Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3033)
З потоку життя (6242)
Душі криниця (3437)
Українці мої... (1453)
Резонанс (1479)
Урок української (987)
"Білі плями" історії (1659)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БАЧИТИ ЗА ГОРИЗОНТ
Чи не продовжу╓мо ми й дал╕ ту сумну традиц╕ю ╕ сьогодн╕, вкотре бездумно п╕дпираючи як не...


ДВА Р╤ЗДВА, ДВА НОВИХ РОКИ ╤ ЧОТИРИДЕННИЙ РОБОЧИЙ ТИЖДЕНЬ
Пишу ц╕ прописн╕ реч╕ роками, от лиш мало хто те чита╓. Ще менше роблять висновки. Може тому, що...


В ОЧ╤КУВАНН╤ НОВОГО БОГДАНА
Особа Богдана Хмельницького тут ╓ дуже показовою. Геро╖зац╕я образу виключа╓ наявн╕сть вад,...


СПРОБА В╤ДМИВАННЯ ВЛАДИ В╤Д БРУДУ
оч╕льник ДП НГЖВ пан Щекун видав в 2016 роц╕ суворий наказ власкору «Кримсько╖...


СМАК ДЖЕРЕЛА Г╤ДНОСТ╤
Верблюда можна привести до води, але змусити його напитися неможливо.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2004 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 06.02.2004
Обережно з вогнем, панове!
журналісти та читачі

Шевченківський місцевий суд Києва ухвалив рішення, згідно з яким можуть закрити газету "Сільські вісті"

Приводом для такого вердикту став позов Міжнародного антифашистського комітету й Об'єднаної єврейської громади України з приводу публікації у "Сільських вістях" статей "Міф про український антисемітизм" (15 листопада 2002 р.) і "Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів" (30 вересня 2003 р.).
Це рішення викликало тривогу і глибоку занепокоєність журналістів, як і всієї громадськості України, бо ще раз жорстко продемонструвало нам заполітизованість суддівського корпусу держави.
Згідно з європейським прецедентним правом оціночні судження автора не можуть бути предметом судового розгляду. Суд встановлює і оцінює злий умисел автора, якщо він перекрутить факти. Але у таких випадках позов може подаватися лише до автора і до засобу масової інформації, якщо той працює у штаті редакції. У даній ситуації автор - науковець, він не працює у "Сільських вістях".
Більше того, редакція у скороченому вигляді, на правах реклами, опублікувала працю, яка побачила світ окремим виданням за кілька місяців до появи у газеті. Після виходу книжки ніхто не вимагав у суді її вилучення з магазинів і бібліотек, знищення і т. п.
І у Шевченківському суді політикани з єврейських громад позивалися не з автором, який єдино і може бути відповідачем по справі, а лише з газетою.
В історії українсько-єврейських відносин чимало неоднозначних сторінок. Так само, як час од часу бурхливо обговорюються у нашому суспільстві окремі проблеми історії українсько-польських стосунків, значення Переяславської Ради 1654 року, ролі ОУН-УПА. Але нікому не лізе в голову думка у судовому порядку оцінювати ті чи інші аспекти нашого складного, а нерідко й трагічного минулого, а тим більше - вимагати закрити засіб масової інформації, який висловлює точку зору, що радикально відрізняється від іншої.
В усьому цивілізованому світі для цього існують дискусії за "круглими столами", наукові конференції, інші форми з'ясування істини.
З усього виходить, що не істину хотіли встановити ініціатори цієї брудної акції. Вони хлюпнули каністру бензину у ледь тліючу жарину проблем історії українсько-єврейських стосунків. Адже той факт, що єврейська громада закриває в Україні загальнонаціональну українську газету з найбільшим передплатним тиражем, не сприятиме порозумінню між нашими народами. І про це треба було б пам'ятати і ділкам від політики, які ініціювали позов, і судді Ірині Саприкіній, і тим, хто стоїть за їхніми спинами. Рішення суду щодо "Сільських вістей" не можна розцінити інакше як велику провокацію.
Вітаючи тодішнього головного редактора (нинішнього голову редакційної ради) газети "Сільські вісті" Івана Сподаренка з 70-річчям від дня народження, Президент України Леонід Кучма писав: "Я був би нещирим, сказавши, що згоден з усіма публікаціями "Сільських вістей", що всі вони приносять мені задоволення. Але водночас вважаю, що кожен засіб масової інформації і кожен журналіст мають право на свою позицію та її обстоювання. Саме в цьому одна з головних передумов реальної свободи преси і справжньої демократії".
Повністю підтримуємо цю чітку позицію глави нашої держави. Непогано було б, щоб державні службовці і політикани з деяких громадських формувань дослухалися до думки українського президента.
Ігор ЛУБЧЕНКО,
голова Національної спілки журналістів України,
Володимир БОДЕНЧУК,
президент Гільдії головних редакторів (керівників) засобів масової інформації,
Ігор ЗАСЄДА,
голова Київської організації НСЖУ.


