Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 20.05.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 20.05.2016
КРИМСЬКО-УКРА╥НСЬКИЙ СОЮЗ: БИТВА П╤Д ЖОВТИМИ ВОДАМИ

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

Дозвольте почати з банальност╕. Кримськ╕ татари ╕ укра╖нц╕ так довго жили по сус╕дству, що нерозумно було би спод╕ватись на безхмарн╕сть ╖хн╕х стосунк╕в. Сваряться ж нав╕ть найкращ╕ друз╕, не кажучи вже про сус╕д╕в, тому н╕чого дивного нема╓ в тому, що Крим з Укра╖ною регулярно воювали. Проблема поляга╓ лише в тому, що за цим протистоянням ми ледь не забули ╕ кримсько-укра╖нське сп╕вроб╕тництво, приклад╕в якого також знайдеться чимало. Одному з найяскрав╕ших еп╕зод╕в союзу п╕вострова ╕ континента – сп╕льн╕й перемоз╕ п╕д Жовтими Водами 1648 року – ╕ присвячена сьогодн╕шня розпов╕дь.
На захист сво╖х прав козаки повставали проти Реч╕ Посполито╖ регулярно ╕ так само регулярно зазнавали поразок. Будучи неперевершеними п╕хотинцями, запорожц╕ не мали справжньо╖ кавалер╕╖. Поляки ж, навпаки, спод╕вались на важку к╕нноту – легендарн╕ «крилат╕ гусари», здатн╕ взяти гору над будь-якою п╕хотою: московською, турецькою, шведською та укра╖нською. ╢диним способом нейтрал╕зувати перевагу поляк╕в на пол╕ бою було залучити чужу кавалер╕ю. Але охочих воювати з Р╕ччю Посполитою було небагато – в середин╕ 17 стол╕ття ця держава була сус╕дам не по зубах.
Вождю чергового повстання, що розгор╕лось навесн╕ 1648 року, Богдану Хмельницькому вдалось вир╕шити цю проблему. В╕н звернувся по допомогу до ╓дино╖ сили, яка не бо╖ться спровокувати поляк╕в – до Кримського ханства. На початку весни Хмельницький ╕ хан ╤слам Г╕рай III уклали не перший, але найзначн╕ший ╕з кримсько-укра╖нських союз╕в. У Бахчисара╖ залишився син Хмельницького Тимоф╕й, на допомогу Богдану вирушив чамбул (заг╕н) перекопського нам╕сника Тугай-бея.
П╕дсумок союзу м╕ж В╕йськом Запорозьким ╕ Кримським ханством мав три важлив╕ моменти. По-перше, на тактичному р╕вн╕ кримська к╕ннота могла допомогти нейтрал╕зувати польську перевагу в к╕ннот╕. По-друге, на стратег╕чному р╕вн╕ Укра╖на убезпечила сво╖ тили в╕д можливого кримського вторгнення п╕д час в╕йни з поляками. ╤ по-трет╓, на геопол╕тичному р╕вн╕ виступ Хмельницького переставав бути заколотом звичайного польського п╕дданого проти Корони ╕ перетворювався на м╕жнародний конфл╕кт.
22 кв╕тня 1648 року ╕з Запор╕зько╖ С╕ч╕ Хмельницький ╕ Тугай-бей рушили на Наддн╕прянщину. В район╕ Корсун╕ зосередилось регулярне польське в╕йсько на чол╕ з╕ старим Миколою Потоцьким. Не побачивши у повсталих гр╕зно╖ сили, польський полководець не звол╕в н╕ виступити проти них особисто, н╕ послати на придушення повстання б╕льше поляк╕в. У його баченн╕ на арм╕ю чекала розважальна прогулянка.
Хмельницький в╕в на п╕вн╕ч майже 8-тисячний заг╕н, б╕льшу частину якого становила кримськотатарська к╕ннота. Поляки розд╕лили сво╖ сили на дв╕ частини – ╕ це стало фатальною помилкою. Степом рухався 4-тисячний заг╕н ╕з 6 або 10 важкими гарматами п╕д командою молодого Стефана Потоцького, сина польського во╓начальника, причому третину його складали ре╓стров╕ козаки. Другий заг╕н – 4 тисяч╕ ре╓стрових козак╕в ╕ н╕мецьких найманц╕в п╕д кер╕вництвом полковника Стефана Кричевського – спускався Дн╕пром, щоб з'╓днатися з Потоцьким п╕зн╕ше. Загалом, польськ╕ полководц╕ вир╕шили придушити повстання одних козак╕в руками ╕нших. Абсурдн╕сть цього р╕шення стала очевидною дуже скоро.
29 кв╕тня (19 кв╕тня за старим стилем) сухопутний заг╕н Потоцького атакували козаки ╕ кримц╕ п╕д Жовтими Водами – на п╕вноч╕ сучасних П’ятихаток. Поляки швидко спорудили укр╕плений таб╕р ╕ стали готуватись до оборони. Наступного дня Хмельницький ╕ Тугай-бей розпочали штурм табору Потоцького, але як╕сна перевага в артилер╕╖ з╕грала свою роль – поляки вистояли. 1 травня штурм повторили, але так само безусп╕шно. Почалось позиц╕йне протистояння.
Тим часом, 3 травня старший Потоцький отримав зв╕стку про битву ╕ рушив на виручку синов╕. Паралельно ввечер╕ того ж дня «р╕чковий» заг╕н ре╓стровц╕в висадився п╕д Кам╕нним Затоном, де на нього вже чекали посли Хмельницького. Наступного дня заг╕н збунтувався, перебив б╕льшу частину старшини ╕ н╕мц╕в, Кричевського полонив ╕ з╕брався на раду. На н╕й вир╕шили, не звол╕каючи, рушити на п╕дмогу Хмельницькому ╕ Тугай-бею. Старший Потоцький т╕шив себе думкою, що ре╓стров╕ козаки не захочуть з'╓днуватися з кримською кавалер╕╓ю, але не врахував одн╕╓╖ важливо╖ ??обставини. Наказним гетьманом загону був Ф╕лон Джалал╕й (в╕н же Джеджал╕й) – за походженням кримський татарин.
В результат╕ головн╕ сили поляк╕в так ╕ залишилися п╕д Чигирином, а пот╕м в╕дступили назад, до Корсун╕, ре╓стровц╕ ж п╕шли на допомогу повсталим запорожцям. 13 травня обидва укра╖нськ╕ загони з'╓дналися, поховавши над╕ю Стефана Потоцького перемогти козак╕в. 14 травня розпочався черговий штурм табору. Полякам дивом вдалося в╕дбитися, але п╕д час бою п╕втори тисяч╕ ре╓стровц╕в ╕з загону молодшого Потоцького перейшли на б╕к Хмельницького.
Так польський во╓начальник потрапив у власну пастку. Маючи нам╕р вбивати одних укра╖нц╕в руками ╕нших укра╖нц╕в, в╕н в результат╕ залишився без арм╕╖. Сполучен╕ сили запорожц╕в, ре╓стровц╕в ╕ кримських татар перевищили 11 тисяч ос╕б проти решти п╕втори тисяч╕ власне поляк╕в. Маючи перед собою десятикратно сильн╕шого противника, Стефан Потоцький 14 травня п╕шов на переговори.
За попередн╕ми умовами перемир'я поляки мали в╕ддати козакам артилер╕ю, прапори ╕ видати ненависного ре╓стровцями ком╕сара Яцека Шемберга. Швидше за все, перш╕ дв╕ умови були виконан╕, третя – н╕. Сторони обм╕нялися заручниками – в руках укра╖нц╕в опинився Стефан Чарнецький, у поляк╕в – Максим Кривон╕с. Але ввечер╕, скориставшись святкуванням у польському табор╕, Кривон╕с ут╕к.
Тугай-бей наступного дня 15 травня зажадав в╕дновити переговори ╕ нав╕ть особисто розмовляв ╕з Потоцьким, але миру досягти не вдалось. Поляки зд╕йснили невдалу спробу прориву кримських позиц╕й, але втратили полоненими к╕лька сотень людей, у в╕дпов╕дь розпочався останн╕й штурм табору. Поляк╕в залишилось так мало, що вони не змогли захистити його ╕ сховались у двох окремих шанцях.
О перш╕й годин╕ ноч╕ 16 травня останн╕ чотириста поляк╕в вийшли з оточення ╕ рушили на п╕вн╕ч, але дорогою були перехоплен╕ кримськотатарською кавалер╕╓ю. З бо╓м ╖м вдалося прорватися на 10 к╕лометр╕в, але в урочищ╕ Княж╕ байраки вони були розбит╕ ╕ полонен╕. Стефан Потоцький був поранений стр╕лою в горло ╕ через три дн╕ помер в╕д гангрени.
Так безславно завершилася спроба придушити повстання Хмельницького на самому початку невеликими силами. Поляки нерозумно не врахували важливост╕ кримсько-укра╖нського союзу ╕ ганебно хот╕ли змусити одних укра╖нц╕в воювати проти ╕нших укра╖нц╕в. Обидва розрахунки не спрацювали. Кримськотатарська легка к╕ннота хоча ╕ не могла протистояти в лоб важким польським гусарам, але в╕дм╕нно прикривала фланги запорожц╕в в╕д польських контратак. Ре╓стровц╕ не забули десятил╕ть принижень ╕ грабежу з боку польсько╖ влади ╕ при перш╕й нагод╕ возз'╓днались з╕ сво╖ми однов╕рцями.
Легка прогулянка, призначена показати, «хто в дом╕ господар», ╕ з невеликими зусиллями здобути Стефану Потоцькому лаври великого полководця, обернулась для поляк╕в маршем у пекло. А укра╖нськ╕ козаки ╕ кримськотатарськ╕ аскери продемонстрували найвищу ефективн╕сть свого союзу: найкраща ╓вропейська п╕хота ╕ в╕дм╕нна легка кавалер╕я не раз ще будуть наносити поразки польським, а пот╕м – ╕ рос╕йським в╕йськам.
Перех╕д в╕д протистояння до союзу Криму та Укра╖ни зробив народи обох держав непереможними. ╤ якби бойове братство кримських татар ╕ укра╖нц╕в вдалося зберегти в наступному, 18 стол╕тт╕, хто зна╓, чи не вдавилася б Рос╕я, намагаючись ╖х проковтнути.

Серг╕й ГРОМЕНКО
ua.krymr.com

Картина Ю. Саницького «Битва п╕д Жовтими водами»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 20.05.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17140

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков