Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 24.06.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#26 за 24.06.2016
75-Р╤ЧЧЯ НАПАДУ НА СРСР: СКОРБОТА НАР╤ЗНО

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

ПОМ╤ТНО ПРАГНЕННЯ РФ ПОГЛИБИТИ В Н╤МЦЯХ ПОЧУТТЯ ╤СТОРИЧНО╥ ПРОВИНИ, СПОНУКАТИ ДО ДУМКИ ПРО ТЕ, ЩО Н╤МЕЧЧИНА, ЯК ╤ РАН╤ШЕ ВИННА — ╤ ВИКЛЮЧНО САМ╤Й РОС╤╥...

22 червня р╕вно о 4 годин╕ Н╕меччина та ╖╖ союзники в ╢вроп╕ - Ф╕нлянд╕я, Румун╕я та Угорщина, з╕бравши 182 див╕з╕╖ ╕ 20 бригад загальною к╕льк╕стю до 5 млн ос╕б, 47,2 тисяч╕ гармат ╕ м╕номет╕в, майже 4,4 тисяч╕ бойових л╕так╕в ╕ таку ж к╕льк╕сть танк╕в ╕ штурмових гармат, 250 корабл╕в, почали наступ на Радянський Союз. Це було 75 рок╕в тому.
Сьогодн╕ дату згадують не т╕льки у колишньому СРСР, а й у Н╕меччин╕. Згадують, як повелося в останн╕ пару десятил╕ть, з покаянням ╕ об╕цянкою не допустити б╕льше н╕коли.
На в╕дм╕ну в╕д масштабних святкувань, влаштованих в ФРН з нагоди 70-р╕ччя перемоги над фашизмом у травн╕ минулого року за участю перших ос╕б, нин╕шн╕й скорботний юв╕лей проходить без особливого шуму. По-перше, пишатися н╕мцям тут зовс╕м н╕чим, нав╕ть з урахуванням того, що давно якби повн╕стю усв╕домили. По-друге, пол╕тична обстановка на сх╕д в╕д Н╕меччини сьогодн╕ б╕льш н╕ж неспок╕йна, ╕ аж н╕як не вс╕ схильн╕ зливатися в об╕ймах у сп╕льн╕й оц╕нц╕ под╕й к╕нця 1930 - початку 1940 рок╕в. У к╕лькох камерних заходах у н╕мецьк╕й столиц╕ не планували брати участь н╕ президент, н╕ канцлер, н╕ глава парламенту…

КОЛИ ТИРАН ПРИКИДА╢ТЬСЯ ЖЕРТВОЮ

Укра╖нськ╕ дипломати запрошення в Берл╕нер Будинок отримали. Але, як ╕ сл╕д було оч╕кувати, на поминальну службу йти не збиралися (зам╕сть цього укра╖нська громада запланувала орган╕зувати перед собором п╕кет). Так само як колеги з Груз╕╖ ╕ трьох кра╖н Балт╕╖ - Латв╕╖, Литви та Естон╕╖. Мотиви вс╕х ц╕лком зрозум╕л╕…
За Укра╖ну причину в╕дмови прокоментував посол Андр╕й Мельник (Надзвичайний ╕ Повноважний Посол Укра╖ни в Н╕меччин╕ - ред.). «Не уявляю, як я м╕г би стояти поруч з послом кра╖ни, що напала на мою», - сказав в╕н. «Лицем╕рством в чистому вигляд╕» вважа╓ посол те, що держава, яка веде п╕дступну в╕йну проти сус╕да, виставля╓ себе жертвою, нехай ╕ давно минулих д╕янь.
Не беруть участ╕ представники дипм╕с╕╖ ╕ в ╕нших акц╕ях, пов’язаних з╕ сп╕льною ╕стор╕╓ю. Укра╖на, як пост╕йно наголошу╓ться, переосмислю╓ сво╓ ставлення до под╕бних речей. У Рос╕╖ ж простежу╓ться прагнення вкотре закликати до ╕сторично╖ в╕дпов╕дальност╕ ╕ поглибити в н╕мцях почуття ╕сторично╖ провини, а заодно спонукати до думки про те, що Н╕меччина, як ╕ ран╕ше, Рос╕╖ винна. Причому, що характерно, саме Рос╕╖. Тобто випуска╓ться з уваги, що у т╕й в╕йн╕ основний удар на себе взяли Б╕лорус╕я й Укра╖на, на теренах яких в╕йна пройшла спочатку ╕з заходу на сх╕д, а пот╕м з╕ сходу на зах╕д. Ось ╕ колишн╕й канцлер ФРН Герхард Шредер в опубл╕кованому днями ╕нтерв’ю теж заявив, що Н╕меччина несе особливу в╕дпов╕дальн╕сть перед Рос╕╓ю. «В СРСР у пер╕од м╕ж 1941 ╕ 1945 роками загинули понад 20 млн. ос╕б. Цього ми, н╕мц╕, не повинн╕ н╕коли забувати. Тому ми несемо особливу в╕дпов╕дальн╕сть перед Рос╕╓ю», - закликав сп╕вв╕тчизник╕в великий друг Володимира Пут╕на. Укра╖нцям така «монопол╕зац╕я», що перемоги, що страждань незрозум╕ла ╕ образлива.