ЩО Ж ТАМ БУЛО КРАМОЛЬНОГО?

Василя Васильовича Яременка знає Україна, знає українство світу. У 19 років після закінчення Сорочинського педучилища, що на рідній його Полтавщині, став учителем, а згодом і завучем школи в селі Кухче на Рівненщині. Залишив добрий слід у душах вихованців спецбудинку в селі Майорщина поблизу Пирятина, куди прийшов працювати після служби в армії. А закінчивши Київський педінститут (студентом став у 25 років) та аспірантуру, як викладач і науковець дуже швидко став улюбленцем студентства свого інституту, а з 1966 року - і Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, де професорує і понині. Він викладав в університетах Словаччини і Канади, читав лекції в Гарвардському університеті в США. Його вихованці, які працюють у пресі і видавництвах, науковці і вчителі - горді за свого наставника і щиросердно сіють зерна його мудрості і патріотизму в умах і душах нових поколінь. В отакому, опосередкованому через своїх вихованців, впливі на формування тисяч і тисяч юних громадян - найбільше досягнення педагога В. В. Яременка. Ще більше коло тих, хто навчається сам і навчає інших за його підручниками, посібниками, хрестоматіями, численними публікаціями у збірниках української класики, що їх він готував і готує до публікацій, супроводжуючи їх передмовами і коментарями. Здобули великий інтерес і популярність його тематичні бесіди по радіо та публікації в періодиці. Подвижник української ідеї професор В. В. Яременко досліджує й іншу проблематику, зокрема і ту, що пов'язана з єврейством, чітко відмежовуючи національну гідність євреїв від міжнародного сіонізму, який однаково шкідливий і ворожий для всіх націй і народностей, у тому числі і євреїв.
Що ж такого підсудного було в скандальних публікаціях В. Яременка? Щоб читачі "КС" мали хоч найменше уявлення, пропонуємо невеличкий фрагмент зі згадуваної статті "Міф про український антисемітизм":
"В Україні все настійніше чути голоси, що вимагають зняти табу з єврейського питання, "розпочати дискусії і з єврейського питання" в Україні, яке існує і, цілком очевидно, виходить за межі української раціональності й доцільності та цивілізованого контролю. А єврейство як політична організація, а не національна меншина, потребує державного і громадського контролю. Якщо єврейське населення в Україні становить менше одного відсотка, а у складі Верховної Ради третього скликання перебувало 136 (за іншими відомостями 158) депутатів єврейської національності (значно більше, ніж в ізраїльському кнесеті), то це, кажучи словами Вадима Рабиновича, "подобається комусь чи ні", а викликає багато запитань. Хто делегував їх? Єврейське населення? Народ України чи український народ? А чи гроші? І чиї вони, ті гроші?..
...90% українських банків очолюють "спеціалісти" єврейської національності. Себто український капітал перебуває в єврейських руках. Мене, як громадянина України і представника корінної нації, це бентежить, а національна свідомість спонукає про це говорити і запитувати, чи нормальне таке? Без будь-яких випадів..."
Напевне, досить, а то, борони, Боже, ще й "Світлицю" в чому-небудь запідозрять...


Закриття "Сільських Вістей" - політично вмотивоване рішення...

УРП "Собор" розцінює судове рішення про закриття газети "Сільські вісті" як політично вмотивоване, таке, що має на меті знищити залишки свободи слова в Україні. Ми звертаємо увагу на те, що це вже не перша атака правлячого режиму на видання, що має сьогодні найбільше передплатників. Цього разу як привід для гонінь було обрано публікацію професора Василя Яременка, присвячену українсько-єврейським відносинам. Можна не погоджуватися з оцінками проф. Яременка, аргументовано спростовувати їх в дусі коректної наукової полеміки. Проте обраний владою сценарій закриття популярної щоденної газети під приводом "розпалювання міжнаціональної ворожнечі", крім усього, матиме наслідком реальне загострення українсько-єврейських відносин, посилення напруженості в українському суспільстві. Тому ми закликаємо всіх українців пам'ятати: формальним ініціатором закриття газети "Сільські вісті" виступила не єврейська меншина України, а лишень невеличка контрольована Банковою єврейська організація.
УРП "Собор" послідовно виступає за побудову такої соборної національної демократичної європейської України, де буде встановлено по-справжньому українську владу, де буде повною мірою гарантовано права державотворчої української нації і одночасно створено всі умови для вільного розвитку національних меншин. Тому ми вимагаємо від правлячого режиму не гратися з вогнем, припинити розігрувати карту національного протистояння заради пролонгування власного перебування при владі. Водночас ми закликаємо всі друковані видання і всі політичні сили обговорювати складні проблеми міжнаціональних відносин, лишень виходячи із загальноприйнятих принципів толерантності і політичної коректності. При цьому ми переконані: жодна актуальна тема українського минулого і сьогодення не може штучно залишатися поза обговоренням.
УРП "Собор" солідаризується з правом сотень тисяч передплатників газети "Сільські вісті" своєчасно отримувати своє улюблене видання. Ми сподіваємося, що судова інстанція вищого рівня задовольнить апеляційну скаргу редакції газети і найтиражніше опозиційне видання України й надалі лишатиметься одним із найпомітніших осередків вільного слова в нашій державі.

тим часом...

Постійний читач "Кримської світлиці" ялтинець Олексій Полікарпович Зуб доправив до нашої редакції те, чим закінчилася його багатолітня боротьба з "непотоплюваною" "Крымской правдой". Це офіційні відписи поважних державних інституцій на намагання пана Зуба притягти цей часопис і його головного редактора М. Бахарєва до відповідальності за антиукраїнські випади. Поки що, як бачимо, ну, ніяк не вдається (і, до слова, не одному п. Зубу).
Шановний Олексію Полікарповичу, а може, Ви не туди достукувалися? Дивіться, як вправно київ-ський суд розібрався з "Сільськими вістями", от що значить - столиця! Тож послухайте-но, що вам тут мають сказати, пане Зуб: то хіба такі специ з якоюсь там "Крымской правдой" не впораються?!

ПОСТАНОВЛЕНИЕ
об отказе в возбуждении уголовного дела
г. Ялта
30.12 2003 г.
Начальник Главного отдела в г. Ялте ГУ СБ Украины в АР Крым полковник Ильяшов Г. А., рассмотрев материалы проверки по заявлению Зуба А. П. (вх. рег. № 3 - 5 от 25.12 2003 г.),

УСТАНОВИЛ:

25.12 2003 г. гражданин Зуб А. П. обратился с заявлением в ГО в г. Ялте ГУ СБ Украины в АР Крым, в котором просит привлечь главного редактора газеты "Крымская правда" к уголовной ответственности по ст. ст. 109, 110 УК Украины.
Также в заявлении Зуб А. П. указал, что Бахарев М., якобы публично призывал народ к изменению территориальной целостности Украины, высказавшись 07.11 2003 г. на митинге в г. Симферополе - "Мы вернём России не только дамбу, не только косу Тузлу, мы вернём России Крым. И не только Крым, а вместе с Украиной!", и заявив на конгрессе соотечественников в г. Москве - "Мы обязательно вернёмся к тебе, Родина! И вернёмся не одни. Вместе с нами вернутся твои исконные земли, населённые не только русскими, но и людьми других национальностей".
В ходе проверки заявления и получения объяснения от гражданина Зуба А. П. фактов и признаков состава преступления, предусмотренного ст. ст. 109 и 110 УК Украины в действиях Бахарева М. не выявлено. В своем объяснении Зуб А. П. указал, что он не располагает данными, указывающими на намерение М. Бахарева совершить действия, направленные на насильственное изменение конституционного строя Украины и изменение территориальной целостности Украины в нарушение порядка, установленного Конституцией Украины.
В то же время были получены данные, указывающие на наличие в действиях главного редактора газеты "Крымская правда" М. Бахарева, председателя "Клуба избирателей и депутатов Б. Ялты" Лося А. Н. и Мещеряковой Н. В. отдельных признаков преступления, предусмотренного ст. 161 УК Украины. Так, согласно заявления, Бахарев М., Лось А. Н. и Мещерякова Н. В. совершили умышленные действия, направленные на разжигание национальной вражды и ненависти, на унижение национальной чести и достоинства, опубликовав в газете "Крымская правда" в номерах за 13.12 2003 г. и 17.12 2003 г. статью "Вурдалак Тарас Шевченко", а также осуществив публичное сожжение имитированного гроба с надписью "Самостийна Украина" и брошюры Конституции Украины.
На основании изложенного, принимая во внимание, что в действиях
М. Бахарева отсутствует состав преступления, предусмотренный ст. ст. 109 и 110 УК Украины в то время, как согласно собранных материалов в действиях М. Бахарева, Лося А. Н. и Мещеряковой Н. В., возможно, содержится состав преступления, предусмотренный ст. 161 УК Украины, который согласно ст. 112 УПК Украины подпадает под подследственность прокуратуры, руководствуясь ст. ст. 94, 97, 98, 99 УПК Украины,

ПОСТАНОВИЛ:

1. В возбуждении уголовного дела в отношении Бахарева М. по ст. ст. 109, 110 УК Украины отказать по ст. 6 п. 2 УПК Украины.
2. В соответствии со ст. ст. 99-1 и 100 УПК Украины копию постановления об отказе в возбуждении уголовного дела направить прокурору г. Ялты и заявителю.
3. В соответствии со ст. 97 и 112 УПК Украины заявительские материалы гражданина Зуба А. П. направить в прокуратуру г. Ялты для дальнейшей проверки по принадлежности.
Начальник ГО в г. Ялте ГУ СБ Украины в АР Крым, полковник Г. А. Ильяшов.

* * *

ПРОКУРАТУРА АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
30.12.03
№ 7/1-331/03
Председателю Республиканского комитета по информации Автономной Республики Крым
Рогожину М. В.
Направляю для рассмотрения обращение Зуба А. П. о нарушениях законодательства об информации.
О результатах проверки сообщить заявителю и в прокуратуру АР Крым в установленный законом срок.
Начальник отдела надзора за соблюдением и применением законов Ю. И. Лысогоря.
* * *
УКРАИНА
АВТОНОМНАЯ РЕСПУБЛИКА КРЫМ
РЕСПУБЛИКАНСКИЙ КОМИТЕТ ПО ИНФОРМАЦИИ
17.01.04 №1665/01-04
На № от 20.12 2003 г.
г. Ялта, ул. Сосновая, 34, кв. 62
Зуб А. П.

Уважаемый Алексей Поликарпович!

Республиканский комитет по информации Автономной Республики Крым рассмотрел Ваше заявление о нарушениях законодательства об информации главным редактором газеты "Крымская правда", направленное в наш адрес прокуратурой АРК, и сообщает.
Действующее законодательство Украины запрещает органам государственной власти или органам местного самоуправления, должностным лицам этих органов вмешательство в профессиональную деятельность журналистов, контроль за содержанием информации, в т. ч. с целью распространения или не распространения определенной информации, умалчивание значимой информации, наложение запрета на показ отдельных лиц или распространение информации о них, запрет критиковать органы государственной власти или органы местного самоуправления или их должностных лиц, кроме оснований, предусмотренных законом.
При этом, статья 47 Закона Украины "Об информации" предусматривает, что никто не может быть привлечён к ответственности за высказывания оценочных суждений. Оценочными признаются высказывания, кроме оскорбления или наговора, которые не содержат фактических данных, в т. ч. и критика; оценка действий, а также высказывания, которые могут быть истолкованы как таковые, которые содержат фактические данные, с точки зрения характера использования языковых средств, в т. ч. употребление гипербол, аллегорий, сатиры. Оценочные суждения не подлежат опровержению и доказательству их правдивости.
В соответствии с полномочиями рескомитет проводит ежедневный мониторинг печатных средств массовой информации с целью недопущения последними нарушений действующего законодательства в облас-ти информации. Нарушений действующего законодательства со стороны печатного СМИ "Крымская правда" рескомитетом не установлено.
На основании вышеизложенного, оснований для привлечения главного редактора газеты "Крымская правда" М. Бахарева к уголовной ответственности за высказывание оценочных суждений по фактам, изложенным в Вашем заявлении, комитет не усматривает.
Председатель комитета М. Рогожин.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 06.02.2004 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1719

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков