"Кримська Свiтлиця" > #19 за 06.05.2016 > Тема "З потоку життя"
#19 за 06.05.2016
╤ван КЛИМИШИН, астроном, професор, автор книги «Вчен╕ знаходять Бога»: ЧИ МОЖНА ВИРАХУВАТИ БОГА ЗА ФОРМУЛОЮ?
Що кажуть зор╕?
╤ван Антонович Климишин - укра╖нський астроном, професор Прикарпатського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Василя Стефаника, доктор ф╕зико-математичних наук. Його п╕дручники з астроном╕╖ та з космолог╕╖ вважають найкращими для студент╕в. Особливу популярн╕сть ╤ван Климишин здобув у 2010 роц╕, коли вп’яте перевидав свою книгу «Вчен╕ знаходять Бога» ╕ запропонував власну формулу Творця. Запитань до вченого було дуже багато, а його в╕дпов╕д╕ нер╕дко спотворювали. В╕дтод╕ ╤ван Антонович уника╓ сп╕лкування з журнал╕стами. У сво╖ поважн╕ 83 роки професор щонед╕л╕ допомага╓ правити у церкв╕ й не переста╓ шукати в╕дпов╕д╕ на теолог╕чн╕ питання. Серед останн╕х праць ученого - «Календарно-пасхальн╕ проблеми» про основи календар╕в та ╖х реформи. Чому Церкви сх╕дного обряду в╕дмовляються перейти на григор╕анський календар, чи варто в╕рити гороскопам та що в╕дбува╓ться ╕з Сонцем на Великдень — про все це ╤ван Климишин погодився розпов╕сти кореспондентов╕ «Укр╕нформу».
- ╤ване Антоновичу, у сво╖й останн╕й книз╕ ви спробували дати в╕дпов╕д╕ на запитання людей про народження та життя Христа. А як поясните проблему розб╕жност╕ рел╕г╕йних свят у католик╕в ╕ православних? - Усе це переплетене з пол╕тичними амб╕ц╕ями окремих сп╕льнот. Так, ╓ дуже давня проблема календаря, бо з ним пов’язан╕ моменти в╕дзначення рел╕г╕йних свят. У часи ╕мператора Костянтина, на початку 4-го стол╕ття, коли християнство в Римськ╕й ╕мпер╕╖ ставало державною рел╕г╕╓ю, майже в╕дразу в користування ув╕йшов юл╕анський календар: у трьох роках - 365 д╕б, у четвертому - 366. Тобто приймали, що середня тривал╕сть року - це 365,25 доби. Насправд╕ ж ╕деться про сп╕вставлення двох ц╕лком не пов’язаних процес╕в: обертання нашо╖ планети навколо ос╕, а це - доба, ╕ тривалост╕ ╖╖ одного оберту навколо Сонця, що становить трохи б╕льше доби. Р╕зниця м╕ж цими двома величинами наче й м╕зерна - 0,0078 доби. Але за 128 рок╕в через цю р╕зницю наб╕гала нова доба. Шило з м╕шка вил╕зло, коли на «с╕тку» щор╕чних нерухомих свят, як ось Р╕здво, необх╕дно було накласти свята рухом╕, тобто Пасху ╕ пов’язан╕ з нею Вознес╕ння, Тр╕йцю та ╕нш╕. На 1-му Никейському собор╕ у 325 р. було прийнято р╕шення в╕дзначати християнську Пасху в нед╕лю п╕сля повн╕, яка наста╓ у день, або в╕дразу п╕сля весняного р╕внодення. Але у ╓врейському календар╕ визначення дати весняного р╕внодення неч╕тке, ╕ тод╕ католики в╕дзначали Пасху строго за астроном╕чною ситуац╕╓ю, а православн╕ такого допустити не могли. У 1582 роц╕ Папа Римський виправив юл╕анський календар, за яким жив до того весь християнський св╕т. До ц╕╓╖ реформи весняне р╕внодення випадало вже не на 21 березня, а на 11. А оск╕льки календарний р╕к був довший, н╕ж астроном╕чний, Папа звел╕в за кожн╕ 400 рок╕в вилучати з л╕чби 3 доби. Тож тепер р╕зниця в датах м╕ж юл╕анським та григор╕анським календарями становить 13 д╕б. У ХХ стол╕тт╕ постало питання: «Доки ж ми нав╕ть Р╕здво не святкуватимемо разом?». В╕дпов╕дь на нього дав югославський астроном Миланкович у 1922 роц╕. В╕н розробив календарну систему, за якою високосними сл╕д вважати т╕ роки, в яких число року при д╕ленн╕ на 9 залишить остачу 2 або 6. Цей календар названо новоюл╕анським, ╕ в╕н до 2800 року не в╕др╕зня╓ться в╕д григор╕анського. За ним ╕ католики, ╕ православн╕ мали б ус╕ нерухом╕ свята в╕дзначати разом. З 1923 року на цей календар поступово перейшли 11 з 15 Православних Церков, як╕ в╕дзначають Р╕здво разом ╕з поляками, 25 грудня. Утримуються в╕д ц╕╓╖ системи ╢русалимська, Сербська, Рос╕йська й Грузинська Церкви. Чому не переходять? Бо один раз на 9 рок╕в Пасха за цим календарем припада╓ м╕ж 2 ╕ 8 травня, ╕ посту Петр╕вки тод╕ нема╓. А це для них неприйнятно. Що це за Петр╕вка? ╥╖ ввели у 1166 роц╕, у Константинопол╕. Коли турки поступово завойовували Малу Аз╕ю, люди там почали думали, що нищення В╕зант╕йсько╖ ╕мпер╕╖ та вс╕ ╖х б╕ди сталися через те, що вони мало постили. Тому й запровадили Петр╕вку, Спас╕вку ╕ Пилип╕вку. Тих пост╕в не було понад 1100 рок╕в. То якщо один раз на 9 рок╕в Петр╕вки не буде, невже це стане великим гр╕хом для християн? Адже вони упродовж тисяч╕ рок╕в постили лише у середу, п’ятницю та перед Пасхою, у Великий п╕ст. Ут╕м, якщо говорити про Рос╕йську Православну Церкву, то вона, мабуть, н╕коли не погодиться святкувати, скаж╕мо, Р╕здво разом ╕з католиками. Адже в Рос╕╖ вважають, що вони у такий спос╕б збер╕гають «╕ст╕нно н╓повр╓ждьонную в╓ру». - А що в╕дбува╓ться на неб╕ на Великдень? - Те, що й завжди. Земля крутиться, Сонце сходить. Н╕би н╕чого особливого. Вт╕м, кажуть, що тод╕ трич╕ Сонце п╕дн╕ма╓ться ╕ опуска╓ться за горизонт - н╕би «купа╓ться». Одн╕ кажуть, це в╕дбува╓ться на Великдень, ╕нш╕ - на ╤вана Купала. Справд╕, при деяких метеоролог╕чних ситуац╕ях можуть формуватися пов╕трян╕ л╕нзи, згущення, розр╕дження. Тод╕ зда╓ться, що Сонце н╕би вискаку╓ на горизонт ран╕ше, н╕ж повинно. - У сво╖х працях ви стверджу╓те, що вс╕ новозав╕тн╕ книги були знищен╕, ориг╕нал╕в не залишилось. Лише коп╕╖, де протягом стол╕ть були зроблен╕ р╕зн╕ дописи. Деяк╕ з них наука спростову╓. А як╕ факти народження ╕ життя Христа, на вашу думку, мали б залишитися поза досл╕дженнями? - Я витратив багато часу, щоб досл╕дити максимум можливого про календар╕. Якщо говорити про р╕к народження Христа та про все, що з цим пов’язане, воно таки ╓ умовним. Переконаний, що так ╕ треба, бо, як сказав апостол Павло, «буква убива╓, а дух животворить». У християнств╕ головне не те, в якому роц╕ народився ╤сус, а те, що в╕н прин╕с у цей св╕т. Пов’язали р╕к народження Христа з певним часом в╕д дня заснування Риму, так ╕ повелося. А дата смерт╕ Христа, певною м╕рою, записана в «╤удейських старожитностях» Флав╕я. Думаю, все це м╕стить похибки, ╕ ╖м не сл╕д прид╕ляти надто велику увагу. Моя в╕ра пройшла, як казав Досто╓вський, через багато сумн╕в╕в. ╤ в н╕й головне - це дух. Християнство повинно було мати певну духовну основу. Нею став Старий Запов╕т. Насправд╕, треба м╕ркувати не дуже приземлено, а трохи вище в╕д сво╓╖ голови. Н╕де не сказано, що Христос прийшов спасти укра╖нц╕в, чи ╓вре╖в. В╕н прийшов урятувати св╕т. - А як ставитись до формули Творця, яку ви запропонували ран╕ше? Невже за формулою можна вичислити Бога? - Вона показу╓, що сл╕поглухон╕ма природа не може самотужки створити нав╕ть найпрост╕шу молекулу б╕лка. Мусив бути Творець! Святий Васил╕й Великий дав таке визначення: «Людина - це зв╕р, якому звелено п╕днятися до неба». Зростаючи духовно, ми п╕дн╕ма╓мось до свого Творця. Спотика╓мось, чинимо гр╕х. ╤ оце Син каже: «Покайся ╕ йди вперед, тв╕й гр╕х Я взяв на Себе». У цьому - незбагненна велич християнства! - Знаю, що ви пережили кл╕н╕чну смерть. Вона не зм╕нила ваш╕ уявлення? - В╕д надсадно╖ роботи, без кан╕кул ╕ нав╕ть вих╕дних упродовж 40 рок╕в, я звалювався непритомним на три хвилини, чи й до п╕вгодини, уже 17 раз╕в. Одного разу мен╕ стимулювали дихання ╕ чавили серце. Але в╕дразу скажу, того б╕лого-св╕тлого коридору я не бачив. Може тут щось л╕кар наплутав (см╕╓ться - авт.). - Ран╕ше ви заперечили ╕ походження людини в╕д мавпи... - ╤ дос╕ так думаю. Уяв╕ть, кожна жива ╕стота ма╓ певний наб╕р хромосом. У них закодована ╕нформац╕я про все - про к╕нц╕вки, вуха, оч╕ тощо. У людини цих хромосом 46, у мавпи - 48. То аби з мавпи була людина, треба все перемотати ╕ переписати з 48 на 46 хромосом. Ось мушка дрозоф╕ла. ╥╖ мордують уже б╕льше сотн╕ рок╕в. Опром╕нюють, годують ╕ мочать хтозна чим. А вона як була, так ╕ залиша╓ться мушкою ╕ н╕коли не буде хрущем. Еволюц╕я в╕дбува╓ться, але лише всередин╕ виду. - А як ви ставитесь до гороскоп╕в? ╥м можна в╕рити? - Мен╕ довелося чи не 500 раз╕в зустр╕чатися з учнями. Я просив ╖х заздалег╕дь формулювати питання у письмов╕й форм╕. ╤ що виявлялося? З 10 питань до мене 7 стосуються гороскоп╕в, 2 - про життя на ╕нших планетах, ╕ лише 1 - астроном╕чне. Оск╕льки гороскопом ц╕кавились так часто, я склав його, насамперед, соб╕. Тут треба знати не лише день, м╕сяць, а й годину ╕ хвилини народження. См╕ху ради, я вичислив, що дв╕ч╕ буду одружений, але то ╓ властиво для вс╕х астроном╕в (см╕╓ться - авт.). Насправд╕ гороскоп - така ж казка, як ╕ про Бабу Ягу. Але вони ж не випадково пережили три тисячол╕ття, бо таки мають рац╕ональне зерно. Ось недавно ми з╕ студентами спостер╕гали поверхню Сонця ╕ побачили на н╕й велику пляму. Можна було б 3-4 кул╕ розм╕ром Земл╕ засиляти на шампур ╕ вкинути в ту яму на Сонц╕. Але за тиждень, Сонце повернулося, ╕ ми вже бачимо ╕ншу пляму, значно меншу. До чого я веду? К╕льк╕сть плям на Сонц╕ в╕д року до року зм╕ню╓ться. Бувають пер╕оди, коли Сонце рябе, наче теля чорно-б╕ло╖ породи. А бува╓, що жодно╖ плямки нема. То це назива╓ться - м╕н╕мум сонячно╖ активност╕. ╥╖ максимум повторю╓ться кожн╕ 11 рок╕в. Якщо на Сонц╕ плям багато, тод╕ наста╓ руйнування магн╕тного поля ╕ трапляються спалахи - нав╕ть до 10 за добу. Один такий спалах - це н╕би вибух м╕льйона водневих бомб, протяжн╕стю й глибиною у тисяч╕ к╕лометр╕в. При цьому температура зроста╓ до к╕лькох м╕льярд╕в Кельв╕н╕в. Випром╕нювання, а воно аж рентген╕вське, досяга╓ земно╖ атмосфери. ╤ тут форму╓ться багато додаткових електричних заряд╕в. А якщо у верхн╕х шарах атмосфери дують сильн╕ в╕три, то рух цих заряд╕в створю╓ сво╓ магн╕тне поле. Отже, власне магн╕тне поле Земл╕, до якого ми вже звикли, вза╓мод╕╓ з цим «випадковим» ╕ наста╓ збурення магн╕тного поля в ц╕лому. Якщо глянути тод╕ на стр╕лку компаса, то вона так хита╓ться, наче п’яна. Оце збурення магн╕тного поля переда╓ться на людський орган╕зм, на судини мозку. Коли на Сонц╕ вибухи, ми на них реагу╓мо вже за 8 хвилин. У ц╕ пер╕оди к╕льк╕сть ╕нсульт╕в, ╕нфаркт╕в, р╕зних нещасних випадк╕в зб╕льшуються у 4-5 раз╕в. Активн╕сть чи й роздратован╕сть людей бува╓ неймов╕рно високою. Кажуть, саме в так╕ роки в╕дбувались революц╕╖, повстання ╕ таке ╕нше. Останн╕й такий максимум ми пережили 2-3 роки тому. - То це пер╕од Майдану? - У нас так багато под╕й, що нев╕домо, як╕ з них списувати на Сонце. Але я - про астролог╕ю. Так ось у цей пер╕од, коли на Сонц╕ багато плям, то, образно кажучи, в╕д Л╕сабона до Шанхая дощ╕в випада╓ дуже мало. А це - засуха ╕ загроза голоду. Давн╕ мудрец╕ у Вавилон╕ це зауважили. Трапився дивовижний зб╕г зовс╕м не пов’язаних м╕ж собою явищ. Пер╕од обертання Юп╕тера навколо Сонця - дещо менший за 12 рок╕в. Пер╕од появи максимуму плям на Сонц╕ - такий самий. Тод╕шн╕ радники вавилонського правителя зауважили: як т╕льки Юп╕тер наближа╓ться, наприклад, до суз╕р’я Лева, на Земл╕ перестають лити дощ╕. Тож щойно Юп╕тер потрапляв у суз╕р’я Т╕льця, мудрец╕ йшли до царя ╕ просили видати наказ, аби в╕дкласти третину врожаю у запасники, бо наближаються роки неврожаю. Таким чином народилась ╕ укр╕пилася астролог╕я, яка рятувала людей в╕д смерт╕. ╤ в цьому ╖╖ заслуга, не б╕льше. - Американський Б╕ограф╕чний ╤нститут трич╕ визнав вас «людиною року». Ви сп╕впрацю╓те з ними? - Насправд╕ «людиною року» мене називали чотири рази. Дос╕ не знаю, зв╕дки вони д╕знались про мене. Що б╕льше, той же ╤нститут у 2011-му включив мене у список «Видатних мислител╕в початку XXI стол╕ття». Як то кажуть, я в тому не винен. Свого часу ╕ Папа Римський Бенедикт ХVI передав мен╕ до мого 80-р╕ччя особливе апостольське благословення ╕ побажання «щедро╖ Божо╖ Благодат╕ та Небесних Ласк». Я збер╕гаю у себе це послання, сприймаю його дуже добре, бо сам вир╕с у прост╕й селянськ╕й родин╕. Брат мого д╕да упродовж рок╕в був дяком у наш╕й с╕льськ╕й церкв╕. Оск╕льки в╕н мав проблеми ╕з зором, то я з 11 рок╕в допомагав йому ╕ вчився дяк╕вського ремесла. Тож ╕ тепер, щонед╕л╕, дякую в церковц╕, що на територ╕╖ м╕сько╖ л╕карн╕. Сюди приходять часом нав╕ть п╕дл╕тки з певними проблемами. ╤ отець Володимир, вказуючи в м╕й б╕к перстом, перекону╓ ╖х: «Ось, казали йому, що до 30 не доживе. Але ось - працю╓ й тепер, бо ц╕лковито здався на ласку Божу, ╕ рука Господня дотепер п╕дтриму╓ його». - А як сьогодн╕ почува╓ себе мала планета «Климишин»? - Зараз вона у суз╕р’╖ Зм╕╓носця. Це кам╕нець д╕аметром 11 к╕лометр╕в. Його в╕дкрив Микола Черних ╕з Кримсько╖ обсерватор╕╖. Я з ним н╕коли не зустр╕чався. Очевидно, це в╕н запропонував М╕жнародному астроном╕чному союзу назвати ту малу планету мо╖м ╕менем. Що сказати? При╓мно. - Ви вивча╓те зор╕, спостер╕га╓те за Сонцем, планетами. А що для людини на Земл╕ найголовн╕ше? - Чисте сумл╕ння. Я за рахунок студента жодного горнятка кави в житт╕ не випив. А найб╕льш ц╕нним ╓ те, що ми бачимо ╕ чу╓мо св╕т Божий, його красу. - П╕сля календарно-пасхальних — як╕ ще проблеми ма╓те нам╕р п╕дняти? - Я колись упродовж трьох рок╕в прил╕ковував св╕й кавернозний туберкульоз ╕ безмежно щасливий в╕д того, що зум╕в перебороти св╕й страх перед майбутн╕м, бо мав певну програму - працювати над текстом докторсько╖ дисертац╕╖ в╕д першого до останнього рядка. Це було у 70-х роках, у Ворохт╕. Я бачив, як поруч люди впадали у розпач, знев╕ру. Якби тод╕ хтось дав мен╕ книжечку типу «Вчен╕ знаходять Бога», я був би щасливим, ц╕лував би йому руки. Люди потребують всеб╕чно╖ п╕дтримки. Може, передус╕м, психолог╕чно╖, духовно╖. Але й осмислен╕ прац╕ ╖м теж необх╕дн╕. Бо ж ╕ наука - це також дар Божий. Аби допомогти розгубленим, нин╕ працюю над текстом «Збагнути св╕т», а ус╕м допитливим раджу книгу болгарина Тихомира Димитрова «Вони в╕рували в Бога: 50 Нобел╕вських лауреат╕в та ╕нш╕ велик╕ вчен╕».
╤рина ДРУЖУК ╤вано-Франк╕вськ
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 06.05.2016 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17086
|