕ти ╖╖ усп╕хам ╕ досягненням, бо ж, поза всяким сумн╕вом, ма╓ ╖х. Треба було б вознести хвалу тим, хто тримав ╖╖ вс╕ ц╕ роки на сво╖х руках, в сво╖х душах ╕ серцях, плекав ╖╖, лел╕яв, розвивав — ╕ таких чимало. Низький ╖м укл╕н! Але ж от — зам╕сть патр╕отичного славосл╕в'я написалося таке... Uti sentio ita dico, сказав би Ц╕церо — як в╕дчуваю, так ╕ говорю.
На жаль, серед тих, хто мав би оп╕куватися нею, дбати про ╖╖ розвиток, добробут ╕ виховання, в╕д початку було аж надто багато шахра╖в, злодюг, а то й в╕двертих горлор╕з╕в. Саме вони доклалися до того, що недосв╕дчене д╕вча, яке на початку сво╓╖ Незалежност╕ було одним з двадцяти найбагатших у всьому св╕т╕, опинилося сьогодн╕ об╕браним ледь не до нитки. Але д╕вчатко поступово вчиться, найперше, в╕др╕зняти добро ╕ зло, правду й облуду. ╤ це неймов╕рно т╕шить! А ще воно дуже волелюбне, заповзяте та працьовите. А це да╓ велик╕ над╕╖ на майбутн╓. Не занапаст╕мо ж його, товариство!

Валентин Бут
Крим
24 серпня 2014 р.

П╕дн╕маймося, братове!

Ще не вмерла Укра╖ни н╕ слава, н╕ воля,
Але час вже, люб╕ браття, пом╕нять нам долю.
Чверть стол╕ття змарнувавши на догоду зухам,
Довели ми Незалежн╕сть ледь не до розрухи.
Гей, пора до справи, браття, - год╕ вже чекати -
Укра╖ну нашу милу час нам п╕дн╕мати!
Час зв╕льнятися в╕д марень, в╕д олж╕ й облуди,
Бо ╕накше д╕ти ваш╕ проклянуть вас, люди.
Проклянуть за пустосл╕в'я, за мовчання нице,
За здання перлини-Криму чуж╕й-чужаниц╕,
За в╕дступництво, бо ж де ще, на як╕й земл╕
╢ в╕тчизна для стражденних кримц╕в-киримли!
П╕дн╕маймося, братове, проти супостата,
Але спершу прожен╕мо ╕з сво╓╖ хати
Вс╕х манкурт╕в, що тут ходять, сливе, табунами -
Найстрашн╕ший в св╕т╕ ворог той, що пом╕ж нами.
Пригадаймо, мил╕ руси, нашу давню славу -
Хто ми ╓, якого роду ╕ свою державу
П╕дн╕маймо, мов калину, з╕гнутую зл╕сно.
П╕дн╕маймо вже сьогодн╕ - завтра буде п╕зно!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 26.08.2016 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17333

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков