Версiя для друку Обговорити в форумi

Шановні читачі! Упродовж останніх майже півтора десятка літ створений на недержавні кошти сайт «Кримської світлиці» щотижня відкривався для вас черговим номером газети. Навіть після сумновідомих подій 2014 року, коли умови праці для невеличкого колективу «світличан» у Криму стали екстремальними, наш кримський український інформаційний Інтернет-ресурс функціонував безперебійно. Нам регулярно й наполегливо не платили зарплату (торішній «рекорд» — аж дев’ять місяців), то видавали, то скасовували наказ про «депортацію» редакції «КС» «на материк», але ми вперто продовжували робити те, що було можливим у кримських умовах, щиро вважаючи, що наша праця потрібна людям і Вітчизні.

Та ось цього року — дисонансом високотрибунним заявам і закликам до українських громадян у Криму: «ви там тримайтеся, скоро деокупація!», з-під торішнього сукна було витягнуто і запущено в дію отой, вже колись скасований, «депортаційний» наказ. Навіть не вислухавши, не взявши до уваги позицію працівників редакції, котрі, на відміну від видавця та співзасновників – Національного газетно-журнального видавництва, Міністерства культури України та Всеукраїнської «Просвіти», впродовж останніх років єдині реально виконували свої співзасновницькі обов’язки, підтримуючи у «Кримській світлиці» життя, їх оголосили… прогульниками та звільнили. А перед тим, напевне, для того, аби були більш зговірливими і слухняно виконували будь-які накази, з початку року взагалі перестали виплачувати зарплату. Щоб обезголовити колектив, наприкінці травня, наплювавши в душу і трудову книжку, «за прогули» (бо не поїхав до Києва, а продовжував працювати в Криму) київські чиновники звільнили з посади головного редактора «Кримської світлиці» заслуженого журналіста України Віктора Качулу, який очолював редакцію понад півтора десятка літ.

Ось у таких умовах «Кримська світлиця» протрималася до кінця півріччя. Трималася б і далі, але всьому є межа. Зневажливе, по суті, совкове ставлення до колективу редакції в стилі «я начальник — ти дурак», порушення умов трудового договору — безпідставне припинення друку газети, зрив передплатної кампанії «на материку» (не забуваймо, «КС» є газетою всеукраїнською, її матеріали ніколи не обмежувались виключно кримською тематикою), неодноразові брехливі заяви про те, що редакція, буцімто, припинила випуск газети і своє існування — не могли не пригнічувати колектив «світличан», викликаючи нерозуміння, несприйняття такої «державницької» політики з боку НГЖВ та Міністерства культури. Чи приходила у свідомість наших київських керівників думка про те, що багатомісячна затримка навіть тої мізерної зарплати ставила «світличан» на межу виживання, адже більшість із них зі своїм українським паспортом не мали тут альтернативних способів заробити собі на шматок хліба? Чи здогадувались, що такою своєю політикою діяли в унісон директивам нової кримської влади по зачистці інформаційного поля півострова?  Вінцем їхньої «державницької» політики став отой ніж в спину — безпідставне, формалістичне звільнення головного редактора, членів кримської редакції за бажання — вдумайтесь лишень! — чинити інформаційний спротив на «провороненій» території.

І це роблять ті, хто звуться твоїми  співвітчизниками, одноплемінниками, земляками?! Саме вони, волею долі піднесені до можливості вирішувати тепер долю «Кримської світлиці» та її працівників, підтяли її, поспівши навіть раніше за відповідних всюдисущих «фахівців» іншої держави…

Не згодний з таким брутальним ставленням до себе і колег, з несправедливим рішенням, що перекреслює роки непростої кримської журналістської праці заради держави, заради рідного краю, головний редактор «Кримської світлиці» звернувся до суду. Як відомо, кожне високе судове рішення розпочинається словами — «іменем держави Україна». Нехай же «іменем України» буде підтверджено (чи заперечено?), що чесна праця в її, України, ім’я може заслуговувати саме такої «оцінки», як записано у «прогульному» наказі київських начальників. А ми, українці, і не лише кримські, з того всього будемо мати ще один показовий урок: як жити, як працювати і яку Україну будувати.

«Світличани»

P.S. Про перебіг цього судового процесу будемо регулярно й оперативно інформувати читачів. І як би він не завершився, будемо продовжувати шукати усі можливі ресурси для відновлення повноцінної роботи нашого сайту.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #30 за 02.09.2016 > Тема "Ми єсть народ?"