"Кримська Свiтлиця" > #26 за 24.06.2016 > Тема "Душі криниця"
#26 за 24.06.2016
ПРИЙШОВ КУПАЛО — СОНЦЕ УПАЛО
Якщо свято Тр╕йц╕ розпочина╓ л╕то, то п╕сля ╤вана Купала (за церковним календарем — Р╕здво ╤вана Хрестителя, 7 липня) л╕то ╕де на спад. Тож кажуть: “Прийшов Купало — сонце упало”. ╤ хоч ц╕╓╖ пори найспекотн╕ш╕ дн╕, все ж сонце щоразу швидше с╕да╓ за обр╕й. Припов╕дку можна пояснити ще й тим, що за старим стилем ╤вана Купала в╕дзначали 24 червня, через два дн╕ п╕сля найкоротшо╖ у роц╕ ноч╕. Це свято характеризу╓ться багатьма ц╕кавими народними обрядовими д╕ями, як╕ зберегли в╕длуння язичницько╖ давнини, п╕дготовкою до збору нового врожаю. Адже невдовз╕ — жнива. Купалом, Купайлом, Купалою називали у давнину солом’яне опудало, яке топили у вод╕, або спалювали. Назва ж ╤вана Купала походить в╕д народного наймення ╤вана Хрестителя, вшануванням якого церква намагалася викор╕нити дохристиянськ╕ традиц╕╖. Але мова аж н╕як не йде про в╕рування, бо сусп╕льство таки християн╕зувалося. ╤гри у Купальську н╕ч в╕дбувалися, як правило, за участю молод╕. Напередодн╕ парубки розкладали велик╕ купи хмизу на пагорбах, берегах р╕чок, озер, у лугах, на узл╕сс╕, насамперед там, де сходиться три стих╕╖ природи. Запалити купальськ╕ вогн╕ доручали “д╕дам” (старшим людям), ╕ то живим вогнем, який добували, тручи пол╕ном до пол╕на. Стрибаючи через багаття, в╕рили, що таким чином можна очиститися, позбутися хвороб, насланих чар╕в. Важливе м╕сце в обрядових д╕ях займало старе колесо (символ Сонця) в╕д воза. Його п╕дпалювали ╕ пускали з гори у долину. Знову ж — нагадування про те, що п╕сля Купала дн╕ коротшають, Сонце поверта╓ на зиму. Не обходилося п╕д час святкувань ╕ без Марени — ритуального деревця, зрубаного парубками, а прикрашеного барвистими стр╕чками д╕вчатами. Навколо нього водили хороводи, носили вулицями села. Поп╕л в╕д Марени ╕ купальського багаття учасники д╕йств брали додому ╕ розс╕вали по грядках, щоб добре родила городина. Купальську н╕ч вважали чар╕вною, коли пробуджу╓ться вся нечиста сила, тож займалися ворож╕ннями, особливо д╕вчата. А пущен╕ за теч╕╓ю р╕ки купальськ╕ в╕ночки та ще й ╕з запаленими св╕чками могли “завбачити” долю д╕вчини: чи скоро вийде зам╕ж (якщо в╕ночок зачепився за п╕дводний корч), за кого (хто з парубк╕в сп╕ймав цей в╕ночок), чи хвор╕тиме (якщо св╕чка погасла)... У кожному етнорег╕он╕ були сво╖ тлумачення “повед╕нки” в╕ночка. Шукали у Купальську н╕ч цв╕т папорот╕. Хто знайде — тому особливо пощастить, в╕дкриються ус╕ та╓мниц╕ природи, знатиме мову зв╕р╕в та птах╕в, ц╕лющ╕ властивост╕ рослин, стане багатим... Веселилася молодь аж до трет╕х п╕вн╕в. Але не забувала, що вранц╕ сл╕д ╕ти до церкви ╕ вшановувати Р╕здво ╤вана Хрестителя. * * * У знахар╕в, чи то народних ц╕лител╕в, ╓ к╕лька пер╕од╕в збору л╕карських трав. Один з них припада╓ на свято ╤вана Купала. Вважа╓ться, що тод╕ вони набувають найб╕льшо╖ чудод╕йно╖ сили. Зрештою, таке п╕дтверджу╓ ╕ фахова медицина. За народними пов╕р’ями, саме дивовижно╖ Купальсько╖ ноч╕ розцв╕та╓ раз на р╕к (╕ то на коротку мить) чар╕вною кв╕ткою папороть. Якщо ╖╖ знайдеш — п╕зна╓ш мову тварин ╕ птах╕в, зможеш сп╕лкуватися з рослинами ╖хн╕м шепотом. У Купальську н╕ч також можна знайти та╓мничу розрив-траву. Вона недм╕нно п╕дкаже, де закопано скарби... Принаймн╕, в╕рили у ц╕ побрехеньки... А якщо серйозно, то так╕ трави, як зв╕роб╕й, ромашка, материнка, подорожник о ц╕й пор╕ справд╕ набувають найб╕льшо╖ ц╕лющо╖ сили. Не менш чудод╕йними стають не т╕льки ягоди, а й кор╕нц╕, стебла, листя суниц╕, чорниц╕. Останню ще називають “╕вановою ягодою”. Повсюди в Укра╖н╕ рекомендувалось збирати на ╤вана Купала л╕карськ╕ рослини - “купальське з╕лля”. Знахар╕, ╕ не т╕льки вони, а й дбайлив╕ господин╕ запасалися пучечками таких трав. Збирали до сходу сонця, допоки рослини вкрит╕ росою. Пересв╕дчилися на практиц╕, що вони л╕кують застуду, нежить, головний б╕ль, зц╕люють в╕д безсоння. Така соб╕ “домашня аптечка”, подарована людям ╖╖ величн╕стю Природою. От т╕льки ставитись до не╖ потр╕бно бережно.
Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 24.06.2016 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17300
|