В╤ЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ ЖЕРТВАМИ НАЦИЗМУ НЕ ВВАЖАЮТЬ

Напередодн╕ р╕чниц╕ нападу г╕тлер╕всько╖ Н╕меччини на СРСР у Берл╕н╕ пройшла прес-конференц╕я, на як╕й н╕мецький журнал╕ст запитав президента Народного союзу Н╕меччини з догляду за в╕йськовими похованнями Маркуса Мекеля, чи непоко╖ть його той факт, що н╕мецьк╕ солдати в рамках план╕в НАТО будуть розм╕щен╕ прямо б╕ля кордон╕в Рос╕╖, чи не бачить в╕н у цьому загрози, як це сп╕вв╕дноситься з т╕╓ю самою ╕сторичною виною. «Що мене особливо непоко╖ть, так це те, що в результат╕ анекс╕╖ Криму ╕ та╓мно╖ в╕йни на сход╕ Укра╖ни сталося те, що ми в ╢вроп╕ вважали неможливим ╕ з чим не стикалися: те, що кра╖на-диктатор, що гра╓ важливу роль в ООН, що п╕дписала Будапештський меморандум, держава-гарант свого сус╕да - Укра╖ни - поставила п╕д сумн╕в ╖╖ суверен╕тет, в тому числ╕ за допомогою збро╖», - в╕дпов╕в на це пол╕тик, який займав к╕лька м╕сяц╕в у 1990 роц╕ посаду м╕н╕стра закордонних справ НДР.
В ц╕лому ж учасники прес-конференц╕╖ основний акцент зробили на необх╕дност╕ не забувати про в╕йськовополонених та вивезених на примусов╕ роботи, жертв репрес╕й ╕ ц╕леспрямованого знищення.
Жертвами такого абсолютного ц╕леспрямованого знищення були не т╕льки ╓вре╖ (╖х загинуло 6 м╕льйон╕в), а й слов’яни, яких Г╕тлер розглядав як «недолюдей». Красномовний факт: в той час як серед британських в╕йськовослужбовц╕в, як╕ потрапили у фашистський полон, не дожили до Перемоги близько трьох в╕дсотк╕в, то серед радянських в╕йськовополонених загинули б╕льш як половина. «Б╕льш як три м╕льйони солдат╕в ╕ оф╕цер╕в Червоно╖ Арм╕╖ померли у полон╕», - нагадав Маркус Мекель. В╕н закликав бундестаг визнати колишн╕х радянських в╕йськовополонених жертвами нацизму. Поки що такого статусу замучен╕ в таборах не мають.
Зокрема, нема╓ нав╕ть пам’ятника радянським громадянам, загиблим у фашистському полон╕. Во╖нам-визволителям в╕д нацизму ╓, а його жертвам - нема╓. Що не дивно ще й з ╕ншо╖ причини: створювали так╕ пам’ятники в основному радянськ╕ скульптори, а яке ставлення у колишньому СРСР було до тих, хто потрапляв у полон, вс╕м в╕домо - «зрадники». Це переможцям слава ╕ шана - ╕ за життя, ╕ посмертно.
М╕ж тим, у сам╕й Н╕меччин╕ до пам’ят╕ колишн╕х радянських в╕йськовополонених ╕ п╕днев╕льних роб╕тник╕в, а також солдат╕в Червоно╖ Арм╕╖, як╕ загинули в 1945 роц╕ в боях на територ╕╖ кра╖ни, ставляться дбайливо. У н╕мецько-рос╕йському музе╖ «Карлсхорст» (м╕сце, де в н╕ч з 8 на 9 травня 1945 року був п╕дписаний Акт про беззастережну кап╕туляц╕ю) створено банк даних, який з╕брав в╕домост╕ про м╕сця поховань. За словами директора музею Йорга Морре, в Н╕меччин╕ ╕сну╓ 3,5 тисяч╕ м╕сць, де похован╕ жертви т╕╓╖ в╕йни, з яких 3,1 тисяч╕ - на звичайних м╕ських ╕ с╕льських кладовищах по вс╕й кра╖н╕. За оц╕нками н╕мецьких ╕сторик╕в, на територ╕╖ Н╕меччини поховано в╕д 650 до 800 тисяч радянських громадян, як╕ загинули тут.
Робота з╕ встановлення м╕сць поховань ╕ по можливост╕ ос╕б, похованих там, велася силами не т╕льки н╕мецьких експерт╕в, а й за сприянн╕ ╖хн╕х колег з колишнього Радянського Союзу, в першу чергу, Рос╕╖, Укра╖ни та Б╕лорус╕.
Однак останн╕м часом велика пол╕тика позначилася ╕ на пошуков╕й робот╕, а також на д╕яльност╕ музею, сп╕взасновниками якого свого часу стали в╕йськово-╕сторичн╕ музе╖ Москви, Ки╓ва ╕ М╕нська. «На робочому р╕вн╕ контакти тривають, а от п╕д час орган╕зац╕╖ великих заход╕в доводиться йти на значн╕ компром╕си», - нар╕ка╓ Морре. Це, зокрема, означа╓, що Укра╖на не бере тепер участ╕ в тих, як╕ проводяться за ╕н╕ц╕ативою або сп╕льно з рос╕йською стороною. Хоча сп╕впрацю не в╕дкида╓. Так, в червн╕ минулого року, наприклад, у музе╖ пройшла виставка в╕йськових фотограф╕й з колекц╕╖ на ту пору ще Нац╕онального музею ╕стор╕╖ Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни 1941-1945 рок╕в (сьогодн╕ в╕н носить назву «Нац╕ональний музей ╕стор╕╖ Укра╖ни в Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕»).
Кр╕м того, н╕мецьк╕ та укра╖нськ╕ в╕йськовослужбовц╕ к╕лька рок╕в тому проводили сп╕льн╕ пошуков╕ роботи в Укра╖н╕, на правому берез╕ Дн╕пра в район╕ Аскольдово╖ могили ╕ Парку В╕чно╖ Слави. Н╕меччина п╕сля багатьох рок╕в в╕дмов отримала доступ до останк╕в близько 700 солдат╕в вермахту, похованих в центр╕ Ки╓ва (були перепохован╕ недалеко в╕д столиц╕). Всього в╕домо про п’ять великих кладовищ в Укра╖н╕, де похован╕ н╕мецьк╕ солдати час╕в Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. На територ╕╖ Укра╖ни в роки т╕╓╖ в╕йни загинуло близько 400 тисяч н╕мецьких солдат, ╕дентиф╕кован╕ та перепохован╕ з них останки близько 100 тисяч. У Н╕меччин╕ впевнен╕, що ця робота ╓ примиренням народ╕в.
Н╕мц╕ кажуть, що у т╕й в╕йн╕ загинуло близько 27 м╕льйон╕в громадян СРСР, з них 9 м╕льйон╕в в╕йськових. Укра╖на заплатила надзвичайно високу ц╕ну за те, щоб нацизм було переможено. Як заявив напередодн╕ 70-р╕ччя Перемоги над нацизмом Президент Петро Порошенко, у роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни загинуло в╕д 8 до 10 м╕льйон╕в людей (йдеться про укра╖нц╕в, як╕ загинули у 1939-му в Польщ╕, про мирних жител╕в УРСР, убитих п╕д час бомбардувань та ╕нших в╕йськових д╕й, про розстр╕ляних ╓вре╖в п╕д час окупац╕╖ Укра╖ни нацистами, про померлих в╕д голоду та понев╕рянь п╕сля визволення в╕д фашизму, про полеглих б╕йц╕в Червоно╖ Арм╕╖ та УПА). З них 5 м╕льйон╕в - цив╕льн╕ люди. Практично кожна шоста жертва Друго╖ св╕тово╖ в╕йни - укра╖нець. В Н╕меччину на примусов╕ роботи були вивезен╕ майже 2,5 млн. наших сп╕вв╕тчизник╕в, багато з яких загинули. У лавах Червоно╖ арм╕╖ проти нацист╕в воювали 6 м╕льйон╕в укра╖нц╕в, з них половина не повернулися додому живими. Т╕льки на одн╕й н╕мецьк╕й земл╕ поклали голови понад 200 тисяч укра╖нц╕в. Всього за час в╕йни втратила близько 19% свого населення, 700 м╕ст ╕ 2800 с╕л були повн╕стю знищен╕.
Сьогодн╕, через понад с╕м десятил╕ть п╕сля зак╕нчення найб╕льш криваво╖ б╕йн╕ ХХ стол╕ття, в Укра╖н╕ знову йде в╕йна. ╥╖ жертвами стали майже 9,5 тисяч╕ ос╕б за ц╕ 2 роки, понад 21,5 тисяч╕ поранених, за статистикою ООН. ╤ знову гинуть люди - ╕ в╕йськов╕, ╕ мирн╕. А той, хто б╕льш як 70 рок╕в тому стояв з укра╖нцями пл╕ч-о-пл╕ч, захищаючи укра╖нську землю в╕д загарбник╕в, ним же й виявився.

Ольга ТаНАС╤ЙЧУК
Берл╕н
(Повний текст - за посиланням: http://www.ukrinform.ua/rubric-abroad/2038081-75ricca-napadu-na-srsr-skorbota-narizno.html)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #26 за 24.06.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17292

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков